Ухвала

від 15.04.2020 по справі 461/6497/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6497/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/754/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 квітня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мікуш Ю.Р., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ФОП ОСОБА_1 - Жбадинського Василя Орестовича на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка , Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, -

в с т а н о в и в:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено .

Рішення суду оскаржив представник ФОП ОСОБА_1 - Жбадинський В.О. , подавши апеляційну скаргу 25 лютого 2020 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копію позовної заяви та інших процесуальних документів, що свідчить про те, що ці обставини є достатніми для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з метою надання особі її конституційного права на оскарження судового рішення та доступу до суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року зазначені причини визнані неповажними, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копії рішення- а.с.140) ФОП ОСОБА_1 17 січня 2020 року. Крім цього, судом зазначено, що посилання ФОП ОСОБА_1 про неотримання позовної заяви та неповідомлення її про розгляд справи є безпідставними та голослівними , оскільки на а.с.93 наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про відкриття провадження, супровідного листа про скерування копії позовної заяви ФОП ОСОБА_1 ), а на а.с.110 - повідомлення про вручення судової повістки ФОП ОСОБА_5 на 23 грудня 2019 року (день ухвалення рішення). Апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку, зокрема з 17 лютого 2020 року (сплив гарантованого нормами ЦПК права на поновлення строку) по 25 лютого 2020 року (дата подання апеляційної скарги).

09 квітня 2020 року представник ФОП ОСОБА_1 -адвокат Жбадинський В.О. року на виконання ухвали без руху подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року.

В заяві дублює підстави для поновлення строку, які визнані судом неповажними, зокрема щодо неотримання позовної заяви та неповідомлення про розгляд справи.

Крім цього, зазначає, що повідомлення про вручення поштового відправлення-рішення суду, що міститься на а.с.140 не може бути належним доказом вручення копії рішення , оскільки ФОП ОСОБА_1 заперечує отримання даного відправлення та підпис на даному повідомленні вчинений не нею особисто, а іншою особою.

Розглянувши вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що такі є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція поважних причин не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було б вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Відповідно до ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Зважаючи на зазначені норми процесуального закону, підстави для поновлення строку, зокрема щодо не проставлення особистого підпису на рекомендованому повідомленні про вручення ФОП ОСОБА_1 (а.с.140) не є поважними причинами, оскільки у разі вручення відправлення будь-кому з повнолітніх членів сім`ї у такому випадку особа, якій адресовано лист, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції на виконання вказаних вимог закону надіслано ФОП ОСОБА_1 копію позовної заяви, повістку на 23 грудня 2019 року та копію рішення за місцем проживання ФОП ОСОБА_1 (яке вона вказує в апеляційній скарзі та в заяві про поновлення строку), зазначені документи вручені, що стверджується рекомендованими повідомленнями та витягами з офіційного сайту Укрпошта (долучені до матеріалів справи), а відтак зазначені скаржником обставини у контексті наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини не є особливими і непереборними обставинами, які перешкоджали подати апеляційну скаргу у межах строку на апеляційне оскарження, який передбачений у ст.354 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід звернути увагу і на те, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відтак, зважаючи на те, що матеріали справи містять достатньо доказів про те, що апелянт був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в якому було ухвалене оскаржуване рішення, отримав копію позовної заяви та копію рішення, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень(а.с.93,110,140) підстави вказані для поновлення строку є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

При цьому суд зазначає, що питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Визнати неповажними зазначені представником ФОП ОСОБА_1 -адвокатом Жбадинським В.О. підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ФОП ОСОБА_1 - Жбадинського Василя Орестовича на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України.

Суддя Ю.Р.Мікуш