Рішення

від 23.12.2019 по справі 461/6497/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6497/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорненької К.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 В ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка , Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка , Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними. Свої вимоги мотивує тим, що 02 липня 2015 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_6 , керуючи автомобільним составом у складі сідлового тягача « MAN TGA 18.410» , реєстраційний номер НОМЕР_1 із бортовим напівпричіпом Е « SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним на автодорозі Львів-Тернопіль у напрямку до м. Тернополя біля с. Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області скоїв зіткнення із автомобілем « TOYOTA Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 .

В результаті вказаної ДТП загинуло троє осіб, а саме: син позивачів, ОСОБА_7 , 1985 р.н., дочка позивачів, ОСОБА_8 , 1982 р.н., внучка позивачів ОСОБА_9 , 2008 р.н.

30 серпня 2016 року вироком Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

29.11.2016 року Львівським апеляційним судом вказане рішення суду було залишено без змін.

06.03.2018 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду вирок Золочівського районного суду Львівської області від 30.08.2016 року залишено без змін.

В березні 2016 року позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон ХКВС» (надалі ТзОВ «Айрон ХКВС» ), Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія «Альфа-страхування» (надалі ПрАТ «СК «Альфа-страхування» ) і, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину у загальному розмірі 3 246 921, 00 грн. та заявою про забезпечення позову.

10 березня 2016 року ухвалою Золочівського районного суду Львівської області було накладено арешт на транспортний засіб марки « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , легковий універсал - В, чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , який належить ТзОВ «Айрон ХКВС» (ЄДРПОУ 34986883) та заборонено ТзОВ «Айрон ХКВС» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження або обтяження вказаного транспортного засобу.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.03.2016 року на рухоме майно боржника ТзОВ «Айрон ХКВС» , а саме транспортний засіб марки « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , легковий універсал - В, чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , накладено арешт.

19 липня 2018 року Золочівським районним судом Львівської області ухвалено рішення, яким стягнуто з ТзОВ «Айрон ХКВС» (ЄДРПОУ 34986883) на користь позивача 1 ОСОБА_2 1 500 000гривень та на користь позивача 2 ОСОБА_1 1 500 000 гривень.

11.04.2017 року мало місце незаконне заволодіння транспортного засобу « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , на який було накладено арешт з метою забезпечення позову. Вказаний автомобіль 15.11.2016 року був застрахований ПрАТ «СК »Уніка» за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4610/0000182.

12.04.2018 року ТзОВ «Айрон ХКВС» звернулося до ПрАТ «Страхової компанії «Уніка» із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку. Проте, страхова компанія відмовилася здійснювати виплату страхового відшкодування посилаючись на те, що під час укладення Договору страхування страхувальнику не було відомо що на автомобіль « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , було накладено арешт.

21.05.2018 року між ТзОВ «Айрон ХКВС» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (новий кредитор) укладено договір №58 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор новому кредитору, а новий кредитор набуває належні первісному кредитору вимоги до ПРАТ «СК »Уніка» , а саме права вимоги щодо страхової виплати в розмірі 2 500 000 гривень за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4610/0000182 від 15.11.2016 року.

21.05.2018 року між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає право вимоги в користь нового кредитора, а новий кредитор приймає зазначене право вимоги та зобов`язаний оплатити за нього визначену договором суму. За цим договором ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» відступає фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 право вимоги до ПрАТ «СК »Уніка» .

Відповідач 3 ФОП ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до ПрАТ «СК »Уніка» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2 500 000 гривень.

20.02.2019 року Господарським судом м. Києва було прийнято рішення про стягнення з ПрАТ «СК »Уніка» на користь ФОП ОСОБА_5 страхового відшкодування у розмірі 2 250 000 гривень. На вказане рішення суду страховою компанією було подано апеляційну скаргу. На даний час Північним апеляційним господарським судом розгляд справи за апеляційною скаргою на Рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 року не відбувся.

Позивачі вважають, що ТзОВ «Айрон ХКВС» вчинило неправомірні дії щодо арештованого транспортного засобу « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , а договір про відступлення права вимоги від 21.05.2017 року, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» , та договір про відступлення права вимоги від 21.05.2017 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 , є недійсними з наступних підстав:

- однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Боржник ТзОВ «Айрон ХКВС» , щодо якого прийнято рішення про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження та відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія » КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» , які уклали договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, зловживають правами стосовно кредиторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки укладено правочин, який порушує їхні майнові інтереси і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, вказані договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та договір про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 є недійсними, оскільки направлені на уникнення звернення стягнення на майно боржника ТзОВ «Айрон ХКВС» , на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України).

Згідно акту державного виконавця державної виконавчої служби Пустомитівського управління юстиції у Львівській області від 16.05.2016 року керівнику ТзОВ «Айрон ХКВС» Карпенко Уляні Станіславівні доведено до відома ухвалу Золочівського районного суду Львівської області №445/532/16-ц від 10.03.2016 року про накладення арешту на транспортний засіб « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 та заборону ТзОВ «Айрон ХКВС» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження вказаного автомобіля. Отже, з цього вбачається, що керівництву ТзОВ «Айрон ХКВС» було відомо про те, що саме ТзОВ «Айрон ХКВС» є відповідальним за відшкодування шкоди внаслідок скоєння злочину. Оскільки на момент вчинення ДТП 02.07.2015 року транспортний засіб тягач « ОСОБА_10 » р.н. НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_6 , належав на праві приватної власності ТзОВ »Айрон ХКВС» , а вказана особа перебувала з відповідачем 1 у трудових відносинах. Таким чином, право на страхове відшкодування у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , належить саме позивачам та є способом виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області від 19.08.2018 року.

Однак позивачі позбавленні права на виконання рішення Золочівського районного суду від 19.07.2018 року у зв`язку з укладенням зазначених договорів.

Позивачі внаслідок ДТП, що трапилася 02.07.2015 року, втратили двох своїх дітей та єдину внучку. Матеріальна компенсація завданої моральної шкоди в будь-якому разі не є співмірною з болем втрати найрідніших людей, яку переживають позивачі до кінця життя.

Отже, укладаючи договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2017 року між відповідачем 1 та відповідачем 2, керівництво ТзОВ «Айрон ХКВС» розуміло, що таким чином зможе уникнути в майбутньому можливості стягнення з нього грошових коштів в якості відшкодування моральної шкоди потерпілим позивачам, завданої внаслідок скоєння злочину. Визнання недійсності вказаного правочину тягне за собою недійсність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 від 21.05.2017 року.

Укладаючи договір №58 про відступлення права вимоги ТзОВ «Айрон ХКВС» у особі керівника явно порушило моральні норми суспільства, що проявилися у наступному: повністю знехтувано право позивачів на справедливість, обов`язок, відповідальність, на повагу та співчуття до них, шляхом обману порушено поняття чесності та правдивості по відношенню до їхніх людських почуттів, таких як біль, смуток, докори сумління, моральна зневага інших людей до них як до батьків, які втратили своїх дітей, завдає приниження та зневіри у доброті та чесності.Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.08.2019 року відкрито провадження у справі.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали, просять задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить задовольнити позов.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність.

Заслухавши пояснення позивачів та представника позивачів, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 02 липня 2015 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_6 , керуючи автомобільним складом сідлового тягача « MAN TGA 18.410» , реєстраційний номер НОМЕР_1 із бортовим напівпричіпом Е « SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним на автодорозі Львів-Тернопіль у напрямку до м. Тернополя біля с. Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області скоїв зіткнення із автомобілем « TOYOTA Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 .

В результаті вказаної ДТП загинуло троє осіб, а саме: син позивачів, ОСОБА_7 , 1985 р.н., дочка позивачів, ОСОБА_8 , 1982 р. н., внучка позивачів ОСОБА_9 , 2008 р.н.

30 серпня 2016 року вироком Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

29.11.2016 року Львівським апеляційним судом вказане рішення суду було залишено без змін.

06.03.2018 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду вирок Золочівського районного суду Львівської області від 30.08.2016 року залишено без змін.

В березні 2016 року позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Айрон ХКВС» , Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія «Альфа-страхування» (надалі ПрАТ «СК «Альфа-страхування» ) і, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину у загальному розмірі 3 246 921, 00 грн. та заявою про забезпечення позову.

10 березня 2016 року ухвалою Золочівського районного суду Львівської області було накладено арешт на транспортний засіб марки « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , легковий універсал - В, чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , який належить ТзОВ «Айрон ХКВС» (ЄДРПОУ 34986883) та заборонено ТзОВ «Айрон ХКВС» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на відчуження або обтяження вказаного транспортного засобу.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.03.2016 року на рухоме майно боржника ТзОВ «Айрон ХКВС» , а саме транспортний засіб марки « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , легковий універсал - В, чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , накладено арешт.

19 липня 2018 року Золочівським районним судом Львівської області було ухвалено рішення, згідно якого стягнуто з ТзОВ «Айрон ХКВС» (ЄДРПОУ 34986883) на користь позивача 1 ОСОБА_2 1 500 000 гривень, та на користь позивача 2 ОСОБА_1 1 500 000 гривень.

11.04.2017 року мало місце незаконне заволодіння транспортного засобу « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , на який було накладено арешт з метою забезпечення позову. Вказаний автомобіль 15.11.2016 року був застрахований ПрАТ «СК »Уніка» за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4610/0000182.

12.04.2018 року ТзОВ «Айрон ХКВС» звернулося до ПрАТ «Страхової компанії «Уніка» із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку. Проте, Страхова компанія відмовилася здійснювати виплату страхового відшкодування посилаючись на те, що під час укладення Договору страхування страхувальнику не було відомо що на автомобіль « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , було накладено арешт.

21.05.2018 року між ТзОВ «Айрон ХКВС» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (новий кредитор) укладено договір №58 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор новому кредитору, а новий кредитор набуває належні первісному кредитору вимоги до ПРАТ «СК »Уніка» , а саме права вимоги щодо страхової виплати в розмірі 2 500 000 гривень за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4610/0000182 від 15.11.2016 року.

21.05.2018 року між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає право вимоги в користь нового кредитора, а новий кредитор приймає зазначене право вимоги та зобов`язаний оплатити за нього визначену договором суму. За цим договором ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» відступає фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 право вимоги до ПрАТ «СК »Уніка» .

ФОП ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до ПрАТ «СК »Уніка» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2 500 000 гривень.

20.02.2019 року Господарським судом м. Києва прийнято рішення про стягнення з ПрАТ «СК »Уніка» на користь ФОП ОСОБА_5 страхового відшкодування у розмірі 2 250 000 гривень. На вказане рішення суду страховою компанією було подано апеляційну скаргу. На даний час Північним апеляційним господарським судом розгляд справи за апеляційною скаргою на Рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 року не відбувся.

Позивачі вважають, що ТзОВ «Айрон ХКВС» вчинив неправомірні дії щодо арештованого транспортного засобу « LAND ROVER RANGE ROVER» р.н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , а договір про відступлення права вимоги від 21.05.2017 року, укладені між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» , та договір про відступлення права вимоги від 21.05.2017 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 , є недійсними з наступниних підстав: однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Зазначені договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та договір про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 є недійсними, оскільки направлені на уникнення звернення стягнення на майно боржника ТзОВ «Айрон ХКВС» , на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України).

Відповідно до акту державного виконавця державної виконавчої служби Пустомитівського управління юстиції у Львівській області від 16.05.2016 року керівнику ТзОВ «Айрон ХКВС» Карпенко У. С. доведено до відома ухвалу Золочівського районного суду Львівської області №445/532/16-ц від 10.03.2016 року про накладення арешту на транспортний засіб « LAND ROVER RANGE ROVER» р. н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 та заборону ТзОВ «Айрон ХКВС» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження вказаного автомобіля. Отже, з цього вбачається, що керівництву ТзОВ «Айрон ХКВС» було відомо про те, що саме ТзОВ «Айрон ХКВС» є відповідальним за відшкодування шкоди внаслідок скоєння злочину. Оскільки на момент вчинення ДТП 02.07.2015 року транспортний засіб тягач « ОСОБА_10 » р.н. НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_6 , належав на праві приватної власності ТзОВ »Айрон ХКВС» , а вказана особа перебувала з відповідачем 1 у трудових відносинах. Таким чином, право на страхове відшкодування у випадку незаконного заволодіння транспортним засобом « LAND ROVER RANGE ROVER» р. н. НОМЕР_4 , чорного кольору, 2014 р.в., кузов № НОМЕР_5 , належить саме позивачам та є способом виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області від 19.08.2018 року.

Згідно із ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір відступлення права вимоги) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник ТзОВ «Айрон ХКВС» , щодо якого прийнято рішення про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження та відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія » КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» , які уклали договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредиторів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки укладається правочин, який порушує їхні майнові інтереси і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Вказані дії є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) та зазначає, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При здійсненні аналізу правочину на предмет дотримання або ж порушення моральних засад суспільства необхідно здійснити оцінку на предмет як такої можливості так і здатності правочину бути оціненим на предмет його відповідності загальнолюдським уявленням про добро, честь, людяність, совість.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 4,10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторонни (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У ст. 1079 ЦК України зазначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ч. 5 ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч.2 ст. 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором »

Договір №58 про відступлення права вимоги, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія»КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та Договір відступлення права вимоги, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія » КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_11 за своєю правовою природою є договорами факторингу (незважаючи на їх назву як договори про відступлення права вимоги).

Договір №58 про відступлення права вимоги, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» та ТзОВ «Фінансова компанія»КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» від 21.05.2018 року.

Згідно зазначеного договору первісний кредитор (ТзОВ «Айрон ХКВС» ) відступає новому кредитору (ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» ), а новий кредитор набуває належні первісному кредитору право вимоги до ПрАТ «СК »Уніка» (Боржник), а саме права вимоги щодо страхової виплати в розмірі 2 500 000 грн. за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4610/0000182 від 15.11.2016 року.

Також у п. 4 вказаного договору зазначено, що за відступлення права вимоги за основним договором новий кредитор (ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» ) сплачує Первісному кредитору (ТзОВ «Айрон ХКВС» ) грошові кошти у сумі 653 000,00 грн. - ціна відступлення.

Таким чином, уклавши договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року ТзОВ «Айрон ХКВС» отримало фінансуванняу розмірі 2 499 347 грн., а ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» , в свою чергу, укладаючи вказаний договір, набуло право на отримання ціни відступлення, що передбачена договором, зокрема п. 4.

Згідно п.2 договору №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 договору, набуває усі права кредитора за основним договором.

Отже, договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року за своєю юридичною природою є договором факторингу.

Договір відступлення права вимоги, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія»КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_11 від 21.05.2018 року.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Первісний кредитор (ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» ) відступає право вимоги на користь Нового кредитора (ФОП ОСОБА_12 ), а Новий кредитор приймає право вимоги, а саме право на стягнення з ПрАТ «СК »Уніка» страхової виплати у розмірі 2 500 000 грн., та зобов`язаний оплатити за нього визначену договором суму.

Згідно п. 4 Договору про відступлення права вимоги новий кредитор оплачує первісному кредитору вартість права вимоги в розмірі 654 000,00 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.).

Таким чином, з укладенням ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» та ФОП ОСОБА_5 договору про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року відбулася заміна Первісного кредитора (ТзОВ «Фінансова компанія »КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» ), який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу особу - ФОП ОСОБА_5 , яка не є фінансовою установою у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , яка може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Згідно п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами: набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому до боржників за договором, на якому базується таке відступлення.

Отже, ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець не мала права на укладення Договору про відступлення права вимоги як договору факторингу, оскільки не є суб`єктом вказаних правовідносин.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст 215 ЦК України.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16: « Відповідно до ст 512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданняним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права вимоги).

Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги.

Із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ч. 5 ст. Закону України «Про банки та банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч.2 ст. 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторинговіоперації (ч. 3 ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором » .

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 203, 215, 234, 228, 1077, 1078, 1079, ЦК України, ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , ст.ст. 41, 55 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір №58 про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Айрон ХКВС» (Код ЄДРПОУ 34986883) та ТзОВ «Фінансова компанія » КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (Код ЄДРПОУ 40981689).

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 21.05.2018 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія » КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ» (Код ЄДРПОУ 40981689) та ОСОБА_13 .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, код ЄДРПОУ 34986883 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ (79008, м. Львів, вул. Театральна, 24,код ЄДРПОУ 40981689 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_14 (ІПН: НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6), Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ (79008, м. Львів, вул. Театральна, 24), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_14 (ІПН: НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) 1536,80 грн. сплаченого судового збору.

Повний текст рішення проголошено 28 грудня 2019 року о 14:00 год.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Р. Юрків.