ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2021 року м.Дніпро Справа № 912/1607/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В. - доповідач,
судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маловисківської міської ради
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2020 року (суддя Кабакова В.Г.) у справі №912/1607/19
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича", м.Мала Виска
до Маловисківської міської ради, 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач- Селянське (фермерське) господарство "Миряна Леоніда Петровича" звернувся до Маловисківської міської ради із позовом про визнання недійсним та скасування рішення Маловисківської міської ради №1534 від 30 травня 2019 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780".
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2020 року у справі №912/1607/19 позов задоволено повністю.
Cуд визнав недійсним та скасував рішення Маловисківської міської ради №1534 від 30 травня 2019 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780".
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Маловисківська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1607/19 від 06.10.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що на час виникнення спірних відносин фермерське господарство не мало права на постійне користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а отже, у зв`язку зі смертю гр. ОСОБА_1 , якому земельна ділянка належала на праві постійного користування, припинилось його право користування, що у свою чергу припиняє права користування земельними ділянками і СФГ Мирян Л.П .
Доводи викладені в обґрунтуваннях позовної заяви зводяться до помилкового розуміння інституту постійного користування землею, який виник на підставі норм, що втратили чинність у зв`язку із набранням чинності ЗК України від 01 січня 2002 року.
На думку апелянта, предметом позову є саме скасування рішення органу місцевого самоврядування, а не право постійного користування земельною ділянкою за кад. № 3523180600:02:000:0780 за СФГ Миряна Л.П ., яке на даний момент за СФГ Миряна Л.П. так і не визнано.
Апелянт посилається на те, що чинним законодавством України не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою, шо виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі.
Апелянт вважає, що після смерті землекористувача зазначене вище право особи на користування земельною ділянкою припиняється.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду від 06.10.2020 в справі № 912/1607/19 та ухвалення нового рішення про відмову від позову.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маловисківської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2020 року у справі №912/1607/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань № 207 на 27.01.2021рік.
В судове засідання 27.01.2021 представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином( на електронну адресу), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надали, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.
27.01.2021 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.1995 громадянин ОСОБА_1 (гр. ОСОБА_1 ) звернувся із заявою до Маловисківської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області про надання у постійне користування для ведення сільського (фермерського) господарства земельну ділянку з метою вирощування сільськогосподарських культур (т. 1 а.с.15).
13.03.1996 на підставі рішення Маловисківської районної Ради народних депутатів Кіровоградської області "Про дозвіл на відведення земель для селянських (фермерських) господарств" гр. ОСОБА_1 дозволено оформити проект відведення земель для ведення селянських (фермерських) господарств з земель запасу районної Ради народних депутатів на території Олександрівської сільської Ради народних депутатів 50,00 га орних земель в тимчасове користування до 2000 року (том 1 а.с. 16-17).
02.09.1996 за розпорядженням № 359-р "Про затвердження проектів відведення земель селянським (фермерським) господарствам" затверджено проект та надано в тимчасове користування земельну ділянку із визначенням у додатку до нього списку селянських (фермерських) господарств, з яких зазначено ініціали голови ОСОБА_1 та площу земельної ділянки 50,00 га (том 1 а.с.18, 31-32).
15.01.1997 згідно розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 14 р "Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства Мирян Л.П." зареєстровано СФГ Мирян Л.П. та зареєстровано статут СФГ (том 1 а.с.20).
Згідно Статуту СФГ Мирян Л.П. від 15.01.1996 за п.1.4. Господарство є юридичною особою, має самостійний баланс, назву, печатку та штамп, має право відкривати рахунки в органах комерційних та інших банків. Згідно п.1.6. Статуту, головою господарства є ОСОБА_1 (том 1 а.с. 21-26).
21.04.2000 рішенням Маловисківської районної ради № 125 "Про затвердження проектів відведення земель селянським (фермерським) господарствам" затверджено проекти та надано в постійне користування земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства з земель запасу згідно додатку. Відповідно до Додатку визначено Список селянських (фермерських ) господарств яким відводиться земля, серед яких зазначено голову СФГ ОСОБА_1 (том 1 а.с.27-28).
Надання земельної ділянки на праві постійного користування ОСОБА_1 підтверджується наявним у матеріалах справи Державним актом на право постійного користування землею від 26.04.2000 серії КР МВ278, про що зроблено запис в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 346 (том 1 а.с.29-30).
Рішенням № 1 єдиного засновника СФГ "Миряна Л.П." від 12.03.2009 вирішено включити з 12.03.2009 року до складу членів СФГ "Миряна Л.П." ОСОБА_2 (том 1 а.с.33).
Рішенням єдиного засновника № 1 СФГ "Миряна Л.П." від 17.12.2009 у зв`язку зі смертю голови господарства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийнято на себе виконання посадових обов`язків голови СФГ "Миряна Л.П.", затверджено статут СФГ "Миряна Л.П." та здійснено державну реєстрацію відповідних змін (том 1 а.с.34).
Згідно Статуту СФГ "Миряна Л.П." затвердженого 28.03.2009 та зареєстрованого 18.12.2009, пунктами 1.2. та 1.3 визначено засновником та головою господарства ОСОБА_2 (том 1 а.с. 35-43).
Як вбачається із Загальних відомостей про земельну ділянку внаслідок проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою від 10.10.2013 Відділом Держземагенства у Маловисківському районі 17.10.2013 зареєстровано земельну ділянку площею 50,00 га розташовану на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області із присвоєнням їй кадастрового номера 3523180600:02:000:0780 (том 1 а.с. 75).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 08.10.2018, земельну ділянку кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-6310/14-18-СГ від 26.09.2018 передано у комунальну власність та 02.10.2018 зареєстровано власником Маловисківську міську раду (том 1 а.с.76).
25.03.2019 начальником відділу земельних відносин Маловисківської міської ради Цибульським І.А. подано міському голові Гульдасу Ю.Л. службову записку із викладенням обставин щодо земельної ділянки кадастровий номер 3523180600:02:000:0780, смерті голови СФГ "Миряна Л.П." гр. ОСОБА_1 , зазначенням про припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою та пропозицією розглянути питання про припинення права постійного користування та визнання Державного акту серії КР МВ278 таким, що втратив чинність (том 1 а.с.74).
03.05.2019 головою СФГ "Миряна Л.П." Сержановою В.Л. подано заяву до Маловисківської міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 (том 1 а.с.69).
30.05.2019 рішенням Маловисківської міської ради 54-ї сесії сьомого скликання "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780" № 1534 вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки - гр. ОСОБА_1 , якому належало таке право та яке не входить до складу спадщини СФГ "Мирян Л.П.", загальною площею 50,00 га на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Земельну ділянку кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 віднесено до земель запасу комунальної власності Маловисківської міської ради (том 1 а.с. 13).
Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 01.06.2019, земельна ділянка кадастровий номер 3523180600:02:000:0780 закріплена на праві власності за Маловисківською міською радою (том 1 а.с.14).
Звертаючись до Маловисківської міської ради із позовом про визнання недійсним та скасування рішення Маловисківської міської ради №1534 від 30 травня 2019 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780", позивач - Селянське ( фермерське) господарство Миряна Леоніда Петровича посилався на те, що рішення Маловисківської міської ради № 1534 від 30.05.2019 року порушує права СФГ "Миряна Леоніда Петровича" та не відповідає Закону, а тому на підставі норм ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону, оскільки діяльність СФГ "Миряна Л.П." на момент прийняття спірного рішення не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також не доведені.
Отже, оскаржуване рішення прийняте з порушенням вище наведених положень Земельного кодексу України та з порушенням прав позивача, оскільки безпідставне припинення права постійного користування земельною ділянкою є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що є підставою для визнання його недійсним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 та ч.1 ст.14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1991 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно ст. 47 Земельного кодексу України в ред. Закону від 1993 року (далі - ЗК України), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.
За ст. 50 ЗК України в ред. Закону від 1993 року, громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII (далі - Закон №2009-XII), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2009-XII (в редакції на дату видачі Державного акта на право постійного користування землею), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.
Відповідно до положень статті 7 ЗК України в ред. Закону від 2000 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України в ред. Закону від 2000 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 21.04.2000 Маловисківської районної ради № 125 "Про затвердження проектів відведення земель селянським (фермерським) господарствам" вирішено надати голові СФГ Миряну Л.П. право постійного користування земельною ділянкою, площею 50,00 га, розташованою на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею від 26.04.2000 серії КР МВ278. На момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 з метою створення СФГ, земельна ділянка на праві постійного користування для ведення СФГ надавалась як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Додатком до рішення Маловисківської районної ради від 21.04.2000 № 125, яким визначено Список селянських (фермерських) господарств яким відводиться земля, серед яких у таблиці найменувань зазначено: "прізвище, ім`я, по батькові голови селянського фермерського господарства - ОСОБА_1 з земель запасу Олександрівської сільської ради".
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону Закону №2009-XII (в редакції на дату реєстрації СФГ), після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Державну реєстрацію СФГ "Миряна Л.П.", як юридичної особи, здійснено на підставі Розпорядження Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 14 р від 15.01.1997 "Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства Мирян Л.П.", за яким здійснено реєстрацію і статуту СФГ. Крім того, факт проведення державної реєстрації СФГ "Миряна Л.П." підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 2541414, у якому зазначено, що датою державної реєстрації є 15.01.1997 (т. 1 а.с.44-45).
Згідно із ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" №973-IV (у редакції на дату прийняття рішення єдиного засновника від 12.03.2009), членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.
Так, рішенням № 1 єдиного засновника СФГ "Миряна Л.П." від 12.03.2009 включено до складу членів фермерського господарства ОСОБА_2 .
Рішенням № 1 єдиного засновника СФГ "Миряна Л.П." від 17.12.2009, у зв`зку зі смертю голови СФГ "Миряна Л.П.", прийнято виконання обов`язків голови ОСОБА_2 , затверджено статут СФГ від 2009 року, зареєстрований 18.12.2009 та внесено відповідні зміни до державного реєстру.
За положенням ч. 13 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції внесення змін до статуту в ред. 2009 року) проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п`ятою статті 25 та частинами другою-третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Частиною 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції внесення змін до статуту в ред. 2009 року), за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
Таким чином, виходячи із викладених положень законодавства, державна реєстрація змін до установчих документів - статуту, передбачала собою внесення таких змін і до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи Довідками про правовий статус, кількісні та якісні характеристики земель виданими Відділом Держкомзему у Маловисківському районі за 2010, 2014 та 2015 роки, податковими деклараціями за період із 2012 по 2019 (а.с.47-68), СФГ "Миряна Л.П." використовує земельну ділянку та сплачує встановлені законодавством податки.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
За ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент прийняття оспорюваного наказу) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки цим господарством. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв`язку саме з фермерським господарством, стають частиною його майна.
Як зазначено в пункті 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.
Аналізуючи рішення Маловисківської міської ради №1534 від 30.05.2019 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523180600:02:000:0780" вбачається, що його було видано із посиланням на статті ст. 92, 125, 131, ч. 1 ст. 141, 149, 152, розділом Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України, вимог Закону України "Про фермерське господарство", які дійсно як стверджує позивач та як встановлено судом не містять конкретних підстав задля припинення права постійного користування земельною ділянкою за наявних у СФГ "Миряна Л.П." обставин, натомість містять визначення поняття права постійного користування, підстави виникнення права на земельну ділянку, набуття права власності на земельну ділянку на підставі інших цивільно - правових угод, загальний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, порядок вилучення земельних ділянок та способи захисту прав на земельні ділянки.
Стаття 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент смерті ОСОБА_1 ) не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, як смерть засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства).
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Вказані правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 викладені у постанові від 23.06.2020.
За таких обставин, оспорюване рішення не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону, оскільки діяльність СФГ "Миряна Л.П." на момент прийняття спірного рішення не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також не доведені.
Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, оскаржуване рішення прийняте з порушенням вище наведених положень Земельного кодексу України та з порушенням прав позивача, оскільки безпідставне припинення права постійного користування земельною ділянкою є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що є підставою для визнання його недійсним.
При цьому, посилання апелянта на судову практику Верховного Суду України,зокрема, у справі № 6-2329цс16, згідно якої право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, які належало таке право, є неспроможними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 922/989/18 від 23.06.2020 року відступила від зазначеної правової позиції та зробила висновок про те, що одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку. З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення не може вважатися таким, що видано на підставі закону, оскільки діяльність СФГ на момент видачі спірного рішення не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Оскільки, розглядаючи справу господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Маловисківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.10.2020 року у справі №912/1607/19 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Маловисківську міську раду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.01.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін
У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №912/1607/19 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Селянського (фермерського) господарства "Миряна Леоніда Петровича", м.Мала Виска; Маловисківської міської ради, 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска.
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2021 |
Номер документу | 94487346 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні