Постанова

від 26.12.2019 по справі 2-6016/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ

Справа №2-6016/11

Резолютивна частина постанови оголошена 26 грудня 2019 року

Повний текст постанови складено 26 грудня 2019 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

учасники справи заявник Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович

стягувач Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк

боржник ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва, постановлену суддею Бабко В.В. 11 липня 2018 року, у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Справа №2-6016/11 № апеляційного провадження:22-ц-824/14936/2019 Головуючий у суді першої інстанції: Бабко В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування подання, приватний виконавець посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. знаходиться виконавче провадження № 55821067 щодо виконання виконавчого листа № 2-6016/11, виданого 23.02.2012 р. Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості в розмірі 96 900,14 дол. США та 40 234,80 грн. Постановою приватного виконавця від 15.02.2018р. відкрито вказане вище провадження, яку боржник отримав 21.02.2018 р. Постановою приватного виконавця від 15.02.2018р. накладено арешт на майно боржника, однак, згідно відомостей електронних реєстрів у боржника відсутнє нерухоме майно, на яке можна звернути стягнення. Незважаючи на вимогу приватного виконавця, викладену в постанові про відкриття виконавчого провадження, останнім не подано декларацію про майно та доходи у встановлений строк. Окрім цього, 02.05.2018 р. боржнику було скеровано виклик приватного виконавця на 17.05.2018р. із вимогою явки в офіс приватного виконавця та надання документів. Боржник отримав виклик особисто 12.05.2018р., однак в офіс приватного виконавця не з`явивcя, про причини неявки не повідомив та витребуваних документів не надав. Згідно відповіді ГУ ДМС України в м. Києві боржник 09.09.2014р. та 26.10.2017р. документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон. Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, боржник, за період з моменту видачі виконавчого документу шість разів перетинав кордон України. Таким чином, вжиті приватним виконавцем заходи не призвели до вирішення рішення суду боржником, у зв`язку з цим, приватний виконавець просить задовольнити подання та встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - задоволено.

Встановлено громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання судового рішення, згідно виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 23.02.2012 р. № 2-6016/11

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, не дослідив матеріали виконавчого провадження, не дав належної оцінки доказам які б свідчили про наявність з боку боржника свідомого ухилення від своєчасного та не повного виконання судових рішень.

Зокрема зазначає, будь-яких доказів на підтвердження факту свідомого ухилення від виконання своїх зобов`язань, відомостей про його обізнаність з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання матеріали справи не містять, а тому у суду не було підстав для задоволення подання державного виконавця.

Вказує, що задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту його ухилення від виконання зобов`язання. На зазначене суд першої інстанції не звернув та не з`ясував обставини, що в кінці 2017 року та початку 2018 року було здійснено продаж земельної ділянки, належної ОСОБА_1 з електронних торгів, а отримані кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості. При цьому ОСОБА_1 добровільно погодився з оцінкою земельної ділянки, а отримані кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості. На даний час у нього відсутнє будь-яке майно або заощадження, якими б можливо було погасити заборгованість.

Крім того, звертає увагу суду на той факт, що на повідомленні про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, чітко вбачається, що отримала лист приватного виконавця його мати, але у вказаний період у нього були зіпсовані відносини з батьками, спілкування тривалий час було припинено, які безпосередньо мешкають за адресою його реєстрації, а сам він тимчасово був відсутній у м. Києві. З огляду на вказані обставини він навіть не був обізнаний про відкриття провадження у справі приватним виконавцем Павлюк Н.В.

Крім того, обмеження його у праві виїзду за межі України позбавить його можливості, у разі необхідності, супроводжувати батька, якого госпіталізовано із хворобою серця, на обстеження за кордон. При цьому, оплатити обстеження може його брат, однак, у зв`язку із завантаженістю за місцем роботи не зможе супроводжувати батька за кордоном.

Відзиви на апеляційну скаргу не подавались.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року по справі № 2- 6016/11 задоволено позовну заяву ПАТ Перший Український Міжнарожний Банк та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , заборгованість за договором кредиту від 04.07.2008 року в розмірі 96 900,14 дол. США та 40 234,80 грн.

23 лютого 2012 року по вище зазначеній справі видано виконавчий лист.

15 лютого 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. відкрито виконавче провадження № 55821067.

15 лютого 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

15 лютого 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2018 року, боржник, за період з моменту видачі виконавчого документу шість разів перетинав кордон України.

Відповідно до відповіді ГУ ДМС України в м. Києві від 15 лютого 2018 року боржник 09 вересня 2014р. та 26 жовтня 2017 року документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон.

З відповіді Державної фіскальної служби України № 10334312890 від 16 лютого 2018 року вбачається, що боржником припинено здійснення підприємницької діяльності як фізичною особою підприємцем.

Згідно відповіді РСЦ МВС в м. Києві від 28 лютого 2018 року транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно відповідей з ПАТ ВіЕс Банк , АТ Райффайзен Банк Аваль , АТ Ощадбанк , АТ Укрексімбанк , ПАТ КБ ПриватБанк , АТ Укргазбанк боржник не має відкритих рахунків в даних банках.

Згідно відповіді ПАТ Кредобанк від 21 лютого 2018 року рахунки боржника в даній банківській установі закрито.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України № 1037830756 від 16 травня 2018 року боржник не є особою, яка отримує пенсію.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час боржником добровільно борг не сплачений.

Згідно з п.п. 2,8 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання, або щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час державним виконавцем вчинені всі передбачені законом заходи по виконанню рішення суду, а суд має вжити заходи шляхом встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-6016/11, що виданий 23.02.2012 р. про стягнення грошової суми розмірі 96 900,14дол. США та 40 234,80 грн.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань - до виконання цих зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Колегія суддів не може погодитися з доводами скаржника, що на повідомленні про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, чітко вбачається, що отримала лист приватного виконавця його мати, а не він, не заслуговують на увагу та відхиляються судом, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що державним виконавцем не доведено факту його ухилення від виконання рішення суд відхиляються судом, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Чинне законодавство не містить визначення поняття ухилення і практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження . Зокрема, державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також те, що рішення суду не виконано, державним виконавцем вчинені всі передбачені законом заходи по виконанню рішення суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення подання про обмеження виїзду боржника.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна