ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/343/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників: позивача - адвоката Остапенко І.С., Винограда О.Л. за самопредставництвом (в.о. директора), відповідача - адвоката Кузьменка В.А., третьої особи - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом державного підприємства "Акваресурси" до фізичної особи-підприємця Чередніченка Бориса Петровича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного агентства рибного господарства України про стягнення 35228 грн. 80 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - державне підприємство "Акваресурси", звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Чередніченка Бориса Петровича (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року, 35228 грн. 80 коп. боргу станом на 31.03.2018 року та відшкодування понесених судових витрат.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/343/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач 22.05.2019 року подав відзив на позов (а.с. 115-119), у якому заперечував проти позову з мотивів необгрунтованості і недоказаності позовних вимог, а саме:
01.07.2009 року відповідачем укладено з ДП Укрриба , правонаступником якого є позивач, договір № 17/09 зберігання з правом користування нерухомого державного майна (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), дія якого пролонгована по 02.07.2019. В той же час, 10.062010 ним були укладені з Звенигородською районною державною адміністрацією договори оренди землі 04107800001, № 041078300002 під ставами № 13, № 14, які знаходяться в межах села Чичиркозівка та під ставами № 10 та № 10 А, що знаходяться в межах Чичиркозівської сільської ради. Гідротехнічні споруди рибницьких ставів разом з землею, на якій вони знаходяться, відносяться до цілісного майнового комплексу. Позивачем не надано доказів які б підтверджували його речове права на нерухоме майно - гідроспоруди рибницьких ставів та земель під ними, тому відсутня правова підстава стягнення на користь позивача коштів за користування цим майном;
договір зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року за правовою природою є договором оренди нерухомого майна. Обов`язкова державна реєстрація речового права на гідротехнічні споруди рибницьких ставів і на землю, на якій вони знаходяться, на підставі цього договору не проведена, а тому відповідно до ст. ст. 182, 220, 793, 794 ЦК України, ст.ст. 2, 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна позивач не є належною стороною договору, а сам договір є нікчемним;
право розпорядження землями водного фонду під ставами та гідротехнічними спорудами ставів, що складають цілісний майновий комплекс, належить Звенигородській районній державній адміністрації, якою:
10.06.2010 року було укладено договори оренди землі 04107800001, № 041078300002 під ставами № 13, № 14, № 10 та № 10 А з відповідачем;
14.04.2018 - під ставом № 13 (загальна площа 14,0505 га, кадастровий номер 7121288800:01:001:0115) з ФГ Левада ;
07.07.2018 - під ставом № 13 (загальна площа 8,6761 га, кадастровий номер 7121288800:01:001:0111) з ОСОБА_1 ;
07.07.2018 - під ставом № 13 (загальна площа 1,0180 га, кадастровий номер 7121288800:01:001:0113) з ОСОБА_1 ;
07.07.2018 - під ставом № 14 (загальна площа 10,4566 га, кадастровий номер 7121288800:01:002:0108) з ОСОБА_2 . Дія договорів оренди землі 04107800001, № 041078300002, укладених відповідачем, припинилась у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено. Земельні ділянки під ставами №№ 10, 10А віднесені до земельних ділянок водного фонду державної власності, не надані у власність і користування. Після припинення дії цих договорів відповідач звертався з заявами до позивача про припинення дії договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року, проте його звернення не розглянуто. Оскільки гідротехнічні споруди зазначених ставів разом з землею перебувають у користуванні інших осіб, у відповідача відсутній обов`язок сплачувати плату за користування ними по договору № 17/09 від 01.07.2009 року;
розрахунок розміру спірної заборгованості неправильний, позивачем його проведено всупереч умовам п. 2.2. договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року.
Ухвалами господарського суду Черкаської області: від 05.06.2019 року, за клопотанням представника відповідача від 05.06.2019, призначено розгляд справи № 925/343/19 за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (а.с. 133-134, 137-138); від 02.07.2019 року - задоволено заяву позивача, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне агентство рибного господарства України (а.с. 144, 147-149).
Третя особа у справі - Державне агентство рибного господарства України 02.08.2019 року надала письмові пояснення щодо позову (а.с. 172-174), у яких вказала, що власником і розпорядником майна - ставів та гідротехнічних споруд є держава в особі уповноважених органів - Держрибагенства, а позивач є балансоутримувачем. 01.07.2009 року між державним підприємством Укрриба та відповідачем укладено договір зберігання з правом користування № 17/09, за умовами якого останній прийняв на зберігання з правом користування гідротехнічні споруди рибницьких ставів, розташованих за адресою: с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області. Наказом Держрибагенства від 05.03.2012 року № 114 стави та гідроспоруди передані з балансу державного підприємства Укрриба на баланс державного підприємства Черкасириба 2011 . 11.05.2012 року між державним підприємством Черкасириба-2011 та відповідачем укладено Додаткову угоду № 21 до Договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року. Пунктом 2.2. договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року передбачено, що за користування майном відповідач зобов`язується вносити плату щомісячно до 10 числа наступного за звітним в розмірі 1483 грн. без ПДВ з врахуванням індексу інфляції. Наказом Держрибагенства від 14.07.2016 року № 227 змінено найменування державного підприємства Черкасириба-2011 на державне підприємство Акваресурси . З травня 2017 року відповідач припинив вносити плату за користування переданим йому на зберігання майном згідно Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 35228 грн. 80 коп.
Третя особа у справі явку свого представника у судове засідання не забезпечила, причини неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена судом належним чином.
У засіданні суду представники позивача вимоги підтримали у розмірі і з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив, дотримуючись доводів, викладених у відзиві на позов.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
01.07.2009 року державне підприємство Укрриба , як замовник, та відповідач - фізична особа-підприємець Чередніченко Борис Петрович, як зберігач, уклали договір зберігання з правом користування № 17/09 (далі - Договір, а.с. 8-9,), за умовами п. 1.1. якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно акта приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП Укрриба , та розташоване за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка.
Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.3. - майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна;
п. 2.2. - за користування майном (згідно з Додатком № 1 Акт приймання-передачі державного майна ) розмір щомісячної плати складає 1483,10 грн., в тому числі ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Підставою для перерахування коштів є чинний договір;
п. 2.4. - зберігач зобов`язаний вжити всіх заходів, встановлених договором і актами цивільного законодавства, для збереження майна та зберігати його протягом строку дії договору;
п. 3.2. - зберігач має право порушувати питання про дострокове розірвання договору зберігання у відповідності з чинним законодавством;
п. 6.1., 6.4., 6.5., 6.7. - цей договір діє з 01.07.2009 року по 01.07.2014 року, і набуває чинності з дня його підписання. Дія цього договору може бути припинена: за згодою сторін; за рішенням господарського суду; у зв`язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна. Реорганізація замовника чи зберігача не може бути підставою для зміни умов договору чи припинення його дії. У такому випадку права та обов`язки сторін за договором переходять до правонаступників. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи представників сторін посвідчені їхніми печатками.
На виконання договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року по Акту приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди) від 01.07.2009 року державне підприємство Укрриба передало, а відповідач прийняв на зберігання з правом користування державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди) згідно Переліку, яке розташоване за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка, балансовою вартістю - 850352,00 грн. Із Переліку вбачається, що до складу переданого в користування майна входять гідроспоруди в кількості 11 найменувань під назвами: стави № 16, № 13, № 12, № 11, ставок Козачанський , стави № 10, № 10а, № 12 а, № 14, № 15, № 10в. Акт приймання-передачі є додатком до договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року (а.с. 10).
Наказом Державного агентства рибного господарства України від 27.09.2011 року № 194 Про створення юридичної особи державного підприємства Черкасириба 2011 створено державне підприємство Черкасириба 2011 з правом юридичної особи, затверджено Статут новоствореного підприємства (а.с. 17). 03.10.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи державного підприємства Черкасириба 2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22).
Наказом Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 року № 114 Про приймання-передачу державного майна , за погодженням з ФДМ України і Мінекономрозвитку, передано з балансу державного підприємства Укрриба на баланс державного підприємства Черкасириба 2011 державне майно згідно з Додатком 1 разом з усіма договірними зобов`язаннями по ньому. Додатком 1 до наказу є Перелік державного майна , що передається. На виконання наказу Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 року № 114 по Акту приймання-передачі від 30.03.2012 року передано з балансу державного підприємства Укрриба на баланс державного підприємства Черкасириба 2011 гідротехнічні споруди згідно з Додатком № 1. Додатком № 1 до Акту приймання-передачі від 30.03.2012 року є Перелік гідротехнічних споруд рибницьких ставів, які передавались станом на 31.03.2012 р., а саме гідротехнічні споруди - стави № 16, № 13, № 12, № 11, ставок Козачанський , стави № 10, № 10а, № 12а, № 14, № 15, № 10б (а.с. 11 - 13, 19-20).
11.05.2012 року, у зв`язку з набранням чинності наказу Державного агентства рибного господарства України № 114 від 05 березня 2012 року, ДП Черкасириба 2011 , як замовник, і ФОП Чередніченко Б.П., як зберігач, уклали Додаткову угоду № 21 до договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року, у якій домовились вступну частину договору викласти у новій редакцій, а саме замовник визначили державне підприємство Черкасириба 2011 замість державного підприємства Укрриба . Крім того, у зв`язку зі зміною балансоутримувача, сторони у новій редакції виклали акт приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди), який є Додатком 1 до Договору № 17/09 від 01.07.2009). Акт приймання-передачі у новій редакції став Додатком до даної Додаткової угоди і невід`ємною частиною договору (а.с. 14, 16 - копії, 52, 54 - оригінальні примірники).
Того ж дня, 11.05.2012 року державне підприємство Черкасириба 2011 , як замовник, та відповідач, як зберігач, підписали Протоколу про договірну ціну за відповідальне зберігання державного нерухомого майна, зазначену у договорі № 17/09 від 01.07.2009 (а.с. 15), в якому домовилися, що місячна ціна за договором зберігання з правом користування за користування гідротехнічними спорудами складає без ПДВ - 1483,10 грн., із врахуванням щомісячного індексу інфляції.
Наказом Державного агентства рибного господарства України від 14.07.2016 року № 227 Про затвердження нової редакції статут ДП Акваресурси змінено найменування державного підприємства Черкасириба 2011 на державне підприємство Акваресурси , затверджено нову редакцію статуту перейменованого підприємства, зобов`язано його провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу підприємства (а.с. 18). 20.07.2016 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державного підприємства Акваресурси в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 24, 111-112).
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна суб`єктом управління державним майном, яке є предметом спірного Договору, станом на 26.05.2015 року було Державне агентство рибного господарства України, а балансоутримувачем цього державного майна - державне підприємство Черкасириба 2011 (а.с. 217 -222).
Відповідно до листа Фонду державного майна України від 19.08.2019 року № 10-15-15027 Щодо внесення змін про майно ДП Акваресурси і Інформації про нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства Акваресурси , яка є додатком до цього листа, за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності майно, яке є предметом спірного Договору, належить до державної власності, станом на дату надання інформації передане в управління Державного агентства рибного господарства України і перебуває на балансі позивача - ДП Акваресурси , код за ЄДРПОУ 37853178 (а.с. 184-187).
Із Акта звірки взаєморозрахунків позивача з відповідачем за період 01.01.17 - 30.03.18 вбачається, що на 30.03.2018 борг відповідача становив 35228,80 грн. (а.с. 21), вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача - фізичної особи-підприємця Чередніченка Б.П. перед ДП Акваресурси за користування державним майном - гідротехнічними спорудами з урахуванням індексу інфляції на підставі Договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року станом на 31.03.2018 року складала 35228,80 грн. (а.с. 26-27), а відповідно до уточненого розрахунку - 37767,49 грн. (а.с. 213-215, 216). Розрахунок позивача ним підтверджується поданими доказами часткової оплати (а.с. 28-39).
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору зберігання з правом користування № 17/09 від 01.07.2009 року, за правовою природою договір є змішаним з елементами договірних зобов`язань послуг і оренди державного нерухомого майна, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань послуг, загальні положення
Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про послуги - главою 63, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, параграфом 5 розділу VI ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України Про оренду державного та комунального майна , який з урахуванням предмету спору, є спеціальним нормативним актом.
Згідно з нормами ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 4, 8 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч.ч. 1,3,5, 763 ч. 1 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно із ст. 785 ЦК України , у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ст. 610 , ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закон України Про оренду державного та комунального майна , цей Закон регулює, зокрема, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Норма ч. 1 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначає об`єкти оренди за цим Законом. В той же час, згідно з ч. 2 ст. 4 цього Закону не можуть бути об`єктами оренди: водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону).
Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, за приписами якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства та умови договору № 17/09 від 01.07.2009 року суд вбачає, що договір укладений і виконувався сторонами, його дія в установленому законом і умовами договору порядку не припинена. Предметом договору є правовідносини сторін щодо зберігання з правом користування нерухомим державним майном, а саме - гідротехнічними спорудами рибницьких ставів, найменування і перелік яких наведено в Акті приймання-передачі, за плату. Обрахування плати позивачем проведено з дотриманням умов п. 2.2. договору, наявність і розмір спірної заборгованості відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, тому вимога позивача про примусове виконання відповідачем договірного обов`язку щодо її сплати в порядку і розмірі, встановлених договором, підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує, що при зверненні до суду позивачем заявлено до стягнення 35228 грн. 80 коп. боргу. На вимогу суду позивачем надано детальний розрахунок суми спірного боргу, який склав 37767 грн. 49 коп.
Статтею 14 ГПК України передбачено принцип диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Правом збільшення розміру позовних вимог позивач не скористався, відтак, з урахуванням норм ст.ст. 14, 46 ГПК України, задоволенню підлягає позов у розмірі 35228 грн. 80 коп. боргу в межах заявлених позивачем вимог.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
З урахуванням викладеного суд визнає позов обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю у розмірі 35228 грн. 80 коп. боргу. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути фізичної особи-підприємця Чередніченка Бориса Петровича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь державного підприємства "Акваресурси", код ЄДРПОУ 37853178, місцезнаходження: 18007, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 7, оф. 4 - 35228 грн. 80 коп. боргу, 1921 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.01.2020 року.
Суддя В.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2019 |
Оприлюднено | 09.01.2020 |
Номер документу | 86777687 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні