Постанова

від 18.12.2019 по справі 622/713/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 622/713/19

Провадження № 22-ц/818/5801/19

18 грудня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області

третя особа ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2019 року у складі судді Квітки О.О. по справі № 622/713/19 за позовом ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся суду з позовом до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя залишив заповіт на його ім`я на земельну частку (пай) Р1 № 697276, яка розташована на території Лютівської сільської ради.

07 липня 2016 року ОСОБА_4 від його імені звернулася до державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Державним нотаріусом відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Він не подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки оригінал заповіту та державний акт на землю було вкрадено, про що було подано заяву до правоохоронних органів.

Просить визначити додатковий строк в 3 місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Золочівська селищна рада позовні вимоги не визнала.

Представник третьої особи ОСОБА_5 І ОСОБА_6 проти позову заперечувала. ОСОБА_1 не навів жодної поважної причини пропуску ним строку подачі заяви до нотаріуса.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв його син ОСОБА_2 , який є належним відповідачем по справі, однак його притягнуто до участі у справі у якості третьої особи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зазначає, що заява була подана ним до нотаріуса 29 жовтня 2013 року в смт Золочів, а спадкоємець за законом ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса тільки 13 листопада 2017 року. Він фактично подав заяву через кілька днів після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини . Посилається на те, що у зв`язку з великою чергою до державного нотаріуса в Золочівському районі, до якого він записався на прийом через місяць після смерті заповідача , а потрапив на прийом через кілька днів після закінчення шестимісячного строку - 29 жовтня 2013 року.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

15 грудня 1999 року ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , згідно якого земельна частка (пай ) Р1 № 697276 розташована на території Лютівської сільської ради після його смерті заповідається позивачу.

07 липня 2016 року постановою державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 встановленого законом строку для прийняття спадщини .

Нотаріусом роз`яснено, що згідно з довідки Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області спадкодавець на час відкриття спадщини постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини із спадкодавцем був прописаний його син - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України він фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1269 , частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України .

Суди відкривають провадження у таких справах у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України . Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2017 року до Золочівської ДНК сином ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини, зазначаючи, що спадщину він прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця був зареєстрований та постійно проживав разом з ним.

Отже, враховуючи наявність спадкоємця за законом, який прийняв спадщину, вважати, що відповідачем по справі має бути територіальна громада - не можна.

ОСОБА_2 до участі у справі у якості відповідача не залучено, його процесуальний статус визначено як третя особа, а тому належне вирішення такого спору у даному складі учасників з зазначеним процесуальним статусом не вбачається можливим.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи свідчать , що ОСОБА_2 , залучений до участі у справі у якості третьої особи, під час розгляду справи у суді першої інстанції надав заперечення на позов, в якому вказував, що він є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини від неї не відмовився.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2019 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко