Рішення

від 19.12.2019 по справі 910/9916/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2019Справа № 910/9916/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 910/9916/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС (36008, Полтавська область, м. Полтава, вулиця Кагамлика, будинок 35)

до 1) Енергетичної митниці Державної фіскальної служби (04215, м. Київ, вулиця Світлицького, будинок 28А)

2) Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6)

про стягнення 4 424 463,07 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Качмар О.Й.;

від відповідача 1: Украінцева І.В.;

від відповідача 1: Галуненко І.В.;

від відповідача 2: не з`явився;

вільний слухач: Бортман О.А .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Енергетичної митниці ДФС про стягнення 4 424 463,07 грн шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 порушені вимоги чинного митного законодавства України та допущено необґрунтоване тривале митне оформлення товару, чим завдано Товариству з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС шкоду в вигляді додаткових витрат, понесених, зокрема, в зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці коштів за надані додаткові послуги; у зв`язку зі збільшенням з 01.01.2017 ставки акцизного податку та розміру податку на додану вартість, а також витрат, понесених на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику штрафних санкцій за несвоєчасне повернення цистерн (вагонів) з України. За твердженням позивача, відповідач 1 незаконно та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку провів взяття проб (зразків) поставленого позивачу товару, зокрема, повідомив позивача про необхідність взяття проб з перевищенням строку, встановленого частиною першою статті 255 Митного кодексу України, взяття проб товару було проведено в порушення частини 2 статті 356 та частини 4 статті 558 Митного кодексу України за відсутності письмового рішення керівника відповідача 1, а також останній безпідставно (незаконно) утримував товар після подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару, проби якого було взято для проведення досліджень, до одержання результатів досліджень, не оформляючи тимчасові митні декларації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі № 910/9916/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС 4 424 463,07 грн шкоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 скасовано повністю та прийнято нове рішення. Позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ Плюс 4 424 463,07 грн шкоди.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин неправомірної поведінки відповідача, внаслідок якої позивачу було завдано шкоду, однак дійшов висновку про те, що шкода підлягає стягненню з Державного бюджету України, у зв`язку з чим залучив до участі у справі Державну казначейську службу України в якості відповідача 2.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 касаційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 скасовано; справу № 910/9916/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з розпорядженням В.о. керівника апарату суду № 05-23/1310 від 31.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9916/17 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Вказані рішення та постанову мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності усіх елементів цивільного правопорушення у розумінні норм статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, необхідних для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, а саме матеріали справи не містять доказів визнання дій (бездіяльності) Енергетичної митниці ДФС щодо митного оформлення товару позивача протиправними в судовому порядку.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/9916/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/9916/17 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 справу № 910/9916/17 прийнято до провадження суддею Селівоном А.М., приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі № 910/9916/17 позовні вимоги ТОВ СВГ ПЛЮС задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС 4 424 463,07 грн шкоди.

Так, через відділ діловодства суду 21.10.2019 від позивача надійшли пояснення і докази на підтвердження витрат, які позивач сплатив та має сплатити у зв`язку з розглядом справи б/н від 21.10.2019 до заяви про розподіл судових витрат, заявленої в судовому засіданні 15.10.2019 до закінчення судових дебатів, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1 421871,12 грн витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи № 910/9916/17, на підтвердження чого ТОВ СВГ ПЛЮС надало відповідні докази. Пояснення разом з доданими до них документами судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду від 05.11.2019 у справі № 910/9916/17 дослідивши матеріали пояснень та додані до них документи, які за їх змістом розцінено судом як заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, прийнято останню до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви позивача на 20.11.2019. Також зазначеною ухвалою суду зобов`язано заявника (позивача) протягом 2 (двох) робочих днів після отримання даної ухвали надіслати відповідачам 1 та 2 копію заяви б/н від 21.10.2019 про стягнення витрат на правничу допомогу разом з доданими до неї документами, надавши суду відповідні письмові докази; зобов`язано відповідачів 1, 2 надати через канцелярію суду в строк до 18.11.2019 письмові пояснення щодо заяви позивача б/н від 21.10.2019 про стягнення витрат на правничу допомогу, копію яких направити сторонам по справі.

У судове засідання 20.11.2019 з`явились представники позивача та відповідача 1.

Уповноважений представник відповідача 2 у судове засідання 20.11.2019 не з`явився.

Про час та місце судового засідання Державна казначейська служба України була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0103052563023.

Про поважні причини неявки уповноваженого представника в судове засідання 20.11.2019 відповідач 2 суд не повідомив.

Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання через канцелярію суду 07.11.2019 надійшло клопотання позивача про долучення доказів надсилання копії пояснення на адресу відповідачів 1 та 2, які було залучено до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 18.11.2019 від відповідача 1 надійшли письмові заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.11.2019 у зв`язку з усним клопотанням відповідача 1 щодо надання додаткового часу для підготовки контррозрахунку було протокольно оголошено судом перерву до 12.12.2019.

У судове засідання 12.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача 1.

Уповноважений представник відповідача 2 у судове засідання 20.11.2019 не з`явився,

Про час та місце судового засідання Державна казначейська служба України була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0103052563970.

Про поважні причини неявки суду відповідач 2 не повідомив.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через канцелярію суду 11.12.2019 від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень Енергетичної митниці від 18.11.2019 № 28-70-10-08/251 щодо заявлених позивачем витрат на професійну допомогу, які суд залучив до матеріалів справи.

Судом за клопотанням представника відповідача 1 протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до 19.12.2019 та вдруге запропоновано відповідачу 1 надати суду контррозрахунок щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 19.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача 1.

Уповноважений представник відповідача 2 у судове засідання 20.11.2019 не з`явився.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через канцелярію суду 19.12.2019 від відповідача 1 надійшов частковий контррозрахунок (вих. № б/н від 19.12.2019), який судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні уповноваженим представником відповідача 1 заявлено клопотання про витребування доказів, проте судом протокольно ухвалено відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про витребування доказів.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні 19.12.2019 надали усні пояснення з урахуванням поданого часткового конррозрахунку, а також заперечили по суті заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2019 надав усні пояснення по суті заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи №910/9916/17, відповів на запитання суду та надав для долучення до матеріалів справи роздруківки з ЄДРСРУ щодо судової практики з розгляду заяв про стягнення витрат на правничу допомогу.

Також в даному судовому засіданні представник відповідача 1 заявив усне клопотання про оголошення перерви, у задоволенні якого суд протокольно ухвалив відмовити.

Вимоги ухвали суду від 05.11.2019 в частині надання письмових пояснень щодо заяви позивача б/н від 21.10.2019 про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачем 2 не виконано.

Будь-яких заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача 2 на час розгляду заяви позивача б/н від 21.10.2019 про стягнення витрат на правничу допомогу суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Як встановлено судом за результатами розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про юридичні послуги № 1283-17 від 02.03.2017 (Загальні умови), укладений між ТОВ СВГ ПЛЮС (надалі - клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Василь Кісіль і партнери ; Договір про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови), укладений між ТОВ СВГ ПЛЮС та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Василь Кісіль і партнери ; рахунок № 27259 від 06.03.2017 на суму 360 000,00 грн; платіжне доручення № 1681 від 07.03.2017 на суму 360 000,00 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ СВГ ПЛЮС від 28.09.2017 на суму 360 000,00 грн; рахунок № 29151 від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; платіжне доручення № 3168 від 13.03.2018 на суму 530935,56 грн; акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ №СВГ ПЛЮС від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; банківську виписку за період з 07.03.2017 по 13.03.2018; податкові накладні та квитанції про реєстрацію цих накладних в реєстрі; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та помічниками адвокатів за період з березня 2017 по жовтень 2019 у справі про стягнення збитків № 910/9916/17; довідку про погодинну ставку вартості послуг юристів (адвокатів, помічників адвокатів), залучених до проекту Спір про стягнення збитків. Справа № 910/9916/17 від 18.10.2019; копії з трудової книжки Качмар О. Й; копії з трудової книжки Бортман О.А. ; копії з трудової книжки Подолєвої (Криштоф) А. І . ; копії з трудової книжки Свідло Є .В. ; копії з трудової книжки Чабан В.І.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3498/10 Качмар О.Й.; копію посвідчення помічника адвоката Бортман О.А.; копію посвідчення помічника адвоката Подолєвої А.І., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000079 від 15.12.2017 Свідло Є.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ № 000160 від 16.04.2018 Чабан В.І.

За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/9916/17, склала 1 421 871,12 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.1. Договору про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови) адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати ТОВ СВГ ПЛЮС послуги щодо проекту відповідно до п. 1.11 Загальних умов, а клієнт буде оплачувати гонорар, пов`язаний з наданням послуг, та відшкодовувати витрати, понесені адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням послуг по проекту (у справі Відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями чи бездіяльністю митних органів ).

Пунктом 5 Договору про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови) сторони погодили, що гонорар за підготовку Справи та ведення Справи в суді першої інстанції розраховується на основі погодинних ставок юристів, які будуть залучені до Справи, але не перевищуватиме 360 000 грн (з ПДВ).

Гонорар за ведення Справи в суді апеляційної інстанції розраховується на основі погодинних ставок юристів, які будуть залучені до Справи, але не перевищуватиме 10% від ціни позову (розмір відсотків вказано без ПДВ, ПДВ сплачується додатково) - сплачується протягом 7 днів з дня завершення розгляду Справи в суді апеляційної інстанції (отримання Клієнтом судового рішення суду апеляційної інстанції).

Гонорар за ведення Справи в суді касаційної інстанції розраховується на основі ставок юристів, які будуть залучені до Справи, але не перевищуватиме 10% від ціни позову (розмір відсотків вказано без ПДВ, ПДВ сплачується додатково) - сплачується протягом 7 днів з дня завершення розгляду Справи в суді касаційної інстанції (отримання Клієнтом остаточного судового рішення).

Передплата становить 300000 грн (ПДВ 60000 грн), всього 360000 грн та підлягає сплаті протягом 3 днів з дня укладення Договору.

Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами та помічниками адвокатів за період з березня 2017 по жовтень 2019 у справі про стягнення збитків № 910/9916/17, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, містить розрахунок кількості годин, за які було надано правничу допомогу, загальною кількістю годин - 378,9 з визначенням погодинної ставки.

Так, адвокатом Качмаром О.Й. (погодинна ставка 250 Євро) витрачено 105,4 годин; помічником адвоката Бортман О.А. (погодинна ставка 120 Євро) - 253,1 годин; помічником адвоката Подолєвою А.І. (погодинна ставка 90 Євро) - 16,4 годин; адвокатом Свідло Є.В. (погодинна ставка 180 Євро) - 2,0 години; адвокатом Чабаном В.І. (погодинна ставка 120 Євро) - 2 години.

На підставі наданих позивачем документів та письмових пояснень представника останнього в судових засіданнях судом встановлено, що з урахуванням кількості витраченого адвокатами та помічниками адвокатів часу на виконання робіт (надання послуг), розміру їхніх погодинних ставок та п. 5 Договору про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови) Товариством з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання Юридична фірма Василь Кі сіль і Партнери 890935,56 грн, що підтверджується рахунком № 27259 від 06.03.2017 на суму 360 000,00 грн; платіжним дорученням № 1681 від 07.03.2017 на суму 360 000,00 грн; рахунком № 29151 від 27.02.2018 на суму 530 935,56 грн; платіжним дорученням № 3168 від 13.03.2018 на суму 530935,56 грн; банківською випискою за період з 07.03.2017 по 13.03.2018; податковими накладними та квитанціями про реєстрацію цих накладних в реєстрі.

Відтак, за твердженням представника позивача, відшкодуванню підлягають як витрати, які Позивач уже поніс (сплатив) у розмірі 890935,56 грн, так і витрати у розмірі 530935,56 грн, які підлягають сплаті Позивачем згідно з п. 5 Договору про юридичні послуги № 1283-17-1 від 02.03.2017 (Спеціальні умови) після звершення розгляду справи (отримання Позивачем остаточного рішення суду).

З урахуванням норм процесуального законодавства та рішень Європейського суду з прав людини суд додатково наголошує, що при визначенні суми відшкодування останній має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши надані сторонами докази суд констатує, що перелік наданих адвокатським об`єднанням послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг містить найменування останніх, що не відповідають такому критерію реальності, зокрема, електронне листування , телефонні переговори з клієнтом , телефонний дзвінок клієнту щодо результатів судового засідання, подальших процесуальних дій , підготовка заяви про видачу копії судового рішення , підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи , вивчення ухвали суду про порушення провадження у справі , візит в суд, отримання повного тексту рішення , підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи тощо.

Судом також на підставі дослідження протоколів судових засідань враховано заперечення відповідача 1, викладені в частковому контррозрахунку щодо участі представників позивача у судових засіданнях, як таких, що в сукупності підтверджують перебільшення останніми фактичну тривалість участі в судових засіданнях.

При цьому, за висновками суду, оплата за проміжок часу, розрахована та визначена представником позивача як візит до суду і участь у судовому засіданні , має виокремлювати відповідні транспорті витрати, та не ототожнюватись розміру на оплату адвокатських послуг.

Окрім цього з опису робіт (наданих послуг) вбачається, що вказані послуги надавалися позивачу трьома адвокатами та двома помічниками, які займалися юридичним супроводом справи, готували проекти та вносили один після одного певні корективи до письмових клопотань та пояснень, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу на протязі значного витраченого часу.

В свою чергу суд зауважує, що визначені умовами Договору про юридичні послуги розміри погодинної ставки адвокатів та помічників адвокатів мають відповідати відповідному кваліфікаційному рівню, стажу роботи в галузі права, а відтак, в сукупності зазначених чинників, обумовлює необхідність оптимізації надання професійної правничої допомоги як шляхом зменшення кількості залучених адвокатів та помічників адвокатів так і економії витраченого часу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Так, судом прийнято до уваги, що матеріали справи 910/9916/17 мають значний обсяг документів для вивчення та ознайомлення, враховано обсяг робіт з підготовки та опрацювання позовних матеріалів і додаткових доказів, а також тривалість судового провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Проте, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені ТОВ СВГ ПЛЮС на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в розмірі 1 421 871,12 грн, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Тобто, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в визначеному розмірі є значно завищеними, становлять 32,14 % ціни позову, та належним чином не обґрунтованими, що, в свою чергу, становлять надмірний тягар для відповідача, який є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатами правової позиції правовим висновкам судів, відображеним у рішеннях в даній справі, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також фінансового стану обох сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача 1 на користь позивача 442 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби (04215, м. Київ, вулиця Світлицького, будинок 28А; ідентифікаційний код 39442252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВГ ПЛЮС (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 35; ідентифікаційний код: 36396839) 442 000 (чотириста сорок дві тисячі) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09 січня 2020 року

Суддя А.М. Селівон