Рішення

від 06.08.2007 по справі 15/456-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.07

          Справа № 15/456-07.

за

позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до

відповідача Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної

інвентаризації»

про

визнання права власності

СУДДЯ                   

Резниченко О.Ю.

За

участю представників сторін:

Від

позивача: ОСОБА_2, довіреність  від

30.11.2006р., б/н

Від

відповідача: не з'явився

Суть

спору: Позивач просить визнати за ним право приватної власності на нерухоме

майно - нежитлове приміщення № 109, розташоване в будинку АДРЕСА_1 загальною

площею 97,12 м2, що визначене у технічному паспорті, складеному 04 вересня 2003

року комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”

(40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Садова, 33, ідентифікаційний код

ЄДРПОУ 03352478).

В  судове засідання від позивача надійшло

клопотання про залучення до матеріалів справи копії титульної сторінки

ескізного проекту перепланування квартири під офісні приміщення, яке було

задоволено судом.

Відповідач

письмовий відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час і

місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому відповідно до

ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та

оцінивши надані докази по справі, суд     

ВСТАНОВИВ:

          23 квітня 2007 року позивач у  відповідності до договору купівлі-продажу від

23 квітня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського

нотаріального округу набув право приватної власності на квартиру № 109,

розташовану в будинку АДРЕСА_1.

Цього

ж дня даний правочин був зареєстрований вказаним нотаріусом в Державному

реєстрі правочинів за № 2044086, що підтверджується змістом витягу з даного

реєстру, який долучений до матеріалів справи.

Відповідно

до ч. 3 та ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який

підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого

посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання

договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а якщо договір про відчуження

майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з

моменту такої реєстрації.

Відповідно

до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного

майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна

укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній

реєстрації.

Приймаючи

до уваги викладене вище, у позивача виникло право власності на майно, вказане в

зазначеному договорі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість)

належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,

переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким

чином, вказана квартира належить до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості).

25

квітня 2007 року державним реєстратором комунального підприємства “Сумське

міське бюро технічної інвентаризації” в порядку, передбаченому Законом України

“Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01

липня 2004 року № 1952-IV, із змінами та доповненнями, було проведено державну

реєстрацію права власності позивача на вказану нерухоме майно, шляхом внесення

даних про позивача та це майно до Державного реєстру прав. Дана обставина

підтверджується фактичним даними, викладеними у витягу про реєстрацію права

власності на нерухоме майно, виданому відповідачем 25 квітня 2007 року.

Також,

25 квітня 2007 року відповідачем, для підтвердження реєстрації вказаного

нерухомого майна на праві особистої приватної власності за позивачем, було

оформлено на видано останньому реєстраційне посвідчення і внесено прізвище,

ім'я, по-батькові позивача до графи “власник” технічного паспорту.

Так,

відповідно до змісту технічного паспорту вказане нерухому майно має наступні

технічні характеристики: квартира розташована на 1 поверсі 9 поверхового

будинку з висотою приміщень 2,60 м. та складається з 5 кімнат загальною площею

97,12 м2.

04

липня 2007 року відповідачем проведено поточну технічну інвентаризацію

нерухомого майна квартири № 109, розташованої в будинку АДРЕСА_1 і внесено

зміни до технічного паспорту на неї про те, що квартира використовується як

офіс.

Так,

як пояснив представник позивача, позивач після набуття права приватної

власності на вказане нерухоме майно прийняв рішення про зміну його цільового

призначення на нежитлове і використовує його для зайняття підприємницької

діяльністю, а саме розміщення офісних приміщень.

Відповідно

до ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для

здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Таким

чином, позивач має право використовувати вказане нерухоме майно для здійснення

власної підприємницької діяльності, а саме розміщення офісних приміщень.

Відповідно

до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний

розсуд, а ч. 1 ст. 321 даного Кодексу визначає, що право власності є непорушним

і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його

здійсненні.

При

цьому, вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право

особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,

незалежно від волі інших осіб.

Зміст

права власності визначений в ч. 1 ст. 317 ЦК України, якою передбачено, що

власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм

майном.

Здійснення

права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому

числі, передбачено наступне:

-          власник володіє, користується,

розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

-          власник має право вчиняти щодо свого

майна будь-які дії, які не суперечать закону;

-          при здійсненні своїх прав та

виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад

суспільства;

-          усім власникам забезпечуються рівні

умови здійснення своїх прав.

При

цьому, ч. 5 та ч. 7 вказаної статті ЦК України передбачено відповідно, що

власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та

гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та

природні якості землі, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена

або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших

осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно

до ст. 328 ЦК України що право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Відповідно

до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну

або припинення цивільних прав та обов'язків.

Рішення

Позивача про використання вказаного нерухомого майна для розміщення офісних

приміщень є одностороннім правочином.

Відповідно

до ч. 3 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка

може бути представлена однією або кількома особами.

Приймаючи

до уваги, що позивач, будучи власником нерухомого майна квартири № 109,

розташованої в будинку АДРЕСА_1 має право у відповідності до вказаних вище

вимог  ЦК України вчиняти щодо даного

майна будь-які дії, які не суперечать закону, то його рішення про використання

вказаного нерухомого майна для розміщення офісних приміщень, не суперечать

закону, не може завдати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам

суспільства, погіршення екологічної ситуації та природних якостей землі.

При

цьому, ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити

позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує

його право власності.

З

огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального

кодексу  України,  суд -           

В И Р І Ш И В :

1.

Позов задовольнити повіністю.

2.

Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованим в АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на нерухоме майно -

нежитлове приміщення № 109, розташоване в будинку АДРЕСА_1 загальною площею

97,12 м2, що визначене у технічному паспорті, складеному 04 вересня 2003 року

комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”

(40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Садова, 33, ідентифікаційний код

ЄДРПОУ 03352478).

Суддя                                                                

          О.Ю. Резниченко

           Повний текст рішення підписаний

06.08.2007 р.