Ухвала

від 24.03.2020 по справі 911/25/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/25/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Васильківської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 у справі

за позовом Васильківської міської ради Київської області до Відділу агропромислового розвитку Васильківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Васильківська районна рада про витребування майна та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2020 Васильківська міська рада Київської області звернулася із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (у складі колегії суддів: Кравчука Г.А., Яковлєва М.Л., Куксова В.В.) та рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2019 (суддя Ейвазова А.Р.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Кушнір І.В., Могил С.К.

Колегія суддів ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, зважаючи на те, що з 05.02.2018 Суд має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також з огляду на право суду касаційної інстанції витребувати справи у паперовій формі із судів нижчих інстанцій відповідно до частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020).

Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржник має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 цього Кодексу підставу (підстави) подання цієї скарги.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді незазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду 1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Як вбачається із змісту касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до про: 1) витребування у відповідача нежитлової будівлі загальною площею 479,3 м 2 ; 2) визнання за територіальною громадою м. Василькова в особі Васильківської міської ради право власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,3 м 2 .

До касаційної скарги додано платіжне доручення № 5 від 22.01.2020 на суму 5 764, 00 грн.

Суд звертає увагу на те, що з урахуванням того, що скаржник звернувся з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, яка надходить до суду без матеріалів справи, у Суду відсутня можливість встановити вартість майна і визначити вірний розмір судового збору, з доданих до касаційної скарги матеріалів.

Враховуючи наведене, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належний розрахунок розміру судового збору у повному розмірі, виходячи із вартості спірного майна, докази та обґрунтування його вартості і відповідно докази сплати судового збору з зазначенням обов`язкових реквізитів на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Васильківської міської ради Київської області залишити без руху до 24.04.2020.

2. Встановити Васильківській міській раді Київської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Васильківській міській раді Київської області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов