Ухвала

від 02.03.2021 по справі 361/5326/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2021 року

м. Київ

справа № 361/5326/18

провадження № 61-2337ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - Комунальне підприємство Джерело ,

інші особи, які беруть участь у справі: Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, ухвалені за наслідками вирішеннязаяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Джерело , Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, ОСОБА_1 15 лютого 2021 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно зі статтею 25 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Підставою касаційного оскарження ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 вказуєнеправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що Княжицька сільська рада Броварського району Київської області є правонаступником Комунального підприємства Джерело (далі - КП Джерело ).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних ухвали і постанови убачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Княжицька сільська рада Броварського району Київської області не є правонаступником КП Джерело , тому відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій за матеріалами справи установлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2020 року у справі № 361/5326/18 позов ОСОБА_1 до КП Джерело , Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про стягнення заборгованості із заробітної плати задоволено частково.

Стягнено з КП Джерело на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 1 лютого 2006 року до 19 лютого 2016 року у розмірі 215 592,60 грн.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що рішенням Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 19 лютого 2016 року № 107 (7-VII) Про припинення КП Джерело , код ЄДРПОУ 32020159 припинено діяльність КП Джерело , створено комісію з припинення КП Джерело , встановлено строк два місяці для пред`явлення претензій кредиторам з моменту розміщення оголошення про припинення КП Джерело в офіційному друкованому органі Державної реєстраційної служби.

14 січня 2020 року рішенням засновників здійснено державну реєстрацію припинення КП Джерело шляхом ліквідації; відомості про правонаступників вказаної юридичної особи у реєстрі відсутні.

Згідно зі змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Стаття 442 ЦПК України має імперативний характер, визначає правило - замінити сторону виконавчого провадження, при цьому, не лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є вибуття сторони з правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони.

Таким чином при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суди попередніх інстанцій встановили відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про наявність правонаступників КП Джерело і належних доказів правонаступництва Княжицької сільської ради Броварського району Київської області прав та обов`язків КП Джерело , тому дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Вказаним спростовуються доводи заявника про можливість заміни сторони виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 рокує необґрунтованою, додержання норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить із того, що у даній справі сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального права й підстави для їх скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 рокусуд відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, ухвалені за наслідками вирішеннязаяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Джерело , Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук