Ухвала

від 02.01.2020 по справі 200/14841/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2020 р. Справа №200/14841/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

27 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивача, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), надісланий на адресу суду 21 грудня 2019 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області від 15 лютого 2019 року № Ф-104633-43 про сплату боргу - єдиного внеску у сумі 18 276,72 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

П. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України покладає на суддю обов`язок після одержання позовної заяви з`ясувати, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду визначений ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями п. 2 ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2464, виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями ст. 1 Закону № 2464 є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені ст. ст. 12, 13, 14 Закону № 2464.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464.

В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску, крім іншого, має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою, яким є адміністративне чи судове оскарження.

Таким чином, для оскарження вимоги ст. 25 Закону № 2464 встановлений десятиденний строк, який підлягає застосуванню як у випадку адміністративного, так і у випадку судового оскарження.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31 січня 2019 року по справі № 802/983/18-а (провадження № К/9901/64845/18).

У цій справі предметом спору є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15 лютого 2019 року № Ф-104633-43У, якою ГУ ДФС у Донецькій області на підставі ст. 25 № 2464 вимагало ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, що виникла станом на 13 квітня 2019 року, в сумі 18 276,72 грн.

До суду з цим позовом ОСОБА_2 звернувся 21 грудня 2019 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, тобто з пропуском спеціального строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 25 Закону № 2464.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що дізнався про існування вимоги від 15 лютого 2019 року тільки тоді, коли з його заробітної плати почалося відрахування. При зверненні до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яке мало місце 16 грудня 2019 року, позивач дізнався, що має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 18 276,72 грн.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 123 КАС України установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву, що передбачено ч. 2 ст. 123 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З заявою про поновлення строку звернення до суду (ні безпосередньо в позовній заяві, ні шляхом викладення її окремим документом) ОСОБА_2 до суду не звертався.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 122, 123, ч. 6 ст. 161, п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171, ч. ч. 1-3 ст. 169, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

4. Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко