Рішення

від 24.12.2019 по справі 520/10076/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 р. № 520/10076/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Мазовецького В.П.,

представника відповідача ( Головного управління ДПС у Харківській області ) - Немченка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" до Головного управління ДПС в Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив про незаконність включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок" та протиправність, у такому разі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2019 року на суму 2111949,5 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн. по операціях з контрагентом ТОВ "АГРО-МІСТО" (код ЄДРПОУ 42675357) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому

Представник відповідача Головного управління ДПС у Харківській області проти позову заперечував, зазначивши, що позов є безпідставним, а спірні рішення - законними.

Представник відповідача - Державної податкової служби України у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу без участі зазначеного представника.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Між позивачем та ТОВ "АГРО-МІСТО" 11.03.2019 року укладено договір поставки товару № 11/03-1.

Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною від 01.04.2019 року № РН-0401/01 на суму 2111949,50 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн., платіжним дорученням.

Реалізований позивачем на користь ТОВ "АГРО-МІСТО" товар було початково придбано позивачем у YUK HIN ENTERPRISE CO., LTD.

Позивачем складено на користь ТОВ "АГРО-МІСТО" податкову накладну № 1 від 01.04.2019 року на суму 2111949,5 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн., яку подано на реєстрацію.

Згідно квитанції від 19.04.2019 року накладну прийнято, однак, її реєстрація зупинена, оскільки названа накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Зазначеному передувало те, що рішенням Головного управління ДФС в Харківській області у вигляді протоколу від 28.02.2019 року № 51 включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок".

Позивачем надано пояснення та документи, які витребувались контролюючим органом, однак, наслідками зазначеного стало прийняття рішення відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2019 року на суму 2111949,5 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн. по операціях з контрагентом ТОВ "АГРО-МІСТО" (код ЄДРПОУ 42675357) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, оскаржуване рішення у вигляді протоколу від 28.02.2019 року № 51 про включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок", породжує негативні наслідки для позивача та порушує його права та законні інтереси.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На виконання п. 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок №144, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

У вказаному Порядку №144 зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені та затверджені листом В.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 р.

Пунктом 1.6 вказаних критеріїв надано вичерпний перелік критеріїв, що дає підстави для визначення ризиковості платника податків.

Так, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Згідно п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд вказує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 05.11.2018 р.

Суд зазначає, що рішення у вигляді протоколу від 28.02.2019 року № 51 про включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок" не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Крім того, вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення реєстрації , за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації ПН, поданої позивачем, враховує, що акт, що затверджує критерії ризиковості здійснення операцій має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Отже, суд вважає, що зупинення реєстрації ПН на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

У правовідносинах, з приводу яких подано позов, виходячи з початкового порушення принципів правової визначеності та передбачуваності зупиненням реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, спірне рішення про відмову в реєстрації ПН, як подальша реалізація названого зупинення, не відповідають вимогам статті 2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

В ході розгляду справи знайшов свої підтвердження факт того, що після зупинення реєстрації ПН позивачем були подані документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такими документами, в силу п.14 Порядку №117 є договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Проте, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117 без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

При цьому, судом встановлено, що подані Товариством для реєстрації ПН документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, не зважаючи на зазначене, було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації ПН, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

У свою чергу, суд вважає, що мотивація спірних рішень про включення позивача до переліку ризиковості та про відмову в реєстрації податкової накладної не узгоджується із презумпцією правомірності рішень/дій платника податків відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Вуліч проти Швейцарії , Компанія Вестберга таксі Актіеболаг ) та приписів статті 77 КАС України щодо покладення обов`язку доказування на податковий орган при вирішенні спорів, зокрема щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку.

При вирішенні справи судом було враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу.

З огляду на наведене, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42518192, вул. Ак. Павлова,120, м. Харків, 61066) до Головного управління ДПС в Харківській області ( 61057, м. Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, Львівська Площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС в Харківській області у вигляді протоколу від 28.02.2019 року № 51 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок".

Зобов`язати Головне управління ДПС в Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у базі даних ІТС "Податковий блок".

Скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2019 року на суму 2111949,5 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн. по операціях з контрагентом ТОВ "АГРО-МІСТО" (код ЄДРПОУ 42675357) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" № 1 від 01.04.2019 року на суму 2111949,5 грн., у т.ч. ПДВ 351991,58 грн. по операціях з контрагентом ТОВ "АГРО-МІСТО" (код ЄДРПОУ 42675357) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Харківській області ( 61057, м. Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42518192, вул. Ак. Павлова,120, м. Харків, 61066) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, Львівська Площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОРГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42518192, вул. Ак. Павлова,120, м. Харків, 61066) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.