Рішення

від 19.12.2019 по справі 718/1976/19

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №718/1976/19

Провадження №2/718/516/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М.,секретаря Безушко М.Д. за участю: представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та усунення перешкод в користуванні майном,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_5 , яка проживала в с. Кліводин Кіцманського району Чернівецької області разом з його батьком ОСОБА_6 . Вказує, що незадовго до смерті бабусі він зі своєю матір`ю ОСОБА_7 приходили провідати бабусю та спілкувалися з нею. Вона говорила про долю свого майна після її смерті, що все її майно, в тому числі домогосподарство за адресою АДРЕСА_1 має залишити йому, як онуку. Зазначає, що похорон відбувався за рахунок всієї родини і після нього батько залишився проживати в бабусиній хаті, як її спадкоємець за законом. В червні 2018 року позивач прийшов провідати батька, але відповідач ОСОБА_2 не пустила до батька в хату, але й навіть у двір. Скориставшись правовою допомогою, в травні цього року він дізнався випадково, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем його бабусі ОСОБА_5 , відповідно до заповіту № 115 від 23.12.2015 року. Вважає, що заповіт є незаконним та незаконними є дії відповідачки щодо недопущення його на територію будинку АДРЕСА_1 , а тому просив суд скасувати заповіт № 115 від 23.12.2015 року та заборонити відповідачу ОСОБА_2 чинити йому перешкоди в доступі до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 - син померлої є її двоюрідним братом. Ще далеко до смерті ОСОБА_5 хотіла скласти заповіт на неї, але вона відмовляла їй, а вже коли стан здоров`я її погіршився вона взяла її до себе доглядати, тому, що не було кому. Взимку, тітка сказала їй, що хоче скласти на неї заповіт, у зв`язку з тим, що вона доглядає її. ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_9 прийшли після похорону і почали проживати в даному будинку і тоді у них виник конфлікт. Зазначає, що провідувати батька вона не заперечує йому, а проживати не впускає. Позов не визнає повністю та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засідання вказала, що позивачем та його представником не обґрунтовані позовні вимоги, не зазначено правові норми в позовній заяві. ОСОБА_2 є власником будинку, там зареєстрований батько позивача ОСОБА_6 і він користується майном. Особа, яка уклала заповіт на час укладання була здоровою, при свідомості, заповіт укладений без порушень законодавства. Просила відмовити в позові, оскільки ОСОБА_2 є власником майна і вона ним розпоряджається на свій погляд.

Свідок ОСОБА_9 є рідною сестрою позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що тиждень перед смертю навідували бабусю, але вона вже була дуже хвора і ніхто не повідомляв, що вона при смерті. Вона померла ранком, а їм сказали пізно ввечері. Проте, що складено заповіт було сказано на похороні. Однак, завжди чула, що заповіт мав бути складений на ОСОБА_4 . Бабуся постійно хворіла і пила ліки, однак була при пам`яті та свідомості. Вона з ОСОБА_6 мають постійне місце проживання. На даний час вона з батьком не спілкується. Батько часто випиває і він на стороні ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю позивача. Померла ОСОБА_5 постійно казала, що в все майно має бути онукові. За заповіт, ніякої мови не було. Її діти ходили туди неодноразово і приходили засмучені. Відповідач ОСОБА_2 казала, що вони не мають, про що з ними розмовляти та викликала поліцію. Її син не хотів там проживати. Бабуся віддавала свою пенсію ОСОБА_2 , щоб син не відбирав і не бив її.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_4 - внук її тітки. Вона кожного ранку приходила до тітки та приносила їй їсти. Вона була при пам`яті. Також, просила, щоб її доглядали і хату перепише на неї тому, що боялась, що син проп`є хату. Вона потребувала догляду, однак ОСОБА_2 та ОСОБА_16 з сестрою доглядали за нею. Вона кожного з них просила переписати хату на них, але щоб ОСОБА_2 не допускала до хати когось, такого не було. Вказує, що вона була свідком, коли складався заповіт. Це було зимою, грудень місяць. Вона прийшла до тітки і вона сказала, що йде писати заповіт і запропонувала щоб вона пішла з нею. ОСОБА_2 , її чоловік, тітка та вона поїхали у сільську раду. Коли вони приїхали, їх там чекав голова сільської ради та секретар. Тітка, хотіла записати заповіт на неї та на ї сестру ОСОБА_17 , але вони відмовились. Зачитувала заповіт секретар сільської ради, після чого тітка підписала його.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 її двоюрідний брат, а ОСОБА_4 його син. ОСОБА_7 не жила з ОСОБА_6 . Коли вона її бачила, то казала їй, щоб вона поверталась до нього і жила там, бо ОСОБА_6 часто вживав алкогольні напої та бив матір. Також, казала їй, щоб обходили її і будуть мати хату. При складанні заповіту вона не була присутня, онуки завжди до неї приходили і не було такого щоб їх не допускали.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він є головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області. Декілька років назад він завіряв заповіт. Заповідачем була ОСОБА_5 , старенька жінка. Складав заповіт секретар та зачитала його, а підписувала сама ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що заповіт зроблено ОСОБА_5 . Вона неодноразово приходила в сільську раду, вони їй дали перелік документів щоб оформити заповіт. ОСОБА_2 подзвонила і сказала, що ОСОБА_5 хоче прийти і зробити заповіт. Вони приїхали, оформили заповіт і вона дала їй прочитати, вона там щось про себе читала, а потім вона сказала щоб ОСОБА_5 дала їй щоб секретар прочитала заповіт. Коли секретар прочитала заповіт, то ОСОБА_5 сказала, що їй все зрозуміло і підписала його. ОСОБА_5 була при розумі, адекватно відповідала на запитання та спілкувалась.

Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є онуком ОСОБА_5 . Вона йому завжди казала, що все її майно перепише йому. Останній раз він бачив бабусю тиждень перед смертю. Через ОСОБА_2 він не міг спілкуватися з бабусею. Він чув, як ОСОБА_2 казала бабі, щоб вона переписала на неї хату, і тоді вона буде її доглядати. Йому не повідомляли про смерть бабусі. ОСОБА_2 сказала, що сама її хоронити буде. Після її смерті, ОСОБА_2 на все майно бабусі поклала колодки. В червні 2018 року він приїхав в гості до батька, а ОСОБА_2 вигнала його та викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_4 є його племінником. До нього зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_2 викликала поліцію. Він приїхав та зайшов на подвір`я, а там стояли ОСОБА_2 і ОСОБА_4. ОСОБА_2 сказала, що у неї є заповіт ї це її хата, хоча часто чув, як баба казала, що все залишає ОСОБА_4 .

Заслухавши вступне слово представника позивача, відповідача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23.12.2015 року секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Савчук Т.К., зареєстрований за реєстровим номером №115. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_5 заповіла все своє майно де б воно не знаходилось та з чого воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а. с. 29)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 30)

Згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.08.2016 року визнано за ОСОБА_2 718/1516-ц право власності на спадкове майно: житловий будинок (літ. А-І), загальною площею 42,40кв.м., житловою площею 30,30кв.м., вартістю 43967 гривень, та господарські будівлі та споруди: погріб, вхід у погріб (літ. Пг, вх), літню кухню (літ. Б), навіс (літ. В), сараї (літ. Г,Д,Е,З), убиральню (літ. Ж), огорожу (№ 1-2), загальною вартістю будівель та споруд 107863 гривень, що розташовані в АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та земельну ділянку площею 1,05га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7322584500:01:001:0145 вартістю 62627,25 гривень, що розташована на території Кліводинської сільської ради (за межами населеного пункту) Кіцманського району Чернівецької області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 090380, виданого 10.07.2007 року на ім`я ОСОБА_5 , після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7322584500:01:001:0145, площею 1,05 га, яка розташована на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, згідно державного акту від 10.07.2007 ЯД 090380. (а. с.34)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником житлового будинку, по АДРЕСА_1 . (а. с. 35)

Вимоги щодо форми заповіту та його посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування визначені Цивільним кодексом України,Законом України Про нотаріат ,

Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до статті 1247 ЦК України, якою встановлено загальні вимоги до форми заповіту, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 цього Кодексу.

Приписами ст. 1251 ЦК України встановлено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України,щодо недійсності правочинів.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК України).

Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Крім того, згідно з частиною п`ятою статті 1, статті 37 Закону України Про нотаріат у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовимиособами органів місцевогосамоврядування. Однією з нотаріальних дій, які вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування є посвідчення заповітів.

Відповідно до статті 1248 ЦК України, підпункту 1.6, 1.7 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Аналогічні положення закріплено й у підпункті 1.4 пункту 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 3306/5. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Судом не встановлено, що волевиявлення спадкодавця заповісти усе своє майно відповідачу ОСОБА_2 , не відповідало волі спадкодавця, а зміст волі є за визначенням первинним, перед формою.

Вказаний заповіт відповідає вимогам законодавства, оскільки було дотримано обов`язкову нотаріальну форму, а сам правочин відповідає волі спадкодавця та направлений на реалізацію його права власності в частині розпорядження належним йому майном, оскільки був підписаний з доброї волі за власним бажанням та з власної ініціативи власноручно спадкодавцем.

Секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Савчук Т.К., встановлено особу заповідача та перевірено його дієздатність, а тому за формою та змістом заповіт відповідає чинному на момент його посвідчення законодавству, а тому, з вищевикладеного суд вважає що у позові про визнання заповіту недійсним слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про усунення перешкод в користуванні майном, суд вважає безпідставними, оскільки вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 203, 391, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1234, 1247, 1251, 1257 Цивільного кодексу України; ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2019 року.

Суддя: В.М.Мізюк