Рішення

від 28.12.2019 по справі 420/5781/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5781/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ООО Комплекселектромонтаж» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0044131414 від 17.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з тексту акту перевірки не вбачається жодних порушень ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" норм чинного законодавства, податкових органом лише зазначаються припущення стосовно можливих порушень чинного законодавства. Разом з тим, чинне законодавство не зобов`язує ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" відповідати за порушення законодавства або несплату податків контрагентами, які зазначені в акті. При цьому, в акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належним та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" господарських операцій за спірними правочинами, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про нереальність правочинів та вчинення їх без мети реального настання. Прийняте податкове повідомлення-рішення ґрунтується на припущеннях та є незаконним. При цьому, враховуючи наявність у ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" всіх первинних документів, на підставі яких сформовані показники податкової звітності, приймаючи те, що вказані документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих документів вимогам законодавства акт не містить, ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту та сформувало показники податку на прибуток. Також, інформаційні бази даних фіскального органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Висновок відповідача щодо заниження податку на додану вартість є безпідставним, оскільки перевіривши первинні документи податковий орган в односторонньому порядку не визнав як податкову звітність або первинними документами, документи по ТОВ "Пілон Вест". Разом з тим, проаналізувавши надані під час перевірки документи чітко вбачається мета придбання та роботи, в яких були використані фасадні кронштейнри та муфта кінцева для кабеля. Крім того, позивач придбав у ТОВ "Строй маркет" цеглу керамічну, яка була використана при виконанні договору субпідряду. ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" отримало від ТОВ "Строй маркет" зареєстровану в ЄРПН податкову накладу на не мало жодних причин не використовувати таку накладну. При цьому, позивач не має можливості контролювати податкові декларації ТОВ "Строй маркет" та відомості зазначені в цих декларації, тому саме ТОВ "Строй маркет" повинно нести індивідуальну відповідальність. Також, відсутність трудових ресурсів не впливає на результат праці, оскільки законодавством не заперечується залучення для співпраці суб`єктів господарювання будь-яких організаційно-правових форм.

Представником Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, який відповідає акту перевірки. При цьому, представник відповідача зазначає, що прийняте правомірно та відповідно до вимог законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" вказує, що відзив на позовну заяву дублює висновки зроблені посадовими особами контролюючого органу.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року по справі № 420/5781/19 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.12.2008 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "ООО Комплекселектромонтаж" (код ЄДРПОУ 36289548) за № 1 556 102 0000 034433.

12 липня 2019 року на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та згідно з доповідною запискою заступника начальника управління-начальника віділу координації, звітності та аналізу управління аудита ГУ ДФС в Одеській області Губарєва Є.Ю. віл 09.07.2019 року № 652/11/15-32-14-14-06 Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено наказ № 5524 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 31.03.2019, з 12 серпня 2019 року тривалістю 5 днів (а.с. 46 т.1).

23 серпня 2019 року за результатами перевірки ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" складено та підписано акт перевірки № 469/15-32-14-14-36289548, яким встановлено порушення ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 179319 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 13346 грн., за грудень 2018 року в сумі 165973 грн. (а.с. 47-77 т. 1).

17 вересня 2019 року Головним управління ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0044131414, яким ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 268979,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 179319 грн., та за штрафними санкціями - 89660 грн. (а.с. 110 т. 1).

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 78.4, 78.5, 78.6, 78.7, 78.8 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зі змісту акту перевірки від 23 серпня 2019 року № 469/15-32-14-14-36289548, складеного за результатами перевірки ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області встановлено, що на порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, пп. 198.3 ст. 198 ПК України ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ з вартості придбаних робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 166 819 грн., у складі вартості робіт (послуг) отриманих від підприємства ТОВ "Пілон вест", оскільки відповідно до наданих до перевірки документів відсутня інформація про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг), габаритні розміри фасадних кронштейнів, кількість номенклатури використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв чоловіко-годин, кількості зайнятих посадових осіб, необхідні для виконання відповідних робіт/послуг, та інші докуметальні фактичні ознаки проведення даних робіт. аналізом ланцюгу постачання обладнання коменклатурою "муфта кінцева для кабелю напругою до 1 кВ", номенклатура якого відображена у акті прийому-передачі виконання робіт, виписаному на адресу ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" від ТОВ "Пілон Вест", встановлено заміни/подміни найменування номенклатури товару та взагалі обрив "ланцюгу". Дослідженням придбання саме обладнання такої номенклатури кожним підприємством-учасником встановленого ланцюгу, без сплати ПДВ, встановлено відсутність такого придбання у відповідних обсягах. Згідно баз ІС "Податковий блок" та даних Єдиного державного реєстру податкових накладних по підприємствам неможливо встановити джерело походження обладнання, монтаж якого здійснювався ТОВ "Пілон Вест" для ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж". Крім того відсутні супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність обладнання. Таким чином, перевіркою неможливо встановити реальність господарських операцій та підтвердити фактичне надання робіт наявними трудовими і матеріальними ресурсами, виходячи із специфіки, задекларованого обсягу робіт, місця надання, враховуючи інформацію щодо достатньої кількості використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, чоловіко-годин, необхідної кількості зайнятих посадових осіб у штаті підприємства, необхідних для виконання відповідних робіт/послуг.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Судом встановлено, що 01 грудня 2018 року між ТОВ "Пілон Вест" (виконавець) та ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" (замовник) укладено договір № 12/01, згідно якого виконавець зобов`язується виконати послуги з виготовлення кронштейнів фасадних, а замовник при йняти та оплатити послугу. Термін виконання послуг до 31 грудня 2018 року. (а.с. 119-121 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору № 12/01 від 01.12.2018 року ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" надано акти надання послуг (а.с. 122-126 т.1), виписки по рахунку (а.с. 127-128 т. 1), акти прийому-передачі виконаних робіт (а.с. 118 т. 2), податкові накладні (а.с. 129-140 т. 1), договір підряду в капітальному будівництві та договірну ціну, довідку про вартість робіт, акт приймання-виконання робіт, відомість ресурсів до них, податкові накладні, платіжні доручення (а.с. 159-178, 179-197, 198-215, 216-226, 227-237, 238-247, 248-250 т. 1, а.с. 1-24 т. 2).

Доказів того, що зазначені документи не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 відповідачем до суду не надано. При цьому, жодних порушень щодо оформлення зазначених документів відповідачем під час перевірки встановлено не було та в акті не зазначено.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки та у відзиві на позов, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, щодо того, що відсутні відомості про дислокацію об`єктів, на яких проводилось виконання даних робіт (послуг), габаритні розміри фасадних кронштейнів, кількість номенклатури використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв чоловіко-годин, кількості зайнятих посадових осіб, необхідні для виконання відповідних робіт/послуг, та інші документальні фактичні ознаки проведення даних робіт, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини не стосуються безпосередньо позивача ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж". Податкова інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Разом з тим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця послуг трудових ресурсів, кількості виробничих потужностей, складських приміщень та техніки тощо.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Так, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність супровідних документів, що посвідчують якість та комплектність обладнання, оскільки вказані документи не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не можуть бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, такі документи не є документами на підставі яких формуються показники податкової та бухгалтерської звітності.

При цьому, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Так, Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/2578/16 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року по справі № 820/13380/13-а, від 17 квітня 2018 року по справі № 808/1543/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 813/8500/13.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Разом з тим, надані ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг).

Крім того, актом перевірки від 23 серпня 2019 року № 469/15-32-14-14-36289548 встановлено відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" та податкових зобов`язань підприємства постачальника ТОВ "Строй Маркет", встановлених програмним продуктом АС "Податковий блок" виявлені розбіжності за жовтень 2018 року у розмірі 12500 грн. Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ "Строй Маркет" по розрахунках з ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" не відображено в складі податкових зобов`язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період звітності загальний обсяг поставки в розмірі 75000 грн., в тому числі податок на додану вартість 12500 грн.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що у зв`язку з невідображенням ТОВ "Строй Маркет" у складі податкових зобов`язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період звітності загальний обсяг поставки в розмірі 75000 грн., в тому числі податок на додану вартість 12500 грн., та у зазначеного підприємства не виникли податкові зобов`язання з податку на додану вартість, та як наслідок у ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" не виникло право на податковий кредит, суд не приймає до уваги, оскільки ТОВ "Строй Маркет" виписано на адресу ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" податкову накладну № 132 від 25.10.2018 року на суму 75000,00 грн, в тому числі ПДВ 12500,00 грн., яка зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (а.с. 112-118 т. 1, а.с. 114-117, 119-122 т. 2).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 19.09.2019 року ТОВ "Строй Маркет" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року, яким відкореговано податкову декларацію в частині відображення в складі податкових зобов`язань обсяг поставки на адресу ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" у розмірі 75000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 12500,00 грн. (а.с. 119-122 т. 2).

Крім того, Верховний Суд постанові від 08 квітня 2019 року по справі №810/4559/15 зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що викладені фахівцями податкового обставини щодо порушення ТОВ "ООО Комплекселектромонтаж" вимог Податкового кодексу України є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

За таких підстав, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0044131414 від 17.09.2019 року Головного управління ДПС в Одеській області прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ООО Комплекселектромонтаж» (код ЄДРПОУ 36289548, адреса місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 18) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податке повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.09.2019 року № 0044131414.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук

.