Ухвала

від 28.12.2019 по справі 953/24818/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/24818/19

н/п 1-кс/953/15110/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2019 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220490005648 від 16.12.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

встановив:

27.12.2019 о 16:02 год. на адресу суду надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_2 про накладення арешту на торгові об`єкти з кодом об`єкту оренди № А-019-21-0030, № А-019-21-0031, розташовані в нежитловій будівлі літ. «Г-2», торговий об`єкт з кодом об`єкту оренди № А-019-21-0040 розташований в нежитловій будівлі літ. «В-2», торгові об`єкти з кодом об`єкту оренди № А-019-21-0041, № А-019-21-0042, № А-019-21-0043 та № А-019-21-0045, розташовані в нежитловій будівлі літ. «Б-2» за адресою: м. Харків, вул. Проспектній, 17-Б, власником яких є ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» (ЄДРПОУ № 22649344, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 70), шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними торговими об`єктами будь-яким особам.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України уклопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З клопотання сторони обвинувачення вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Разом з цим, у клопотанні прокурора не конкретизовано, яке відношення для розслідування факту можливого вчинення вищевказаних протиправних дій мають вищевказані торгові об`єкти, та на підставі яких відомостей прокурор відніс торгові об`єкти № А-019-21-0030, № А-019-21-0031, № А-019-21-0040, № А-019-21-0041, № А-019-21-0042, № А-019-21-0043 та № А-019-21-0045 до категорії речових доказів, а саме, яку слідову інформацію містить вказане майно.

Крім того, прокурором не наведено визначених ч. 11ст. 170 КПКобставин, які б підтверджували, що не накладення арешту на дане майно призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення чи передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного вище, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши строк сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити право заявника звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-172, 372 КПК України,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12019220490005648 від 16.12.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1