Рішення

від 30.12.2019 по справі 340/2083/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2083/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28, код ЄДРПОУ - 35652514) пропро визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасування рішення №445 від 31.08.2017 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому 03.07.2015 року Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради видано будівельний паспорт за реєстраційним №2001 будівництва житлового будинку на земельній ділянці, що належить йому та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Враховуючи зазначене, позивач розпочав будівництво житлового будинку, яке на даний час майже завершено.

В травні 2019 року на адресу позивача надійшов лист-запрошення від 25.04.2019 р. № 01-56/155, згідно якого його запрошено до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницький з приводу скарги ОСОБА_2 щодо законності будівництва вказаного вище будинку.

Позивач вказував, що при ознайомленні зі скаргою ОСОБА_2 , йому вручили копію рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (надалі Відповідач) від 31 серпня 2019 року №445, яким було скасовано зазначений вище будівельний паспорт.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначив, що на підставі наказу Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на III квартал 2017 року від 23.06.2017 №1000, проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міськради.

Під час перевірки виявлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства, в тому числі, встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №2001 від 03.07.2015 з порушенням вимог п.2.10, та Додатку 3 Порядки видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Мінрегіонбуд від 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок № 103).

В подальшому, головним інспектором будівельного нагляду на підставі п.5 та п.32 Порядку №698 було прийнято рішення №445 від 31.08.2017 про скасування вказаного вище будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради №72 від 28.08.2017 року.

Про проведення даної перевірки відповідач ОСОБА_1 не повідомляв, а про результати такої перевірки повідомив Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, зобов`язавши останнє повідомити про прийняті рішення замовників будівництва.

Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради про прийняті у результаті перевірки рішення було повідомлено Позивача тільки в травні 2019 року, на підтвердження чого і надано лист-запрошення від 25.04.2019 р.№ 01-56/155.

Враховуючи зазначене, Позивач не знав та не міг знати про прийняття оскаржуваного рішення.

На спростування зазначеного, відповідач не надає жодних доказів, в той час, як ухвалою про відкриття провадження його було зобов`язано надати докази вручення (отримання, надіслання) позивачу оскаржуваного рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про визнання строку таким, що пропущено з поважних причин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року здійснено перехід до розгляду справи №340/2083/19 за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутністю.

Таким чином, на підставі ст. 194 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки тридцятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.193 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 30.12.2019 року.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 30.12.2019 року у межах строку, визначеного ст.193 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

03 липня 2015 року управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міськради видало позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки (двоповерхового житлового будинку) по АДРЕСА_2 (а.с.9-10).

Згідно схеми забудови земельної ділянки на останній розташовано житловий будинок, сараї, вбиральня, погріб.

На підставі наказу Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на III квартал 2017 року від 23.06.2017 №1000, направлення № 95 від 10.07.2017 на проведення планової перевірки та на виконання п.2 та п.п.5 п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою КМУ від 19.08.2016 (№ 698 (далі - Порядок № 698), головним інспектором будівельного нагляду Потаповою З.В. у присутності заступника начальника управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради Мартинової І.В. проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства. Термін проведення вказаної перевірки продовжувався на підставі наказу від 07.08.2017 № 1244 та направлення №98 від 08.08.2017 року (а.с.45-48).

Під час перевірки виявлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства, в тому числі, встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки №2001 від 03.07.2015 з порушенням вимог п.2.10, та Додатку 3 Порядки видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Мінрегіонбуд від 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок № 103). Згідно акту перевірки від 28.08.2017 №72, встановлено такі порушення:

- на схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорта від 03.07.2015 № 2001 не зазначені червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), місця підключення до інженерних мереж, що є порушенням вимог до Порядку №103 (а.с.49-51).

31 серпня 2017 року Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області прийнято рішення №445, яким скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки (а.с.52).

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не ставить під сумнів правильність рішення Інспекції в частині висновку про наявність порушень містобудівного законодавства.

Разом з тим, управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради не оскаржило у судовому порядку рішення Інспекції, яким скасовано його рішення про видачу паспорта забудови земельної ділянки.

Таким чином, вищенаведене виключає у суду підстави щодо надання оцінки рішення Інспекції в частині правильності висновків щодо суті порушення містобудівного законодавства.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що паспорт забудови земельної ділянки є владним рішенням, оскільки його наявність дає право задекларувати і розпочати виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.41-1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів пункту 6 частини 12 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У даному випадку об`єктом нагляду є діяльність управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради.

Отже, Інспекція могла скасувати чи зупинити дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі-Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року.

Приписами пункту 32 Порядку встановлено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Таким чином, скасування рішення об`єкта нагляду допускається у випадку неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що порушення повинен усувати об`єкт нагляду, котрий не позбавлений права залучати до цього процесу замовника будівництва, оскільки це відповідає інтересам останнього.

Дослідивши встановлені порушення містобудівного законодавства суд вважає, що останні могли бути усунуті сукупними діями управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради та позивача.

Зокрема, ОСОБА_1 і управління містобудування та архітектури Кіровоградської міськради могли належним чином усунути технічні недоліки з оформлення документації (зазначити червоні лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), місця підключення та іншої інформації).

Водночас, позивач мав право ініціювати внесення змін до будівельного паспорта забудови земельної ділянки з метою усунення виявлених порушень.

Таким правом ОСОБА_1 наділений відповідно до приписів пункту 2.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103.

Зазначеною нормою права встановлено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Крім того, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Порядком не передбачено можливості для скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Таким чином, з наведених норм вбачається наявність у відповідача повноважень щодо скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду, а не скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Приймаючи рішення, відповідач не врахував, що ОСОБА_1 поніс значні матеріальні витрати на будівництво, дозвіл на яке дала держава, а через деякий час остання (в особі іншого органу) визнала його таким, що порушує містобудівне законодавство.

Такі обставини справи змушували державу допомогти ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у спосіб, який б мінімізував його витрати на будівництво щодо внесених змін до будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

На вчинення таких дій державу спрямовує принцип верховенства права, дія якого встановлена приписами статті 8 Конституції України.

Його сутнісний зміст розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.

Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" від 24 червня 2003 року, за правовою позицією якого: "особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки".

З урахуванням вищенаведених обставин, виходячи з наведеної правової позиції Європейського суду з прав людини, надаючи оцінку спірному рішенню, суд зазначає, що останнє є необґрунтованим, з нього не вбачаються дійсні та об`єктивні підстави для анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди, а також дане рішення прийнято з порушенням принципу "пропорційності", без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача по цій справі, оскільки відповідні органи виконавчої влади, або місцевого самоврядування, мали виправити свої помилки до реалізації позивачем набутих ним внаслідок отримання відповідного дозволу (паспорту прив`язки) прав на встановлення тимчасової споруди, та до понесення позивачем відповідних витрат для встановлення тимчасової споруди.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області прийняла оскаржуване рішення передчасно, яке позбавлене ознак пропорційності (без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав і свобод особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване), а тому є необґрунтованим, винесеним не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену суму судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. за подання адміністративного позову немайнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28, код ЄДРПОУ - 35652514) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області №445 від 31.08.2017 року про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 03.07.2015 року №2001 на будівництво двоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 786,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (25000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28, код ЄДРПОУ - 35652514).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук