Ухвала

від 10.03.2020 по справі 461/6497/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6497/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/754/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 березня 2020 року суддя Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон ХКВС , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія КОЗАКОВ І ПАРТНЕРИ , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка , Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними ,-

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено .

Рішення суду оскаржив представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу 25 лютого 2020 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не отримувала копію позовної заяви та інших процесуальних документів, що свідчить про те, що ці обставини є достатніми для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з метою надання особі її конституційного права на оскарження судового рішення та доступу до суду.

Розглянувши вказані скаржником підстави для поновлення строку вважаю, що такі є неповажними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення особі надано гарантоване право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи в судовому засіданні 23 грудня 2019 року було проголошено вступну і резолютивну частину рішення, повний текст рішення складений 28 грудня 2019 року, відтак строк на апеляційне оскарження рішення сплив 27 січня 2020 року.

Копія рішення направлена відповідачу ФОП ОСОБА_1 в порядку ст.272 ЦПК України та вручена 17 січня 2020 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.140), апеляційна скарга подана 25 лютого 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку з дня отримання копії рішення, який сплив 17 лютого 2020 року, а відтак гарантоване ст.354 ЦПК України право на поновлення строку на апеляційне оскарження закінчилося 17 лютого 2020 року.

У заяві про поновлення строку не зазначено причин пропуску з 17 лютого 2020 року по 25 лютого 2020 року.

Частинами 1,4 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржник не подав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що у нього існували перешкоди подати апеляційну скаргу до 17 лютого 2020 року, а також не надав доказів поважності пропуску строку за період з 17 лютого 2020 року по 25 лютого 2020 року .

Обставини на які посилається скаржник в заяві про поновлення строку, зокрема про неотримання ФОП ОСОБА_1 позовної заяви та неповідомлення її про розгляд справи є безпідставними та голослівними, оскільки на а.с. 93 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, зокрема ухвали про відкриття провадження, супровідного листа про скерування копії позовної заяви ФОП ОСОБА_1 , а на а.с.110 повідомлення про вручення судової повістки ФОП ОСОБА_1 на 23 грудня 2019 року (день ухвалення рішення).

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України зазначено, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження , зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального права.

Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.185,357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Підстави вказані представником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року визнати неповажними.

Апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 грудня 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали , інакше у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено на підставі п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України.

Заяву про поновлення строку, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження представити Львівському апеляційному суду.

Суддя Мікуш Ю.Р.