Ухвала

від 27.12.2019 по справі 0640/4134/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 0640/4134/18

27 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Разом з апеляційною скаргою ГУ ДФС у Житомирській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області отримало 02 січня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Так, вперше апеляційна скарга Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області подана 28 січня 2019 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у визначеному розмірі.

На виконання вказаної вище ухвали апелянтом 20 лютого 2019 року подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване посиланням на те, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів з рахунків скаржника, у зв`язку з чим операції по рахунках податкового органу зупинено. На підтвердження вказаних доводів надано листи органу державної казначейської служби.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

10 березня 2019 року апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване посиланням на те, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів з рахунків скаржника, у зв`язку з чим операції по рахунках податкового органу зупинено. На підтвердження вказаних доводів надано листи органу державної казначейської служби.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вказаної вище ухвали апелянтом 19 квітня 2019 року подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване посиланням на те, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів з рахунків скаржника, у зв`язку з чим операції по рахунках податкового органу зупинено. На підтвердження вказаних доводів надано листи органу державної казначейської служби.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

14 червня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, а також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив про те, що в період з 27.01.2019 року по 30.05.2019 рік не мало в своєму розпорядженні коштів для сплати судового збору у зв`язку із перебуванням на виконанні виконавчих листів. Щодо періоду з 30.05.2019 року по 14.06.2019 рік зазначили про те, що ГУ ДФС у Житомирській області не є розпорядником коштів, а тому запізніле надходження до податкового органу платіжного доручення про сплату судового збору є поважною причиною пропуску строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року визнано неповажними причини пропуску строку та відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року.

За таких обставин, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Проте, постановою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року скасовано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При цьому, скасовуючи ухвалу Верховний Суд зазначив про те, що апеляційний суд всупереч нормам ч. 3 ст. 298 КАС України не залишив апеляційну скаргу без руху та не надав можливість апелянту вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а відразу відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та рішення у справі «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Разом з тим, доводи апелянта щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДФС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року.

у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.