Ухвала

від 27.12.2019 по справі 160/12472/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2019 року Справа № 160/12472/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника відповідача про розгляд справи № 160/12472/19 в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін ,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2019 року Акціонерне товариство "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005204607 від 12.06.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2019 року у розмірі 29 215 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 303,75 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2019 відкрито провадження у справі № 160/12472/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від представника відповідача через канцелярію суду 26.12.2019 надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що предметом спору у даній справі є податкове повідомлення-рішення № 0005204607 від 12.06.2019 на загальну суму 36 518,75 грн. Оскільки кошти за вказаним податковим повідомленням-рішенням беруть участь в бюджетному процесі, справа має значний суспільний інтерес, а відповідно має розглядатись за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження повинна бути обґрунтованою та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному провадженні.

Однак, у поданій представником відповідача заяві не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача в частині щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.

Що стосується клопотання представника відповідача в частині здійснення розгляду справи № 160/12472/19 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування є незначної складності.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що представником відповідача не обґрунтована необхідність розгляду даної справи за правилами в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для призначення розгляду справи з викликом сторін та приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про розгляд справи № 160/12472/19 в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя А. Ю. Рищенко