Рішення
від 19.12.2019 по справі 363/3307/15-ц
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2019 Справа № 363/3307/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючог - судді Чіркова Г.Є., при секретарі за участю позивачки її представника Гавриленко Ю.С. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про виділ в натурі частки із спільного майна та усунення перешкод в користуванні майном,

та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Вишгородської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності, поділ будинку та скасування державної реєстрації,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою не досягнуто згоди про поділ спільного житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому порушує питання про поділ в натурі житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності.

Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила виділити їй у власність в спірному житловому будинку: веранду I-І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн., житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., 50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., погріб під частиною будівлі ап , ганок аг , козирок ак , загальною площею 36,6 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , убиральню В , навіс Г , Ѕ частину огорожі №1, Ѕ частину воріт №2, Ѕ частину хвіртки №3, що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами, припинивши право спільної часткової власності. Крім того просила усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення. Повернути їй з депозитного рахунку внесені нею кошти в розмірі 21 093 грн. 23 коп. Стягнути з ОСОБА_5 1/2 частину сплаченого нею судового збору, що становить 352 грн. 40 коп. та стягнути з ОСОБА_4 понесені судові витрати.

Відповідачка подала зустрічну позовну заяву та, уточнивши свої позовні вимоги, просила здійснити поділ будинку АДРЕСА_1 , виділивши співвласникам їй та ОСОБА_2 в натурі частини спірного житлового будинку. Визнати на нею право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку. Скасувати рішення державного реєстратора Загвоздіної А.М. Вишгородської районної державної контори, Вишгородського районного нотаріального округу № 6519081 від 08 жовтня 2013 року на підставі якого було зареєстровано 55/100 частин згаданого будинку. Крім того просила стягнути з ОСОБА_2 понесені нею судові витрати.

Позивачка та її представник за первісним позовом в суді просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав. Зазначили, що ОСОБА_2 просить виділити їй частину житлового будинку згідно варіанту №2 висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року. Згідно даного варіанту її частина незначно збільшиться, а саме складатиме 55/100 частин даного будинку. Вона внесла на депозитний рахунок суду кошти за відхилення від розміру її частки, що складає 27 181 грн.

Представник відповідачки за первісним позовом в суді проти позову заперечив, зазначив, що ОСОБА_4 не погоджується із запропонованими у висновку експерта варіантами розподілу спірного житлового будинку, заперечує проти переобладнання будинку, оскільки вважає, що несучі конструкції не витримають перебудови внаслідок якої буде пошкоджено будинок. Крім того заперечив й проти зміни розміру часток, поділу будинку з відхиленням від них. Водночас просив поділити будинок з виділенням відповідачці більшої частини (55/100) та встановленням розстрочки по сплаті компенсації за перевищення вартості частки.

В судове засідання 19 грудня 2019 року представник ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_5 , будучи повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечив. Просив розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, а тому дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в загальному порядку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що до 2005 року єдиним власником житлового будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_6 .

Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності № 4283 від 23 червня 2004 року та свідоцтвом про право на спадщину № 4286 від 23 червня 2004 року посвідчених державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори.

Відповідно до листа КП "Вишгородське БТІ" № 15 від 09 січня 2018 року встановлено, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_6 1/2 частини, згідно свідоцтва про право власності посвідченого Вишгородською державною нотаріальною конторою № 4283 від 23 червня 2004 року, та 1/2 частини, згідно свідоцтва про право на спадщину посвідченого Вишгородською державною нотаріальною конторою № 4286 від 23 червня 2004 року.

Згідно технічного паспорту на будинок та довідки-характеристики КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації №397 від 26 квітня 2016 року спірний житловий будинок загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м. складається з наступних приміщень:

-веранда 1-I площею 9,0 кв.м.,

-житлова кімната 1-1 площею 12,60 кв.м.,

-житлова кімната 1-2 площею 18,90 кв.м.,

-житлова кімната 1-3 площею 5,50 кв.м.,

-житлова кімната 1-4 площею 5,10 кв.м.,

-комора 1-ІІ площею 7,9 кв.м.,

-кухня 1-5 площею 8,10 кв.м,

-погребу під частиною будівлі ап ,

-ганку аг ,

-козирок ак .

Надвірні споруди складаються з сараю Б , убиральні В , навісу Г , навісу Д , убиральні Е , літнього душу Ж , огорожі №1, воріт №2 та хвіртки №3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 05 серпня 2004 року склала заповіт, яким заповіла спірний житловий будинок та все її майно своїм дочкам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних долях кожній.

Встановлено, що сторони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 згідно вимог ст. 1269 ЦК України.

ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08 жовтня 2013 року.

ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на належну їй 1/2 частину житлового будинку згідно ст. 1297 ЦК України не отримувала.

Згідно акту складеного депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 31 липня 2017 року ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 не проживає.

З акту складеного депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області того ж дня вбачається, що в спірному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно висновку Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 липня 2014 року встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 чинять перешкоди ОСОБА_8 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .

З висновку ДОП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 18 серпня 2017 року встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом з чоловіком ОСОБА_5 в будинку своєї матері, яка померла в 2005 році. У ОСОБА_4 виник конфлікт з сестрою ОСОБА_2 щодо будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 і 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до вимог ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За змістом статей 356, 364 і 367 ЦК України майно, що є в спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, кожен з яких має право на виділ в натурі частки зі спільного майна або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України, коли подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

За відсутності згоди співвласників питання про поділ спільного майна вирішується судом.

На час розгляду справи сторони домовленості про порядок володіння та користування спірним будинком не досягли.

Згідно статей 183, 364, 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Згідно роз`яснень даних у п.п. 6, 7 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 04 жовтня 1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , поділ жилого будинку можливий за умови, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у праві власності, а також за наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частку жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (постанова від 3 квітня 2013 року).(Правовий висновок Верховного Суду України, наведений у постанові від 16.11.2016 р. у справі №359/4886/15-ц (6-1443цс16).

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Всього загальна площа спірного будинку становить 67,1 кв.м., житлова 42,1 кв.м., висота приміщень в будинку в основній його частині становить 2,85 м.

Звернувшись до суду з цим позовом до відповідачів за первісним позовом, позивачка зазначила, що в позасудовому порядку вона не може врегулювати з відповідачами своє право на виділення та користування своєю часткою у спірному будинку, в зв`язку з чим потребує судового захисту свого права власності на майно.

Оскільки за висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року, проведеної експертизи в межах даної справи запропоновано три варіанти поділу спірного будинку з відступленням від ідеальної частки, позивачкою уточнено вимоги, за якими вона просила виділити їй частину у спірному будинку за другим варіантом поділу, запропонованим експертом та внесла на депозит суду компенсацію частки у майні у розмірі 27 181 грн.

Суд погоджується з висновками експертизи комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року та вважає необхідним при здійсненні поділу будинку обрати запропонований експертом варіант №2 (а.с. 148) .

Згідно зазначеного варіанту ОСОБА_2 слід виділити відокремлену (ізольовану після переобладнання) частину спірного будинку: веранду I-І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн., житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., вартістю 65 366 грн., 50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., вартістю 77 817 грн., погріб під частиною будівлі ап , вартістю 25 952 грн., ганок аг , вартістю 1 460 грн., козирок ак , вартістю 8 026 грн., загальною площею 36,6 кв.м. та господарські будівлі:Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.,убиральню В , вартістю 3 660 грн., навіс Г , вартістю 1 674 грн., Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн., Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн., Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

А відповідно ОСОБА_4 виділити (ізольовану після переобладнання) в натурі: комору І-ІІ площею 7,9 кв.м., вартістю 34 727 грн., кухню 1-5 площею 8,1 кв.м., вартістю 42 020 грн., 13/63 житлової кімнати 1-2 площею 3,9 кв.м., вартістю 20 232 грн., житлову кімнату 1-3 площею 5,5 кв.м., вартістю 28 533 грн., житлову кімнату 1-4 площею 5,1 кв.м., вартістю 26 458 грн., загальною площею 30,5 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн., убиральню Е , вартістю 12 846 грн., літній душ Ж , вартістю 4 340 грн., Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн., Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн., Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 45/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

При визначенні часток співвласників та їх поділу в житловому будинку суд згідно ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 365 ЦК України бере до уваги, що саме позивачка внесла на депозитний рахунок суду вартість перевищеної долі по будинку і господарських спорудах, а отже при поділу будинку саме їй слід визначити 55/100 частин будинку, збільшивши розмір її частини, коли відповідачка такого права згідно вказаних вимог Закону не отримала.

Відтак з метою повного захисту прав сторін і визнання права власності на будинок позивачки за зустрічним позовом слід змінити розмір ідеальних часток сторін.

Такий варіант поділу є найбільше наближеним до ідеальних часток сторін у праві спільної власності та є найбільше збалансованим при визначенні часток як по площі домоволодіння так і по його вартості. З цих підстав варіант №1 та №3 поділу будинку слід відкинути.

Згаданий варіант №2 поділу пов`язаний з незначним відхиленням від розміру часток кожного власника, коли в іншій спосіб поділити будинок в натурі з виділенням відокремленої частини будинку з самостійним виходом та збереженням ідеальних часток співвласників технічно неможливо.

Спірний житловий будинок є невеликого розміру, а відтак варіант № 2 є єдиним можливим найменш затратним варіантом поділу житлового будинку в натурі.

Тому єдиним найбільш зручним з незначним відхиленням від розміру ідеальних часток та менш трудомісткий є варіант № 2 висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року.

Так, суд доходить висновку, що запропонований поділ спірного будинку між сторонами за варіантом № 2 нормативно обґрунтований експертом і свідчить, що всі співвласники будуть забезпечені житлом, що відповідає державним будівельним нормативним вимогам, при цьому права співвласників стосовно умов проживання дотримані.

Запропоновані експертом варіанти поділу спірного будинку між співвласниками з незначним відхиленням від ідеальних часток сторін, який передбачає проведення перебудови будинку, без втручання у його несучі конструкції та комунікації. Таким чином зазначені у варіанті поділу будинку перепланування не створюють перешкоди у користуванні відповідачами за первинним позовом своєю часткою.

Зокрема, з пояснень експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Колотюк Н.А. в суді встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є невеликого розміру без інженерних комунікацій, а відтак не може бути поділений ідеально навпіл по 1/2 частині кожному із співвласників, оскільки це фактично й практично не можливо. Найбільш наближений до ідеальних часток другий варіант поділу з незначним відхиленням від їх розміру. Так у даному варіанті пропонується в коморі влаштувати кухню, її площа та висота дозволяє там виконати всі необхідні роботи. Зазначила, що третій варіант занадто трудомісткий, оскільки сторонам необхідно зробити багато робіт та переобладнань.

З огляду на вищевказані обставини, суд доходить висновку, що з урахуванням зручності у користуванні приміщеннями у будинку та компактності розміщення надвірних споруд, з метою створення якомога менше перешкод у користуванні іншим співвласникам їх частиною майна, 2-й варіант поділу будинку між сторонами запропонований експертом у висновку по даній справі є таким, що ніяк не погіршує майнові права відповідачів за первісним позовом на житловий будинок та незначний відступ від ідеальних часток не завдає шкоди господарському призначенню будинку та надвірним будівлям.

Водночас в суді встановлено технічну можливість поділу спірного будинку, яку пов`язано з облаштуванням інженерних споруд, комплексу дій з встановленням опалення в будинку, облаштуванням кухні.

Зазначені перепланування спірного будинку не передбачають втручання в несучі конструкції будинку.

Таким чином, з метою розв`язання спору і дотримання прав співвласників ідеальні частки сторін у будинку слід змінити відповідно до технічної можливості поділу будинку.

Крім того для влаштування двох ізольованих квартир які пропонуються виділити сторонам у житловому будинку та для відповідності вимогам будівельних норм необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: демонтувати дверний блок між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ); закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ); демонтувати дверний блок між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1-5); закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1-5); у приміщенні житлової кімнати (1-2) демонтувати один з віконних блоків згідно схеми додатку №2 висновку експерта; замурувати віконний проріз у площині демонтованого віконного блоку; у приміщенні житлової кімнати (1-2) загальною площею 18,9 кв.м. влаштувати перегородку таким чином, щоб утворилось два приміщення площею 15,0 кв.м. та 3,9 кв.м.; в приміщенні житлової кімнати (1-1) площею 12,6 кв.м. влаштувати передпокій, влаштувати дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5); заповнити утворений дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5) дверним блоком; у приміщенні комори (І-ІІ) влаштувати віконний проріз згідно схеми додатку № 2 висновку експерта; заповнити утворений віконний проріз віконним блоком; між приміщеннями житлових кімнат (1-4) та (1-3) демонтувати перегородку; влаштувати опалення в приміщеннях прибудови а ; в приміщенні кладової (І-ІІ) влаштувати кухню; між приміщеннями житлових кімнат (1-3), (1-4) та створеного приміщення площею 3,9 кв.м. від житлової кімнати (1-2) демонтувати перегородки таким чином, щоб утворилось приміщення загальною площею 14,5 кв.м.; в площині приміщення (1-5) демонтувати віконний блок згідно схеми додатку №2 висновку експерта; у площині демонтованого віконного блоку влаштувати дверний проріз; заповнити дверний проріз металевою або дерев`яною дверною коробкою із заповненням відповідним дверним полотном та влаштувати вхідну групу до новоствореної квартири; до площини вхідної групи новоствореної квартири влаштувати ганок (сходи); в приміщенні кухні (1-5) влаштувати коридор; в новоствореному приміщенні площею 14,5 кв.м., що складається із житлових кімнат (1-4), (1-5) та 13/63 (1-2) влаштувати житлову кімнату.

Оскільки права співвласників щодо житлового будинку є рівними, суд вважає необхідним зобов`язати сторони виконати вказані вище роботи для влаштування двох ізольованих квартир і витрати за їх проведення слід покласти на них в рівних частинах.

Здійснення зазначених перебудов призведе до утворення нових самостійних, ізольованих квартир (приміщень) будинку, тобто внаслідок цього кожна з поділених частин будинку буде складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Між сторонами не склався фактичний порядок користування будинком, а відповідачі за первісним позовом чинять позивачці за первісним позовом перешкоди в користуванні належною їй частиною будинку, які також перешкоджають її вселенню в спірний будинок, що підтверджується, висновком Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 липня 2014 року, висновком ДОП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 18 серпня 2017 року, актами складеними депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 31 липня 2017 та поясненнями позивачки.

Таким чином, суд вважає за необхідне усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити їй перешкоди в цьому.

Однак підстав для усунення перешкод в користуванні позивачкою житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення судом не встановлено, що на вимогах Закону не ґрунтується та їм не відповідає.

Згідно квитанції № 307 від 14 лютого 2017 року ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок цього ж суду 27 181 грн.

Враховуючи викладене й те, що позивачкою внесено грошову компенсацію за перевищення її долі по будинку і господарських спорудах суд вважає за можливе виділити у власність ОСОБА_2 55/100 частин АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, а ОСОБА_4 виділити у власність 45/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

При цьому на користь відповідачки на підставі ч. 3 ст. 358 ЦК України слід присудити виплату позивачкою компенсації в сумі 27 181 грн. за перевищення її долі по будинку і в господарських спорудах (з 50/100 до 55/100 частин).

Оскільки згідно ч. 2 ст. 354 і ч. 2 ст. 366 ЦК України компенсація за зменшення позивачкою розміру частки відповідачки підлягає стягненню на користь відповідачки, а відтак судом підстав для її повернення позивачці не встановлено.

Відповідачка прийняла спадщину після смерті матері і її успадкувала, частину будинку, яка належить їй з моменту прийняття спадщини згідно вимог ст. 1268 ЦК України.

Згідно постанови державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області від 16 травня 2018 року відповідачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки за позивачкою зареєстровано право власності на 55/100 спірного будинку (на підставі скасованого нині заочного рішення суду від 10 травня 2017 року).

За таких умов заявлене відповідачкою в суді право власності на частину успадкованого будинку підлягає визнанню, а позов в цій частині задоволенню.

Доводи сторони відповідача про поділ будинку в рівних частинах суд відкидає, оскільки збереження його ідеальних часток при поділі в натурі технічно неможливо, що підтверджується в суді висновком комплексної судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) та земельно-технічної експертизи № 160/16-43/14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року та поясненнями експерта в суді.

У зв`язку з поділом будинку в натурі, зміною розміру ідеальних часток співвласників (55/100- ОСОБА_2 , 45/100 - ОСОБА_4 ) за Гончар слід визнати неоформлене в порядку спадкування право власності на виділену їй частину в спірному будинку - 45/100 частин за відсутності умов до видачі їй нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

З цих підстав слід відмовити в зустрічному позові в частині скасування державної реєстрації права власності на 55/100 частин будинку за позивачкою, коли права відповідачки в зв`язку з цим не порушено, а також визнати оспорене право власності ОСОБА_2 на 55/100 частин будинку за останньою, якій виділено цю частину будинку.

Що стосується припинення права спільної часткової власності за первісним позовом, то остаточно сторони зможуть стати власниками відокремлених частин будинку (квартир, як самостійних об`єктів права власності) після його поділу в натурі, тобто переобладнання і влаштування двох ізольованих квартир.

Так, оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 367 ЦК України спільна часткова власність внаслідок такого поділу припиняється і сторони стають власниками самостійних об`єктів права власності - двох окремих житлових будинків.

Отже тільки після вказаного вище відбудеться припинення часткової власності сторін у спірному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з ОСОБА_4 на користь позивачки в порядку ст. 141 ЦПК України слід стягнути частину пропорційно розміру задоволених вимог, половину вартості витрат за проведення експертизи в розмірі 3 444 грн.

Таким чином, заявлені позивачками за первісним і зустрічними позовами права підлягають визнанню, а пред`явлений позов - частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

первісну та зустрічну позовну заяву задовольнити частково.

Виділити у власність ОСОБА_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 :

-веранду I-І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн.,

-житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., вартістю 65 366 грн.,

-50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., вартістю 77 817 грн.,

-погріб під частиною будівлі ап , вартістю 25 952 грн.,

-ганок аг , вартістю 1 460 грн.,

-козирок ак , вартістю 8 026 грн., загальною площею 36,6 кв.м.

та господарські будівлі:

-Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.,

-убиральню В , вартістю 3 660 грн.,

-навіс Г , вартістю 1 674 грн.,

-Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн.,

-Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн.,

-Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

Виділити у власність ОСОБА_4 в житловому будинку АДРЕСА_1 інші приміщення, а саме:

-комору І-ІІ площею 7,9 кв.м., вартістю 34 727 грн.,

-кухню 1-5 площею 8,1 кв.м., вартістю 42 020 грн.,

-13/63 житлової кімнати 1-2 площею 3,9 кв.м., вартістю 20 232 грн.,

-житлову кімнату 1-3 площею 5,5 кв.м., вартістю 28 533 грн.,

-житлову кімнату 1-4 площею 5,1 кв.м., вартістю 26 458 грн., загальною площею 30,5 кв.м.

та господарські будівлі:

-Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.,

-убиральню Е , вартістю 12 846 грн.,

-літній душ Ж , вартістю 4 340 грн.,

-Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн.,

-Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн.,

-Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 45/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

Змінити розмір ідеальних часток співвласників та визначити, що ОСОБА_2 належать 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами, а ОСОБА_4 45/100 його частин, визнавши за ними право власності на вказані частки в житловому будинку.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 провести ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування приміщеннями:

1.демонтувати дверний блок між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ);

2.закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ);

3.демонтувати дверний блок між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1-5);

4.закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1-5);

5.влаштувати дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5);

6.заповнити утворений дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5) дверним блоком;

7.у приміщенні комори (І-ІІ) влаштувати віконний проріз згідно схеми додатку № 2 висновку експерта;

8.заповнити утворений віконний проріз (віконні прорізи) віконним блоком (блоками);

9.між приміщеннями житлових кімнат (1-4) та (1-3) демонтувати перегородку;

10.влаштувати опалення в приміщеннях прибудови а ;

11.в приміщенні кладової (І-ІІ) влаштувати кухню;

12.у приміщенні житлової кімнати (1-2) демонтувати один з віконних блоків згідно схеми додатку № 2 висновку експерта;

13.замурувати віконний проріз у площинні демонтованого віконного блоку;

14.у приміщенні житлової кімнати (1-2) загальною площею 18,9 кв.м. влаштувати перегородку таким чином, щоб утворилось два приміщення площею 15,0 кв.м. та 3,9 кв.м.;

15.між приміщеннями житлових кімнат (1-3), (1-4) та створеного приміщення площею 3,9 кв.м. від житлової кімнати (1-2) демонтувати перегородки таким чином, щоб утворилось приміщення загальною площею 14,5 кв.м.;

16.в площині приміщення (1-5) демонтувати віконний блок згідно схеми додатку № 2 висновку експерта;

17.у площині демонтованого віконного блоку влаштувати дверний проріз;

18.заповнити дверний проріз металевою або дерев`яною дверною коробкою із заповненням відповідним дверним полотном та влаштувати вхідну групу до новоствореної квартири;

19.до площини вхідної групи новоствореної квартири влаштувати ганок (сходи);

20.в приміщенні кладової влаштувати кухню;

21.в приміщенні житлової кімнати площею 12,6 кв.м. влаштувати передпокій;

22.в приміщенні кухні (1-5) влаштувати коридор;

23.в новоствореному приміщенні площею 14,5 кв.м., що складається із житлових кімнат (1-4), (1-5) та 13/63 (1-2) влаштувати житлову кімнату;

витрати за проведення яких покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації за перевищення її долі по будинку і в господарських спорудах 27 181 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят одну) грн., які внесені позивачкою на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області (номер розрахункового рахунку 37317002892132, МФО банку 820172, код 02892132) згідно квитанції №307 від 14 лютого 2017 року).

Усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в цьому.

В задоволенні решти позовних вимог первісного та зустрічного позовів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 пропорційно до задоволених позовних вимог половину вартості витрат за проведення експертизи в розмірі 3 444 (три тисячі чотириста сорок чотири) грн.

Повне судове рішення складено 08 січня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359488, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, 19.

Відповідач за зустрічним позовом:Вишгородська районна державна нотаріальна контора, знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13.

Суддя

Дата ухвалення рішення19.12.2019
Оприлюднено10.01.2020

Судовий реєстр по справі —363/3307/15-ц

Постанова від 04.04.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 26.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Постанова від 15.03.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 26.05.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 07.04.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 16.03.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 10.03.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Рішення від 03.02.2020

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

Рішення від 19.12.2019

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

Рішення від 19.12.2019

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні