Постанова

від 10.12.2019 по справі 911/25/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. Справа№ 911/25/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Корчинський Б.І. довіреність № 09.03-03/1 від 15.08.19

від відповідача: Коваленко Н.В. довіреність № 18/02-19 від 21.02.19

від третьої особи: Коваленко Н.В довіреність № 323 від 28.12.18

розглянувши апеляційну скаргу Васильківської міської ради, м. Васильків, Київська обл.

на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 (повний текст складено 18.06.2019)

у справі №911/25/19 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Васильківської міської ради, м. Васильків, Київська обл.

до Відділу агропромислового розвитку Васильківської районної державної адміністрації Київської області, м. Васильків, Київська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Васильківська районна рада, м. Васильків, Київська обл.

про витребування майна та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У січні 2019 року Васильківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу агропромислового розвитку Васильківської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач) з вимогами про витребування нежитлової будівлі загальною площею 479,3 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 93, та визнати за територіальною громадою м. Василькова в особі Васильківської міської ради право власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,3кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 93.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що спірна будівля є власністю територіальної громади м. Василькова і незаконно зареєстрована 16.03.2016 як об`єкт державної власності на підставі рішення Васильківської районної ради №189-14-ХХІV від 28.05.2004. Позивач також зазначає, що спірна будівля вибула поза його волею та перебуває у володінні відповідача незаконно.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у даній справі в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволені позову Васильківської міської ради місцевий господарський суд виходив з того, що нежитлова будівля загальною площею 479,3 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 93, під час розмежування майна комунальної власності Київської області була передана у власність Васильківської районної ради. Позивачем не доведено набуття ним в установленому порядку права власності на спірне майно та безпідставність знаходження цього майна у володінні відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Васильківська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, та помилково дійшов висновку, що спірне майно під час розмежування майна комунальної власності Київської області було передано у власність Васильківської районної ради.

Апелянт стверджує, що станом на момент розмежування майна у спірному приміщені знаходилося Васильківське районне агропромислове об`єднання УССР Київського обласного агропромислового комітету, яке входило до системи Держагропрому Української РСР, тобто на момент розмежування комунального майна Київської області Васильківське РАПО не було відділом Васильківського райвиконкому.

Також, за твердженням апелянта, суд першої інстанції помилково визнав, що інформація управління статистики підтверджує перебування у спірному приміщенні відділу райвиконкому, оскільки зазначена довідка підтверджує лише ту обставину, що за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 9, зареєстровано юридичну особу відповідача, який є органом державної влади та створений з 30.06.1992 і ніколи не був відділом Васильківського райвиконкому, так як є структурним підрозділом Васильківської райдержадміністрації.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/25/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Куксова В.В. та Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційну скаргу Васильківської міської ради залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали, а також роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.

На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та 27.08.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду подано докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у справі №911/25/19 та призначено справу до розгляду на 08.10.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019, справу №911/25/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у справі 911/25/19, розгляд справи призначено на 10.12.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 10.12.2019 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд вимоги апеляційної скарги задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні 10.12.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечив на підставі доводів зазначених у відзиві та просив рішення місцевого господарського суду від 07.06.2019 у справі № 911/25/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позиції учасників справи.

10.12.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги відповідач зазначає, що спірна адміністративна будівля по вулиці Соборна, 93 у місті Васильків, починаючи з моменту існування місцевих рад народних депутатів, знаходилась у користуванні Васильківського районного виконавчого комітету, що підтверджується рішенням № 8 виконавчого комітету Васильківської міської Ради народних депутатів від 15.01.1979, згідно з яким обмір забудованого кварталу №51 по вулиці К.Маркса (Соборна), 93 зазначено землекористувачем Васильківський райвиконком. Також, за твердженням відповідача, позивачем не надано доказів на підтвердження користування останнім адміністративною будівлею по вулиці Соборна (Карла Маркса), 93 у місті Васильків. Згідно рішення 3-ої сесії Васильківської міської ради 21 скликання від 27.10.1992 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів", до переліку об`єктівкомунальної власності міста увійшло адмінприміщення по "вул. Карла Маркса 95", а не "вул. Карла Маркса 93".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 3-ої сесії Васильківської міської ради народних депутатів 21 скликання від 27.10.1992 вирішено затвердити перелік об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів (а.с.19-20, 207-209). Як вбачається з додатку до вказаного рішення, до переліку об`єктів увійшло адмінприміщення: "упр. сільського г/ва, вул. К. Маркса, 95".

Рішенням 4-ої сесії Васильківської міської ради народних депутатів 21 скликання від 15.04.1993 вулицю К. Маркса перейменовано на вулицю Соборна (а.с.21).

Рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради №134 від 26.02.2004 вирішено визнати право власності на об`єкт комунальної власності - адмінбудівлю по вул. Соборна, 93 (Управління сільського господарства) за Васильківською територіальною громадою в особі Васильківської міської ради (а.с.22).

До відповідного рішення долучено доповідну записку, у якій зазначено, що адмінбудівля Управління сільського господарства по вул. К. Маркса, 95 (зараз вул. Соборна, 93) включена до переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів (а.с.22, зворот).

Рішенням 38-ої сесії 7 скликання Васильківської міської ради від 30.03.2018 "Про внесення змін у додаток до рішення ІІІ сесії Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання 27.10.92 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів" вирішено внести зміни до рішення 3-ої сесії міської ради народних депутатів 21 скликання від 27.10.1992, а саме в п.7 змінено адресу приміщення "Упр. сільського г/ва", а саме слова: "вул. К.Маркса, 95" замінено словами "вул. Соборна,93" (а.с.23).

Натомість, рішенням Васильківської районної ради Київської області від 28.05.2004 №189-14-XXIV "Про внесення до переліку майна спільної комунальної власності територіальних громад району адміністративних приміщень" вирішено підтвердити право спільної комунальної власності територіальних громад Васильківського району на адмінприміщення, зокрема, Управління сільського господарства та продовольства Васильківської РДА в м. Васильків по вул. Соборна, 93. Вказаним рішенням вирішено передати цей об`єкт в управління та на баланс Васильківської районної державної адміністрації (а.с.24).

10.11.2004 Васильківською районною радою Управлінню сільського господарства та продовольства Васильківської РДА (на даний час Відділ агропромислового розвитку Васильківської РДА Київської області - відповідач у даній справі) видано свідоцтво на право загальнодержавної власності на відповідну будівлю площею 483,1кв.м (а.с.25).

11.03.2016 проведено державну реєстрацію відповідного права з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (а.с.26,27-29).

Позивач, посилаючись як на підставу своїх позовних вимог на рішення Васильківської міської ради від 27.10.1992 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Васильківської міської ради народних депутатів", яким прийнято у власність приміщення по вул. К.Маркса (Соборна) 95 та рішення Васильківської міської ради від 30.03.2018 №05.04-38-УІІ "Про внесення змін у додаток до рішення ІІІ сесії Васильківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання від 27.10.1992 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів", яким змінює порядковий номер будинку в рішенні з "95" на "93", просить визнати за ним право власності на будівлю по вулиці Соборна, 93 та витребувати її у відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до приписів п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Зазначеним пунктом також передбачено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

На момент прийняття рішення Васильківською міською радою від 27.10.1992 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Васильківської міської ради народних депутатів", відносини власності регулювались нормами Закону Української РСР "Про власність", який введений в дію в 15.04.91 постановою Верховної Ради Української РСР від 26.03.91.

Як визначено ст. 34 відповідного Закону (в редакції, чинній на момент прийняття рішення від 27.10.92), загальнодержавну (республіканську) власність складають: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об`єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв`язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об`єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Згідно ст.35 Закону, об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. При цьому, як визначено ч.2 цієї норми, у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб`єктами права власності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", затверджено перелік державного майна України, яке передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається. При цьому визначено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів (п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" .

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України, рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.92 №11 "Про розмежування майна комунальної власності області"(т.1, а.с. 83-85), розмежовано майно комунальної власності між власністю області і власністю районів та міст обласного підпорядкування. Відповідно до додатку до такого рішення (п.13)(т.1, а.с. 96), у власність районних Рад народних депутатів передано майно виконкомів районних Рад народних депутатів та їх відділів, а у власність міських обласного підпорядкування Рад народних депутатів майно виконкомів міських Рад народних депутатів та їх відділів.

У березні 1992 року прийнято Закон України "Про представника Президента", в силу ст.1 якого, представник Президента України є найвищою посадовою особою державної виконавчої влади - главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міста Києва, та внесено зміни до Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування".

Як вбачається з матеріалів справи 25.09.92 на підставі рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.92 №11 "Про розмежування майна комунальної власності області", Васильківською районною радою народних депутатів прийнято рішення "Про прийняття майна в комунальну власність району", майно районної державної адміністрації прийнято до спільної комунальної власності територіальних громад Васильківського району (п. 7 додатку №6 до рішення районної ради народних депутатів від 25.09.1992 "Перелік майна, яке прийнято в комунальну власність району")(т. 1, а.с. 97-98).

При цьому, у п . 7 вказаного додатку №6 до рішення районної ради народних депутатів від 25.09.1992 зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи - Васильківської районної державної адміністрації.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані рішення прийняті до прийняття рішення Васильківською міською радою народних депутатів ХХІ скликання від 27.10.92 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської Ради народних депутатів", на яке посилається позивач, і яким передано майно за адресою: м. Васильків, вул. К. Маркса, 95. При цьому, доказів зміни нумерації будинку, який зазначений у рішенні, у встановленому порядку компетентним органом не надано, отже позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено на якій підставі ним вносились зміни у відповідне рішення.

Як вбачається з рішення №8 Виконавчого комітету Васильківської міської Ради народних депутатів від 15.01.79, саме за Васильківським райвиконкомом, майно якого у подальшому передано у власність районної Ради народних депутатів, зареєстрована земельна ділянка по вул. К. Маркса, 93 (т.1, а.с.99,101-103).

Отже, фактично після розмежування майна, третій особі передано будівлю по вул. К.Маркса, 93, на яку позивач просить визнати право власності. При цьому, позивачу не було передано приміщення по вул. К. Маркса, 93 рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.92 №11, як того вимагали положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Як вбачається з розпорядження представника Президента України від 23.07.92 №186 "Про закріплення службового приміщення для відділу земельних ресурсів", за відділом земельних ресурсів райдержадміністрації були закріплені кімнати на другому поверсі адміністративного будинку Управління сільського господарства по вул. К. Маркса, 93 (т.1, а.с.176). Відповідне свідчить про знаходження у відповідному будинку саме підрозділу районної державної адміністрації до прийняття рішення від 27.10.92, на яке позивач посилається і стверджує, що ним передано у комунальну власність територіальної громади м.Василькова будівлю, адреса якого у подальшому змінилась.

Як свідчить інформація з Головного управління статистики у Київській області ідентифікаційний код 00731790, який наразі є кодом відповідача, належав Управлінню сільського господарства, яке зареєстровано 30.06.92 і яке у подальшому змінило назву (т.1, а.с.178-179).

24.05.93 рішенням Васильківської районної ради народних депутатів "Про передачу об`єктів комунальної власності району, що передаються в управління районної державної адміністрації", затверджено перелік об`єктів комунальної власності району, що передаються в управління районної державної адміністрації (т.1, а.с.105-106).

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у спірному приміщенні розміщувались структурні підрозділи міської ради до та станом на час здійснення розмежування майна комунальної власності рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 27.01.1992 №11 "Про розмежування мана комунальної власності області", згідно з яким у власність міських Рад народних депутатів було передано майно виконкомів міських Рад народних депутатів та їх відділів (п. 13. Додатку до рішення від 27.01.1992 №11).

Рішення Васильківської міської ради від 27.10.1992 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності Васильківської міської ради народних депутатів" не підтверджує виникнення права власності Васильківської міської ради на спірне майно, оскільки підтверджуючих документів щодо створення майна чи на передачу адміністративного приміщення по вулиці Соборна (К.Маркса), 93, в якому знаходився районний виконавчий комітет, позивачем не надано.

За змістом положень ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмов у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання права власності на спірне майно та його витребування, оскільки позивач не довів набуття у встановленому порядку права власності на спірне майно та безпідставність його знаходження у володінні відповідача.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що решта доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, не спростовує встановлених обставин та висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог про витребування у відповідача нежитлової будівлі загальною площею 479,3 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 93 та визнати за територіальною громадою м. Василькова в особі Васильківської міської ради право власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,3 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 93 та відмовою у зв`язку з цим в задоволенні позову Васильківської міської ради, а наведені доводи за апеляційною скаргою підлягають залишенню без задоволення, у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Васильківську міську раду.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у справі №911/25/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у справі №911/25/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/25/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено - 24.12.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов