Рішення

від 10.10.2019 по справі 361/5326/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5326/18

провадження № 2/361/722/19

10.10.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Джерело", Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Джерело" (далі - КП "Джерело"), Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (далі - Княжицька с/рада), у якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просила визначити суму боргу по невиплаченій заробітній платі за період з 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року в розмірі 217378 грн. 82 коп. та стягнути з КП "Джерело" на її користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року в розмірі 217378 грн. 82 коп. (а. с. 90-92).

В обґрунтування позову зазначала, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебували дві цивільні справи за її позовом до КП "Джерело" та Княжицької с/ради: справа про зобов`язання роботодавця виплатити суму заборгованості по невиплаченій заробітній платі з проведенням відповідних компенсацій за несвоєчасне здійснення розрахунків (справа № 361/3469/16-ц) і справа про скасування наказу про звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни (справа № 361/2561/17). У ході розгляду цих справ між нею і відповідачем КП "Джерело" було досягнуто домовленості щодо скасування наказу про звільнення її з роботи з посади головного бухгалтера даного підприємства відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул та звільнення її з роботи згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що підприємством будуть внесені відповідні записи в її (позивача) трудову книжку.

22 травня 2018 року головою комісії з припинення КП "Джерело" до її трудової книжки було внесено зміни щодо звільнення її з роботи в КП "Джерело" на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін). 23 травня 2018 року вона отримала наказ про звільнення з роботи на цій підставі та її повідомили про те, що питання виплати їй заборгованості по заробітній платі буде вирішено протягом 10 днів, тому вказані вище дві позовні заяви за її заявами судом були залишені без розгляду.

Сторони у суді погодили, що у зв`язку зі зміною підстави звільнення з роботи, спірні питання щодо виплати їй заробітної плати будуть вирішуватися в позасудовому порядку.

29 травня та повторно 04 липня 2018 року вона зверталася до відповідачів із заявами щодо узгодження питання про суму та порядок виплати їй заборгованості по заробітній платі, проте взяті на себе зобов`язання в цій частині вони не виконали, жодних дій всупереч вимогам ст. ст. 116, 117 КЗпП України щодо проведення з нею остаточного розрахунку та виплати їй заборгованості по заробітній платі не здійснили, тому вона змушена була звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що сума заборгованості по заробітній платі розрахована виходячи із визначеної КП "Джерело" середньомісячної заробітної плати позивача в сумі 1786 грн. 22 коп. за весь період її невиплати з 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року по день звільнення. Просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідачів КП "Джерело" та Княжицької с/ради Мороз А.А. у судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що з 01 лютого 2006 року позивач ОСОБА_1 тривалий час свої службові обов`язки головного бухгалтера КП "Джерело" не виконувала, у зв`язку із перебуванням на лікарняному до 01 травня 2007 року. Після чого КП "Джерело" фактично перестало існувати та всіх працівників цього підприємства, за винятком позивача, переведено до новоствореного Княжицькою с/радою Комунального підприємства "Добробут". Колишній сільський голова села Княжичі ОСОБА_3 до 28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 не допускала до роботи, у зв`язку із притягненням її до кримінальної відповідальності за фактом підроблення табелів обліку робочого часу, але у вересні 2009 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 . постановою суду закрито, після чого на роботу позивач не виходила. 17 травня 2015 року ОСОБА_1 отримала лист комісії з припинення КП "Джерело", яким її повідомили про початок процедури припинення цього підприємства. Сторонами у справі досягнуто згоди щодо можливості зміни підстави та дати звільнення позивача з роботи.

22 травня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади головного бухгалтера КП "Джерело" на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. На даний час позивач перебуває на пенсії, виплату заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 просить здійснити за фактично не виконувану нею роботу. Доказів того, що ОСОБА_1 не допускали до роботи суду позивачем не надано. Табелі обліку використання робочого часу і розрахунково-платіжні відомості, які є первинною обліковою документацією та підставою для нарахування та виплати працівникові заробітної плати, відсутні, тому вирішення цього трудового спору є неможливим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 серпня 2002 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера КП "Джерело", що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (а. с. 18).

19 лютого 2016 року Княжицька с/рада прийняла рішення № 107 (7-ІІІ) "Про припинення комунального підприємства "Джерело", ЄДРПОУ 32020159", яким вирішила шляхом ліквідації припинити діяльність даного підприємства, створити комісію з припинення підприємства, головою якої призначити ОСОБА_4 , члена виконкому сільської ради (а. с. 20).

22 травня 2018 року наказом голови комісії з припинення КП "Джерело" № 3-к позивача ОСОБА_1 , головного бухгалтера КП "Джерело", звільнено з роботи за угодою сторін згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України з 19 лютого 2016 року (а. с. 21).

Із копії наказу голови комісії з припинення КП "Джерело" "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " від 22 травня 2018 року № 3-к видно, що звільнення позивача з роботи проведено відповідно до рішення комісії з припинення КП "Джерело" від 22 травня 2018 року щодо звільнення з роботи з посади головного бухгалтера ОСОБА_1 та поданої позивачем заяви від 21 травня 2018 року про звільнення з роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України з 19 лютого 2016 року.

29 травня і 04 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 зверталася до комісії з припинення КП "Джерело" із заявами, у яких просила повідомити про порядок і час здійснення розрахунку та прийняте комісією рішення щодо суми заборгованості по невиплаченій їй заробітної плати та інших належних сум при звільненні з роботи (а. с. 100, 101).

Всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України будь-якого розрахунку при звільненні позивача ОСОБА_1 з роботи відповідачем КП "Джерело" не здійснено.

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, оскільки остаточний розрахунок при звільненні з роботи з позивачем проведений не був.

У ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 роз`яснив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 2 ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд встановив, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні 22 травня 2018 року ОСОБА_1 з роботи КП "Джерело" виплату працівникові всіх сум, що належать позивачу від підприємства, у день звільнення не здійснило, про належні до виплати суми позивача письмово не повідомило.

Із довідки, виданої комісією з припинення КП "Джерело", наданої суду в іншій цивільній справі № 361/3469/16-ц, вбачається, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становить 1786 грн. 22 коп., розрахунок середньої заробітної плати позивача було здійснено відповідачем на підставі звітності КП "Джерело" за формою 1-ДФ за 2006 рік (а. с. 32).

Проти такого розрахунку розміру суми середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 не заперечувала.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості по заробітній платі за період 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року вбачається, що він здійснений ОСОБА_1 виходячи із вказаного розміру заробітної плати в сумі 1786 грн. 22 коп., загальна сума заборгованості по заробітній платі за період 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 рокузгідно із розрахунком становить 215592 грн. 60 коп. (а. с. 93).

Будь-яких заперечень щодо зазначеної вище суми заборгованості по заробітній платі КП "Джерело" суду не надано, зроблений позивачем розрахунок відповідачем не спростований.

Перевіривши здійснений позивачем ОСОБА_1 розрахунок суми заборгованості по заробітній платі за період 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 рокув загальному розмірі 215592 грн. 60 коп., суд погоджується з цим розрахунком, оскільки він здійснений виходячи із середньомісячної заробітної плати позивача в розмірі 1786 грн. 22 коп., тому позов у цій частині суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Що стосується виплати ОСОБА_1 компенсації відпустки в розмірі 1786 грн. 22 коп., враховуючи обставини справи, правових підстав для здійснення цієї виплати суд не вбачає, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача КП "Джерело" щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року, оскільки вона у цей період свої посадові обов`язки не виконувала, висновків суду не спростовують, оскільки доказів того, що позивач ухилялася від виконання трудових обов`язків суду не надано.

Не може бути також підставою для відмови у здійсненні роботодавцем розрахунку при звільненні працівника з роботи відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України і відсутність табелів обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжних відомостей, оскільки такий розрахунок з працівником як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 повинен бути проведений роботодавцем незалежно від того, чи було здійснено нарахування таких виплат.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення на її користь з КП "Джерело" суми заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню частково в розмірі 215592 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Враховуючи наведене, із відповідача КП "Джерело" в дохід держави відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2155 грн. 93 коп. (1 % від суми задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Джерело" на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі за період 01 лютого 2006 року по 19 лютого 2016 року в розмірі 215592 (двісті п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 60 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Джерело" на користь держави судовий збір у розмірі 2155 (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять) грн. 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.