Ухвала

від 09.01.2020 по справі 922/3043/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" січня 2020 р. Справа № 922/3043/19

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків (вх. №74 Х/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Кухар Н.М. о 13 годині 02 хвилини 26.11.2019 (повний текст складено 05.12.2019) у справі №922/3043/19

за позовом Заступника прокурора Харківської області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185),

до відповідачів:1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128-А, код ЄДРПОУ 25192236),

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" (61010, м. Харків, пров. Більшовицький, 12-А, код ЄДРПОУ 30588900),

3)Харківської державної академії фізичної культури (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 99, код ЄДРПОУ 02928261),

про визнання недійсними додаткових угод до договору,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах Міністерства освіти і науки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа", м. Харків, Харківської державної академії фізичної культури, м. Харків, в якому просить суд визнати недійсними з моменту укладання додаткові угоди до Договору про спільну діяльність №1/30-09 від 30.09.2004, укладені між відповідачами, а саме: додаткову угоду №3 від 15.01.2006; додаткову угоду №5 від 13.09.2006; додаткову угоду №6 від 29.12.2006; додаткову угоду №7 від 25.06.2007; додаткову угоду №8 від 27.06.2007; додаткову угоду №9 від 29.12.2011; додаткову угоду №9 від 10.12.2013.

Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірні додаткові угоди суперечать приписам ст. 92 Земельного кодексу України, а також пункту 20 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Постанові Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 про затвердження "Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", Розпорядженню Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 703-р "Питання укладення деяких договорів", зазначає, що Харківською державною академією фізичної культури не було дотримано спеціальної процедури укладення оскаржуваних додаткових угод до Договору про спільну діяльність, а саме: не отримано погодження суб`єкта управління державним майном - Міністерства освіти і науки України - на укладення зазначених додаткових угод, у зв`язку з чим у відповідача-3 відсутні правові підстави для передання у користування ТОВ "Оптима" та ТОВ "Альфа" державного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 у задоволенні позову Заступника прокурора Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ: 02910108) в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10; код ЄДРПОУ: 38621185) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128-А; код ЄДРПОУ: 25192236), Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа" (61019, м. Харків, провул. Більшовицький, 12-А; код ЄДРПОУ: 30588900), Харківської державної академії фізичної культури (61058, м.Харків, вул. Клочківська, 99; код ЄДРПОУ: 02928261) про визнання недійсними додаткових угод до договору відмовлено.

Господарський суд першої інстанції виходив із того, що на момент укладення Додаткової угоди №3 та Додаткової угоди №5 був чинний Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992, яким не була встановлена обов`язкова процедура погодження договорів про спільну діяльність чи додаткових угод до цих договорів з міністерствами чи іншими органами виконавчої влади.

Крім того господарський суд звернув увагу, що Розпорядження КМУ від 07.05.2008 № 703-р "Питання укладення деяких договорів" та Постанова КМУ від 11.04.2012 № 296 № "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", на які посилається позивач, як на підставу для визнання недійсними Додаткової угоди №3 та Додаткової угоди №5 не можуть прийматися до уваги, оскільки підзаконні нормативно-правові акти, які зазначає позивач, набули чинності після укладення Додаткової угоди №3 та Додаткової угоди №5, а тому не можуть поширювати свою дію на порядок їх укладення.

Інші додаткові угоди, зокрема: Додаткова угода № 6 до Договору від 29.12.2006 (далі - Додаткова угода № 6), Додаткова угода № 7 до Договору від 25.06.2007 (далі - Додаткова угода № 7), Додаткова угода № 8 від 27.06.2007 до Договору (далі - Додаткова угода № 8) були укладені відповідачами вже після набрання чинності Законом України "Про управління об`єктами державної власності". Додаткова угода №9 від 29.12.2011 до Договору була укладена під час дії Розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання укладення деяких договорів" від 07.05.2008, Додаткова угода №9 від 10.12.2013 до Договору була укладена відповідачами після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296.

Норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу визнання недійсними додаткових угод, регулюють правові відносини, пов`язані з укладенням договорів спільної діяльності та відчуженням державної власності підприємствами, установами, організаціями без згоди уповноваженого органу управління. Однак, додатковими угодами №3 від 15.01.2006, №5 від 13.09.2006, №6 від 29.12.2006, №7 від 25.06.2007, №8 від 27.06.2007, №9 від 29.12.2011, №9 від 10.12.2013 не передбачено відчуження державного майна третім відповідачем.

Судом зазначено, що обов`язок з передання третім відповідачем земельної ділянки випливає саме з Договору про спільну діяльність №1/30-09 від 30.09.2004, а не з додаткових угод до нього. А дійсність та чинність укладеного сторонами Договору про спільну діяльність №1/30-09 від 30.09.2004 встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №922/3093/17.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник прокурора Харківської області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Про дату, час розгляду апеляційної скарги просить повідомити сторони та Прокуратуру Харківської області для забезпечення участі у справі.

Апелянт вважає, що рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник наполягає, що спірні додаткові угоди №3 від 15.01.2006, №5 від 13.09.2006, №6 від 29.12.2006, №7 від 25.06.2007, №8 від 27.06.2007, №9 від 29.12.2011, №9 від 10.12.2013 до Договору про спільну діяльність №1/30-09 від 30.09.2004 укладені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем-3 не було дотримано спеціальної процедури укладення оскаржуваних додаткових угод, а саме: не отримано погодження суб`єкта управління державним майном на укладення зазначених додаткових угод.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання позивача на положення земельного законодавства як на підставу для визнання недійсними додаткових угод.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду встановлено ставку у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судом встановлено, що до суду першої інстанції прокурором заявлено позов про визнання недійсними додаткових угод №3 від 15.01.2006, №5 від 13.09.2006, №6 від 29.12.2006, №7 від 25.06.2007, №8 від 27.06.2007, №9 від 29.12.2011, №9 від 10.12.2013 до Договору про спільну діяльність №1/30-09 від 30.09.2004, тобто позивачем заявлено сім вимог немайногово характеру.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою сплаті підлягав судовий збір на підставі пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме 1921,00*7=13447,00 грн.

Отже, при зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 13447,00 *150%=20170,50 грн.

В якості доказу сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 апелянтом до апеляційної скарги додано платіжне доручення №3376 від 20.12.2019, за яким сплачено судовий збір у розмірі 2881,50 грн.

Тобто, апелянтом сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством, що є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду з наданням апелянту строку для усунення виявлених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору до Східного апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999654

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA858999980313141206082020003

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Статтею 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До матеріалів апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 додано описи вкладення у рекомендований лист, відповідно до яких на адреси ТОВ "Оптима", ТОВ "Альфа", Харківської державної академії фізичної культури та Міністерства освіти і науки України апелянтом було надіслано касаційну скаргу по справ №922/3043/19.

Однак, до апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 не надано доказів надіслання апеляційної скарги (описів вкладання) сторонам у справі.

Також, до матеріалів апеляційної скарги долучено акт Господарського суду Харківської області №034208 від 28.12.2019, відповідно до якого відділом документального забезпечення та контролю, канцелярією під час перевірки документів апеляційної скарги по справі №922/3043/19, що надійшла від Прокуратури Харківської області, не виявилося доказів направлення апеляційної скарги.

Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга прокурора залишається без руху з наданням апелянту 10 денного строку з моменту отримання копії ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених судом недоліків скарги, а саме надати суду:

- докази доплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою у встановленому законом порядку та розмірі;

- докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, із застосуванням приписів статті 174 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно ч. 6 ст.260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач.

Керуючись ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3043/19 - залишити без руху.

2.Апелелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду: докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач І.А. Шутенко