Рішення

від 26.12.2019 по справі 713/1720/19

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/1720/19

Провадження №2/713/653/19

РІШЕННЯ

іменем України

26.12.2019 м. Вижниця

Вижницьким районним судом Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретаря судового засідання Паучек Є.В., представника позивача адвоката Сковронського Віктора Івановича, відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії.

У позові вказував, що 04.02.2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено Ліцензійний договір №1 на використання науково-технічного ноу-хау.

05.07.2019 року стало відомо про розповсюдження відповідачем його конфіденційної інформації, а саме місця проживання та фотографії, шляхом опублікування на своїй персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 статті та долучення до неї фотографії Ліцензійного договору №1, на якій чітко видно адресу його місця проживання та фотографію.

Він попросив ОСОБА_1 видалити дану фотографію, оскільки адреса місця проживання є його конфіденційною інформацією, а дозволу на поширення даної інформації та фотографій відповідачу не надавав. Однак, відповідач категорично відмовлявся від видалення даної інформації.

Зазначав, що з аналізу ст.32 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 року, ст.7 ЗУ Про доступ до публічної інформації , ч.1 та ч.2 ст.11 ЗУ Про інформацію слідує, що інформація про його місце проживання належить до конфіденційної інформації, тобто до публічної інформації з обмеженим доступом. Тому, розповсюдження даної інформації відповідачем порушує його права на недоторканість особистого і сімейного життя.

Згоди на розповсюдження фотографій із його зображенням відповідачеві не надавав.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.8 ЗУ Про захист персональних даних вправі застосовувати засоби правового захисту, зокрема на відшкодування моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в зв`язку з поширюванням конфіденційної інформації та фотографії.

Вважає, що сума у 50000,00 грн. є адекватною для відшкодування душевних страждань, а також не може вважатися явно заниженою чи завищеною і повністю відповідатиме принципу розумності та справедливості.

Посилаючись на ст.ст.15, 16, 275, 278, 280 ЦК України просив: визнати неправомірним використання ОСОБА_1 на особистій сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням персональних даних, а саме місця проживання та фотографій ОСОБА_2 та зобов`язати його припинити дії, спрямовані на втручання в особисте життя ОСОБА_2 шляхом видалення з особистої сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 персональних даних, а саме фотографій Ліцензійного договору 1 на використання науково-технічного ноу-хау укладеного 04.02.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фотографій на яких зображено ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судовий збір за надання позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Сковронський В.І. заявлений позов підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявлений позов не визнав. Підтримав відзив на позов, у якому зазначив, що ліцензійний договір на використання науково-технічного ноу-хау №1 від 04.02.2019 року не є секретним, а є публічним. Секретним є лише науково-технічна інформація - його ноу-хау.

Про те, що договір не є секретним, а є публічним, однозначно знав позивач, бо діяв добровільно, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, про що вказано в договорі. Підписуючи договір, ставлячи на ньому свій відбиток пальця і свій особистий підпис та особисту печатку він усвідомлював, що набуває статусу публічної особи, а не фізичної приватної особи.

Саме ОСОБА_2 зробив дане фото в момент здійснення вищевказаних дій, про що, на підтвердження здійснення ним юридичного правочину - фіксації факту підписання саме ним, а не кимось іншим, публічного договору, надіслав йому не на паперовому носії, а в електронному варіанті документальне фото. Дане фото не має статусу приватного, художнього фото (твору), а є юридичним правовим документом.

Його персональна сторінка у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 є такою, що містить публічну інформацію, яка є лише доступна обмеженому колу його друзів. Тобто інформація має обмежений доступ, а сторінка є його персональною сторінкою, адже він не є журналіст засобу масової інформації. Крім того він все це публічно робив в інтересах свого економічного добробуту та захисту своїх прав: авторського права та права на інтелектуальну власність, що і передбачено законодавством. Про втручання в особисте і сімейне життя ОСОБА_2 не може бути навіть мови, оскільки такого втручання з його сторони не було.

Перша його публікація з тією ж фотографією була розміщена на Fасеbооk ІНФОРМАЦІЯ_3, і на неї ОСОБА_2 ніяким чином не реагував, оскільки вона його очевидно влаштовувала. А вже 05.07.2019 року позивача вивела з себе його повторна публікація даної фотографії з коментарем про те, що ОСОБА_2 приїжджав до нього додому 29.05.2019 року, де у зв`язку з укладенням 04.02.2019 року між ними Ліцензійного договору №1, він досконало пояснив йому принцип дії безпаливного Електрогенератора-двигуна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Саме остання фраза вивела ОСОБА_2 з себе.

Зазначав, що очевидним є той факт, що обмеженим розповсюдженням на власній персональній сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 даної інформації, він не порушує прав позивача на недоторканість особистого і сімейного життя.

Вважає, що ОСОБА_2 не надав належних доказів, про порушення його прав, зазначених в позові, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Просив позов відхилити в повному обсязі та визнати правомірним використання ним даних на особистій сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: фотографії ліцензійного договору №1 на використання науково-технічного ноу-хау, укладеного 04.02.2019 року між ОСОБА_2 та ним, та фотографії, на якій зображений ОСОБА_2 , як один із учасників несекретного (публічного) договору.

Суд, заслухавши представника позивача адвоката Сковронського В.І., відповідача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги:

визнати неправомірним використання ОСОБА_1 на особистій сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням персональних даних, а саме місця проживання та фотографій ОСОБА_2 та зобов`язати його припинити дії, спрямовані на втручання в особисте життя ОСОБА_2 шляхом видалення з особистої сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 персональних даних, а саме фотографій Ліцензійного договору 1 на використання науково-технічного ноу-хау укладеного 04.02.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фотографій на яких зображено ОСОБА_2 ;

стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

На підтвердження позовних вимог позивачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Сковронським В.І. надано такі докази:

- копію Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет №153/2019-ЕВ від 03.09.2019 року, складений директором Дочірнього підприємства Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес ОСОБА_3 , зі змісту якого встановлено, що відповідно до Порядку надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення, затвердженого Об`єднанням підприємств Український мережевий інформаційний центр 08.05.2019 року, повноважень, наданих за результатами акредитації, що підтверджені Свідоцтвом про акредитацію, виданим ОП УМІЦ 08.05.2019 року, на підставі заявки щодо проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет, яку подав через онлайн-сервіс WЕВ-FІХ заявник - ОСОБА_2 , 02.09.2019 року було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 (id:НОМЕР_9; далі - досліджувана веб-сторінка №1).

За результатами дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки №1 було встановлено, що остання є персональною сторінкою користувача соціальної мережі Fасеbооk з іменем " ОСОБА_1 ", на якій цим користувачем розміщені публікації (пости):

- від 20.08.2019 року, що завантажується за адресою у мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_5 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 02.09.2019 року (іd: НОМЕР_10; далі - досліджувана веб-сторінка №2);

- від 11.07.2019 року, що завантажується за адресою у мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 02.09.2019 року (іd: НОМЕР_11; далі - досліджувана веб-сторінка №3);

- від 07.07.2019 року, що завантажується за адресою у мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_7 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 02.09.2019 року (іd: НОМЕР_12; далі - досліджувана веб-сторінка №4).

За результатами проведеної перевірки веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8, що включає досліджувані веб-сторінки №1-4, було встановлено: доменне ім`я; доступність за доменним ім`ям веб-сайту для публічного використання у мережі Інтернет; дату та час реєстрації доменного імені; дату внесення останніх змін щодо зареєстрованого доменного імені; дату та час завершення строку реєстрації доменного імені; DNS-сервер (-и); WHOIS Server; інформацію про реєстратора доменного імені; інформацію про реєстранта доменного імені в службі WHOIS; ІР-адресу (и), якій/яким відповідає доменне ім`я; інформацію про хостинг-провайдера; інформацію про достовірність/точність відображення змісту досліджуваної (-их) веб-сторінки (-ок) в браузері Google Chrome.

До висновку додано копії:

1) роздруківки файлу фіксації, збереженого у форматі РDF, що містить відображення змісту досліджуваної веб-сторінки №1 (на 16 арк.);

2) роздруківки файлу фіксації, збереженого у форматі РDF, що містить відображення змісту досліджуваної веб-сторінки №2 (на 3 арк.);

3) роздруківки файлу фіксації, збереженого у форматі РDF, що містить відображення змісту досліджуваної веб-сторінки №3 (на 2 арк.);

4) роздруківки файлу фіксації, збереженого у форматі РDF, що містить відображення змісту досліджуваної веб-сторінки №4 (на 2 арк.);

5) цифрового носія типу DVD-R (серійний номер НОМЕР_4 ), що містить:

файли фіксації, збережені у форматах РNG, JРG та РDF, що містять відображення змісту досліджуваних веб-сторінок;

файли архівів, що містять: журнали із хронологією запитів/відповідей від браузерів до серверів із досліджуваними веб-сторінками; вихідні коди досліджуваних веб-сторінок; файли, що є складовими частинами веб-сторінок, у тому числі завантажені з інших Інтернет-ресурсів;

6) копію Свідоцтва про акредитацію, виданого ОП УМІЦ 08.05.2019 року (на 1 арк.).

На підтвердження викладених у відзиві на позов заперечень проти позову та спростування позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 надано такі докази:

- оригінал науково-популярного видавництва ІНФОРМАЦІЯ_9 в авторській редакції ОСОБА_1 2017 року;

- оригінал та копію Ліцензійного договору на використання науково-технічного ноу-хау №1 від 04.02.2019 року, зі змісту якого встановлено, що винахідник-науковець, громадянин України ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт: серія НОМЕР_6 виданий 23.03.1999 року, прописаний в АДРЕСА_1 (надалі - Ліцензіар) та (надалі - Ліцензіат), в особі громадянина України ОСОБА_2 , власний податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , місце проживання зареєстрований АДРЕСА_2 ; серія НОМЕР_8 паспорта, виданий 20.02.2009 року Коломийським МВ УМВС України в Івано-Франківській області, надалі разом сторони, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами чинного цивільного законодавства України, щодо недійсності правочинів, керуючись нормами ЦК України, відповідно до ст.28 ЗУ Про охорону прав на винаходи і корисні моделі , ст.7 ЗУ Про науково-технічну інформацію , та ЗУ Про авторське право і суміжні права , інших норм чинного законодавства України, уклали даний ліцензійний договір про таке:

Ліцензіар надає Ліцензіату право на використання науково-технічних ноу-хау, в рамках модифікації, яка захищена даним ліцензійним договором, як "науково-технічне ноу-хау", та усіма додатками до нього.

Виключне право на ноу-хау, що є незапатентованою секретною науково-технічною інформацією, в усіх випадках і відношеннях залишається за Ліцензіаром, як єдиним автором науково-технічного ноу-хау з експериментальною базою - фізичними експериментами.

Будь-які виробництва з використанням ноу-хау, що є предметом цього договору, можуть використовуватись як в Україні так і за її межами з обов`язкової письмової згоди Ліцензіара.

Предметом даного ліцензійного договору є: модифікація винаходу, що має назву Електрогенератор-двигун ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який базується на Принципі дзеркальної симетрії ОСОБА_1 в електромагнітних процесах , з цього принципу витікає Правило ОСОБА_1 , принцип його дії є науково-технічним ноу-хау Ліцензіара, - як і інша додаткова конфіденційна науково-технічна інформація, яка надаватиметься в додатках до цього договору Ліцензіату лише виключно для використання в створені цієї модифікації. Вони є також науково-технічними ноу-хау Ліцензіара. Всі додатки до цього договору будуть складовою частиною даного цивільного договору, якщо навіть не буде його нотаріальної реєстрації, і матимуть однакову юридичну силу без нотаріальної реєстрації.

Модифікація винаходу має назву Електрогенератор-двигун ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 - це є електрогенератор і двигун як одне ціле.

Використання даної модифікації винаходу визнається: розробка, виготовлення, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням науково-технічного ноу-хау, яке Ліцензіат не має право передавати будь-якій іншій стороні без письмової згоди Ліцензіара чи його Правонаступника.

Також у даному договорі сторони визначили: Права і обов`язки Ліцензіара (п. ІІІ); Права і обов`язки Ліцензіата (п. ІV); Термін дії договору (п. V); Вирішення суперечок (п. VІ); Інші умови (п. VІІ); Реквізити та підписи сторін.

Договір підписаний його сторонами 04.02.2019 року, скріплений їх печатками та відбитками пальців рук;

- копію роздруківки з веб-сайту Кращі фрілансери в Україні, Ленченков ;

- копію роздруківки з ЄДР за кодом ЄДРПОУ 40737552 про Громадську організацію Аналітико-психологічний центр Презумпція людяності ;

- виписку з переписки на Вайбер між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 05.07.2019 року (два пости) та від 06.07.2019 року (три пости);

- копію сторінки із зображенням ОСОБА_2 у момент підписання ним та скріплення відбитком великого пальця Ліцензійного договору на використання науково-технічного ноу-хау №1 від 04.02.2019 року та першої і останньої сторінок даного договору.

При вирішенні позовних вимог про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування у зв`язку з цим моральної шкоди суд застосовує норми права.

Статтею 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Частиною 1 ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим у ч.1 ст.68 Конституції України закріплений обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

А у частинах 1, 2 та 4 ст.32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2012 від 20.01.2012 року надано роз`яснення положенням частин 1, 2 ст.32, частин 2, 3, статті 34 Конституції України, які слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Положеннями частин 1 та 2 ст.11 ЗУ Про інформацію передбачено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Закон України Про захист персональних даних регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Відповідно до ст.14 ЗУ Про захист персональних даних поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З наданого відповідачем та безпосередньо дослідженого у судовому засіданні оригіналу укладеного між сторонами Ліцензійного договору на використання науково-технічного ноу-хау №1 від 04.02.2019 року установлено, що під час його укладення сторонами було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними.

Надаючи оцінку наданій на підтвердження позовних вимог позивачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Сковронським В.І. копії Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет №153/2019-ЕВ від 03.09.2019 року, складеному директором Дочірнього підприємства Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що він є недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ч.6 та ч.7 ст.102 ЦПК України.

Зокрема у ньому не зазначено: де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, а також у ньому не зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Всупереч вимогам ст.ст.12, 81 ЦПК України інших належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, а зокрема на доведення факту неправомірного використання відповідачем інформації, що містить персональні дані позивача, а також того, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, ні позивачем ОСОБА_2 , ні його представником адвокатом Сковронським В.І. суду не надано.

Враховуючи викладені норми права та встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії безпідставні та необґрунтовані, а ґрунтуються на власному тлумаченні позивачем та його представником вимог чинного цивільного законодавства та характеру спірних правовідносин виключно на власну користь, а отже задоволенню не підлягають.

Суд також відмовляє у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки ця вимога є похідною від позовної вимоги про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні якої відмовлено.

Також безпідставні посилання позивача на положення ст.ст.303, 308 ЦК України, та ст.8 ЗУ Про рекламу , оскільки зображення позивача під час підписання ним договору не може розцінюватися його фотографією чи рекламою будь-чого.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

На підставі викладеного, ст.ст.32, 34, 68 Конституції України, ст.ст.15, 16, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст.11, 30 ЗУ Про інформацію , ст.14 ЗУ Про захист персональних даних , керуючись ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 16, 19, 51, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання неправомірним використання інформації, що містить персональні дані та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вижницький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя І. В. Пилип`юк