Ухвала
від 09.01.2020 по справі 910/15834/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

09.01.2020Справа № 910/15834/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір"про стягнення 164 528,78 грн.Без виклику учасників судового процесу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір" про стягнення 164 528,78грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором поставки нафтопродуктів №ДП-723 від 30.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

28.12.2019 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву в якій відповідач просить поновити строк для його подання.

28.12.2019 представником відповідача було зустрічну позовну заяву в якій відповідач просить поновити строк для її подання, а також звільнити від сплати судового збору за подання цієї заяви.

В обґрунтування заявлених клопотань про поновлення строків для подання відзиву та зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом посилається на статтю 119 ГПК України разом з тим, ним не зазначено жодних поважних причин пропуску строку для подання зустрічного позову та відзиву на позовну заяву.

За висновками суду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір" не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом, а підлягає поверненню відповідачу з урахуванням наступного.

Пунктом 3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою від 18.11.2019 відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 26.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103052124089.

За таких обставин, подання відповідачем відзиву та зустрічного позову у справі 28.12.2019, вчинено з порушенням встановленого строку, а отже, фактично суперечить приписам ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу клопотання відповідача про поновлення пропущеного строк на подання зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Зі змісту ст.119 Господарського процесуального кодексу України полягає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку судом враховано, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі Golder проти Сполученого Королівства Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Проте, у даному випадку суд зазначає, що повернення зустрічного позову ніяким чином не призведе до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворення державного регулювання правил здійснення господарського судочинства. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову та відповідно, наявності підстав для його повернення.

З тих же мотивів суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір" про поновлення строку для подання відзиву.

Крім того, суд вважає за доцільне розглянути клопотання відповідача про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір" від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З наведеного полягає, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену особу (у даному випадку позивача за зустрічним позовом).

Проте, наразі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір" не представлено суду належних та допустимих доказів наявності дійсних перешкод для сплати судового збору, які були б достатніми для прийняття судового рішення щодо відстрочення сплати судового збору.

В контексті означеного слід наголосити, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, скрутне фінансове становище товариства, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 06.06.2018р. по справі 904/9428/13.

Статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод унормовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб`єктів нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про судовий збір", не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За таких обставин клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви не підлягає задоволенню.

Отже, виходячи з вищенаведеного у сукупності, суд не вбачає достатніх підстав для звільнення чи відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аламгір" сплати судового збору за подання зустрічного позову.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аламгір" не позбавлено права та можливості захистити свої права та законні інтереси шляхом подання окремого позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 46, 118, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Аламгір".

2. Залишити без розгляду відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аламгір".

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Суддя О.М. Спичак

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.01.2020
Оприлюднено10.01.2020
Номер документу86795158
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15834/19

Постанова від 12.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 13.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 18.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Рішення від 17.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 09.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 18.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні