Рішення

від 26.12.2019 по справі 630/554/19

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/554/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Тімченко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області про визнання незаконними дій,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 ,що діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить :

1. Визнати незаконними дії Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220), а саме реєстрацію заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування дитини до Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220), як скарги стосовно відмови у прийнятті документів на зарахування дитини до ДНЗ;

2. Визнати незаконними дії Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220), а сам відмову у зарахуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до Люботинської дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220);

3. Зобов`язати Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220) зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 24334220), про що видати відповідний наказ.

Позов обґрунтований тим, що позивач у серпні 2019 року звернулась до Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №2 Люботинської міської ради Харківської області (далі- ДНЗ), а саме: 01.08.2019, 06.08.2019 - особисті прийоми у завідувача ОСОБА_4 , під час яких їй було відмовлено усно у зарахуванні дитини - ОСОБА_3 до ДНЗ, внаслідок чого позивачем було надіслано заяву із додатками за допомогою поштового відправлення, яка надійшла до ДНЗ -15.08.2019. До заяви долучено медичну довідку про стан здоров`я дитини, довідку дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та копію свідоцтва про народження. Позивачем наголошено, що медична довідка про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ДНЗ видана повноважним на це суб`єктом - лікарем відповідного лікувального закладу, та у свою чергу не потребує додаткового розгляду керівника закладу освіти. Більше того, лікар-педіатр ОСОБА_5 та дільнична педіатрична сестра ОСОБА_6 не були притягнуті до дисциплінарної відповідальності щодо видачі довідки ОСОБА_3 від 23.07.2019.

23.08.2019, завідувачем ДНЗ ОСОБА_4 надана відповідь про відмову про зарахування ОСОБА_3 до ДНЗ. Заява подана позивачем за допомогою поштового відправлення була зареєстрована у ДНЗ не як заява, а як скарга стосовно відмови у прийнятті документів на зарахування дитини до ДНЗ.

Крім того, завідувач ДНЗ, ОСОБА_4 мотивувала свою відмову викладену у листі до ОСОБА_1 , відсутністю інформації про наявність щеплень, які є обов`язковими згідно з календарем щеплень, посилаючись на Закон України Про захист населення від інфекційних хвороб та Листа МОЗ України та МОН України від 06.09.2018 № 05.2-11/23530/1/9-537 Щодо напруженої епідемічної ситуації , згідно з положеннями яких: дітям, які не отримали профілактичних щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється . Позивач зазначає, що вказівка завідувача на вищезазначені нормативно-правові акти не є достатніми підставами для порушення норм, що регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, зокрема таких як Положення про ДНЗ № 305 від 12.03.2003 затверджений постановою КМУ, спеціальні закони: ЗУ Про освіту та ЗУ Про дошкільну освіту .

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача, ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що по-перше, звернення ОСОБА_1 від 07.08.2019, що надійшло до ДНЗ 15.08.2019, зареєстровано як заяву, а не як скаргу у журналі реєстрації пропозицій, заяв, і скарг громадян № 07-13.

По-друге, відмова завідувача ДНЗ ОСОБА_4 мотивована відсутністю профілактичних щеплень, вимога щодо проведень яких, передбачена ст. 15 ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб та Листом МОЗ України та МОН України від 06.09.2018 № 05.2-11/23530/1/9-537 Щодо напруженої епідемічної ситуації . Довідка видана ОСОБА_3 , лікарем ОСОБА_5 від 23.07.2019 не містить інформації про проведені профілактичні щеплення дитині згідно з календарем щеплень, що у свою чергу суперечить вимогам законодавства.

По-третє, непритягнення лікаря-педіатра ОСОБА_5 та дільничної медсестри ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності за видачу довідки ОСОБА_3 від 23.07.2019 не свідчить про правомірність дій, та спростовується листом КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Люботинської міської ради Харківської області від 21.08.2019 №03-34/725, яким підтверджено, що вищезазначена довідка видана з порушенням лікарем статті 15 ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб та вимог Листа МОЗ України та МОН України від 06.09.2018 № 05.2-11/23530/1/9-537 Щодо напруженої епідемічної ситуації . Факт порушення медпрацівниками вимог законодавства не заперечується позивачем.

Крім того, доводи позивача, що базуються на копії пояснювальної записки лікаря-педіатра, з інформацією про результати медичного огляду дитини та стан її здоров`я, про фізичну здатність (можливість) дитини до виконання певних дій та навантажень, не є достатнім доказом, на думку представника відповідача, у розумінні ст. 80 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю повноважень у лікаря на видачу пояснювальних записок, діяльність яких регламентується Примірним положенням МОЗ про лікаря-педіатра дільничного від 29.11.2002 № 434.

Також, відповідач свою відмову вважає правомірною, адже відповідно до положень Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.2002 року № 434, у ОСОБА_3 відсутні правові підстави для зарахування до ДНЗ, з огляду на відсутність висновку лікарсько-консультативної комісії, висновок якої є обов`язковим у випадках, коли батьки дітей відмовились від щеплень.

У відповіді на відзив, крім доводів викладених у позові, позивач наголосила на виконання нею вимог закону щодо подання визначеного переліку документів, який є вичерпним, та у свою достатню правову підставу зарахування дитини до ДНЗ, з урахуванням чинного законодавства.

З приводу посилання представника відповідача на ст. 15 ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб , позивач вказує на неврахування відповідачем, оскільки частина на яку вона посилається стосується відвідування, а не зарахування дитини.

Окрім того, позивач акцентує увагу, що Наказ МОЗ № 434 від 29.11.2002 не є нормативно-правовим актом, що не пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції, тому його використання у розрізі даного питання є недоцільним.

Більше того, в частині доводів щодо обов`язковості висновку Лікарсько-консультативної комісії, вважає їх неприйнятними, оскільки до компетенції таких комісій входять інша низка функцій, яка не стосується зарахування здорових дітей до ДНЗ.

В судовому засіданні, представник позивача підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні поясненням, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Позивач пояснила, що має старшу дитину, яка відвідувала даний ДНЗ кілька років тому, не маючи картки щеплень, була без проблем зарахована до ДНЗ та допущена до його відвідування.

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_7 заперечувала проти вимог позивача, навівши доводи аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача, ОСОБА_4 , у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що нею було зареєстровано заяву ОСОБА_1 як скаргу, у зв`язку з наявністю скарги на неї, поданої позивачем раніше. Стосовно відмови у зарахуванні у ДНЗ, завідувач вказала, що діяла правомірно відповідно до вимог чинного законодавства та рекомендацій МОН та МОЗ.

Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

01.08.2019 та 06.08.2019 було здійснено особистий прийом матері ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , під час якого, завідувачем ДНЗ було відмовлено у прийнятті дитини до закладу. 15.08.2019 до ДНЗ надійшла заява від ОСОБА_1 про зарахування, до якої були додані документи, які передбачені чинним законодавством.

23.08.2019, завідувачем ОСОБА_4 було надано відповідь, у якій було розяснено причини незарахування ОСОБА_3 до ДНЗ.

Водночас, з урахування того, що ДНЗ керується у своїй діяльності Положенням про дошкільний навчальний заклад від 12.02.2003 № 305, проте дане Положення та інші нормативно- правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері освіти не встановлюють порядок реєстрації заяв про прийняття до ДНЗ, порядку їх розгляду та рішення за результатами розгляду, вищевказане не може свідчити про незаконність дій завідувача ОСОБА_4 , тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ Про захист від інфекційних хвороб прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Аналізуючи вказані норму, суд приходить до висновку, що наявність картки щеплень має значення при вирішенні питання видачі довідки про стан здоров`я дитини, тобто дана обставина має враховуватись та оцінюватись саме на цій стадії лікарем, який розглядає дане питання.

Стаття 53 Конституції України встановлює, що кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Крім того, право дитини на освіту гарантоване пунктом a частини 1 статті 28 Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, згідно якої держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема вводять безплатну й обов`язкову початкову освіту.

Дана Конвенція ратифікована Постановою Верховнї Ради № 789-XII від 27.02.1991.

Згідно з статтею 1 Закону України Про дошкільну освіту , законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджений постановою КМУ №305 від 20.03.2002 визначено, що прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров`я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано формальні вимоги Положення, нею були надіслані усі документи, визначені у переліку, що підтверджується описом поштового відправлення, а також не заперечується представниками відповідача.

Згідно з статтею 1 Закону України Про дошкільну освіту , законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунком 2 Положення про ДНЗ № 305, визначено, дошкільний навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України , Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", іншими законодавчими актами, актами Президента України, Кабінету Міністрів, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом.

Разом з тим, що ані Законом України Про освіту , ані Законом України Про дошкільну освіту не передбачено права чи обов`язку завідувача ДНЗ додаткового розгляду та надання оцінки медичної довідки про стан здоров`я дитини та правомірності її видачі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі Соломахін проти України від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Разом із тим, у даному випадку відповідачем не доведено наявності об`єктивних підстав для фактичного обмеження конституційного права малолітньої ОСОБА_3 на отримання освіти. Згідно виданих медичних довідок дитина є здоровою, може відвідувати навчальний заклад, а епідеміологічне оточення вільне. Висновки лікаря підтверджені в результаті службового розслідування видачі довідки лікарем педіатром ОСОБА_5 дитині ОСОБА_8 , проведеного заступником директора КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Євдокимовою І.А.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відмові в зарахуванні дитини - ОСОБА_3 до дошкільного навчального закладу, а тому оспорювані дії відповідача є незаконними.

Суд відхиляє доводи відповідача, що базуються на Примірному положенні про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.2002 року № 434, оскільки останній не пройшов реєстрацію у Міністерстві Юстиції України.

Порядок реєстрації нормативно-правових актів, визначений Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5.

Пункт 4.6, 4.6.1 даного Порядку встановлено, що за результатами правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційному законодавству, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки та правопису, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України. У преамбулі наказу зазначається стаття 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , у розпорядчій частині наказу викладається рішення Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про освіту підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб`єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу. Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість застосування відповідачем даного нормативно-правового акту в якості однієї з підстав для відмови у зарахуванні ОСОБА_3 до ДНЗ.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 351, 352, 354, 355, пп. 15.5 п. 1 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Люботинського дошкільний навчальний заклад ( ясла- садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області про визнання незаконними дій задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області.

Зобов`язати Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області зарахувати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Люботинського дошкільного навчального закладу (ясла- садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Люботинський міський суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1 , невідомо, АДРЕСА_1 , паспорт невідомо, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_10 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 758 від 23.07.2012, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 Люботинської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ: 24334220.

Представник відповідача: Жбанкова Оксана Олексіївна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Люботинським МВУМВС України в Харківській області, 19.05.2000, РНОКПП: НОМЕР_4 .

Представник відповідача: ОСОБА_7 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 08.02.2002, РНОКПП: невідомо.

Суддя О.В. Зінченко

Повний текст рішення складено 28.12.2019 р.