Постанова

від 19.12.2019 по справі 909/576/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. Справа № 909/576/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватної фірми Тепловик № 24 від 17.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3765/19 від 21.10.2019),

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 01.10.2019, м. Івано-Франківськ, суддя Шкіндер П.А.)

у справі № 909/576/19

порушеній за позовом

позивача: Приватної фірми Тепловик , м. Косів Івано-Франківської області,

до відповідача: Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, с. Рожнів, Косівського району, Івано-Франківської області,

про стягнення заборгованості в сумі 556 512,00 грн.,

за участю представників:

від апелянта/позивача: Клуб А.І. (довіреність № 28 від 09.12.2019),

від відповідача: Матейчук Р.С. (довіреність № 1496/2.2-03 від 09.12.2019),

ВСТАНОВИВ :

Приватна фірма "Тепловик" 03.06.2019 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовними вимогами до Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про стягнення заборгованості в сумі 556 512,00 грн.

За наслідками розгляду даної справи місцевим господарським судом 24.09.2019 р. у справі № 909/576/19 прийнято судове рішення, яким позовні вимоги Приватної фірми "Тепловик" заявлені до Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області про стягнення 556 512,00 грн. вартості наданих послуг з теплопостачання задоволено частково у розмірі 435 200 грн. В частині стягнення 121 312 грн. заборгованості відмовлено (а.с. 92, 93-97).

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, апелянт/позивач: Приватна фірма "Тепловик", 21.10.2019 р. подала до Західного апеляційного господарського суду за вх. № 01-05/3765/19 апеляційну скаргу (а. с. 102-106), просить частково скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 в частині відмови стягнення з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області 121312,00 грн. заборгованості та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги - стягнути з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на користь Приватної фірми "Тепловик" 121312,00 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання та 1819,68 грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 просить залишити без змін.

Апеляційна скарга, в основному, мотивована тим, що за період з січня - квітня 2019 р. між сторонами був відсутнім договір на закупівлю послуг з теплопостачання, котрий закінчився 31.12.2018 р., відтак середньозважений тариф у бездоговірний період складав - 2046,00 грн. за 1 Гкал, а не 1600 грн. за 1 Гкал, як це було передбачено договором, що закінчив свою дію 31.12.2018 р. Стверджує, що при відсутності між сторонами договору про закупівлю послуг з теплопостачання на 2019 рік, за період з січня - квітень 2019, відповідач фактично спожив 272 Гкал, загальною вартістю 556 512, 00 грн., а не 435 200 грн., як помилково розрахував місцевий суд. Апелянт просить апеляційну скаргу задовольнити.

10.12.2019 р. за вх. № 01-04/7450/19 апелянт подав пояснення № 29 від 09.12.2019 з покликанням на судову практику у справах, пов`язаних з порядком встановлення та застосування тарифів на теплову енергію.

16.12.2019 за вх. № 01-04/7569/19 апелянт подав пояснення № 30 від 11.12.2019 з покликанням на судову практику та долучив копії судових рішень, стверджує, що відповідачем протягом січня-березня 2019 року не проводилась процедура закупівлі теплової енергії, не надсилалися для укладення проекти договорів, а покликання останнього на запрошення для участі в переговорній процедурі закупівлі від 08.02.2019 р. № 163/2.2.-03, від 12.02.2019, від 10.04.2019, від 22.05.2019 р., запрошення від 08.02.2019 р. № 163/2.2.-03, від 01.04.2019 № 4, запрошення від 01.04.2019 № 1 - не спроможним, оскільки відсутні належні та допустимі докази їх надсилання іншій стороні, а журнал реєстрації вихідних документів за 2019 р. поданий суду Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади не є доказом надсилання вищезазначеної кореспонденції Приватній фірмі Тепловик і в матеріалах справи такі докази - відсутні.

Відповідачем: Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади, подано Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/7110/19)(а.с. 117-170), проти апеляційної скарги відповідач заперечує, вважає, що правовідносини між сторонами виникли з того, що 31.01.2018 між Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади (орендодавець) та ПФ Тепловик (орендар) був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення, що знаходиться у комунальній власності, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 76 м. кв. за адресою: с. Кобаки, вул. Шкільна, 5а (середня школа), яке знаходиться на балансі Рожнівської сільської ради ОТГ для розміщення котла для опалення школи.

На підставі вказаного договору оренди, у зв`язку з необхідністю обігріву приміщення протягом опалювальних сезонів 2018-2019, 12 березня 2018 року, Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади (споживачем) та Приватною фірмою Тепловик (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг з теплопостачання (Договір) Кобаківського ліцею, згідно умов якого, Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання код (09320000-8) пара, гаряча вода та пов`язана продукція , а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги з теплопостачання за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п. 1.2 Договору) на загальну кількість послуги з теплопостачання: 480 Гкал (Кобаківський ліцей - 480 Гкал) (п. 1.3. Договору), при цьому, що обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені, збільшені в залежності від реального показника засобу обліку (п. 1.4 Договору).

Як стверджує у Відзиві на апеляційну скаргу відповідач, зазначений Договір набирає чинності з дати підписання і скріплення печатки сторін та реєстрації його управлінням Держказначейства у районі і діє у частині надання послуг по 31.12.2018 року, а у частині проведення розрахунків до їх повного виконання Договір розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2018 (п. 10.1. Договору). Відповідач стверджує, що відповідно до Додаткової угоди до договору № 2 від 12.03.2018 внесено зміни до п.3.1 Договору №2 та викладено п. 3.1. у такій редакції: встановити тариф на теплову енергію, що надається на об`єкт теплопостачання у розмірі 1600 грн./Гкал. (відповідно до рішення Рожнівської сільської ради Х сесії сьомого демократичного скликання від 09.11.2018 № 1-10/2018), і, що відповідно до п.2 Додаткової угоди Договір № 2 від 12.03.2018 діє до 31.12.2018. На підставі наведеного у відзиві на апеляційну скаргу (а. с. 117-170), відповідач вважає, що нарахування плати за спожиту теплову енергію за січень-квітень 2019 р. має проводитися за затвердженим тарифом на теплову енергію на рівні 1600 грн. за 1 Гкал, що встановлено договором на опалювальний сезон 2018-2019 років, відтак загальна сума заборгованості складає 435 300 грн., просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

18.12.2019 р. за вх. № 01-04/7650/19 відповідач подав додаткові пояснення на апеляційну скаргу - на 16 арк. та 19.12.2019 р. відповідач за вх. № 01-04/7650/19 подав суду аналогічні пояснення на апеляційну скаргу та копії судових рішень - на 23 арк.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (а. с. 100), справу № 909/576/19 розподілено складу суддів: Данко Л.С. - суддя-доповідач, суддям: Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/576/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПФ Тепловик (а. с. 101), ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2019 у справі № 909/576/19 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2019 р., про що сторони були належним чином повідомлені (а. с. 115, 116).

У судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2019 р. представник апелянта/позивача за довіреністю № 28 від 09.12.2019 - прибув, апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі, просить достягнути з відповідача на свою користь решту 121 312,00 грн. заборгованості з урахуванням середньозваженого тарифу - 2046,00 грн. за 1 Гкал.

Представник відповідача - прибув проти апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу ( вх. № 01-04/7110/19 від 25.11.2019), та вказав, що рішенням Рожнівської сільської ради ОТГ від 09.11.2018 № 1-10/2018 на опалюваний сезон 2018-2019 встановлено тариф на теплову енергію на рівні 1600 грн. за 1 Гкал та звернув увагу апеляційного суду на те, що сторони дотримуючись умови вільного волевиявлення беззаперечно погодилися на таку вартість 1 Гкал., що підтверджується фактом підписання цієї Додаткової угоди, що нова ціна між сторонами узгоджена не була у договірному порядку та на відсутність укладеного договору між сторонами в порядку Закону України "Про публічні закупівлі". У судовому засіданні представник відповідача факт надання послуг теплопостачання за спірний період - протягом січня-березня 2019 р. - не заперечував.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 10 грудня 2019 по справі № 909/576/19 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2019 р., про що представники сторін (а. с. 130) були належним чином, під розписку, повідомлені.

16.12.2019 за вх. № 01-04/7569/19 апелянт подав пояснення № 30 від 11.12.2019 з покликанням на судову практику та долучив копії судових рішень - на 45 арк.

18.12.2019 р. за вх. № 01-04/7650/19 відповідач подав додаткові пояснення на апеляційну скаргу - на 16 арк. та 19.12.2019 р. за вх. № 01-04/7650/19 подав аналогічні додаткові пояснення на апеляційну скаргу та долучив копії судових рішень - на 23 арк.

У судове засідання, яке відбулося 19.12.2019 р. представник апелянта/позивача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, заперечив проти пояснень наданих суду представником відповідача, просить частково скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 в частині відмови стягнення з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області 121 312,00 грн. заборгованості та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги - стягнути з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на користь Приватної фірми "Тепловик" 121312,00 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання та 1819,68 грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 просить залишити без змін.

Представник відповідача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заперечив проти пояснень наданих суду представником апелянта, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

24 вересня 2019 року господарський суд Івано-Франківської області за наслідками розгляду справи № 909/576/19 постановив рішення, яким позовні вимоги Приватної фірми "Тепловик" заявлені до Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області про стягнення 556 512,00 грн. вартості наданих послуг теплопостачання задовольнив частково у розмірі 435 200 грн. В частині стягнення решта 121 312 грн. - відмовлено (а. с. 92, 93-97).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 31.01.2018 року між Рожнівською сільською радою ОТГ (орендодавець - за договором) та ПФ "Тепловик" (орендар - за договором) був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення, що знаходиться у комунальній власності (а.с. 15-16), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 76 м кв. за адресою с. Кобаки, вул. Шкільна, 5а (середня школа) яке знаходиться на балансі Рожнівської сільської ради ОТГ для розміщення котла для опалення школи. Термін дії договору встановлено п. 6.1. договору оренди - з дати підписання до 30 квітня 2019 року.

Колегією суддів встановлено, що правовідносини між сторонами за вищевказаним Договором оренди № 1 нежитлового приміщення від 31.01.2018 року не є предметом спору у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2018 року між Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади в особі сільського голови ОТГ (за договором - Споживачем) та Приватною фірмою Тепловик (за договором - Виконавцем) було укладено договір № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання пара, гаряча вода та пов`язана продукція (09320000-8)(надалі - Договір)(а. с. 17-19) з додатками Умови поставки і обліку послуг централізованого опалення (а. с. 20), Додаткова угода до договору № 2 від 12.03.2018 р. (а. с. 21). Додатки до договору № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання є невід`ємними частинами цього Договору (п. 12.1. Договору № 2).

У п. 1 Договору № 2 сторони погодили Предмет договору .

Так, відповідно до п.1.1. Договору № 2, Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання код (09320000-8) пара, гаряча вода та пов`язана продукція , далі - послуг, з теплопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили найменування найменування послуг: послуги з теплопостачання.

У пункті 1.3. Договору зазначено, що загальна кількість послуги з теплопостачання, які Виконавець надає Споживачеві: 480 Гкал (Кобаківський ліцей - 480 Гкал). За розрахункову одиницю переданої послуги з теплопостачання приймається одна гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п. 1.4 Договору обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені, збільшені в залежності від реального показника засобу обліку.

Ціна договору передбачена у пункті 3.1. Договору, яка на дату укладення складала 1360 грн. за 1 Гкал.

Як вбачається з матеріалів справи, між Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади в особі сільського голови ОТГ, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування та ПФ Тепловик в особі директора, що діє на підставі Статуту, на підставі рішення Х сесії сього демократичного скликання № 1-10/2018 було укладено Додаткову угоду до договору № 2 від 12.03.2018 року про таке:

1. Внести зміни до п. 3.1. Договору від 12.03.2018 р. № 2 та викласти його в наступній редакції: встановити тариф на теплову енергію, що надається на об`єкт теплопостачання споживача у розмірі 1600 грн/Гкал, визначений рішенням сесії від 09.11.2018 р. № 1-10/2018 року (п. 1 Додаткової угоди).

2. Ця угода набуває чинності з дати підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року (п. 2 Додаткової угоди).

3. Усі інші умови Договору від 12.03.2018 р. № 2 не змінені цією угодою, залишаються в силі (а. с. 21).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Додаткова угода до договору № 2 від 12.03.2018 року не має дати її укладення, представники сторін не зазначили дати її підписання, однак чітко визначили строк дії цієї додаткової угоди - до 31 грудня 2018 року.

Враховуючи, що вказана вище додаткова угода до договору містить покликання на рішення Х сесії сього демократичного скликання № 1-10/2018 від 09.11.2018 р., відтак зазначена додаткова угода не могла бути підписаною сторонами раніше 09.11.2018р.

У розділі Х. Договору № 2 Строк дії договору (п.10.1) сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з дати підписання і скріплення печатки сторін та реєстрації його управлінням Держказначейства у районі і діє у частині надання послуг по 31.12.2018 року, а у частині проведення розрахунків до їх повного виконання Договір розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2018 (а. с. 19).

Як зазначалося вище у цій постанові, відповідно до Додаткової угоди до договору № 2 від 12.03.2018 внесено зміни до п.3.1 Договору № 2 та викладено п. 3.1. договору викладено у редакції: встановити тариф на теплову енергію, що надається на об`єкт теплопостачання у розмірі 1600 грн./Гкал. (відповідно до рішення сесії від 09.11.2018 № 1-10/2018), а відповідно до п. 2 Додаткової угоди - Договір № 2 від 12.03.2018 діє до 31.12.2018.

Відповідно до Додатку до Договору Умови поставки і обліку з централізованого опалення та інші права та обов`язки Сторін (а. с. 20), теплова енергія на об`єкті споживача обліковується - тепловим лічильником, У 1036-12, заводський № 014190, показник лічильника на 01.01.2018 року - 002306,00, місце встановлення - котельня Кобаківського ліцею.

Колегією суддів також встановлено, підтверджується матеріалами справи, не заперечується сторонами, що Приватною фірмою "Тепловик" протягом 2018 року по 31.12.2018 р. включно, відповідно до п. 10.1. Договору та п. 2 Додаткової угоди до цього договору, надавалися послуги з теплопостачання Споживачу/відповідачу, для обігріву ліцею в с. Кобаки (п. 1.3. Договору № 2), однак правовідносини з постачання та фактичного споживання тепла, власне за цей період, в межах дії вищезазначеного договору по 31.12.2018 року включно - не є предметом спору у даній справі.

Як вбачається з матеріалів даної справи, не заперечується ні позивачем, ні відповідачем, 31.12.2018 р. строк договору № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання пара, гаряча вода та пов`язана продукція (09320000-8) припинився у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено (п. 10.1. розділу Х. Договору № 2, п. 2 Додаткової угоди (а. с. 19, 21), що відповідає приписам ст. 905 ЦК України.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання /для обігріву ліцею в с. Кобаки/ протягом січня-квітня 2019 року за відсутності договору (у позадоговірному порядку).

Однак, не зважаючи на те, що строк дії договору про закупівлю послуг з теплопостачання закінчився 31.12.2018 р., і як вбачається з матеріалів справи, позивач продовжував надавати Рожнівській сільській раді послуги теплопостачання для обігріву Кобаківського ліцею протягом січня - квітня 2019 року.

Факт надання послуг з теплопостачання у зазначений вище період для обігріву ліцею в с. Кобаки, у кількості 272 Гкал. ні позивачем, ні відповідачем - не заперечується.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 556 512,00 грн. за спожиті послуги з теплопостачання з січня - квітня 2019 р. у кількості 272 Гкал., що є предметом спору у справі № 909/576/19, виникли з позадоговірних правовідносин.

Згідно актів наданих послуг теплопостачання Рожнівській сільській раді, у період з січня по квітень 2019 року для обігріву Кобаківського ліцею, відповідачем було спожито 272 Гкал. загальною вартістю 556 512,00 грн.

Як вбачається з матеріалів даної справи позивачем на відповідача: - за січень 2019 р. за спожиту теплову енергію надану для обігріву ліцею в с. Кобаки нараховано згідно показів лічильника, на суму 188 232,00 грн. (91 Гкал х 2046 грн.), - за лютий 2019 р. на суму 175 956,00 грн. (86 Гкал х 2046 грн.), - за березень 2019 року на суму 124 806,00 грн. (61 Гкал х 2046 грн.), - за квітень 2019 на суму 67 518,00 грн. (33 Гкал х 2046 грн.), що разом складає 556512,00 грн. (188232,00 + 175956,00 + 124806,00 + 67518,00) та підтверджується Актами про надання послуг з теплопостачання № 8, № 9, № 10, 24 (а. с. 26, 27, 28, 31).

Місцевим господарським судом встановлено, що 23 квітня 2019 року ПФ Тепловик направила Рожнівській сільській раді акт наданих послуг теплопостачання за квітень 2019 року. Крім цього, станом на 22 квітня 2019 року Рожнівською сільською радою не оплачені послуги теплопостачання згідно актів наданих послуг за січень, лютий, березень 2019 року і не підписано договір про надання послуг теплопостачання на 2019 рік, запропонований ПФ Тепловик .

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що енергопостачальником поза договірними відносинами було надано послуги теплопостачання для обігріву Кобаківського ліцею у кількості 272 Гкал.

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на дату укладення договору № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання, ціна за 1 Гкал становила 1360 грн./Гкал (п. 3.1. Договору) відповідно до рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради ОТГ, згідно рішення Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади від 09.11.2018 року № 1-10/2018 (а. с. 47) тариф на теплову енергію, що надається на об`єкт теплопостачання споживача визначено у розмірі 1600 грн. за 1 Гкал., про що зазначено у п. 1 Додаткової угоди до договору, чинність якої припинилася 31.12.2018 р.

02 квітня 2019 Приватна фірма "Тепловик" звернулася листом до відповідача щодо наданих позадоговірних 272 Гкал тепла та необхідності укладення Договору про закупівлю послуг з теплопостачання.

Вартість послуг розраховано згідно останніх оприлюднених середньозважених тарифів - 2046,00 грн. за 1 Гкал.

Тариф про закупівлю послуг з теплопостачання, його розмір, порядок нарахування за спірний період - сторонами не оспорювалися, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідачем вартість послуг з теплопостачання відповідно до акту № 8 про надання послуг з теплопостачання за січень 2019, акту № 9 про надання послуг з теплопостачання за лютий 2019, акту №10 про надання послуг з теплопостачання за березень 2019, акту № 24 про надання послуг з теплопостачання за квітень 2019 не оплачено, що стало підставою звернення до суду.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово- комунальні послуги".

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із даною правовою нормою кореспондуються положення статті 174 ГК України, згідно з якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Нормами ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1,2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до акту № 8 про надання послуг з теплопостачання за січень 2019 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 92 Гкал за ціною 2046,00 грн за Гкал, загальною вартістю 188232,00 грн.

Відповідно до акту №9 про надання послуг з теплопостачання за лютий 2019 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 86 Гкал за ціною 2046,00 грн за Гкал, загальною вартістю 175956.00 грн.

Відповідно до акту №10 про надання послуг з теплопостачання за березень 2019 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 61 Гкал за ціною 2046,00 грн за Гкал, загальною вартістю 124806,00 грн.

Відповідно до акту №24 про надання послуг з теплопостачання за квітень 2019 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 33 Гкал за ціною 2046,00 грн за Гкал, загальною вартістю 67518 грн.

Загальна вартість наданих послу з теплопостачання 272 Гкал. за розрахунком позивача відповідно до середньозваженого тарифу становить 556 512грн., що і складає ціну позову.

Вищевказані акти підписані та скріплені печаткою постачальника Приватної фірми "Тепловик". Підпис та печатка Рожнівської сільської ради ОТГ послуг відсутня, як і відсутня вмотивована відмова від прийняття отриманих послуг відповідачем, позивачу також не направлено, актів розбіжності, тощо.

Акт виконаних робіт, згідно з умовами укладеного сторонами Договору, є документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуги (здачі результатів виконання робіт).

Таким чином, під час розгляду спору, господарський суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, зобов`язаний встановити чи має місце факт надання послуги. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта виконаних робіт не є перешкодою для захисту суб`єктивного матеріального права (у цьому випадку шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неоплати наданих послуг), у разі, якщо господарський суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт її (послуги) надання належним чином та в установлений договором строк.

Термін надання послуг з теплопостачання (початок та закінчення опалювального періоду) визначається відповідно до рішень органів місцевого самоврядування.

Обставини справи свідчать про те, що в період січня - квітень 2019 позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії у кількості 272 Гкал. У актах зазначено показники лічильника за поточний та попередній періоди:

у акті №8 про надання послуг з теплопостачання за січень 2019 позивач зазначив поточний показник 2903, попередній - 2811, різниця - 92 Гкал.

у акті №9 про надання послуг з теплопостачання за лютий 2019 позивач зазначив поточний показник 2989, попередній - 2903, різниця - 86 Гкал.

у акті №10 про надання послуг з теплопостачання за березень 2019 позивач зазначив поточний показник 3050, попередній - 2989, різниця - 61 Гкал.

у акті №24 про надання послуг з теплопостачання за квітень 2019 позивач зазначив поточний показник 3083, попередній - 2989, різниця - 33 Гкал.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду в мотивувальній частині судового рішення про те, що у акті № 24 про надання послуг з теплопостачання за квітень 2019 різниця між поточним показником та попереднім складає різниця - 61 Гкал , оскільки в акті № 24 чітко зазначено, що Різниця Гкал - 33,00 /графа 5-та по порядку у таблиці акта № 24), далі за актом Кількість Гкал - 33,00 (графа сьома по порядку таблиці акта № 24)(а.с. 31,) про різницю в 61 Гкал в акті № 24 - не зазначено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Рожнівської сільської ради ОТГ Косівського району Івано- Франківської області від 09.11.2018 № 1-10/2018 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для бюджетних установ, громадян" встановлено тариф на теплову енергію для ПФ "Тепловик" у розмірі - 1600,00 грн./1 Гкал., відтак, враховуючи вказаний тариф у розмірі 1600,00 грн./1 Гкал., тому прийшов до висновку, що загальна вартість 272 Гкал становить 435 200 грн., яка підлягає до задоволення.

Як зазначено вище у цій постанові, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 556 512,00 грн. за спожиті послуги з теплопостачання з січня - квітень 2019 р. надані позивачем у позадоговірному порядку відповідачу.

Позовні вимоги позивача місцевим господарським судом задоволені частково, в сумі 435 200,00 грн. В частині стягнення 121 312,00 грн. заборгованості - відмовлено.

Колегією суддів встановлено, що постановляючи судове рішення у даній справі, місцевий господарський суд в обгрунтування свого висновку в частині часткового задоволення позову, зокрема, зазначив, що /приведено дослівно/ За таких обставин, беручи до уваги той факт, що об`єкти постачання теплової енергії - Кобаківський ліцей, як загальноосвітний навчальний заклад, що на постійній і безперервній основі здійснюють освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку дитини - повинні забезпечуватись першочерговим, безперебійним, ритмічним постачанням, зокрема, і теплової енергії, що здійснено позивачем в даному випадку та прийнято відповідачем без жодних зауважень, то за переконанням суду, в силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання", ст.275 Господарського кодексу України, обов`язком відповідача є здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з теплопостачання у кількості 272 Гкал., на суму 435 200грн., згідно актів здачі - приймання робіт №8, №9, №10, № 24 .

Однак з таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, виходячи з наступного.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено наступне: у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: -житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; - виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; - споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до комунальних послуг належать в т.ч. послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Приписами ст. 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги унормовано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначенню дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

В силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс 15.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає порушенням принципу волевиявлення сторін договору, внаслідок застосування підприємством тарифу, що є встановленим згідно Закону України Про теплопостачання .

Згідно чинного законодавства тариф на теплову енергію є величиною, що встановлюється не за результатом домовленості сторін, а згідно вимог законодавства.

Порядок встановлення такого тарифу визначається ст. 20 Закону України Про теплопостачання . Згідно частини 11 та 12 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.

Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві.

Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПФ Тепловик звернулась до Рожнівської сільської ради ОТГ із заявою від 15.01.2019 року щодо затвердження на засіданні виконавчого комітету Рожнівської сільської ради тарифу па теплову енергію.

Однак в місячний термін відповідач не встановив запропонований розмір тарифу, та не надав вмотивовану відмову у його встановленні (копія заяви ПФ Тепловик про встановлення тарифу подана до суду разом з позовною заявою та знаходиться в матеріалах справи).

Закон чітко визначає, що у разі відсутності відповідних дій сільської ради на подану теплопостачальною організацією заяву про встановлення тарифу, такий тариф є встановленим на підставі поданої заяви без будь яких умов та застережень.

Не вчинивши визначених ст. 20 Закону України Про теплопостачання дій. Рожнівська сільська рада усвідомлювала наслідки своєї бездіяльності. Такими наслідками в даному випадку є встановлення нового тарифу, зазначеного в заяві ПФ Тепловик та втрата чинності тарифу, що був встановлений Рожнівською сільською радою раніше, а саме 9 листопада 2018 року.

Як зазначалося вище у цій постанові, тариф, його розмір, порядок нарахування - не оскаржувалися, не є предметом спору у даній справі, про будь-яке оскарження розміру тарифу - сторони доказів суду не представили, до апеляційної скарги та/або до відзиву на апеляційну скарну - не долучали.

Порушення Приватною фірмою Тепловик принципу волевиявлення сторін спростовується також тим, що згідно частини 5 ст. 21 Закону України Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Отже обов`язок щодо укладення договору постачання теплової енергії покладений законом на споживача такої енергії.

Не здійснивши жодних дій щодо своєчасного укладеним договору теплопостачання, відповідач: Рожнівська сільська рада обмежила власні можливості визначати умови постачання теплової енергії. В позовній заяві, в апеляційній скарзі позивачем зазначено та підтверджено доказами те, що Рожнівською сільською радою протягом січня-березня 2019 року не проводилась процедура закупівлі теплової енергії, не надсилалися для укладення проекти договорів Приватній фірмі Тепловик , що вказує на невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення договору постачання теплової енергії.

Докази на які покликається відповідач у даній справі, а саме: - листи, запрошення, повідомлення, тощо (а. с. 51-60), які ним долучено до матеріалів справи як доказ врегулювання спору в частині наміру укласти договір до уваги не приймаються, оскільки відсутні переконливі докази їх надсилання по пошті позивачу у установленому порядку. Журнал реєстрації вихідних документів № 1. 2019 (а. с. 61-62) є внутрішнім документом відповідача, не може бути доказом в розумінні ст. 75 ГПК України. Слід також зазначити, що відповідач не є як от поштовим відділенням та не уповноважений відповідним поштовим органом на поштову відправку/доставку кореспонденції.

Однак, факт не укладення договору не може вважатися підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити спожиті послуги за тарифами, що встановлюються відповідно до чинною законодавства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема у постановах від 25.11.2014 року у справі № 3-184-гс14 та від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 917/119/19 та від 03 червня 2010 року у справі № 904/2588/18.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.03.2018 року у справі № 10/12510/17 незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для, виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Відповідно до пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), згідно з діючими тарифами (цінами) затвердженими в установленому порядку.

Порядок встановлення тарифу визначається ст. 20 Закону України Про теплопостачання , про що згадано вище. Тобто відсутність договору не позбавляє учасників відносин, що виникли внаслідок надання та споживання послуг постачання теплової енергії, обов`язку дотримуватися законодавчих та нормативних актів, що регулюють такі відносини.

Отже підставою для перегляду (встановлення нового тарифу) є щоквартальне оприлюднення середньозважених тарифів на теплову енергію. Ціна за 1 Гкал теплової енергії встановлена у відповідності до Законів України Про теплопостачання , Про державне регулювання у сфері комунальних послуг , Про житлово-комунальні послуги , Про місцеве самоврядування в Україні і відповідно до заяви Виконавця від 15.01.2019 року № 6 та ч. 12 ст. 20 Закону України Про теплопостачання з 01.01.2019 - 2046, 00 грн. /1 Гкал (розрахунок середньозважених тарифів - в матеріалах справи).

Тариф, його розмір, порядок нарахування сторонами, були предметом оскарження.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд згідно ч. 2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приватній фірмі Тепловик (код згідно ЄДРПОУ юридичної особи 30473143) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 16.07.2015 року видано Ліцензію № 2030 та визначено вид господарської діяльності: виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії (а.с. 36).

Приватна фірма Тепловик надає послуги постачання теплової енергії виключно з використанням альтернативних джерел. У нашому випадку - дровами. Частинами 5-12 ст. 20 Закону України Про теплопостачання передбачено, що середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використання природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання поливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоенергоцентралі, теплоенергостанції та конгенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України своїм листом від 18.10.2018 р. Держенергоефективність №722-01/18/4-18 роз`яснило, що якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві. Як зазначено вище у цій постанові, копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

За наведених вище у цій постанові обставин, беручи до уваги той факт, що постачання теплової енергії для обігріву Кобаківського ліцею було безперебійним, що здійснено позивачем в даному випадку та прийнято відповідачем без жодних зауважень, то за переконанням колегії суддів, в силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання", ст.275 Господарського кодексу України, обов`язком відповідача є здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з теплопостачання у кількості 272 Гкал. у повному обсязі, на суму 556 512,00 грн., згідно актів здачі - приймання робіт № 8, № 9, № 10, № 24.

Ураховуючи, що місцевий суд задовольнив позовні вимоги позивача частково в сумі 435 200 грн., а в іншій частині відмовив, тому колегія суддів вважає, частково скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року по справі № 909/576/19 в частині відмови у стягнення 121 312,00 грн. заборгованості та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги - стягнути з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області (78635, Івано-Франківська обл., Косівський район, с. Рожнів, вул. Героїв Небесної Сотні, 26, код ЄДРПОУ 04354389) на користь Приватної фірми Тепловик (78600, Івано-Франківська обл., м. Косів, майдан Незалежності, 1А, код ЄДРПОУ 30473143) 121 312,00 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання та 1819,68 грн. судового збору. В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року у справі № 909/576/19 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Належить зазначити, що постанови Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 917/1324/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 917/35/19, на які покликається відповідач у даній справі (копії яких долучені ним до пояснень від 18.12.2019 вх. № 0104/7650/19), стосуються правовідносин із врегулювання розбіжностей за додатковою угодою, внесення змін до договору на транспортування теплової енергії та внесення змін до договору, що регулюються приписами статей Глави 53 ЦК України про укладення, зміну і розірвання договору.

У даній справі № 909/576/19 предметом спору є стягнення заборгованості у позадоговірному порядку.

Колегією суддів також не взято до уваги посилання апелянта на судові рішення, які ним долучено до пояснень № 30 від 11.12.2019, оскільки всі надані апелянтом рішення судової практики не є рішеннями останньої інстанції.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів констатує, що відповідачем, всупереч чинного законодавства, не виконано своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання.

Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної фірми Тепловик № 24 від 17.10.2019 задоволити.

2. Частково скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року у справі № 909/576/19, в частині відмови у стягненні з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області 121312 грн заборгованості і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

3. Стягнути з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області (78635, Івано-Франківська обл., Косівський район, с. Рожнів, вул. Героїв Небесної Сотні, 26, код ЄДРПОУ 04354389) на користь Приватної фірми Тепловик (78600, Івано-Франківська обл., м. Косів, майдан Незалежності, 1А, код ЄДРПОУ 30473143) 121312,00 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання та 1819,68 грн судового збору.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 вересня 2019 року у справі № 909/576/19 залишити без змін.

5. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 26.12.2019

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук