Рішення

від 20.01.2010 по справі 2-411/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-411/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.01.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Український вантажний комплекс про стягнення боргу по заробітній платі та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд до ДП Український вантажний комплекс з позовною заявою, в якій зазначала, що при звільненні її з 31.08.2009 року відповідач не виплатив їй заборгованість по заробітній платі та не провів остаточний розрахунок.

Посилаючись на грубе порушення своїх трудових прав позивач просила стягнути з ДП Український вантажний комплекс 30260,84 грн. нарахованої однак не виплаченої при звільненні заробітної плати та 15000 грн. моральної шкоди.

В зв`язку з тим, що з вини ДП Український вантажний комплекс їй при звільненні не були виплачені належні гроші в строки передбачені трудовим законодавством, вона також просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки заробітної плати та в зв`язку з цим і моральну шкоду у розмірі 15000 грн..

Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.

У судовому засідання позивач уточнила позов та просила суд стягнути на її користь невиплачену відповідачем заробітну плату за період з лютого по серпень 2009 року включно у сумі 47529 грн.84 коп. на підставах викладених у позові.

Представник відповідача в суд не з`явився повторно, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, написав заяву про перенесення дати судового засідання по причині звільнення генерального директора підприємства .

Суд, вважає цю причину не поважною і тому постановляє рішення за відсутності представника відповідача і з згоди позивача ухвалює заочне рішення., що відповідає нормам ст. 224 ЦПК України. Вислухавши пояснення позивача та дослідивши докази по справі суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №10-к від 22.07.2008 року позивач була прийнята на роботу начальником відділу бухгалтерського обліку і звітності головного бухгалтера на умовах укладеного контракту. 29.04.2009 року позивач надала відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку з переїздом у іншу місцевість, однак її було звільнено тільки 30.08.2009 року з посади за власним бажанням за ст. 38 КЗоТ України та 30.08.2009 року вона одержала трудову книжку. На час написання заяви про звільнення підприємство мало перед нею заборгованість по заробітній платі у розмірі 30260,84 грн. за період з лютого по травень 2009 року відповідно до довідки №89 від 15.06.2009 року, а до звільнення, тобто 30.08.2009 року заборгованість збільшилася ще на 3 місяці: червень, липень та серпень 2009 року на 17269 грн. (5753 грн.х3міс.), а разом це становить 47529 грн. 84 коп. (30260,84+17269). Належної суми позивач при звільненні не отримав до теперішнього часу, що є порушенням вимог ст. 116 КЗпП України.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, організації, установи, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений законом термін виплатити не оспорюванні суми.

Суд вважає, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або наступного дня після звільнення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами ст. 117 КЗпП України, а саме стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тому суд стягує з відповідача за три місяця до її звільнення 17269 грн. (5753 грн.х 3міс ), де 5753 грн. її зарплатня.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави 475 грн. 30 коп. судового збору та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10-11,28-29, 57-60, 158, 209, 214-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Український вантажний комплекс на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 47525 грн. 84 коп. , а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Український вантажний комплекс на користь держави судовий збір у розмірі 475 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а разом 595 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу для ознайомлення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення на письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження подачею апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя В.Г.Циганок