Рішення

від 27.12.2019 по справі 810/3215/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року м. Київ № 810/3215/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області,

Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить:

- зобов`язати Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести доповнення в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в графі Батько вказати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в графі Мати вказати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобовязати Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести виправлення в актовий запис цивільного стану від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в графі Національність виправити з українка на полька .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що прагне відновити та зберегти своє етнічне польське походження. Пояснила, що зверталася до Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, в якій просила внести доповнення в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_5 ОСОБА_6 , а саме в графі Батько вказати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в графі Мати вказати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Крім того, позивач зазначає, що зверталась із заявою до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якій просила внести виправлення в актовий запис цивільного стану від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в графі Національність виправити з українка на полька .

Листами від 16.03.2018 р. № 556/16.28-37 та № 557/16.28-37 від 16.03.2018 р. начальник Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомив, що не може внести зміни до актових записів цивільного стану.

Листом від 21.03.2018 р. № 16.5-25/423 начальник Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомив, що відсутні підстави для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_6 .

Вказане, на думку позивача, порушує її конституційні права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідачі правом на подання відзивів на позовну заяву не скористалися, жодних доказів до суду не надали.

У судове засідання, призначене у справі, учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується даними наявних у матеріалах справи поштових повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 0113329032786, № 0113329032778, № 0113329032760 не з`явились, явку уповноважених представників до суду не забезпечили.

Водночас, судом встановлено, що на адресу суду 23.10.2018 надійшла заява ОСОБА_7 - представника за довіреністю Притули Яніни Аполінарівни про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

У свою чергу від Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області до суду надійшов лист від 11.10.2018 № 16.5-25/2004, в якому відповідач просив суд здійснювати розгляд даної справи без участі представників відповідного відділу та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За результатом розгляду цивільної справи № 367/7891/16-ц за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, Ірпінський міський суд Київського області прийняв рішення від 22 грудня 2016 року, яким встановив факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Встановив факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Встановив факт належності батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до національності - поляк.

Встановив факт належності матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до національності - полька.

ОСОБА_1 13 березня 2018 року звернулась із заявою до Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та двома заявами до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, на які отримала письмові відповіді № 16.5-25/423 від 21.03.2018, № 556/16.28-37 від 16.03.2018, № 557/16.28-37 від 16.03.2018.

У заявах позивач просила внести доповнення в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_2 та внести виправлення в актовий запис цивільного стану № 5 від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що отримала відмову у зв`язку із відсутністю достатніх підстав для внесення змін в актові записи.

Вказане стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязан дія тили ше на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 01.07.2010 № 2398 - VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон 2398-VI), Законом України "Про національні меншини в Україні" від 25.06.1992 № 2494 - ХІІ (далі - Закон 2494-ХІІ), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (далі - Правила96/5).

Відповідно до частини 1 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 2 Закону 2398-VI встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

За приписами частини 1, 2, статті 9 Закону 2398-VI, передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Абзацом 1, 3 частини 3 статті 9 Закону 2398-VI, визначено, що актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону 2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У відповідності до частини 1 статті 12 Закону 2398-VI, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Приписами частини 1 статті 22 Закону 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно частинами 2, 3, 4 статті 22 Закону 2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Правил 96/5 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

Приписами пункту 2.6 розділу ІІ Правил 96/5 встановлено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.7 ІІ Правил 96/5, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Правилами статті 11 Закону 2494-ХІІ передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України №703/97-ВР від 9 грудня 1997 року "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин" визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов`язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім`я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.

У статті 1 Угоди про принципи співробітництва між Україною та Республікою Польща по забезпеченню прав національних меншин визначено, що для досягнення цілей цієї Угоди під національними меншинами (надалі "меншини") маються на увазі відповідно: - групи громадян України, які є поляками за національністю, та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом, - групи громадян Республіки Польща, які є українцями за національністю та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом.

Відповідно до статті 3 згаданої Угоди, кожна із Сторін враховує у своїй політиці законні інтереси меншин, вживає законодавчі, адміністративні та інші необхідні заходи для зберігання, розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності, недопущення на своїй території будь-якої дискримінації осіб за ознакою їх приналежності до меншини, а також будь-яких спроб асиміляції меншин проти їх волі.

З огляду на встановлене та з метою не порушення права ОСОБА_1 вільний вибір та відновлення національності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог її позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті З Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Крім того, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов`язання відповідача вчинити певні дії; зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України, що міститься у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У зв`язку із наявними обставинами даної справи, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та для забезпечення належного способу порушеного права позивача визнати протиправною відмову Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невнесення доповнень в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмову Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести виправлення в актовий запис цивільного стану від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноваежнь, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з позвними вимогами немайнового характеру позивачем було сплаченосудовийзбір у розмірі 1409 грн. 60 коп. (704,80+704,80) відповідно до квитанції № 65595 від 25.06.2018 та квитанції № 65630 від 25.06.2018, оригінали яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області у солідарному порядку.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 94, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невнесення доповнень в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

3. Визнати протиправною відмову Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести виправлення в актовий запис цивільного стану від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3

4. Зобов`язати Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести доповнення в поновлений актовий запис цивільного стану від 27.09.2016 № 9 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в графі Батько вказати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в графі Мати вказати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

5. Зобов`язати Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести виправлення в актовий запис цивільного стану від 16.01.1995 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме в графі Національність виправити з українка на полька .

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, 5,код за ЄДРПОУ: 26146215) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бородянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (07801, Київська область, смт/ Бородянка, вулиця Паркова, 1А, код за ЄДРПОУ: 26146190) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.