Рішення

від 28.12.2019 по справі 420/1295/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1295/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світеко» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2019 року № 0006121401, № 0006151401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки зроблені під час проведення перевірки є помилковими та безпідставними, а також суперечать наявним первинним документам та нормам чинного законодавства. Разом з тим, договори субпідряду, укладені між ТОВ Світеко та ТОВ ВТВ ГРАНД мали реальний характер, були спрямовані на створення реальних правових наслідків та на досягнення певної економічної мети - отримання прибутку, передбачені умови договорів були фактично виконані, що підтверджується кінцевими замовниками та одержувачами.

Представником Головного управління ДФС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, який відповідає акту перевірки. При цьому, представник відповідача зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та відповідно до вимог законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник ТОВ Світеко вказує, що відзив не містить жодної аргументації щодо позову та повністю дублює текст акту перевірки; відповідач не аргументував жодної належної та допустимої підстави, за якою господарські операції з ТОВ ВТВ ГРАНД нібито мають ознаки нереальності; висновки щодо нереальності господарських операцій зроблені на підставі аналізу податкового обліку контрагента та всуперечать принципу індивідуальної відповідальності платника. При цьому, обов`язок доказування оскаржуваних рішень законом покладено на відповідача.

Також, представником позивача до суду надано письмові пояснення щодо висновку експерта, яких зазначено, що висновки ГУ ДФС в Одеській області в частині заниження податку на прибуток у сумі 807117,00 грн., не підтверджується на суму 801393,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню судом. Також, висновками експерта спростовано висновки акту перевірки щодо нібито нереальності господарських операцій між ТОВ Світеко та ТОВ ВТВ-ГРАНД . Крім того, надані на дослідження первинні документи та регістри бухгалтерського обліку ТОВ Світеко щодо реалізації та монтажу світлодіодних виробів - є відповідними вимогам чинного податкового законодавства, а такж відображають, що відбувався дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, наявність зв`язку між реалізацією товару замовникам та здійснення ТОВ ВТВ-ГРАНД монтажних робіт відповідних товарів на об`єктах замовника для їх використання у господарській діяльності замовника. Таким чином, висновки акту перевірки є хибними і необгрунтованими, а тому зазначені рішення підлягають скасуванню.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано письмові пояснення, в яких представник Головного управління ДПС в Одеській області просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року по справі № 420/1295/19 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження по справі № 420/1295/19 до одержання результатів судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлення провадження по справі для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судово-економічної експертизи по справі № 420/1295/19 та зупинено провадження по справі № 420/1295/19 до одержання результатів судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.07.2014 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Світеко» (код ЄДРПОУ 39282608) за № 1 556 102 0000 053113 (а.с. 28-29 т. 1).

07 грудня 2018 року на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2018 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено наказ № 9689 про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Світеко» (код за ЄДРПОУ 39282608) за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 року з 21 грудня 2018 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 221 т. 7, а.с. 92 т. 8).

Наказом № 54 від 08.1.2019 року продовжено термін проведення документальної планової иїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Світеко» (код за ЄДРПОУ 39282608) за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 року з 09 січня 2019 року на 5 робочих днів (а.с. 93 т. 8).

22 січня 2019 року за результатами перевірки ТОВ «Світеко» фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області складено та підписано акт перевірки № 98/15-32-14-01/39282608, яким встановлено порушення ТОВ «Світеко» п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України ,ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 5, п. 7, п. 8, п. 21 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п. 5, п. 6, п. 7 П(С)БО № 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248; п. 3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (зі змінами та доповненнями) та заниження податку на прибуток на загальну суму 807117,00 грн.; п. 198.5 ст .198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 6360,00 грн.(а.с. 54-94 т. 1).

12.02.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0006121401, яким збільшено ТОВ «Світеко» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1210676,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язання на суму 807117,00 грн. та штрафні санкції на суму 403559,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0006151401, яким збільшено ТОВ «Світеко» суму грошового зобов`язанням за платежем податок на додану вартість на суму 7950,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 6360,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1590,00 грн. (а.с. 51-53 т. 2).

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 77.6, 77.7, 77.8, 77.9 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зі змісту акту перевірки від 22 січня 2019 року № 98/15-32-14-01/39282608, вбачається, що перевіркою відображених у рядках 01 декларацій (й) Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації товарів: лампи світлодіодні енергозберігаючі (LED tube),світильники світлодіодні енергозберігаючі (LED Downlight), панелей світлодіодних, ламп-колб, прожекторів, проводів, профілів монтажних, модулів, драйверів та інш., імпортованих із Китаю і придбаних у постачальників-резидентів, які було використано субпідрядниками. На виконання укладених однотипних договорів субпідряду ТОВ ВТВ-ГРАНД в адресу ТОВ Світеко виписано акти здачі-прийняття робіт. При цьому, здійснивши аналіз наданих документів та баз даних ГУ ДФС в Одеській області зроблено висновки, що операції між ТОВ Світеко та ТОВ ВТВ-ГРАНД щодо виконання електромонтажних робіт мають ознаки нереальності виконання вказаних робіт, у зв`язку з відсутністю у ТОВ ВТВ-ГРАНД основних засобів та необхідної кількості працівників для виконання робіт та враховуючи часткове залучення субпідрядних організацій, у яких в номенклатурі податкових накладних не зазначено місце проведення та конкретні об`єкти на яких проводились електромонтажні роботи, що не дає змогу співставити їх з субпідрядними електромонтажними роботами, наданими ТОВ ВТВ-ГРАНД на адресу ТОВ Світеко . Таким чином, під час проведення перевірки встановлено відсутність придбання робіт та послуг, виконаних (наданих) під постачальників до підприємств (покупця) ТОВ ВТВ-ГРАНД то відповідно відсутні поставки робіт, послуг від ТОВ ВТВ-ГРАНД до підприємств-покупця ТОВ Світеко за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 на те, що операції ТОВ ВТВ-ГРАНД не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності за короткий проміжок часу у відділених один від одного містах, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, виробничих активів і транспортних засобів. В зв`язку з цим посадові особи ТОВ ВТВ-ГРАНД не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. ТОВ ВТВ-ГРАНД здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди тертім особам. Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ Світеко фактично не могло придбавати роботи (послуги) з монтажу світлодіодних виробів у ТОВ ВТВ-ГРАНД на загальну суму 3826555,00 грн. та вказані роботи (послуги) отримані ТОВ Світеко у невизначених осіб, оплату на користь яких здійснено не було, що свідчить про безпідставне отримання зазначених робіт (послуг) з монтажу світлодіодних виробів на загальну суму 3826555,00 грн.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначенні Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290.

Згідно п. 5, 8, 10, 11 П (С) БО 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Пунктом 21 П (С) БО 15 "Дохід", дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Судом встановлено, що в період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року ТОВ Світеко укладено договори з ТОВ АТБ-Маркет , ПП БІЛЛА-Україна , ТОВ НОВУС Україна , ТОВ ДТЕК ЕСКО , ТОВ Радехівський цукор , ПП ІДЕАЛ , ТОВ ЛОГІСТІК Юніон , ТОВ ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ , ТОВ ФОЗЗІ-ФУД , ТОВ СПОРТ-ПРОФІТ , ТОВ СПОРТ ТАКО ТИМ , ТОВ СПОРТ-МАГИЯ на підтвердження виконання яких позивачем до суду надано акти надання послуг, акти надання робіт, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, акти звіряння, гарантійні умови, технічні умови, калькуляції вартості, графіки виконання робіт, виписки про рахункам, листи щодо підтвердження виконання робіт (а.с. 106-250 т., а.с. 1-250 т.2, а.с. 1-250 т. 3, а.с. 1-250 т. 4, а.с. 1-250 т. 5, а.с. 1-236 т. 6, а.с. 70-123 т. 9, а.с. 184-250 т. 9, а.с. 1-28 т. 10, а.с. 62-69 т. 10, а.с. 129-233 т. 10, а.с. 109-250 т. 11, а.с. 242-244 т. 12).

При цьому, на виконання умов договорів, між ТОВ Світеко та ТОВ ВТВ-ГРАНД укладено договори підрядку (субпідряду) щодо виконання робіт монтажу світлодіодних енергозбергіаючих ламп та світильників на об`єктах замовників, на підставердження виконання яких в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, відомості використаних матеріалів, локальний кошторис на будівельні роботи, договірну ціну, додатки до договорів з переліками об`єктів (а.с. 237-243 т. 6, а.с. 244-250 т. 6, а.с. 1-16 т. 7, а.с. 17-23 т. 7, а.с. 24-30 т. 7, а.с. 31-37 т. 7, а.с. 53 т. 7, а.с. 54-78 т. 7, а.с. 79-85 т. 7, а.с. 86-93 т. 7, а.с. 94-154 т. 7, а.с. 155-159 т. 7).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.06.2008 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю ВТВ-ГРАНД (а.с. 166-168 т. 7).

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статуту ТОВ ВТВ-ГРАНД предметом діяльності вказаного підприємства є, зокрема, КВЕД 43.21 - електромонтажні роботи (а.с. 160-168 т. 7).

При цьому, у ТОВ ВТВ-ГРАНД наявна ліцензція ДАБІ України від 26.07.2017 року № 31-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2), в тому числі - 2.01.00 - Монтаж внутрішніх мереж ,систем приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання, 2.01.06 - Електропостачання і електроосвітлення, 2.02.00 - монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем приладів і засобів вимірювання (а.с. 169-171 т. 7).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року по справі призначено судово-економічну експертизу по матеріалам справи № 420/1295/19, проведення якої доручено судовому експерту Боголій Ользі Миколаївні, яка є атестованим судовим експертом в експертній спеціалізації 11.1 дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності, клас та вид експертиз - ІІІ економічна експертиза, бухгалтерського та податкового обліку, їй присвоєно кваліфікацію судового експерта (свідоцтво № 1943, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, дата та номер рішення - 20.04.2018 року № 8, термін дії - 20.04.2021 року).

На виконання ухвали суду, від судового експерта надійшов висновок судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11.10.2019 року (а.с. 152-206 т. 12).

Згідно висновків експертизи, надані на дослідження первинні документи та регістри бухгалтерського обліку ТОВ Світеко щодо реалізації та монтажу світлодіодних виробів - є відповідними вимогам чинного податкового законодавства, а такж відображають, що відбувався дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, наявність зв`язку між реалізацією товару замовникам та здійснення ТОВ ВТВ-ГРАНД монтажних робіт відповідних товарів на об`єктах замовника для їх використання у господарській діяльності замовника.

Також, експертом зазначено, проведеним дослідженням наданих матеріалів справи не підтверджується заниження фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 3826555,00 грн. за період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року.

При цьому, відповідачем у заявах по суті, а також під час розгляду справи жодних належних та допустимих доказів в спростування висновків судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11.10.2019 року не зазначено та не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при проведенні перевірки ТОВ Світеко дійшов неправомірного висновку в частині того, що ТОВ Світеко не придбавало роботи (послуги) з монтажу світлодіодних виробів у ТОВ ВТВ-ГРАНД на загальну суму 3826555,00 грн. та вказані роботи (послуги) отримані ТОВ Світеко у невизначених осіб, оплату на користь яких здійснено не було, що свідчить про безпідставне отримання зазначених робіт (послуг) з монтажу світлодіодних виробів на загальну суму 3826555,00 грн., що спростовується висновком експерта та зібраними доказами по справі.

Разом з тим, зі змісту акту перевірки від 22 січня 2019 року № 98/15-32-14-01/39282608, також вбачається, що перевіркою встановлено, що ТОВ Світеок придбано послугу монтаж світлодіодних виробів (ламп світлодіодних) в світильниках у ТОВ ПМП УКРЕНЕРГОСЕРВІС , які не використовуються у фінансовій діяльності підприємства, так як не було реалізації послуг до покупця, тому послуги в сумі 31800,00 грн. не є витратами ТОВ Світеко відповідно до вимог п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.

Судом встановлено, що 01.03.2016 року між ТОВ Проектно-монтажне підприємство Укренергосервіс (субпідрядник) та ТОВ Світеко (генпідрядник) укладено договір субпідрядку № СВМ-4-СД щодо виконання робіт з монтажу світлодіодних виробів в світильниках (а.с. 47-58 т. 11).

При цьому, під час проведення судово-економічної експертизи експертом встановлено, що актом № ОУ-0000013 від 13.05.2016 року засвідчено проведення роботи до договору субпідряду № СВМ-4-СД, а саме - монтаж світлодіодних виробів на обєкті замовника, який розташований за адресою: м. Лисичанськ, пр. Леніна 86 на суму 31800,00 грн. Разом з тим, в матерілах справи відсутні документи щодо отримання від ТОВ Світеко замовником світлодіодних виробів та робіт (послуг) з монтажу світлодіодних виробів на обєкті замовника, який розташований за адресою: м. Лисичанськ, пр. Леніна 86. Таким чином, наданими на дослідження матеріалами витрати ТОВ Світеко у сумі 31800,00 грн. документально не підтверджуються.

За таких підстав, висновки відповідача щодо порушення ТОВ Світеко вимог п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, в частині 31800,00 грн. є обґрунтованими.

Також, зі змісту акту перевірки від 22 січня 2019 року № 98/15-32-14-01/39282608, вбачається, що перевіркою також встановлено безпідставне віднесення до складу собівартості в червні 2016 року суму у розмірі 625625,55 грн.

Разом з тим, згідно висновків експертизи, дослідженням наданих бухгалтерських регістрів - картки рахунку 281 за період з грудня 2015 року по червень 2016 року, бухгалтерських довідок, визначено, що протягом зазначеного періоду, в бухгалтерському обліку відображено виправні проводки. У звітному періоді півріччя 2016 року розмір Результату від операційної діяльності сформовано врахування розміру собівартості реалізованих товарів, до складу якого включено суму 625625,56 грн. , проте в акті від 22.01.2019 ркоу відсутні посилання та не взято до обліку дані щодо попередньо проведеного в бухгалтерському обліку сторно за рахунками 44.1 Прибуток нерозподілений , 79.1 Результат від операційної діяльності , 90.2 Собівартість реаліхованих товарів , зокрема і бухгалтерському проводку сторно із кореспонденцією рахунків Дт.90.2 / Кт.28.1 в розмірі 528625,56 грн., а також не враховано відображення в бухгалтерському обліку отримання у звітному періоді товарів вартістю 97000,00 грн. Таким чином, наданими на дослідження матеріалами, зазначене в акті від 22.01.2019 необгрунтоване віднесення до складу собівартості суми в розмірі 625625,55 грн., що відображено проводкою Дт.902 / Кт.281 - документально не підтверджуються.

Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування висновків судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11.10.2019 року відповідачем не зазначено.

При цьому, суд не приймає до уваги надані представником відповідача письмові пояснення ревізора-інспектора з урахуванням висновків експертизи, який не є учасником справи, оскільки вказані пояснення носять інформаційний характер, не є заявою по суті справи та не є належним та допустимим доказом в розумінні приписів КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року по справі № 420/1295/19 на вирішення експерта поставлено питання - Чи підтверджуються документально висновки акта від 22.01.2019 року № 98/15-32-14-01/39282608 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Світеко» , код ЄДРПОУ 39282608, податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 30.09.2018» , складеного Головним управлінням ДФС в Одеській області, в частині заниження податку на прибуток у сумі 807117,00 грн.?.

У висновках судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11.10.2019 року судовим експертом зазначено, що наданим на дослідження матеріалами справи, висновки акту від 22.10.2019 року № 98/15-32-14-01/39282608 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Світеко , код ЄДРПОУ 39282608, податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 30.09.2018 , складеного Головним управлінням ДФС в Одеській області, в частині заниження податку на прибуток у сумі 807117,00 грн., підтверджується на суму 5724,00 грн та не підтверджується на суму 801393,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та висновки судового експерта, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2019 року № 0006121401 підлягає скасуванню в частині суми збільшення податкового зобов`язання у розмірі 801393,00 грн. та частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 400697,00 грн.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 року № 0006151401, яким збільшено ТОВ «Світеко» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 7950,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 6360,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1590,00 грн. винесено на підставі висновків акту перевірки від 22.10.2019 року № 98/15-32-14-01/39282608 в частині, придбання ТОВ Світеко послуг монтаж світлодіодних виробів (ламп світлодіодних) в світильниках у ТОВ ПМП УКРЕНЕРГОСЕРВІС , щодо яких витрати не підтвердились, а тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 року № 0006151401 є правомірним.

Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та висновку експерта, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2019 року № 0006121401 в частині суми збільшення податкового зобов`язання у розмірі 801393,00 грн. та частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 400697,00 грн. В задоволенні решти позовних слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Світеко» (код ЄДРПОУ 39282608, адреса місцезнаходження: 65011, м. Одеса, вул. Європейська, 23-А) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2019 року № 0006121401 в частині суми збільшення податкового зобов`язання у розмірі 801393,00 грн. та частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 400697,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук

.