Ухвала

від 27.12.2019 по справі 912/1607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 грудня 2019 року Справа № 912/1607/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №912/1607/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича", 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 102

до відповідача Маловисківської міської ради, 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6

про визнання недійсним рішення

Представники сторін

від позивача - Назаренко Ю.В. адвокат, ордер КР № 57596 від 11.06.2019; посвідчення № 194 від 08.08.2017;

від відповідача - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича" до Маловисківської міської ради про наступне:

- визнати за Селянським (фермерським) господарством "Миряна Леоніда Петровича" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 загальною площею 50 га (Державний акт на право постійного користування землею Серія КРМВ278, зареєстрований 25 квітня 2000 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №346), розташованою на території Маловисківської міської ради для ведення селянського (фермерського) господарства;

- визнати недійсним та скасувати Рішення Маловисківської міської ради №1534 від 30 травня 2019 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780".

Ухвалою від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1607/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи. Крім того, даною ухвалою зобов`язано відповідача надати відомості щодо ідентичності земельної ділянки позивача і ділянки з кадастровим номером 3523180600:02:000:0780 та матеріали, на підставі яких приймалось оспорюване рішення.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2019 у справі № 912/1607/19 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Хомутенку Д.Г., провадження у справі № 912/1607/19 зупинено на час проведення експертизи.

11.12.2019 до господарського суду від судового експерта Хомутенка Д.Г. надійшов висновок експерта від 29.11.2019 №240 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №912/1607/19.

Ухвалою від 16.12.2019 господарським судом поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.12.2019.

23.12.2019 позивачем подано суду заяву про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями у справах №912/2123/19 та №922/989/18.

В підготовчому засіданні 24.12.2019 оголошено перерву на 27.12.2019 о 09:15 год.

27.12.2019 засобами електронного зв`язку до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

В підготовчому засіданні 27.12.2019 позивачем підтримано заяву про зупинення провадження у справі. Відповідач участі не брав, про дату, час і місце засідання суду повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву позивача про зупинення провадження у справі, господарський суд зазначає наступне.

Вказана заява мотивована слідуючим.

Відповідач у своїх запереченнях не визнає права СФГ " ОСОБА_1 " на землю. Не визнаючи такого права відповідачем було ініційовано інше судове провадження щодо вилучення земельної ділянки з підстав незаконного її використання (справа 912/2123/19).

СФГ " ОСОБА_1 " подало зустрічний позов з вимогою: Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Миряна Леоніда Петровича" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 загальною площею 50 га (Державний акт на право постійного користування землею Серія КРМВ278 зареєстрований 25 квітня 2000 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №346.), для ведення селянського (фермерського) господарства.

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року у справі №912/2123/19 прийнято зустрічну позовну заяву СФГ "Миряна ОСОБА_2 " до спілного розгляду.

Отже, позивач зазначає, що справа №912/2123/19 є пов`язаною зі справою №912/1607/19 і в залежності від розгляду справи з вимогою про визнання права за ОСОБА_3 "Миряна ОСОБА_2 " знаходиться вирішення позову у даній справі.

Окрім того, позивач посилаючись на розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18, вказує, що за обставинами та правовими підставами справа №922/989/18 та №912/1607/19 є аналогічними.

Тому, на підставі п.п.5,7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить зупинити провадження у справі №912/1607/19.

Відповідач мотивує своє заперечення проти зупинення провадження у справі №912/1607/19 затягуванням позивачем розгляду даної справи шляхом зупинення провадження у справі. Крім того, на розгляді перебуває справа щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, а не визнання права постійного користування земельною ділянкою. Відповідач зазначає аналогічну справу №912/2049/19, де прийнято рішення про відмову в задоволенні позову, а також відмовлено в зупиненні провадження у справі.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення міської ради, що прийнято з врахуванням права користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта, із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 , не входить до складу спадщини і припиняється із смертю особи, якій належало таке право, беручи до уваги свідоцтво про смерть гр. ОСОБА_1 від 27.03.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішення Маловсиківської міської ради № 1534 від 30.05.2019 року порушує права Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича" та не відповідає Закону, а тому на підставі норм ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України підлягає визнанню його недійсним в судовому порядку.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 19.11.2019 у справі №922/989/18 встановлено, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виявила правову проблему, яку вважає виключною з огляду на практику вирішення Верховним Судом справ, пов`язаних з правом постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику.

За змістом статті 2 Закону про СФГ (у редакції, чинній на час надання Земельної ділянки у постійне користування на підставі відповідного розпорядження від 01.03.1994) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею.

Частинами першою та другою статті 23 ЗК України (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_1 Акта) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Із 01.08.2003 набрав чинності Закон про ФГ, за змістом статті 2 якого відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду - 16.04.2018) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 цього Кодексу).

Верховний Суд України та Верховний Суд, розглядаючи справи за позовами спадкоємців засновників фермерських господарств, виходив переважно з того, що право постійного користування земельною ділянкою, про що на ім`я засновника фермерського господарства було видано державний акт, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Так, Верховний Суд України розглянув справу № 181/698/14-ц за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Межівської селищної ради, СФГ "Мета" в особі голови Рябки Анастасії Василівни про визнання права власності, визнання права засновника та визнання права постійного користування земельними ділянками в порядку спадкування. За результатами розгляду цієї справи постановою від 05.10.2016 ухвалені у справі судові рішення в частині визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом права користування земельними ділянками скасовано з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в позові, виходячи зі смерті особи, на ім`я якої видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, та з того, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц за позовом СФГ "Козіново" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування та визнання недійсними наказів та свідоцтв на право приватної власності на земельні ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу врахував, що спірні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства належали померлій ОСОБА_9 на праві користування лише на підставі державних актів без укладення відповідного договору про право користування земельними ділянками із власником землі. З урахуванням висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 05.10.2016 у справі № 6-2329цс16 та у постанові 23.11.2016 № 6-3113цс15, що таке право користування припиняється зі смертю особи, якій належало це право, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в позові про визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про безоплатну передачу земельних ділянок відповідачам. На час виникнення спірних відносин фермерські господарства не мають права на постійне користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а отже, у зв`язку зі смертю ОСОБА_9, якому земельні ділянки належали на праві постійного користування, припиняється його право користування, що у свою чергу припиняє права користування земельними ділянками і СФГ "Козіново". Доводи касаційної скарги, за висновком Верховного Суду, зводяться до помилкового розуміння інституту постійного користування землею, який виник на підставі норм, що втратили чинність у зв`язку із набранням чинності ЗК України від 01.01.2002.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 587/260/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, Сумської районної державної адміністрації, Миколаївської (Северинівської) сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, фермерське господарство "Берізка" про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, виходячи з висновку, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини, викладеному у постановах Верховного Суду України від 05.11.2016 у справі № 6-2329цс16, від 23.11.2016 року у справі № 6-3113цс15, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц, встановивши, що спірна земельна ділянка, надана особі ОСОБА_7 для ведення фермерського господарства відповідно до державного акту на право постійного користування землею без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі та обставини смерті ОСОБА_7, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови у задоволенні позову.

У постанові від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, пославшись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України у постанові від 23.11.2016 у справі № 6-3113цс15, за якою право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини, встановивши обставини смерті засновника СГ "Вадим", на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, погодився з висновками суду апеляційної інстанцій про необхідність відмови у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на селянське (фермерське) господарство та права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.

Разом з тим, виокремлюючи виключну правову проблему у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звертає увагу на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, у якій Велика Палата, вирішуючи питання суб`єктної юрисдикції, виходила з того, що саме фермерське господарство, а не його засновник, на ім`я якого видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою, може ставити вимоги про порушення його прав як постійного землекористувача. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду послалась також на власні висновки, викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц та від 12.12.2018 року у справі № 388/1103/16-ц, стосовно того, що у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Отже, розглядаючи цю справу №922/989/18, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає виключну правову проблему, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного Суду і яка полягає у необхідності забезпечення єдності судової практики у вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи. За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 05.10.2016 у справі № 181/698/14-ц, від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц, від 05.10.2016 у справі №6-2329цс16, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 587/260/17, від 17.10.2018 у справі № 376/2038/14-ц, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю засновника СФГ, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою. Разом з тим позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вирішення цієї виключної правової проблеми необхідне саме у цій справі для забезпечення дотримання вимог пункту 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на її обставини, а саме з огляду на те, що, як встановили суди, засновник, на ім`я якого було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, за життя вийшов зі складу СФГ, у якому залишився інший член господарства (онука засновника), а СФГ тривалий час продовжувало користуватись зазначеною земельною ділянкою після виходу засновника з 17.07.2006 по дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, та, в подальшому, по дату прийняття Наказу 02.03.2018.

Ухвалою від 19.11.2019 справу №922/989/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи, що правовідносини у справі №912/1607/19 і у справі №922/989/18 стосуються вирішення питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи та наявності або відсутності підстав для визнання недійсним рішення міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності сільськогосподарсього призначення, суд вважає такі правовідносини в цих справах подібними.

Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №922/989/18 будуть мати значення при вирішенні справи №912/1607/19 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту одинадцятого частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Разом з тим, господарський суд враховує, що позов у даній справі містив вимогу про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Миряна Леоніда Петровича" право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523180600:02:000:0780, яку за заявою позивача залишено без розгляду.

Тому, заява позивача в частині зупинення провадження у даній справі до справи №912/2123/19, яка містить зустрічний позов з вищевказаною вимогою ОСОБА_4 ", задоволенню не підлягає. Господарський суд вважає не доцільним таке зупинення, так як позивач мав процесуальну можливість здійснювати розгляд такої вимоги у даній справі.

Більше того, господарський суд зазнає, що обставини належного права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523180600:02:000:0780, суд може досліджувати у даній справі при розгляді позовної вимоги про визнання недійсним рішення, тому керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду даної справи, так як докази, що містяться в матеріалах справи дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Щодо заперечень відповідача, господарський суд зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №912/2049/19 підставою відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства та предметом розгляду якої є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо постійного користування земельною ділянкою за ТОВ "Елона-Груп, а також визнання права постійного користування даною земельною ділянкою за СФГ " ОСОБА_5 ", було заявлення такого клопотання з пропуском процесуального строку та відсутністю правових підстав зупинити провадження у справі на стадії розгляду по суті. Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі №912/2049/19 по суті судом не здійснювався.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити подану позивачем заяву частково та зупинити провадження у справі №912/1607/19 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 182, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 232, 234, 235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича" від 23.12.2019 про зупинення провадження у справі задовольнити частково.

2. Зупинити провадження у справі № 912/1607/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича" до Маловисківської міської ради про визнання недійсним рішення, до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

4. Примірники ухвали направити сторонам.

Повний текст ухвали складено 28.12.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.