Ухвала

від 28.02.2020 по справі 909/576/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 909/576/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019

у справі № 909/576/19

за позовом Приватної фірми "Тепловик"

до Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 556 512 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рожнівська сільська рада об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області 05.02.2020 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 (повний текст складено 26.12.2019) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 у справі № 909/576/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 20.02.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону до 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

За змістом п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (на момент звернення із касаційною скаргою) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у даній справі є стягнення у сумі 556 512 грн., а отже, ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) позов задоволено частково, стягнуто з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на користь Приватної фірми "Тепловик" 435 200 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання та 6 528 грн. судового збору. В частині стягнення 121 312 грн. заборгованості відмовлено.

Як вбачається з постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) у справі № 909/576/19 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 скасовано в частині відмови у стягненні з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області 121 312 грн. заборгованості та в цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на користь Приватної фірми "Тепловик" 121 312 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання та 1 819, 68 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Такі доводи мотивовано невідповідністю висновків судів обставинам, котрі склались між сторонами даного спору та тим, що судами було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, не застосовано норми матеріального права, які необхідно було застосувати, невірно розтлумачено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Так заявник у касаційній скарзі зазначає, що позивачем невірно встановлено тариф на теплову енергію та як наслідок не вірно розраховано загальну вартість, безпідставно наданої ним теплової енергії.

Предметом даного судового розгляду є вимога про стягнення коштів за послуги з теплопостачання, надані позивачем для обігріву ліцею в с. Кобаки у позадоговірний період з січня по квітень 2019 року згідно середньозваженого тарифу за 1 Гкал в розмірі 2 046 грн., за фактично спожиті 272 Гкал загальною вартістю 556 512 грн., які відповідач відмовився оплачувати.

Приймаючи оскаржені рішення, суди обох інстанцій дійшли висновку, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції, беручи до уваги той факт, що об`єкти постачання теплової енергії - Кобаківський ліцей, як загальноосвітний навчальний заклад, що на постійній і безперервній основі здійснюють освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку дитини - повинні забезпечуватись першочерговим, безперебійним, ритмічним постачанням, зокрема, і теплової енергії, що здійснено позивачем в даному випадку та прийнято відповідачем без жодних зауважень, в силу ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. 275 ГК України, дійшов висновку, що обов`язком відповідача є здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з теплопостачання у кількості 272 Гкал., на суму 435 200 грн., згідно актів здачі - приймання робіт № 8, № 9, № 10, № 24, тобто за тарифом у розмірі 1 600 грн./1 Гкал., який було встановлено рішенням Рожнівської сільської ради ОТГ Косівського району Івано-Франківської області від 09.11.2018 № 1-10/2018 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для бюджетних установ, громадян" на теплову енергію для Приватної фірми "Тепловик".

Апеляційний господарський суд не погодився з даним висновком та скасував рішення у вказаній частині, виходячи з наступного.

12.03.2018 між Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади в (за договором - Споживач) та Приватною фірмою "Тепловик" (за договором - Виконавць) було укладено договір № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання "пара, гаряча вода та пов`язана продукція" (09320000-8) з додатками "Умови поставки і обліку послуг централізованого опалення", Додаткова угода до договору № 2 від 12.03.2018.

31.12.2018 строк договору № 2 про закупівлю послуг з теплопостачання "пара, гаряча вода та пов`язана продукція" (09320000-8) припинився у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Як встановлено апеляційним судом, Приватна фірма "Тепловик" зверталась до Рожнівської сільської ради ОТГ із заявою від 15.01.2019 №6 щодо затвердження на засіданні виконавчого комітету Рожнівської сільської ради тарифу на теплову енергію, однак в місячний термін відповідач не встановив запропонований розмір тарифу, та не надав вмотивовану відмову у його встановленні.

Закон України "Про теплопостачання" (ч. 12 ст. 20) чітко визначає, що у разі відсутності відповідних дій уповноваженого органу на подану теплопостачальною організацією заяву про встановлення тарифу, такий тариф є встановленим на підставі поданої заяви без будь - яких умов та застережень.

Не вчинивши визначених ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" дій, Рожнівська сільська рада усвідомлювала наслідки своєї бездіяльності. Такими наслідками в даному випадку є встановлення нового тарифу, зазначеного в заяві Приватної фірми "Тепловик" та втрата чинності тарифу, що був встановлений Рожнівською сільською радою раніше, а саме 09.11.2018 і який становив 1 600 за 1 Гкал.

Встановивши зазначені обставини, взявши до уваги приписи ст. ст. 173, 174, 275, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 627, 905 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19-21 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 4, 5, 10, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що обов`язок щодо укладення договору постачання теплової енергії покладений законом на споживача такої енергії, в даному випадку на відповідача, тому не здійснивши жодних дій щодо своєчасного укладення договору теплопостачання, Рожнівська сільська рада обмежила власні можливості визначати умови постачання теплової енергії, що вказує на невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення договору постачання теплової енергії. При цьому факт не укладення договору не може вважатися підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити спожиті послуги за тарифами, що встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Водночас у тексті касаційній скарзі заявник зазначає, що позивач не мав правових підстав без укладення відповідного договору надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з січня по квітень 2019 року, оскільки відповідачем не було здійснено процедуру закупівлі щодо таких послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та посилається на правову позицію щодо подібної ситуації, викладену Верховним Судом у постановах 14.02.2019 у справі № 910/2197/18 та від 13.11.2018 у справі № 910/3104/18.

Посилання скаржника на дані судові рішення Верховного Суду як на іншу правову позицію Верховного Суду колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаних справах правовідносини не є подібними зі справою № 909/576/19.

Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 179 Господарський кодекс України (далі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 2 ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.ч. 3 - 6 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором; сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Закон України "Про теплопостачання" (ст. 19) (далі - Закон) визначає, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Стаття 24 Закону встановлює, що основним обов`язком споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши не здійснення Рожнівською сільською радою дій щодо своєчасного укладення договору теплопостачання, що вказує на невиконання останньою обов`язку щодо укладення договору постачання теплової енергії та надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання у кількості 272 Гкал. згідно актів здачі - приймання робіт № 8, №9, № 10, № 24 на підставі середньозваженого тарифу за 1 Гкал в розмірі 2 046 грн. на загальну суму 556 512 грн., суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про те, що відсутність договору про послуги теплопостачання не може бути підставою для звільнення споживача від обов`язку оплатити такі послуги, які фактично були надані позивачем та споживались відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим задовольнив позов.

Водночас зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, повноваження суду касаційної інстанції, визначені в ст. 300 ГПК України, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга відповідача є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 у справі № 909/576/19.

Керуючись ст. 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України, Касаційний господарський Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Визнати касаційну скаргу Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 у справі № 909/576/19 необґрунтованою.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 у справі № 909/576/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Мачульський Г.М.

Случ О.В.