Ухвала

від 28.12.2019 по справі 910/18449/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

28.12.2019Справа № 910/18449/19

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП СМАРТ-АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХАРЧОВИЙ АЛЬЯНС"

про визнання договору недійсним, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СП Смарт - Агро звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український харчовий альянс про стягнення визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та номеру запису про інше речове право.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 1822386600:07:000:0103, укладений 16.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХАРЧОВИЙ АЛЬЯНС" та власником земельної ділянки Клименко М.А.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14659270 від 24.07.2014 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХАРЧОВИЙ АЛЬЯНС" права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1822386600:07:000:0103, площею 2,08 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Хотинівська сільська рада, та скасувати номер запису про інше речове право: 6439029 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної' підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, тлумачення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач, зокрема, просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 1822386600:07:000:0103, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Хотинівська сільська рада, укладений 16.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХАРЧОВИЙ АЛЬЯНС" та власником земельної ділянки Клименко М.А.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, а саме земельною ділянкою, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.

Таким чином, дана вимога стосується прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 Господарського процесуального кодексу України "Виключна підсудність".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням земельної ділянки, щодо якої виник спір, є Житомирська область, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Житомирської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 27, 30, 31, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП СМАРТ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ХАРЧОВИЙ АЛЬЯНС" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсною, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та номеру запису про інше речове право разом з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Житомирської області (10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко