Рішення

від 17.12.2019 по справі 923/891/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Справа № 923/891/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі

позивача -1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивача-2: 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України, м. Херсон,

до Дитячо-юнацької спортивної школи з веслувальних видів спорту, м. Херсон,

про усунення перешкод у користуванні майном.

За участю представників сторін:

від прокуратури - заступник прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону Невлад А.В., посвідчення № 052468;

від позивача-1 - не з`явився;

від позивача-2 - начальник Прінь С.І., довіреність від 29.10.2019р.;

від відповідача - начальник Боголуцька Т.Г, наказ № 6-к від 06.02.2017р..

Суть спору: 18 жовтня 2019 року Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача-1 - Міністерства оборони України та позивача-2 - 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України до Дитячо-юнацької спортивної школи з веслувальних видів спорту з вимогою про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні Міністерством оборони України та 8 Спортивним клубом Управління спорту Міністерства оборони України нерухомим майном - нежитловими приміщеннями збірно-щитової казарми площею 456,6м2 та сховища площею 720,00 м2, які розміщені на території військового містечка № 104, за адресою: 73021, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 32-а, шляхом виселення із вказаних нежитлових приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними діями відповідача, який, не зважаючи на припинення договірних відносин з позивачем, без відповідних на те правових підстав продовжує займати та використовувати військове майно, а саме нежитлові приміщення збірно-щитової казарми площею 456,6 м.2 та сховища площею 720,00 м.2, які розміщені на території військового містечка № 104, за адресою: 73021, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 32-а, чим створює негативні наслідки знищення та пошкодження державного майна та завдає збитки економічним інтересам держави.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2019 року визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 22 жовтня 2019 року суд прийняв позовну заяву Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/891/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Зазначеною ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки: відповідачу відзив на позовну заяву, належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, прокурору та позивачам відповідь на відзив відповідача.

Цією ж ухвалою судом встановлено наявність підстав для представництва та звернення з відповідним позовом Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України та позивача-2: 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання зазначених приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 22.10.2019 направлена на адреси удачників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

28 жовтня 2019 року до суду від Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону супровідним листом надійшли додаткові документи, які суд прийняв до розгляду та залучив до матерів справи.

20 листопада 2019 року на електронну адресу Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання від Міністерства оборони України, в якому позивач-1 просить суд проводити судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Вказане клопотання позивача-1 не скріплено електронним цифровим підписом, про що складено довідку канцелярії Господарського суду Херсонської області, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч.2 ст. 4 вказаного Закону, електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (1.5.17. Інструкції).

З надісланого на електронну адресу суду клопотання не вбачається можливості ідентифікувати підписувача, оскільки документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом.

Оскільки оригінал вказаного клопотання в паперовій формі судом станом на день розгляду справи по суті не отримано, а тому надісланий електронною поштою без електронного цифрового підпису документ не може вважатися офіційними та братися судом до уваги.

За таких обставин судом залишено без розгляду клопотання Міністерства оборони України (вх. № 2/2654/19 від 20.11.2019).

Ухвалою від 20 листопада 2019 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/891/19 та призначив справу до судового розгляду по суті 17 грудня 2019 року об 11:00 год.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 20.11.2019 направлена на адресу учасників провадження що були присутні у судовому засіданні 20.11.2019 рекомендованою поштою, на адреси інших учасників рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

17 грудня 2019 року на електронну адресу Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання від Міністерства оборони України, в якому позивач-1 просить суд проводити судове засідання без його участі.

Суд звертає увагу, що зазначене клопотання позивача-1 не скріплено електронним цифровим підписом, у зв`язку з чим залишено судом без розгляду.

У призначене судове засідання 17.12.2019р. прибув прокурор, представник позивача-2 та відповідача.

Позивач-1 явки свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повернутим на адресу суду поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 20.11.2019 адресанту.

Прокурор та представник позивача-2 у судовому засіданні 17.12.2019р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.12.2019 надав усні пояснення, в яких позовні вимоги визнав повністю та не заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 17.12.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено присутніх представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 25 грудня 2009 року між 9 Спортивним клубом Збройних Сил України (надалі - 9 СК) та Спеціалізованою дитячо-юнацькою школою олімпійського резерву "1яхт - клуб ВМС України" (надалі - відповідач або СДЮШОР ) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 63/СК (надалі - договір).

Відповідно до п. 4.1. договору, об`єктом оренди були нежитлові приміщення збірно-щитової казарми за генеральним планом № 1 площею 456,6 м 2 та нежитлові приміщення сховища для техніки за генеральним планом № 5 площею 720,00 м 2 , які розміщені на території військового містечка № 104 (м. Херсон, Острівське шосе, 32-а).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту коли жодна із сторін не заявить про намір його розірвати, попередивши другу сторону за 20 днів ( п.6.1. договору).

Вказані нежитлові приміщення знаходяться на території військового містечка № 104 та до 01.10.2018 були закріплені на праві оперативного управління за 9 СК (м. Одеса).

Наказом начальника Управління спорту Міністерства оборони України від 07.05.2014 № 13 Про передислокацію Спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України (штат 48/117) з м. Севастополя до м. Херсона визначено, що згідно з вимогами спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 30.04.2014 року № Д-322/1/05 Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до м. Херсона (далі - Директива № Д-322/1/05), вих. ГУОМП ГШ ЗСУ від 06.05.2014 № 322/1/935дск, з метою якісної організації діяльності Спортивного клубу (штат 48/117), спортивний клуб (штат 48/117-51 загальною чисельністю 33 особи) передислоковано з м. Севастополя до м. Херсона на фонди військового містечка № 104, що закріплені на праві оперативного управління (балансі) за 9 СК.

В подальшому, на адресу спортивного клубу (штат 48/117-51) надійшов лист від тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління спорту Міністерства оборони України від 27.06.2014 № 240/943 в якому зазначалось, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 25.06.2014 № Д-322/1/22дск (лист Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 26.06.2014 № 322/1/1319дск (вх. УС МОУ від 26.06.2014 року № 30дек), Спортивному клубу (штат 48/117), що передислокований з м. Севастополь тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим до м. Херсона відповідно до Директиви № Д- 322/1/05, присвоєно загальновійськовий номер 8 й ідентифікаційний код 26613881 та анульовано ідентифікаційний код 14303201. Крім того, зазначеним листом визначалась необхідність оформлення та внесення змін до документів, що регламентують діяльність спортивного закладу відповідно до вимог керівних документів.

Надалі, відповідно до Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. № 1225 (зі змінами) та Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 за № 1590/24122, наказом Міністра оборони України від 12.09.2018 № 462 Про передачу фондів військового містечка № 104 (м. Херсон) , фонди військового містечка № 104 закріплено за 8 СК на праві оперативного управління. В той же час, зазначеним наказом визначено необхідність організації передачі фондів військового містечка № 104 з балансу 9 СК на баланс 8 СК.

25 вересня 2018 року 9 СК надіслано на адресу ДЮСШ лист № 523, відповідно до якого попереджено ДЮСШ про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.2009 № 63/СК, у зв`язку з передачею фондів військового містечка № 104 та подальшого закріплення вказаного військового майна за 8 СК на праві оперативного управління.

25 вересня 2019 року між 9 СК та ДЮСШ укладено Додаткову угоду про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 25.09.2009 № 63/СК за згодою сторін. (а.с 32).

За твердженням позивача, 25.09.2018р. ДЮСШ здала, а 9 СК прийняв нежитлові приміщення збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та нежитлові приміщення сховища площею 720,00 м.кв., які розміщені на території військового містечка № 104 (м. Херсон, Острівське шосе, 32-а) відповідно до акта приймання-передачі.

Беручи до уваги вимоги наказу Міністра оборони України від 12.09.2018 №462 Про передачу фондів військового містечка № 104 (м. Херсон) в розрізі закріплення фондів військового містечка № 104 за 8 СК на праві оперативного управління, 28.09.2018 відповідно до акта приймання (передачі) будівель, споруд на території військового містечка № 104, 9 СК здав, а 8 СК прийняв вказані фонди в тому числі й нежитлові приміщення збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та нежитлові приміщення сховища площею 720,00 м.кв. загальною вартістю 9136476,00 грн. 01 жовтня 2018 оку згаданий акт затверджено начальником Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України.

Таким чином, на думку прокурора з 01.10.2018р. законне право володіння, користування та розпорядження нежитловими приміщеннями збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та нежитловими приміщення сховища площею 720,00 м.кв., які розміщені на території військового містечка № 104 (м. Херсон, Острівське шосе, 32-а) було закріплено за 8 СК.

Зважаючи на те, що вказане військове майно на законних підставах закріплено на праві оперативного управління за 8 СК, 01.02.2019р. 8 СК надіслав на адресу ДЮСШ лист № 43 в якому зазначив про те, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 12.09.2018р. № 462 Про передачу фондів військового містечка № 104 (м. Херсон) відбулася передача будівель та споруд зазначеного військового містечка з балансу 9 СК на баланс 8 СК. Крім того, вказаним листом додатково повідомлено ДЮСШ про те, що Договір оренди нерухомого майна від 25.12.2009р. №63/СК між 9 СК та ДЮСШ розірвано. В той же час, ДЮСШ було доведено про необхідність звільнення нежитлових приміщень збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та нежитлових приміщень сховища площею 720,00 м.кв. протягом 2 тижнів у зв`язку з відсутністю договірних відносин між 8 СК та ДЮСШ. Зазначений лист було проігноровано ДЮСШ.

На адресу ДЮСШ було направлено у спортивним клубом лист з вимогою терміново, протягом двох тижнів до 15.02.2019р. звільнити приміщення збірно - щитової казарми і 2(два) елінги, у зв`язку з відсутністю договірних відносин між 8 спортивним клубом та ДЮСШ з веслувальних видів спорту.

Прокурор також зазначає, що 28.02.2019р. 8 СК на адресу ДЮСШ надіслано лист № 90 відповідно до якого керівництво 8 СК зазначало про надання відповіді на вищевказаний лист. Згідно з відповіддю ДЮСШ, зазначеної у листі від 28.02.2019р. № 45, ДЮСШ повідомила 8 СК про перелік дій, які вчинила адміністрація спортивної школи для вирішення питання перебування ДЮСШ на території військового містечка № 104. Проте, згаданий лист не містить будь-якої інформації щодо дій спортивної школи, направлених на звільнення вказаних нежитлових приміщень.

Оскільки зазначені листи 8 СК залишились без виконання зі сторони ДЮСШ, 15.05.2019р. 8 СК на адресу спортивної школи надіслано вимогу щодо термінового надання відповіді стосовно звільнення вказаних житлових приміщень і передачі зазначеного військового майна в користування спортивного клубу. В той же час, ДЮСШ знову доведено про те, що останні продовжують займати та використовувати нежитлове приміщення збірно-щитової казкар ми площею 456,6 м.кв. та нежитлове приміщення сховища площею 720,00 м.кв. без відповідних на те правових підстав.

16 травня 2019 року на адресу 8 СК надійшло повідомлення від ДЮСШ, вякому відповідач вказує про те, що не уповноважений приймати рішення про звільнення зазначених приміщень та їх передачу в користування 8 СК, оскільки мають засновника в особі Управління з питань фізичної культури та спорту Херсонської обласної державної адміністрації.

Прокурора зазначає, що не зважаючи на те, що 25.09.2018р. ДЮСШ здала, а 9 СК прийняв нежитлові приміщення збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та нежитлові приміщення сховища площею 720,00 м.кв., які розміщені на території військового містечка № 104 (м. Херсон, Острівське шосе, 32-а) відповідно до акта приймання-передачі, ДЮСШ з 25.09.2018р. по теперішній час продовжує займати та використовувати зазначене військове майно, закріплене за 8 СК, без відповідних на те правових підстав, чим створює негативні наслідки знищення та пошкодження державного майна та завдає збитки економічним інтересам держави.

Як вбачається з позовної заяви Заступник військового прокурора Херсонського гарнізону обґрунтовував для звернення в інтересах позивачів необхідністю захисту порушених прав держави на військове майно, яке в результаті протиправних дій Дитячо-юнацької спортивної школи з веслувальних видів спорту фактично використовується останнім без відповідних на те законних підстав, а також бездіяльністю Міністерства оборони України та 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України, які протягом тривалого часу не вживають заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом в інтересах позивачів, Заступником військового прокурора Херсонського гарнізону додано листи, які направлені на адресу Міністерства оборони України та 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України з повідомленням про наміри звернутись з відповідним позовом до господарського суду Херсонської області, прокурора надано докази направлення зазначених листів.

Так, на адресу Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України надійшов лист від 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України з повідомленням про підтримання позовних вимог у разі пред`явлення позову.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача-1 - Міністерства оборони України та позивача-2 - 8 спортивного клубу Управління спорту Міністерства оборони України до Дитячо-юнацької спортивної школи з веслувальних видів спорту з вимогою про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні Міністерством оборони України та 8 Спортивним клубом Управління спорту Міністерства оборони України нерухомим майном - нежитловими приміщеннями збірно-щитової казарми площею 456,6м2 та сховища площею 720,00 м2, які розміщені на території військового містечка № 104, за адресою: 73021, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 32-а, шляхом виселення із вказаних нежитлових приміщень.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Заступника військового прокурора Херсонського гарнізону підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Матеріалам справи встановлено, що між 9 Спортивним клубом Збройних Сил України і Спеціалізованою дитячо-юнацькою школою олімпійського резерву "1яхт - клуб ВМС України" був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 63/СК від 25 грудня 2009 року, який за своєю юридичною природою є договором найму (оренди). Об`єктом оренди є нежитлові приміщення збірно-щитової казарми за генеральним планом № 1 площею 456,6 м.к.в. та нежитлові приміщення сховища для техніки за генеральним планом № 5 площею 720,00 м.кв., які розміщені на території військового містечка № 104 (м. Херсон, Острівське шосе, 32-а).

В подальшому, на підставі наказу Міністерства оборони України № 462 від 12.09.2018р. зазначене майно було передано на праві оперативного управління за 8 Спортивним клубом фонду військового містечка № 104 (місто Херсон), згідно додатку до вказаного Наказу.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Так, між 9 Спортивним клубом і ДЮСШ було укладено Додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень № 63/СК, за змістом якої учасниками вказаного договору укладено угоду про розірвання договору оренди від 05.12.2009р. за згодою сторін.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною другою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України унормовано, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє зробити висновок, що для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність своєчасного письмового повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.

Законодавцем не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Водночас істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

Так позивачем-2 на адресу відповідача було направлено листи з вимогою звільнити орендовані приміщення № 165 від 01.10.2018 та №43 від 01.02.2019, №90 від 28.02.2019 та попередження № 172 від 15.05.2019.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником або титульним володільцем майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Отже, для задоволення вимог позивача необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником або титульним володільцем своїх правомочностей, оскільки речове право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник або титульний володілець здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі № 910/19865/17.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно перебуває у власності Міністерства оборони України та було передано на праві оперативного управління 8 Спортивному клубу фонду військового містечка № 104.

Факт продовження зайняття відповідачем спірних приміщень підтверджується актом службового розслідування, рапортом начальника відділення забезпечення 8 СК та поясненнями.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт перебування у спірному приміщені, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Правові наслідки припинення договору оренди визначені в ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , якою встановлено, що у разі припинення, розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, визначених в договорі.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, незважаючи на припинення дії договору та відмову позивача від продовження його дії, орендар приміщення не звільнив та продовжує його використовувати.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Дитячо - юнацьку спортивну школу з веслувальних видів спорту (ЄДРПОУ 22738924, м. Херсон, Острівське шосе, 32-а, 73021) усунути перешкоди в користуванні Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) та 8 Спортивний клуб Управління спорту Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 26613881, м. Херсон, Острівське шосе, 32а) нерухомим майном - нежитловими приміщеннями збірно-щитової казарми площею 456,6 м.кв. та сховища площею 720,00 м.кв., які розміщені на території військового містечка № 104, за адресою: 73021 м. Херсон, Острівське шосе, буд. 32-а, шляхом виселення із вказаних нежитлових приміщень.

3. Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи з веслувальних видів спорту (ЄДРПОУ 22738924, м. Херсон, Острівське шосе, 32-а, 73021) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ЄДРПОУ 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р НОМЕР_1 ) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.01.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко