Ухвала

від 23.12.2019 по справі 202/493/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1768/19 Справа № 202/493/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12018040000000523, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, Доненцької області, громадянина України не одруженого, раніше не судимого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 366 КК України ,-

за участю секретаря ОСОБА_9

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_7 ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскаржуваного рішення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотанняслідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 366 КК України.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 ,заборонивши йому цілодобово залишати житлове приміщення за вказаною адресою, та покладено на нього обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, встановивши строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом до 24 січня 2020 року включно.

Слідчим суддею були враховані, обставини передбаченіст. 178 КПК України, а такождані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого злочину а також у готуванні до тяжкого злочину, раніше не судимий, не одружений, непрацевлаштований, має місце реєстрації та місце постійного мешкання. За таких обставин, необхідність обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження відсутня.

Крім того, слідчим суддею зазначено, що прокурором, при доведеності обставин необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи особи, які їх подали.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, в апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотанняслідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 7026000 грн. У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_8 з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В обґрунтовування зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, за яке встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Прокурор також зазначив про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного та експерта у цьому кримінальному провадженні, а також ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

В апеляційній скарзі захисників, останні просять скасувати ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року та постанови нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_8 повністю.

В обґрунтування зазначають, що ухвала місцевого суду є незаконною та необґрунтованою та невмотивованою, оскільки під час її постановлення судом першої інстанції допущено неповний судових розгляд, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставами для її скасування. Зазначають, що у в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, було покладено обставини, та докази яких не існує як і не існує жодних доказів, які б доводили обставини зазначені в клопотанні.

Також вказує на те, що стороною обвинувачення не було виконано імперативні вимоги КПК України та не надано підозрюваному копії клопотання та матеріалів до нього, як того вимагає Закон. Вказують на те, що ОСОБА_8 не збирався і не збирається переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Крім того, ОСОБА_8 не намагався вчинити жодної спроби знищити докази, речі або документи, які б ймовірно могли б мати значення. Також це стосується і впливу на свідків, а також щодо ризики про можливість вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, прокурор підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав викладених у ній, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисників.

Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали подану ними апеляційну скаргу, просили її задовольнити, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, підозрюваного та його захисників, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Доводи апеляційноїскарги захисниківщодо необґрунтованостіта суперечливостіоскаржуваного нимисудового рішенняз посиланнямна недоведеність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 366 КК Українита недоведеності наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК УКраїниє безпідставними.

Так, частиною першоюст. 194 КПК Українивизначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно представлених матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000523 від 01 червня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.206-2, ч. 1 ст.14, ч. 3 ст.206-2, ч. 2 ст.366 КК України.

26 листопада 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених: ч. 2ст. 366 КК України, тобто у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що у подальшому спричинило тяжкі наслідки; ч. 3ст. 206-2 КК України, тобто у протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі частками, акціями учасників, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, печаток підприємства, вчиненому службовою особою з використанням службового становища за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду; ч. 1 ст.14, ч. 3 ст.206-2 КК України, а саме: готування до протиправного заволодіння майном підприємства, у тому числі частками учасників, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, печаток підприємства, вчинене службовою особою з використанням службового становища за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.206-2, ч. 1 ст.14, ч. 3 ст.206-2, ч. 2 ст.366 КК України, яка достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України та зазначених слідчим у своєму клопотанні, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, у зв`язку з чим доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 саме цього виключного запобіжного заходу колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є достатнім для забезпечення його належної поведінки та дієвості кримінального провадження щодо нього.

При цьому також приймається до уваги, що на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу, - 29 листопада 2019 року, - до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не є дієвим та достатнім для усунення наявних щодо ОСОБА_8 ризиків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновків про безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги прокурора.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисників, щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінальних правопорушень, колегія суддів, зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Судом першої інстанції, наявність долучених до клопотання прокурора матеріалів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_8 , з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає матеріалам цього провадження, а саме обґрунтованість підозри підтверджується : протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , висновком експертів № 5030/5031-18 за результатами проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по кримінальному провадженню № 12018040000000523, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , висновком експерта № 5783/5784-18 за результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12018040000000523, повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 26.11.2019 року, що дають підстави зробити об`єктивний висновок, що ОСОБА_8 міг скоїти дані злочини.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

А тому, колегія суддів, вважає необґрунтованими і безпідставними доводи сторони захисту в апеляції щодо непричетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочинів, оскільки такі доводи щодо доведеності вини підозрюваного не з`ясовуються у даній стадії кримінального провадження, і тому не враховуються при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

При ухваленні оскаржуваного судового рішення, слідчим суддею враховано вимогист. 178 КПК України, наявність визначених в клопотанні ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК Українита доведеність недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Так, зврахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, тяжкість скоєного підозрюваною злочину, тяжкість його покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, дані про особу підозрюваного, раніше не судимого, не одруженого, не працевлаштованого, маючого постійне місце проживання. Враховуючи в сукупності усі обставини, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповідає вимогам вищевказаних норм закону, іє достатнім і дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.

Доводи захисту щодо недоведеності ризиків, зокрема переховування від органів досудового розслідування, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки з огляду на вищенаведені обставини є всі підстави, вважати наявність таких ризиків, оскільки сам факт наявності обґрунтованої підозри в скоєнні злочину середньої тяжкості, тяжкого, а також готування до тяжкого злочину, соціальний інтерес, обставини вчинення цього злочину, дані про особу підозрюваного, який ніде не працює, його поведінку, невизнання ним вчинення злочину, вже ставить високу вірогідність можливості переховування його від органів досудового розслідування.

Не заслуговують і на увагу доводи апеляційної скарги захисників, щодо розбіжностей надання стороні захисту копії клопотання про обрання запобіжного заходу. Так, в матеріалах клопотання на останньому йому аркушу, стороні захисту міститься підпис ОСОБА_8 про отримання ним двох копії зазначеного клопотання на 82 арк.. Крім того, сторона захисту також отримала доповнення до клопотання, на 28 арк. Про що також міститься підпис захисника ОСОБА_7 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно порушення ч. 2 ст. 184 КПК України, а також невідповідність надання ним певної кількості аркушів, є безпідставними та матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

Застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпеченням виконання завдань кримінального провадження та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції»,колегія суддів,вважає обґрунтованим висновок слідчого суддіпершої інстанції про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладенням на нього відповідних обов`язків законним і обґрунтованим,оскількизастосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, щоузгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціямиЄСПЛ.

З врахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, колегія суддів не находить підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів наведених як прокурором в апеляції так і в апеляційний скаргах захисників.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваного обраний у відповідності з вимогами ст. ст.181,194,196 КПК України, тому колегія суддів вважає, що вимоги апеляційних скарг слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст. ст.405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скаргипрокурора відділупрокуратури Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_5 ,захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вінтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12018040000000523, у кримінальномупровадженні №12018040000000523,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядіцілодобового домашньогоарешту щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 366 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4