Постанова

від 30.03.2020 по справі 925/343/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2020 р. Справа № 925/343/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Чередніченко Бориса Петровича

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2019

у справі № 925/343/19 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Державного підприємства Акваресурси

до Фізичної особи-підприємця Чередніченко Бориса Петровича

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне агентство рибного господарства України

про стягнення 35228,80 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.11.2019 у справі №925/343/19 позовні вимоги Державного підприємства Акваресурси задоволені повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Чередніченко Бориса Петровича 35228,80 грн. боргу за договором зберігання від 01.07.2009 №17/09.

Відповідач - ФОП Чередніченко Борис Петрович, не погоджуючись із прийнятим у даній справі судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно дійшов висновку про перебування на балансі ДП Акваресурси майна, яке є предметом договору зберігання, і відповідно відсутні правові підстави для задоволення позову. При цьому відповідач наголошує на тому, що у позивача відсутні правомочності на укладання договорів оренди рибацьких ставків, до яких відносяться і гідроспоруди, як земель водного фонду. Також з огляду на вимоги статей 793, 794 ЦК України зауважує на тому, що договір зберігання від 01.07.2009 №17/09 є нікчемний. Посилаючись на укладені з Звенигородською райдержадміністрацією договори оренди ставків від 10.06.2010 №04107800001 та №04107800002 наголошує на тому, сплачував орендну плату за цими договорами, і відповідно сума боргу за є необґрунтована. Наведеним обставинам не була надана належна правова оцінка судом І інстанції, і як наслідок, рішення суду про задоволення позову підлягає скасуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі №925/343/19. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Чередніченко Бориса Петровича на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2019р. у справі №925/343/19 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Надано учасникам справи строк на подання відзиву та відповіді на відзив.

Згідно з ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 статті 12, ч. 1 статті 247 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Від Державного агентства рибного господарства України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому агентство просить залишити без змін оскаржуване судове рішення, з мотивів у ньому викладених.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.07.2009 між Державним підприємством Укрриба, як замовник, та фізичною особою-підприємем Чередніченко Борисом Петровичем, як зберігач, укладено договір зберігання з правом користування №17/09, за умовами п. 1.1. якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно акта приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП Укрриба , та розташоване за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка. У договорі сторони погодили наступне:

- майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна (п.1.3);

- за користування майном (згідно з Додатком №1 Акт приймання-передачі державного майна ) розмір щомісячної плати складає 1483,10 грн., в тому числі ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Підставою для перерахування коштів є чинний договір (п.2.2);

- зберігач зобов`язаний вжити всіх заходів, встановлених договором і актами цивільного законодавства, для збереження майна та зберігати його протягом строку дії договору (п. 2.4);

- зберігач має право порушувати питання про дострокове розірвання договору зберігання у відповідності з чинним законодавством (п. 3.2);

- цей договір діє з 01.07.2009 року по 01.07.2014 року, і набуває чинності з дня його підписання. Дія цього договору може бути припинена: за згодою сторін; за рішенням господарського суду; у зв`язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна. Реорганізація замовника чи зберігача не може бути підставою для зміни умов договору чи припинення його дії. У такому випадку права та обов`язки сторін за договором переходять до правонаступників. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.1., 6.4., 6.5., 6.7.).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Як було встановлено судом І інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання договору зберігання з правом користування №17/09 від 01.07.2009 за Актом приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди) від 01.07.2009 Державне підприємство Укрриба передало, а ФОП Чередніченко Б.П. прийняв на зберігання з правом користування державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди) згідно Переліку, яке розташоване за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка, балансовою вартістю - 850352,00 грн. Із Переліку вбачається, що до складу переданого в користування майна входять гідроспоруди в кількості 11 найменувань під назвами: стави №16, №13, №12, №11, ставок Козачанський , ставки №10, №10а, №12а, №14, №15, №10в. Акт приймання-передачі є додатком до договору зберігання з правом користування №17/09 від 01.07.2009.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 27.09.2011 №194 Про створення юридичної особи державного підприємства Черкасириба 2011 створено Державне підприємство Черкасириба 2011 з правом юридичної особи, затверджено Статут новоствореного підприємства 03.10.2011 року проведено державну реєстрацію юридичної особи державного підприємства Черкасириба 2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 року №114 Про приймання-передачу державного майна, за погодженням з ФДМ України і Мінекономрозвитку, передано з балансу Державного підприємства Укрриба на баланс Державного підприємства Черкасириба 2011 державне майно згідно з Додатком 1 разом з усіма договірними зобов`язаннями по ньому, у якому міститься Перелік державного майна, що передається. На виконання наказу Державного агентства рибного господарства України від 05.03.2012 №114 по Акту приймання-передачі від 30.03.2012 передано з балансу Державного підприємства Укрриба на баланс державного підприємства Черкасириба 2011 гідротехнічні споруди згідно з Додатком №1. Додатком №1 до Акту приймання-передачі від 30.03.2012 є Перелік гідротехнічних споруд рибницьких ставів, які передавались станом на 31.03.2012 р., а саме гідротехнічні споруди - стави №16, №13, №12, №11, ставок Козачанський, стави №10, №10а, №12а, №14, №15, №10б.

У зв`язку з набранням чинності наказу Державного агентства рибного господарства України №114 від 05 березня 2012 року, ДП Черкасириба 2011 , як замовник, і ФОП Чередніченко Б.П., як зберігач, 11.05.2012 уклали Додаткову угоду №21 до договору зберігання з правом користування №17/09 від 01.07.2009, у якій домовились вступну частину договору викласти у новій редакцій, а саме: замовником визначили Державне підприємство Черкасириба 2011 замість Державного підприємства Укрриба . Разом з тим, у зв`язку зі зміною балансоутримувача, сторони у новій редакції виклали акт приймання-передачі державного нерухомого майна (гідротехнічні споруди), який є Додатком 1 до Договору №17/09 від 01.07.2009). Акт приймання-передачі у новій редакції став Додатком до даної Додаткової угоди і невід`ємною частиною договору.

Також 11.05.2012 Державне підприємство Черкасириба 2011 , як замовник, та ФОП Чередніченко Б.П., як зберігач, підписали Протокол про договірну ціну за відповідальне зберігання державного нерухомого майна, зазначену у договорі №17/09 від 01.07.2009, в якому домовилися, що місячна ціна за договором зберігання з правом користування за користування гідротехнічними спорудами складає без ПДВ - 1483,10 грн., із врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Суд першої інстанції, надавши оцінку умовам договору №17/09 від 01.07.2009, дійшов висновку, що договір укладений і виконувався сторонами, його дія в установленому законом і умовами договору порядку не припинена. Предметом договору є правовідносини сторін щодо зберігання з правом користування нерухомим державним майном, а саме - гідротехнічними спорудами рибницьких ставів, найменування і перелік яких наведено в Акті приймання-передачі, за плату.

При цьому встановивши, що обрахування плати позивачем проведено з дотриманням умов п. 2.2. договору, наявність і розмір спірної заборгованості відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, суд І інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про примусове виконання відповідачем договірного обов`язку щодо її сплати в порядку і розмірі, встановлених договором, та присудив до стягнення на користь позивача 35228 грн. 80 коп. боргу.

Однак апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками суду І інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 944 ЦК України встановлено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Тобто, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Визначення договору оренди наведено також в статті 283 ГК України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, чинній на момент укладання договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Як вбачається з вищезазначеного, на відміну від договору оренди, який укладається для надання орендареві права платного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у користування іншим особам.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що по своїй правовій природі Договір містить ознаки договору оренди, такі як платне, строкове користування річчю. Разом з тим, предметом вказаного Договору є державне майно - гідротехнічні споруди, а тому до спірного договору слід застосовувати норми статті 287 ГК України (оренда державного та комунального майна) та положення Закону України Про оренду державного та комунального майна України .

Приписами статті 287 ГК України та статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, чинній на момент укладання договору) передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до статті 326 ЦК України державною власністю є майно, належне державі, але держава безпосередньо не може здійснювати функції власника, для цього вона створює відповідні органи державної влади, які відповідно до частини другої здійснюють право власності від імені та в інтересах держави України, згідно визначеним функціям та наданим повноваженням.

Згідно з наказом Державного комітету рибного господарства України №238 від 27.12.2002 створено ДП "Укрриба", яке засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України, яке у подальшому реорганізовано на підставі Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" №1085/2010 від 09.12.2010 у Державне агентство рибного господарства України.

Відповідно до пункту 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України №126/752 від 06.05.2003 "Про передачу гідротехнічних споруд" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики гідротехнічні споруди, включаючи рибоводні ставкові споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку до наказу.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна суб`єктом управління державним майном, яке є предметом спірного Договору, станом на 11.05.2012 (час укладання додаткової угоди №21 до договору зберігання) було Державне агентство рибного господарства України, а балансоутримувачем цього державного майна - Державне підприємство Черкасириба 2011 .

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 19.08.2019 за №10-15-15027 Щодо внесення змін про майно ДП Акваресурси і Інформації про нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства Акваресурси , яка є додатком до цього листа, за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності майно, яке є предметом цього Договору, належить до державної власності, станом на дату надання інформації передане в управління Державного агентства рибного господарства України і перебуває на балансі позивача - ДП Акваресурси , код за ЄДРПОУ 37853178.

Відповідно до п. 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення та підлягають приватизації відповідно до ч.2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". При цьому, відповідно до вимог пп.г п. 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають гідротехнічні захисні споруди.

Отже, об`єкти, які є предметом договору від 01.07.2009 №17/09, відносяться до захисних гідротехнічних споруд та мають загальнодержавне значення, а тому не підлягають приватизації та передачі в оренду.

За змістом статуту ДП "Укрриба", зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 09.09.2004, воно є державним комерційним підприємством.

Відповідно до ч. 2 статті 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (статті 136 Господарського кодексу України).

Правовий аналіз норм чинного законодавства, а саме ч. 1 статті 235, ч. 1 статті 759, ч. 1 статті 936 та статті 944 ЦК України, свідчить про те, що договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

Також, за змістом приписів цивільного законодавства вбачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети -приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 статті 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згаданий договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди.

Разом з тим колегія суддів бере до уваги, що приписами статті 287 ГК України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна -майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до чинного на момент укладення договору Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

За змістом статті 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності Державне агентство рибного господарства України надає орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Отже, правомочності щодо розпорядження об`єктами права державної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать органу, яким у спірних правовідносинах є Фонд державного майна України, але за згодою органу, який здійснює функції управління об`єктом державної власності, тобто Державний комітет рибного господарства України (Державне агентство рибного господарства України).

В свою чергу судом встановлено, що будь-яких повноважень щодо надання згоди про передачу цього майна в оренду Фонд державного майна України та Державний комітет рибного господарства України не надавали. І відповідно внаслідок укладання між ДП Укрриба та ФОП Чередніченко Б.П. договору про зберігання з правом користування гідротехнічних споруд відбулась незаконна передача державного майна в користування приватної особи.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заявник апеляційної скарги, посилаючись на ті обставини, що у позивача відсутні правомочності на укладання договорів оренди рибацьких ставків, до яких відносяться і гідроспоруди, не скористався правом на подання зустрічного позову щодо визнання згаданого договору недійсним.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, надавши правову оцінку договору зберігання з правом користування майном, який за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди, враховуючи межі позовних вимог та межі перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає неправомірним задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу за таким договором (з урахуванням додаткової угоди №21 до договору зберігання), який є нікчемним в силу Закону.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи, що об`єкти, які є предметом договору на виконання договору зберігання з правом користування від 01.07.2009 №17/09 від 01.07.2009 (з урахуванням додаткової угоди від 11.05.2012 №21) відносяться до захисних гідротехнічних споруд та мають загальнодержавне значення, а передача їх в оренду заборонена згідно вимог п. 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а умови щодо передання державного майна, яке підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, в оренду та користування, порушують публічний порядок.

Оскільки нікчемний договір не створює правові наслідки для сторін, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за цим договором, і відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2019 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а тому відповідно до положень ч. 1 статті 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи Чередніченка Бориса Петровича задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2019 у справі №925/343/19 скасувати. Прийняти нове рішення про відмову у позові.

Стягнути з Державного підприємства Акваресурси (18007, м. Черкаси, вул. Луценка, 7 оф. 4 ЄДРПОУ 37853178) на користь Фізичної особи Чередніченка Бориса Петровича ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 2881 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку відповідно до вимог статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 30.03.2020.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко