Постанова

від 18.11.2020 по справі 344/6908/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 344/6908/19

провадження № 61-409св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Надія ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія (далі - ТОВ Фірма Надія ) про визнання укладеного договору виконаним та зобов`язання передати акт прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ним та відповідачем 14 березня 2014 року укладено договір № 18/03/2014 купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створене в майбутньому.

Згідно пункту 2.2 даного договору він є покупцем трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна сума договору складає 433 680 грн.

Відповідно до умов договору він повинен до 31 грудня 2019 року сплатити на користь відповідача 430 880 грн для виконання умов договору та отримання документів для оформлення права власності на дану квартиру.

Станом на 18 березня 2019 року ним виконані зобов`язання в повному обсязі за даним вказаним договором, сплачено 433 680 грн на користь ТОВ Фірма Надія .

Не зважаючи на повну оплату по договору відповідач безпідставно вимагає у нього додатково сплатити 645 703 грн 17 коп., посилаючись на врахування курсу долара США, хоча в умовах договору грошовий еквівалент до іноземної валюти відсутній.

З урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати укладений договір № 18/03/2014 від 14 березня 2014 року виконаним і зобов`язати ТОВ Фірма Надія передати йому квартиру згідно до акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року у складі судді Шамотайла О. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненими належним виконанням зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ Фірма Надія за договором від 14 березня 2014 року № 18/03/2014 та зобов`язано ТОВ Фірма Надія передати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 згідно до акта прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру.

Оскільки умовами договору прямо не передбачено вартість одного квадратного метра квартири у доларовому еквіваленті до гривні, а також те, що сплата коштів за договором покупцем має здійснюватись фіксованими платежами у доларовому еквіваленті, місцевий суд, врахувавши, що у наданих квитанціях про оплату позивачем відсутній еквівалент ціни у доларах США, при визначенні ціни договору виходив із фактично наведеної в договорі ціни у національній валюті України та вважав, що умов зміни ціни сторони не дотримались, а тому у відповідача відсутні підстави для її збільшення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Фірма Надія задоволено.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевим судом не надана належна оцінка змісту та умовам договору купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено у майбутньому, не враховано, що цим договором чітко та конкретно визначена ціна товару на час укладення договору у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, а саме доларах США, і сума, що підлягала сплаті у гривнях, мала визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Крім того, апеляційним судом зазначено, що позивач при укладенні договору ознайомився із його змістом, у тому числі з можливими випадками зміни ціни нерухомого майна з незалежних від продавця підстав, та погодився вступити у договірні правовідносини із ТОВ Фірма Надія на таких умовах, про що свідчить підписання ним договору без жодних зауважень та застережень.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В укладеному договорі купівлі-продажу відсутній порядок (механізм) здійснення щомісячної оплати із корегуванням розміру періодичного платежу за курсом Національного банку України до іноземної валюти.

Посилається на те, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Вказує, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Таким чином, вважає, що у нього відсутні підстави для сплати заявленої відповідачем суми грошових коштів, оскільки ним умови договору купівлі-продажу виконані належним чином.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ТОВ Фірма Надія , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 березня 2014 року ТОВ Фірма Надія та ОСОБА_1 було укладено договір № 18/03/2014 купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому (а. с. 17-19).

Згідно з умовами даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупця квартиру та горище, які будуть створені ним у майбутньому, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1).

В пункті 2.2 договору вказано, що за даним договором продається трьох кімнатна квартира, порядковий номер АДРЕСА_1 .

Планове закінчення будівництва та введення його в експлуатацію - перше півріччя 2014 року (пункту 2.3).

Право власності на квартиру виникає у покупця після виконання ним всіх зобов`язань, в тому числі і фінансових, відповідно до умов цього договору, завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. Право власності на квартиру за покупцем оформляється на підставі даного договору та акту прийому-передачі квартири, укладеного та підписаного сторонами (пункт 2.6).

Загальна сума договору на момент його укладення становить 433 680 грн, в тому числі ПДВ - 72 280 грн, що на момент укладення договору згідно курсу Національного банку України становить 45 767 доларів США. На момент укладення цього договору вартість одного квадратного метра квартири становить 3 900 грн, в тому числі ПДВ (пункт 3.1).

Сторони домовились, що після підписання сторонами цього договору в термін до 20 березня 2014 року покупець сплачує суму 2 800 грн, в тому числі ПДВ (пункт 3.2).

Решту вартості квартири відповідно в сумі 430 880 грн, в тому числі ПДВ - 71 813 грн 33 коп. покупець повинен сплатити в термін не пізніше як до 31 грудня 2019 року (пункт 3.3).

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата вартості квартири здійснюється покупцем щомісячними платежами в термін до 25 числа кожного поточного місяця згідно нижче наведеного графіку:

- в термін до 28 березня 2014 року покупець оплачує суму 5 880 грн, в тому числі ПДВ.

- в період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2019 року щомісячними платежами в сумі не менше як 6 250 грн, в тому числі ПДВ.

У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США належний до оплати черговий платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого Національним банком України на момент проведення розрахунків.

Відповідно до наданих позивачем і долучених до матеріалів справи оригіналів платіжних документів (квитанцій) позивач через банківські установи сплатив на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 433 680 грн за період з 19 березня 2014 року по 18 березня 2019 року, в тому числі 18 березня 2019 року було сплачено 50 000 грн.

У листі-вимозі відповідача до позивача щодо оплати заборгованості за квартиру в сумі 645 703 грн 17 коп. за вих. № 01-6/49 від 01 квітня 2019 року (а. с.3) зазначено, що згідно з пунктом 3.1 договору вартість квартири на момент укладення договору складала 433 680 грн, що по курсу Національного банку України становило 45 767 доларів США.

Відповідно до пункту 3.3. договору ОСОБА_1 надано розтермінування оплати вартості квартири до 31 грудня 2019 року.

Згідно пункту 3.4. договору та частинами першою, другою статті 533 ЦК України ОСОБА_1 встановлено графік та розміри періодичних платежів, які він зобов`язався здійснювати із врахуванням курсу долара США, встановленого Національним банком України на момент внесення кожного чергового платежу.

Станом на 18 березня 2019 року розрахунки за договором здійснені ОСОБА_1 не в повному обсязі, а саме в сумі 433 680 грн.

Фактично в порушення умов договору періодичні платежі за період з 19 березня 2014 року по 18 березня 2019 року здійснювались ОСОБА_1 без врахування курсу долара США, встановленого Національним банком України на час оплати.

Згідно даних бухгалтерського обліку та відповідно до положень пункту 3.1 та пункту 3.4 договору станом на день пред`явлення даної вимоги заборгованість ОСОБА_1 по оплаті вартості квартири становить суму 645 703 грн 17 коп.

Сума боргу 645 703 грн 17 коп. відповідно до пункту 3.3 договору підлягає оплаті в термін до 31 грудня 2019 року.

Одночасно повідомлено, що документи для оформлення права власності на квартиру будуть надані ОСОБА_1 лише після здійснення розрахунків за квартиру в повному обсязі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судами встановлено, що 14 березня 2014 року між ТОВ Фірма Надія та ОСОБА_1 було укладено договір № 18/03/2014 купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому.

Згідно умов вказаного договору загальна сума договору на момент його укладення становить 433 680 грн, в тому числі ПДВ - 72 280 грн, що на момент укладення договору згідно курсу Національного банку України становить 45 767 доларів США. На момент укладення цього договору вартість одного квадратного метра квартири становить 3 900 грн. в тому числі ПДВ.

Сторони домовились, що після підписання сторонами цього договору в термін до 20 березня 2014 року покупець сплачує суму 2 800 грн, в тому числі ПДВ.

Решту вартості квартири відповідно в сумі 430 880, в тому числі ПДВ - 71 813 грн 33 коп. покупець повинен сплатити в термін не пізніше як до 31 грудня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад законодавства, що передбачена у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

При цьому, як випливає зі змісту статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він повністю виконав свої зобов`язання за вищевказаний договором, а тому просив суд визнати укладений договір № 18/03/2014 від 14 березня 2014 року виконаним і зобов`язати ТОВ Фірма Надія передати йому квартиру згідно до акту прийому-передачі квартири з технічним паспортом на квартиру.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що сторонами було визначено чіткий порядок розрахунків за договором виходячи з еквіваленту гривні до долара США на момент здійснення платежів, а тому позивач, підписуючи вказаний договір, розумів та усвідомлював, що умовами договору передбачено саме такий порядок розрахунків, а не інший.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача виходив з того, що квитанції, які наявні в матеріалах справи, не містять прив`язки гривні до курсу купівлі до долара США. При цьому, оскільки в них відсутній еквівалент ціни у доларах США, суд при визначенні ціни договору виходить із фактично наведеної в договорі ціни у національній валюті України гривні та вважає, що умову зміни ціни сторони не дотрималися, а тому у відповідача відсутні підстави для її збільшення за рахунок курсової різниці.

Разом з тим, з вказаним висновком погодитися не можна виходячи з наступного.

Згідно частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чин іншим нормативно-правовим актом.

Під час укладення договору № 18/03/2014 від 14 березня 2014 року сторони дійшли згоди, що загальна саму Договору на момент його укладення становить 433 680,00 грн (чотириста тридцять три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 72 280,00 грн., що на момент укладення Договору згідно курсу Національного банку України становить 45767 (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят сім) доларів США (пункт 3.1 договору). У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, належний до оплати черговий платіж сплачується Покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків (пункт 3.4 договору).

З наведеного вбачається, що сторонами визначено грошовий еквівалент суми договору в доларах США й передбачений обов`язок покупця проводити перерахунок щомісячного платежу у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов до висновку, скасовуючи рішення суду першої інстанції, що позивачем не виконано умови договору купівлі-продажу, оскільки ним не повністю було сплачено суму вартості квартири.

Саме по собі не закріплення вартості одного квадратного метра квартири в доларовому еквіваленті до гривні, а також того, що сплата коштів за договором покупцем має здійснюватися фіксованими платежами у доларовому еквіваленті, не змінює погодженої сторонами суми договору, вираженої в доларовому еквіваленті. Тим більше, що оскільки в п. 3.1 договору № 18/03/2014 від 14 березня 2014 року визначення грошового еквіваленту в доларах США відбувалося з врахуванням офіційного курсу НБУ, позивач не був позбавлений можливості самостійно визначити вартість квадратного метру квартири та щомісячного платежу в доларовому еквіваленті з метою належного виконання зобов`язань за договором.

При цьому відсутність у квитанціях про оплату прив`язки гривні по курсу купівлі долара США не може ставитися в провину відповідачу та свідчити про те, що сторона під час укладення спірного договору не передбачалося використання доларового еквіваленту, оскільки грошові кошти за цими квитанціями вносилися ОСОБА_1 , тобто саме він визначав їх основні реквізити.

Колегія суддів враховує, що у разі наявності сумнівів щодо дійсного змісту правочину позивач не був позбавлений можливості обрати інші умови договору та (або) не укладати цей правочин, заявити вимоги про його розірвання.

Посилання в касаційній скарзі на необхідність тлумачення змісту укладеного між сторонами правочину з врахуванням правил, встановлених в статті 213 ЦК України, й застосування тлумачення contra proferentem колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки, як зазначено вище, зі змісту пунктів 3.1, 3.4 договору № 18/03/2014 від 14 березня 2014 року вбачається, що сторонами погоджувалося під час укладення спірного договору застосування доларового еквіваленту при визначенні суми Договору.

При цьому позивачем не було доведено, що використаний спосіб визначення суми договору не є загальноприйнятним у відповідній сфері відносин купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 мав виконати свої грошові зобов`язання таким чином, щоб загальна сума внесених коштів була еквівалентна сумі 45767 (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят сім) доларів США.

Відповідно до частини першої, другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки на час звернення до суду у позивача наявні невиконані грошові зобов`язання за договором купівлі-продажу від 14 березня 2014 року № 18/03/14, то підстави для визнання їх виконаними й, відповідно, договір припиненим відсутні.

Посилання касаційної скарги на інші порушення норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судового рішення, в тому числі щодо вирішення вимог про порушення правил територіальної підсудності, про поновлення судового розгляду після виходу суду до нарадчої кімнати, наявність описок на правильність по суті ухваленого судом апеляційної інстанції судового рішення не впливають.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення лише з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновок суду апеляційної інстанції, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуто в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович