Постанова

від 17.12.2019 по справі 344/6908/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/6908/19

Провадження № 22-ц/4808/1582/19

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія про визнання укладеного договору виконаним та зобов`язання передати акт прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру, за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Шамотайлом О.В. 24 жовтня 2019 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 30 жовтня 2019 року,

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року ОСОБА_2 поданий позов до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія про визнання укладеного договору виконаним та зобов`язання передати згідно до акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру, обгрунтовуючи тим, що між ним та відповідачем 14.03.2014 року укладено договір №18/03/2014 купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створене в майбутньому. Згідно пункту 2.2 даного договору, він є покупцем трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно п.3.1 договору, загальна сума договору складає 433 680 грн. Відповідно до умов договору, він повинен до 31.12.2019 року сплатити на користь відповідача 430 880 грн для виконання умов договору та отримання документів для оформлення права власності на дану квартиру. Станом на 18.03.2019 року ним виконані зобов`язання в повному обсязі за даним договором, сплачено 433 680 грн на користь ТзОВ Фірма Надія . Не зважаючи на повну оплату по договору, відповідач безпідставно вимагає додатково сплатити 645 703,17 грн, посилаючись на врахування курсу долара США, хоча в умовах договору грошовий еквівалент до іноземної валюти відсутній. З урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати укладений договір №18/03/2014 від 14.03.2014 року виконаним і зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Надія передати ОСОБА_2 квартиру згідно до акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру (а.с.2, 15-16).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано припиненими належним виконанням зобов`язання ОСОБА_2 перед товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Надія за договором №18/03/2014 від 14.03.2014 року та зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Надія передати ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 згідно до Акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру. Стягнуто з ТзОВ Фірма Надія на користь ОСОБА_2 1536,8 грн. понесених судових витрат (а.с.168-172).

Не погодившись з рішенням суду, представник ТзОВ Фірма Надія подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно є незаконним, необґрунтованим ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зазначив, що суд належним чином не дослідив та не надав оцінку обставинам щодо вартості встановленого сторонами у договорі купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому №18/03/2014 від 14.03.2014 року та порядку розрахунку за нього. Перш за все не враховано, що посилання позивача на виконання умов договору - сплату повної вартості квартири в сумі, визначеній у гривні, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки останнім абзацом п.3.4 Договору передбачено, що у випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, належний до оплати черговий платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків. А тому підписуючи даний договір, ОСОБА_2 добре розумів і усвідомлював, що його умовами передбачено саме такий порядок розрахунків, а не інший, і погодившись на нього. Відтак, договором встановлено вартість квартири у гривні за курсом Національного банку України, еквівалентним на день укладення договору 45 767 доларів США, а не на день платежів, про що позивачу також було добре відомо. Надаючи ОСОБА_2 розстрочку на 5 років виплати вартості квартири, ТзОВ Фірма Надія мала правомірні сподівання отримати повну вартість квартири відповідно до еквівалента долара США на день закінчення позивачем сплати останнього платежу. Позивач зобов`язань по даному договору в повному обсязі не виконав, чим порушив його істотні умови, тому у ТзОВ Фірма Надія , як продавця спірного житлового приміщення не виникло зобов`язань передати ОСОБА_2 завершену будівництвом квартиру згідно акту прийому-передачі.

На думку апелянта, в повному обсязі взяті на себе зобов`язання по вказаному договору могли бути виконані позивачем лише у тому випадку, якби сума 433 680,00 грн була ним перерахована під час укладення цього договору чи в найкоротший термін його дії, за умови відсутності потреби в застосуванні п.3.4 договору.

Апелянт не погоджується із позицією суду щодо посилання на те, що оскільки у договорі прямо не передбачена вартість 1 кв.м квартири в доларовому еквіваленті до гривні й не зазначена в ньому у доларовому еквіваленті сплата коштів покупцем фіксованими платежами, то сторони не дотримались зміни ціни договору. В даному випадку вказана обставина не має значення, оскільки це на встановлену загальну вартість договору, вказану в його умовах, не впливає, тому що сторони на момент укладення договору уже визначили вартість квартири з урахуванням курсу долара США, встановленого НБУ, у розмірі 45 767 доларів США.

Зазначив, що договір укладався на умовах сплати вартості квартири в термін не пізніше, як до 31 грудня 2019 року, тобто із розстрочкою платежу на 5 років через нестабільність курсу національної валюти, чим і була обумовлена прив`язка до доларового еквівалента вартості цього нерухомого майна. Однак ця прив`язка жодного зв`язку з основними витратами ТзОВ Фірма Надія на реконструкцію чи будівництво даного будинку не мала й не має.

З огляду на те, що ціна вартості квартири з 14.03.2014 року до цього часу відповідачем не змінювалась, а згідно умов договору на момент його укладення еквівалент вартості вказаного житлового приміщення сторонами визначений в доларах в розмірі 45767 доларів США, то посилання суду щодо збільшення ціни договору за рахунок курсової різниці валют є незрозумілим, необґрунтованим та безпідставним. Окрім цього, в порушення ч.4 ст.265 ЦПК України суд не дав належної оцінки у рішенні показанням свідків.

З цих підстав просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити (а.с.178-183).

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, а зводиться до незгоди апелянта із оскаржуваним рішенням. Як слідує із договору купівлі-продажу, ТзОВ Фірма Надія не визначила порядок і умови сплати ним коштів для придбання спірного майна з урахуванням грошового еквіваленту виконання зобов`язання в іноземній валюті. Ризики щодо здійснення грошових зобов`язань контрагентом повинні бути покладені на ту сторону, яка розробила відповідний договір купівлі-продажу майна, тобто на відповідача. Твердження відповідача, що договір був укладений в еквіваленті до іноземної валюти і відповідно платежі повинні здійснюватись з врахуванням курсу долара США, є безпідставним і необґрунтованим. В договорі відстуні як слово еквівалент , так і сам еквівалент. Щомісячні платежі протягом п`яти років чітко зафіксовані в гривні без будь-якого еквіваленту, відсутній графік платежів в залежності від курсу іноземної валюти. Також в договорі відсутній порядок здійснення розрахунку із корегуванням розміру періодичного платежу відповідно до курсу НБУ до іноземної валюти. Оскільки щомісячні платежі умовами договору передбачені в гривнях, без валютного еквіваленту, то договір слід вважати ним виконаним в повному обсязі. В пункті 3.4 договору зазначено, що оплата вартості квартири здійснюється покупцем щомісячними платежами в термін до 25 числа кожного поточного місяця згідно графіку і відсутня будь-яка прив`язка до доларового еквіваленту. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.198-204).

Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обгрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що 14.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Надія та ОСОБА_2 укладено договір №18/03/2014 купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому (а.с. 5-7, 17-19).

Згідно п.2.1 даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупця квартиру та горище, які будуть створені ним у майбутньому, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити її вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В п. 2.2 договору вказано, що за даним договором продається трьохкімнатна квартира, порядковий номер 18, загальною площею 111,2 кв.м, на 5 поверсі, 1 під`їзд, яка розташована в житловому будинку з приміщеннями громадського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Планове закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію - перше півріччя 2014 року (п.2.3).

Право власності на квартиру виникає у покупця після виконання ним всіх зобов`язань, в тому числі і фінансових, відповідно до умов цього договору, завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. Право власності на квартиру за покупцем оформляється на підставі даного договору та акта прийому-передачі квартири, укладеного та підписаного сторонами (п. 2.6).

Загальна сума договору на момент його укладення становить 433 680,00 грн, в тому числі ПДВ -72 280,00 грн, що на момент укладення договору згідно курсу Національного банку України становить 45 767 доларів США. На момент укладення цього договору вартість одного квадратного метра квартири становить 3 900,00 грн, в тому числі ПДВ (п.3.1).

Сторони домовились, що після підписання ними цього Договору в термін до 20 березня 2014 року покупець сплачує суму 2 800,00 грн, в тому числі ПДВ (п. 3.2).

Решту вартості квартири відповідно в сумі 430 880,00 грн, т.ч. ПДВ - 71 813,33 грн, покупець повинен сплатити в термін не пізніше як до 31 грудня 2019 року (п. 3.3).

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата вартості квартири здійснюється покупцем щомісячними платежами в термін до 25 числа кожного поточного місяця згідно нижче наведеного графіку:

- в термін до 28 березня 2014 року покупець оплачує суму 5 880,00грн, в т.ч. ПДВ;

- в період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2019 року щомісячними платежами в сумі не менше як 6 250,00 грн, в т.ч. ПДВ.

У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, належний до оплати черговий платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 3.6 Договору загальна сума, що передбачена п.3.1 Договору, може бути змінена продавцем, виходячи із результатів обмірювань фактичної загальної площі квартири, проведених ОБТІ; впливу інфляційних процесів; виконання додаткових робіт за згодою покупця; виникнення обставин, що призвели до зростання вартості м2 загальної площі, які продавець не міг передбачити на момент укладення цього Договору (зміни проектно-кошторисної документації, подорожчання будівництва, тощо).

Відповідно до оригіналів платіжних документів (квитанцій), ОСОБА_2 через банківські установи сплатив на користь ТзОВ Фірма Надія на виконання умов договору грошові кошти в загальній сумі 433 680,00 грн за період з 19.03.2014 року по 18.03.2019 року: 19 березня 2014 року - 2810 грн. (а.с.118); 25 березня 2014 року - 5880 грн. (а.с.117) ; 11 квітня 2014 року - 6250 грн. (а.с.116) ; 05 травня 2014 року - 6250 грн. (а.с.115) ; 20 червня 2014 року - 6250 грн. (а.с.114) ; 13 серпня 2014 року - 6250 грн. (а.с.112) ; 21 жовтня 2014 року - 6520 грн. (а.с.111) ; 05 листопада 2014 року - 6250 грн. (а.с.110) ; 12 грудня 2014 року - 6250 грн. (а.с.109) ;19 січня 2015 року - 6250 грн. (а.с.148) ; 06 лютого 2015 року - 6250 грн. (а.с.147) ; 24 вересня 2015 року - 6250 грн. (а.с.146) ; 13 жовтня 2015 року - 6250 грн. (а.с.145) ; 16 листопада 2015 року - 6250 грн. (а.с.144) ; 18 грудня 2015 року - 6250 грн. (а.с.143) ; 29 грудня 2015 року - 6250 грн. (а.с.131). 13 січня 2016 року - 6250 грн. (а.с.132) ; 16 березня 2016 року - 6250 грн. (а.с.133) ; 11 квітня 2016 року - 6250 грн. (а.с.134) ; 19 травня 2016 року - 6250 грн. (а.с.135) ; 22 червня 2016 року - 6250 грн. (а.с.136) ; 04 липня 2016 року - 6250 грн. (а.с.137) ; 03 серпня 2016 року - 6250 грн. (а.с.138) ; 20 вересня 2016 року - 6250 грн. (а.с.139) ; 10 жовтня 2016 року - 6250 грн. (а.с.140) ; 15 листопада 2016 року - 6250 грн. (а.с.141). ; 12 грудня 2016 року - 6250 грн. (а.с.142). ; 10 січня 2017 року - 6250 грн. (а.с.130). ;

24 січня 2017 року - 6250 грн. (а.с.129) ; 02 лютого 2017 року - 6250 грн. (а.с.128). 06 березня 2017 року - 6250 грн. (а.с.127); 05 квітня 2017 року - 6250 грн. (а.с.126); 17 травня 2017 року - 6250 грн. (а.с.125); 16 червня 2017 року - 6250 грн. (а.с.124); 13 липня 2017 року - 6250 грн. (а.с.123); 04 серпня 2017 року - 6250 грн. (а.с.122); 12 вересня 2017 року - 6250 грн. (а.с.121);23 жовтня 2017 року - 6250 грн. (а.с.120); 21 листопада 2017 року - 6250 грн (а.с.119);13 грудня 2017 року - 6250 грн (а.с.149). 16 січня 2018 року - 6250 грн (а.с.150); 06 лютого 2018 року - 6250 грн (а.с.151); 26 березня 2018 року - 6250 грн, (а.с.152); 20 квітня 2018 року - 6250 грн (а.с.153); 14 травня 2018 року - 6250 грн. (а.с.154); 07 червня 2018 року - 6250 грн. (а.с.155); 09 липня 2018 року - 6250 грн. (а.с.156);13 серпня 2018 року - 6250 грн. (а.с.157); 04 вересня 2018 року - 6250 грн. (а.с.158);16 жовтня 2018 року - 6250 грн. (а.с.159);

07 листопада 2018 року - 6250 грн. (а.с.160); 10 грудня 2018 року - 6250 грн (а.с.164). 18 січня 2019 року - 6250 грн (а.с.163) ; 25 лютого 2019 року - 6250 грн (а.с.162). 18 березня 2019 року - 50000 грн. (а.с.161).

В матеріалах справи відсутні всі оригінали платіжних документів (квитанцій), однак із довідки ТзОВ Фірма Надія від 10.06.2019 року №01-6/86 (а.с.33-35) про здійснення розрахунків та суми заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створене в майбутньому №18/03/2014 від 14.03.2014р. (покупець ОСОБА_2 ) відображені всі грошові кошти, що сплачував позивач через банківські установи на користь ТзОВ Фірма Надія на виконання умов договору, які визнані відповідачем по справі.

Із змісту листа-вимоги ТзОВ Фірма Надія від 01.04.2019 року №01-6/49, адресованої ОСОБА_2 встановлено, що позивач вимагає від відповідача у строк до 31 грудня 2019 року оплатити заборгованість за договором в розмірі 645 703,17 грн. з врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на час оплати. (а.с.3, 20).

Із наданого 01.04.2019 року №01-6/50 ТзОВ Фірма Надія розрахунку заборгованості за квартиру АДРЕСА_1 згідно з договором №18/03/2014 від 14.03.2014р. встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_2 складає 645 703,17 грн (а.с.4, 21), що відображено також у довідках ТзОВ Фірма Надія від 10.06.2019 року №01-6/86 та від 19.08.2019 року (а.с.33-35, 95-96).

Із довідки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-Підпечери від 08.07.2019 року №3 встановлено, що ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), що буде створене в майбутньому №18/03/2014 від 14.03.2014р., є покупцем майнових прав на трьохкімнатну квартиру за АДРЕСА_3 і в даній квартирі з квітня 2014 року фактично проживає сім`я в складі: ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_4 (а.с.94).

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків ТзОВ Фірма Надія з ОСОБА_2 за період з 19.03.14р. по 05.05.14р., відповідно до якого заборгованість останнього станом на 19.05.14р. складає 21180,00 грн. Зазначений акт ОСОБА_2 не підписаний (а.с.165).

Будинок зданий відповідачем в експлуатацію, присвоєна поштова адреса, про що свідчить декларація про готовність об"єкта до експлуатації та відповідне рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси (а.с.214-216). Цей факт визнається обома сторонами. Крім того, сторони підтвердили у судовому засіданні, що інші фізичні особи уже оформили право власності на квартири у будинку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 192, 509,510, 524, 526, 533, 632 ЦК України, встановивши, що умовами договору прямо не передбачено вартість одного квадратного метра квартири у доларовому еквіваленті до гривні, а також те, що сплата коштів за договором покупцем має здійснюватися фіксованим платежами у доларовому еквіваленті, подані позивачем квитанції не містять прив`язки гривні по курсу купівлі до долара США, умов зміни ціни сторони не дотрималися, у відповідача відсутні підстави для її збільшення за рахунок курсової різниці валют, прийшов до висновку, що слід визнати припиненими належним виконанням зобов`язання позивачем перед відповідачем за договором від 14.03.2014 року. Оскільки задоволено вказану вимогу, то підлягає задоволенню і похідна вимога позивача про зобов`язання відповідача передати йому квартиру згідно акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на неї.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (стаття 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що сторони під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому, досягли згоди щодо його істотних умов, що підтверджується їх власноручними підписами.

Договір та його окремі положення в установленому порядку не визнані недійсними.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до статті 655, частини другої статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України). Також, згідно зі статтями 524, 533 ЦК України зобов`язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях.

Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів встановлює, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі, а також право продавця визначати ціну товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін і завдають шкоди споживачеві.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції не надана належна оцінка змісту та умовам договору купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому №18/03/2014, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Надія та ОСОБА_2 14.03.2014 року, не враховано, що цим договором чітко та конкретно визначена ціна товару (нерухомого майна, що буде створено в майбутньому) на час укладення договору у грошовому еквіваленті в іноземній валюті - доларах США (45 767 доларів США) і сума, що підлягала сплаті у гривнях мала визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

При цьому при сплаті чергових платежів визначена лише найменша сума, яку позивач повинен був сплатити щомісячно. Встановлені випадки, за яких продавець набуває право змінити попередньо узгоджену ціну автомобіля як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, зокрема і у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США. Передбачено, що належний до оплати черговий платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків, тобто узгоджено механізм її зміни.

Отже про залежність ціни нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому, на час укладення договору купівлі-продажу від встановленого Національним Банком України курсу гривні до долара США на час сплати кожного чергового платежу прямо зазначено в договорі.

Оскільки усі можливі випадки зміни ціни обраного позивачем нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому, а також чинники, від яких залежить настання таких випадків, узгоджені сторонами у договорі при його укладенні, обмежені відповідними умовами, відсутні правові підстави вважати такі умови договору несправедливими.

Включення цих умов до договору зумовлене специфікою договірних правовідносин, які стосуються продажу нерухомого майна, ціна якого зазвичай прив`язується до іноземної валюти. Така ціна у договорі встановлена еквівалентно до іноземної валюти і черговий платіж, який підлягав сплаті, міг бути визначений сторонами договору, виходячи з його умов, еквівалентно до долару США за офіційним курсом НБУ.

При тому позивач не навів доводів, що ціна перевищує звичайні ціни у гривнях еквівалентно до доларів США, що склалися на аналогічні товари як на момент укладення договору, так і на час сплати останнього платежу.

Але ураховуючи цивільно-правовий принцип свободи договору, позивач не був позбавлений можливості обрати інші умови договору та (або) не укладати цей правочин.

Слід зауважити, що правова природа договору купівлі-продажу передбачає, що відповідним правам однієї сторони зобов`язання кореспондують відповідні обов`язки другої сторони, а в силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З огляду на викладене, встановивши, ціну у договорі з прив`язкою до еквіваленту долара США, який визначається за офіційним курсом НБУ, позивач повинен був усвідомлювати коливання курсу валют і обов`язок сплачувати вартість товару з урахуванням такого курсу.

Так як позивач при укладенні договору ознайомився із його змістом, у тому числі з можливими випадками зміни ціни нерухомого майна з незалежних від продавця підстав, та погодився вступити у договірні правовідносини із відповідачем на таких умовах, про що свідчить підписання ним договору без жодних зауважень чи застережень, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову, оскільки позивачем не виконані зобов`язання за договором у повному обсязі. Пплачуючи вартість квартири в гривнях, ОСОБА_2 мав виконати свої грошові зобов`язання таким чином, щоб загальна сума внесених коштів була еквівалентна сумі в 45767 доларів США.

Апеляційний суд звертає увагу, що крім прав та обов`язків, передбачених цим договором, сторони мають права та обов`язки, визначені чинним законодавством, а за змістом статті 651 ЦК України сторони можуть змінити чи розірвати договір за своєю згодою.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням територіальної підсудності, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, тому на розгляд цього спору поширюються правила виключної підсудності (частина 1 статті 30 ЦПК України). Отже, справа підсудна Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області (за місцезнаходженням майна).

Однак, враховуючи положення частини 2 статті 378 ЦПК України, оскільки учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, не оскаржив ухвалу про відкриття провадження у справі з мотивів порушення підсудності, тому справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія про визнання укладеного договору виконаним та зобов`язання передати акт прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2019 року.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

Р.Й. Матківський