Рішення

від 23.12.2019 по справі 303/444/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/444/19

Провадження № 2/304/275/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника орган опіки та піклування

Перечинської міської ради - Беци С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 303/444/19 за позовом представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвоката Біловара Богдана Юрійовича до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Мукачівської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації та орган опіки та піклування Перечинської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-

В С Т А Н О В И В:

представник позивачів звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що з 15 листопада 2011 року ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Від такого в них народилася одна дитина, а саме син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2011 року. Однак, спільне життя у них не склалося, у зв`язку з чим рішенням Свалявського районного суду від 29 березня 2016 року даний шлюб було розірвано, та визначено місце проживання дитини разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживають і батьки ОСОБА_2. - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, після розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_4 проживає разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач уклала шлюб з іншою особою, змінила своє прізвище на ОСОБА_2 та переїхала проживати з неповнолітнім сином ОСОБА_6 в інше місце, а також чинить перешкоди позивачам у спілкуванні та вихованні дитини. На неодноразові намагання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передати дитині подарунки, а також на прохання надати їм можливість побачитись з такою відповідачка відмовляє. Позивачі, як свідомі громадяни, розуміють свої обов`язки приймати участь у вихованні ОСОБА_6 , та мають велике бажання вільно спілкуватися з останнім та виховувати такого. Оскільки поведінка відповідача порушує права позивачів та дитини, а також порушує принцип рівності прав батьків щодо участі у вихованні та спілкуванні з такою, а всі позасудові спроби з боку позивачів врегулювати дане питання не дали бажаного результату, тому просить визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наступні способи їх участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , а саме: особисті побачення з дитиною ОСОБА_6 кожні перші, треті вихідні місяця (п`ятниця, субота, неділя) в період з 18.00 год п`ятниці до 19.00 год неділі, за місцем проживання баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_3 , без участі матері та її рідних; спільне святкування свят з дитиною ОСОБА_6 (Різдво, Новий рік, Пасха) рік через рік, тобто один рік з батьком, бабою та дідом, один - з матір`ю; спільний відпочинок упродовж половини осінніх,зимових, весняних та літніх канікул, за умови попереднього повідомлення матері не пізніше п`яти днів до початку такого відпочинку; спільне святкування свят батьком ОСОБА_4 , бабою ОСОБА_1 , дідом ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_6 щорічно ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 - дні народження баби та діда, ІНФОРМАЦІЯ_4 - день народження батька; необмежене спілкування батька ОСОБА_4 , баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 , особисто з використанням засобів телефонного, поштового, електронного та інших видів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування; у період хвороби безперешкодне відвідування дитини ОСОБА_6 батьком ОСОБА_4 , бабою ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_3 , за місцем фактичного знаходження (проживання) дитини. Також просить стягнути з відповідача на користь позивачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 23 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - Біловара Богдана Юрійовича до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Мукачівської РДА про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Ухвалою Перечинського районного суду від 03 липня 2019 року залучено у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - службу у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації.

Ухвалами цього ж суду від 04 вересня 2019 року залучено до участі у цій справі орган опіки та піклування Перечинської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Що стосується вимоги про спільний відпочинок на канікулах, то просила визначити такий на літніх канікулах упродовж одного місяця, на інших канікулах - половину таких.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що вважає позов надуманим, згідна на порядок участі позивачів у вихованні її сина ОСОБА_6 , визначений протоколом опікунської ради виконкому Перечинської міської ради від 15 червня 2018 року. Крім цього не заперечила щодо спільного святкування позивачами з дитиною їх днів народжень щорічно, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7, необмеженого спілкування особисто з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших видів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування, безперешкодного відвідування дитини у період хвороби за місцем її фактичного знаходження (перебування). У решті вимог просила відмовити.

У судовому засіданні Беца С.А. як представник органу опіки та піклування Перечинської міської ради вирішення спору залишила на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання представник служби у справах дітей Мукачівської районної державної адміністрації також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без їх участі.

Представник служби у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що вони не уповноважені розглядати питання стосовно осіб, які проживають на території об`єднаної територіальної громади міста Перечин. Оскільки ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю в АДРЕСА_3 , тому участь у судовому засіданні є компетенцією відповідного структурного підрозділу Перечинської міської ради.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України Про охорону дитинства ).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про охорону дитинства кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та відповідач перебували у шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області 25 серпня 2011 року (а. с. 17).

Також встановлено, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року вищевказаний шлюб розірвано та визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 з його матір`ю, відповідачем ОСОБА_2 (а. с. 18-21). Така на даний час разом з сином проживає по АДРЕСА_3 (а. с. 38, 84, 88).

Крім цього встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 та відповідно дідусем та бабусею ОСОБА_6 , що визнано сторонами та згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає (а. с. 10-17). Так, позивачі проживають по АДРЕСА_1 , де ними створені належні матеріально-побутові умови для перебування онука, що стверджується актом обстеження № 02-16/500 від 30 травня 2018 року (а. с. 22-24, 25, 99). Доказів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 можуть негативно впливати на фізичний та психологічний розвиток дитини, суду протягом розгляду справи надано не було, згідно характеристик голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області такі характеризуються позитивно (а. с. 23, 24).

Однак, як вбачається з позовної заяви, у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існують перешкоди в спілкуванні з онуком та участі у вихованні останнього.

Відповідно до Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принциповим є положення про те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно ст. 1 Закону України Про охорону дитинства контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Частиною 3 статті 291 ЦК України визначено, що фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно ч. 1 ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Так, протоколом опікунської ради виконкому Перечинської міської ради від 15 червня 2018 року вирішено у зв`язку із спільною згодою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановити наступний порядок побачень позивачів з онуком: на осінніх та весняних канікулах з п`ятниці вечора до неділі після обіду; на літніх та зимових канікулах 8 днів за попередньою домовленістю між сторонами про конкретну дату (а. с. 87).

Разом з цим, позивачі посилаються на те, що на їх неодноразові намагання передати онукові подарунки чи побачитися з останнім відповідач відмовляє, що порушує їх права та суперечить інтересам дитини, а всі позасудові спроби врегулювати вказане питання бажаного результату не дали.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Позивачі таким своїм правом скористалися та звернулися до суду із вказаним позовом.

Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ст. 159 СК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Таким чином, суд вважає, що позбавлення позивачів права участі у спілкуванні та вихованні малолітнього онука може позбавити останнього родинних зв`язків з бабою та дідом, любові та турботи з боку позивачів.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають безумовне право на спілкування з онуком та участь у його вихованні незалежно від того, з ким він проживає, суд з метою дотримання інтересів дитини та збереження її зв`язків із сім`єю вважає за доцільне визначити наступні способи участі позивачів у вихованні ОСОБА_6 : спільний відпочинок з дитиною на осінніх та весняних канікулах з п`ятниці вечора до неділі після обіду, на зимових канікулах 8 (вісім) днів, на літніх канікулах 2 (два) тижні за попередньою домовленістю між сторонами про конкретну дату не пізніше п`яти днів до початку такого відпочинку; спільне святкування днів народжень бабусі та дідуся з дитиною щорічно ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7; необмежене спілкування особисто з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших видів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування; та безперешкодне відвідування дитини у період хвороби за місцем її фактичного знаходження (перебування).

Що стосується доводів відповідача про відсутність предмета спору у даній справі, так як будь-яких перешкод у спілкуванні та вихованні дитини у бабусі та дідуся немає, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Враховуючи наведене, звернення до суду з позовом з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів не може визнаватись зловживанням процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки відповідачем будь-яких доказів у підтвердження її доводів про відсутність предмета спору до суду подано не було, тоді як позивачі звернулися до суду для визначення способів їх участі у вихованні онука з метою реалізації встановленого СК України відповідного права, тому суд такі відхиляє.

Згідно квитанції № 11 від 22 січня 2019 року представником позивачів сплачено 768,40 грн. судового збору (а. с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Оскільки даний позов до суду подано одночасно трьома позивачами, ухвалою суду від 04 вересня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тобто у зв`язку з відмовою останнього від позову, тому враховуючи задоволення решти позовних вимог судовий збір, який понесли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у сумі 512,27 грн. (768,40 грн. - (768,40 грн. : 3)), підлягає стягненню з відповідача на їх користь.

На підставі наведеного та керуючись ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст. ст. 1, 8, 10 Закону України Про охорону дитинства , ст. ст. 7, 19, 150, 159, 257, 263 СК України, ч. 3 ст. 291 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 44, 76-83, 141, 258-259, 265, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) - адвоката Біловара Богдана Юрійовича (АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Мукачівської районної державної адміністрації (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Горького, № 21; код в ЄДРПОУ 42103131), служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 35152206) та орган опіки та піклування Перечинської міської ради (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл.Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задовольнити частково.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- спільний відпочинок з дитиною на осінніх та весняних канікулах з п`ятниці вечора до неділі після обіду, на зимових канікулах 8 (вісім) днів, на літніх канікулах 2 (два) тижні за попередньою домовленістю між сторонами про конкретну дату не пізніше п`яти днів до початку такого відпочинку;

- спільне святкування днів народжень бабусі та дідуся з дитиною щорічно ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7;

- необмежене спілкування особисто з дитиною за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших видів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;

- безперешкодне відвідування дитини у період хвороби за місцем її фактичного знаходження (перебування).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 512 (п`ятсот дванадцять) грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

Головуючий: Ганько І. І.