Ухвала

від 21.12.2019 по справі 910/2845/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" грудня 2019 р. Справа№ 910/2845/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства фінансів України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.09.2019 (повний текст рішення складено 15.11.2019)

у справі №910/2845/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Міністерства фінансів України

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Київська міська рада

2) Київська міська державна адміністрація

про визнання права на поділ земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Міністерства фінансів України задоволено повністю.

Визнано право Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:90:144:0003 згідно з планом поділу земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Причальна, 5-А, з подальшим оформленням права користування (оренда) земельною ділянкою площею 0,1483 га, без погодження Міністерства фінансів України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство фінансів України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти нове судове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/2845/19 та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/2845/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Колегією суддів встановлено, що як доказ направлення апеляційної скарги позивачу, третім особам скаржник надав фіскальні чеки № 215600426655 , № 215600426655, № 215600426655, що не може бути належним доказом направлення апеляційної скарги позивачу, третім особам у зв`язку з тим, що відповідно до ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом в березні 2019 року з однією вимогою немайнового характеру, а саме: про визнання права на поділ земельної ділянки.

Таким чином, за подачу позову судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 2881,50 грн. та розраховується наступним чином: 1921,00 грн. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви)* 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 2881,50 грн.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 15.11.2019, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 05.12.2019.

Апеляційну скаргу подано до суду 10.12.2019, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Колегією суддів встановлено, що скаржником не подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження починається саме внаслідок проголошення та підписання повного тексту відповідного процесуального документа, і жодним чином початок перебігу відповідного строку не пов`язується з надсиланням/отриманням стороною відповідного процесуального документа, оскільки у випадку отримання стороною процесуального документа з запізненням або неотримання, у скаржника виникає процесуальне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке може бути реалізоване протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, і таке вручення/обізнаність не поновлює автоматично строк, а є підставою саме для його поновлення, що узгоджується з вищенаведеними приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги діючого процесуального закону не пов`язують початок процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з датою фактичного отримання або датою, коли стало відомо про наявність відповідного рішення, оскільки отримання рішення з запізненням або встановлення наявності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень - є підставою саме для відновлення такого строку.

Визначений законом строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути поновлений відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску та за наявності клопотання заінтересованої сторони, оскільки вимоги процесуального закону не наділяють суд апеляційної інстанції правом або обов`язком самостійного відновлення такого строку, адже таке право нерозривно кореспондується саме з правом особи (сторони спору, учасника справи) на вчинення процесуальних дій в межах наданих їй законом повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

За таких обставин, апеляційна скарга Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/2845/19 підлягає залишенню без руху.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/2845/19 - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Міністерство фінансів України має право усунути недоліки, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази на підтвердження направлення апеляційної скарги позивачу, третім особам з описом вкладення, докази сплати судового збору в розмірі 2881,50 грн., а також клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження

3. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв