Постанова

від 14.11.2019 по справі 2-949/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2026/19

Номер справи місцевого суду: 2-949/10

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сороколет Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/законного представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - не з`явились,

від органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області - не з`явились,

переглянувши справу №2-949/10 за позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , за участю третьої особи ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року у складі судді Луняченка В.О., -

в с т а н о в и в :

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 6 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2011 року, позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором №014/0027/82/65133 від 06 вересня 2006 року заборгованість станом на 10 вересня 2009 року в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; стягнуто судові витрати в загальній сумі 1820,00 грн.; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено (т.2 а.с.21-23, 91-93).

25 вересня 2017 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль подано заяву про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (т.2 а.с.102-107).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року заяву ПАТ Райффайзен Банк Аваль про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено (т.2 а.с.136-137).

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 6 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року (т.2 а.с.177-178).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 листопада 2018 року справу призначено до розгляду (т.2 а.с.179).

Справу з апеляційного суду Одеської області передано до Одеського апеляційного суду у зв`язку з ліквідацією суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 січня 2019 року справу прийнято до провадження (т.2. а.с.184-185).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року справу призначено до розгляду (т.2 а.с.186).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви (т.2 а.с.149-155).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 6 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором №014/0027/82/65133 від 06 вересня 2006 року заборгованість станом на 10 вересня 2009 року в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; стягнуто судові витрати в загальній сумі 1820,00 грн.

24 лютого 2011 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про видачу виконавчих листів для пред`явлення таких до виконання (т.2 а.с.97).

17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-949/10 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором №014/0027/82/65133 від 06 вересня 2006 року заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.

17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-949/10 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль судових витрат в загальній сумі 1820,00 грн.

17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-949/10 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль за Кредитним договором №014/0027/82/65133 від 06 вересня 2006 року заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.

17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-949/10 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль судових витрат в загальній сумі 1820,00 грн.

13 липня 2012 року стягувачем ПАТ Райффайзен Банк Аваль подано до виконавчої служби заяви про прийняття на виконання вищевказаних виконавчих листів.

23 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат в сумі 1800,00 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в сумі 1800,00 грн.

19 листопада 2013 року стягувачем ПАТ Райффайзен Банк Аваль повторно подано до виконавчої служби заяви про прийняття на виконання вищевказаних виконавчих документів.

21 листопада 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат в сумі 1800,00 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 5373235,56 грн.; за виконавчим листом №2-949/10, виданим 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в сумі 1800,00 грн.

За інформацією відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області від 24 листопада 2017 року №09.1-9841/В-8 та від 24 листопада 2017 року №09.1-9840/В-8, від 21 листопада 2017 року №09.1-9747 виконавчі провадження ВП №33479093, ВП №40838202, ВП №33480107 завершені 23 листопада 2012 року, 26 грудня 2013 року, 17 грудня 2012 року на підставі пункту 2 статті 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції чинній на той час); виконавче провадження ВП №40837923 завершене 20 травня 2014 року на підставі пункту 4 статті 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції чинній на той час); у зв`язку зі знищенням виконавчого провадження №40837923 більш детальна інформація відсутня.

Виконавчі листи стягувачу з відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області не надходили, у виконавчій службі такі також відсутні.

Докази повернення виконавчою службою стягувачу виконавчих документів за належним адресом відсутні, що тим самим не спростовує доводи стягувача про те, що виконавчі документи отримано від виконавчої служби не було, що такі втрачено, до того ж втрачено не з їх вини. Факт знищення виконавчого провадження, що унеможливлює отримання детальної інформації про виконання та, зокрема, повернення виконавчих документів стягувачу, не має тлумачитися на користь боржників, так як виконавча служба є органом влади, діючим від імені держави, яка має гарантувати належне виконання судового рішення. Повернення державною виконавчою службою виконавчих документів засобами поштового зв`язку на адресу юридичної особи, правильність якої перевірити неможливо, відсутність у державної виконавчої служби доказів отримання адресатом надісланої йому адресної кореспонденції є обставинами, які доводять втрату виконавчого документа не з вини стягувача.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

У разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.17.4 Перехідних положень ЦПК України 2017 року).

Суду не надано доказів того, що виконавчі документи №2-949/10, видані Київським районним судом м. Одеси 17 серпня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 671906,41 доларів США та судових витрат в загальній сумі 1820 грн. у виконавчому провадженні №40837923 були повернуті стягувачу належним чином та отримані стягувачем. За таких обставин, слід виходити з того, що має місце втрата виконавчого документа, так як іншого не встановлено. Втрата виконавчого документа є підставою для видачі дублікату виконавчого документа. Закон не покладає на стягувача обов`язку контролювати виконання, стягувач лише має звернутися до уповноважених державою на виконання судових рішень органів та осіб в порядку та строки, встановлені законом, а не контролювати хід виконання судового рішення, відтак, посилання на те, що стягувач не цікавився виконанням не приймається, так як не може бути покладено в основу рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України).

Діюче законодавство не містить переліку обставин, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання поновлення пропущеного строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку має оцінити доводи, що наведені в обґрунтування заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, та зробити висновок щодо поважності чи не поважності причини пропуску строку.

В даному випадку причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання обумовлені втратою виконавчого документа не з вини стягувача, з огляду на що такі причини пропуску строку є поважними.

Суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст.129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

За змістом визначеного статтею 18 ЦПК України імперативного припису судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі про Греції (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Глоба проти України №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконує вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З огляду на викладене, підстави для видачі дублікатів виконавчих документів №2-949/10, виданих 17 серпня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованості в загальній сумі 671906,41 доларів США та судових витрат в загальній сумі 1820,00 грн., наявні, причини пропуску строку для пред`явлення цього виконавчого документа до виконання є поважними, що має наслідком видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку.

Остаточне судове рішення не може залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін, в даному випадку на шкоду стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м, Одеси від 27 листопада 2017 року про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в справі за позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , діючої в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , за участю третьої особи ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков