Ухвала

від 12.09.2019 по справі 2-4079/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа№2-4079/11

Провадження №4-с/487/65/19

УХВАЛА

Іменем України

12.09.2019 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Рафальської Т.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лисенко К.М.,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лисенко К.М., в якій він просив скасувати постанову від 22.04.2019 року винесену державним виконавцем Лисенко К.М. про стягнення штрафу; скасувати постанову від 22.04.2019 року винесену державним виконавцем Лисенко К.М. за ВП № 44218070 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, а саме до повного погашення заборгованості за виконавчим документом № 2/1412/2029 року, виконавчий лист виданий 22.02.2012 року.

З матеріалів скарги встановлено, що Заводським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист №2/1412/2029/12 від 22.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 гривень на місяць, починаючи з 27.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

22.04.2019 року головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лисенко К.М. винесено постанову про накладення штрафу.

20.05.2019 року головним державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лисенко К.М. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

З вказаними постановами ОСОБА_1 не погоджується та просить суд їх скасувати.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 зазначеного Закону постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, частиною другою статті 74 Закону України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Лисенко К.М. про накладення штрафу від 22.04.2019 року не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд роз`яснює заявнику, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255 , 256 , 353 ЦПК України , Законом України Про виконавче провадження №1404-VIII ,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Лисенко К.М. про накладення штрафу від 22.04.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Кузьменко