Постанова

від 15.03.2021 по справі 363/3307/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 363/3307/15-ц

головуючий у суді І інстанції Чірков Г.Є.

провадження № 22-ц/824/1167/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Суханової Є.М., Слюсар Т.А.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Небукіна Івана Володимировича

та апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про виділ в натурі частки із спільного майна та усунення перешкод в користуванні майном,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вишгородської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності, поділ будинку та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про виділ у натурі частки із спільного майна та усунення перешкод в користуванні майном.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила виділити їй у власність в спірному житловому будинку: веранду I-І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн, житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., 50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., погріб під частиною будівлі ап , ганок аг , козирок ак , загальною площею 36,6 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , убиральню В , навіс Г , Ѕ частину огорожі № 1, Ѕ частину воріт № 2, Ѕ частину хвіртки № 3, що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами, припинивши право спільної часткової власності.

Крім того, просила усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення. Повернути їй з депозитного рахунку внесені нею кошти у розмірі 21 093 грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 Ѕ частину сплаченого нею судового збору, що становить 352 грн 40 коп. та стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати.

ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву та, уточнивши свої позовні вимоги, просила здійснити поділ будинку АДРЕСА_1 , виділивши співвласникам їй та ОСОБА_1 в натурі частини спірного житлового будинку. Визнати на нею право власності на Ѕ частину зазначеного житлового будинку. Скасувати рішення державного реєстратора Загвоздіної А.М. Вишгородської районної державної контори, Вишгородського районного нотаріального округу № 6519081 від 08 жовтня 2013 року на підставі якого було зареєстровано 55/100 частин згаданого будинку. Крім того просила стягнути з ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 .

Виділено у власність ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 : веранду I?І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн.; житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., вартістю 65 366 грн.; 50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., вартістю 77 817 грн.; погріб під частиною будівлі ап , вартістю 25 952 грн.; ганок аг , вартістю 1 460 грн.; козирок ак , вартістю 8 026 грн., загальною площею 36,6 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.; убиральню В , вартістю 3 660 грн.; навіс Г , вартістю 1 674 грн.; Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн.; Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн.; Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

Виділено у власність ОСОБА_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 інші приміщення, а саме: комору І-ІІ площею 7,9 кв.м., вартістю 34 727 грн.; кухню 1-5 площею 8,1 кв.м., вартістю 42 020 грн.; 13/63 житлової кімнати 1-2 площею 3,9 кв.м., вартістю 20 232 грн.; житлову кімнату 1-3 площею 5,5 кв.м., вартістю 28 533 грн.; житлову кімнату 1-4 площею 5,1 кв.м., вартістю 26 458 грн., загальною площею 30,5 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.; убиральню Е , вартістю 12 846 грн.; літній душ Ж , вартістю 4 340 грн.; Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн.; Ѕ частину воріт № 2, вартістю 4 263 грн.; Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 45/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

Змінено розмір ідеальних часток співвласників та визначено, що ОСОБА_1 належать 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами, а ОСОБА_2 45/100 його частин, визнавши за ними право власності на вказані частки в житловому будинку.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування приміщеннями: демонтувати дверний блок між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ); закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями веранди (І-І) та кладової (І-ІІ); демонтувати дверний блок між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1 5); закласти (замурувати) дверний проріз між приміщеннями житлової кімнати (1-1) та кухні (1-5); влаштувати дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5); заповнити утворений дверний проріз між приміщеннями комори (І-ІІ) та кухні (1-5) дверним блоком; у приміщенні комори (І-ІІ) влаштувати віконний проріз згідно схеми додатку № 2 висновку експерта; заповнити утворений віконний проріз (віконні прорізи) віконним блоком (блоками); між приміщеннями житлових кімнат (1-4) та (1-3) демонтувати перегородку; влаштувати опалення в приміщеннях прибудови а ; в приміщенні кладової (І-ІІ) влаштувати кухню; у приміщенні житлової кімнати (1-2) демонтувати один з віконних блоків згідно схеми додатку № 2 висновку експерта; замурувати віконний проріз у площинні демонтованого віконного блоку; у приміщенні житлової кімнати (1-2) загальною площею 18,9 кв.м. влаштувати перегородку таким чином, щоб утворилось два приміщення площею 15,0 кв.м. та 3,9 кв.м.; між приміщеннями житлових кімнат (1-3), (1-4) та створеного приміщення площею 3,9 кв.м. від житлової кімнати (1-2) демонтувати перегородки таким чином, щоб утворилось приміщення загальною площею 14,5 кв.м.; в площині приміщення (1-5) демонтувати віконний блок згідно схеми додатку № 2 висновку експерта; у площині демонтованого віконного блоку влаштувати дверний проріз; заповнити дверний проріз металевою або дерев`яною дверною коробкою із заповненням відповідним дверним полотном та влаштувати вхідну групу до новоствореної квартири; до площини вхідної групи новоствореної квартири влаштувати ганок (сходи); в приміщенні кладової влаштувати кухню; в приміщенні житлової кімнати площею 12,6 кв.м. влаштувати передпокій; в приміщенні кухні (1-5) влаштувати коридор; в новоствореному приміщенні площею 14,5 кв.м., що складається із житлових кімнат (1-4), (1-5) та 13/63 (1-2) влаштувати житлову кімнату, витрати за проведення яких покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації за перевищення її долі по будинку і в господарських спорудах 27 181 грн., які внесені позивачем на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в цьому.

В задоволенні інших позовних вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Задовольняючи позов та зустрічний позов частково, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що оскільки права співвласників щодо житлового будинку є рівними, суд вважає необхідним зобов`язати сторони виконати вказані вище роботи для влаштування двох ізольованих квартир і витрати за їх проведення слід покласти на них в рівних частинах.

Здійснення зазначених перебудов призведе до утворення нових самостійних, ізольованих квартир (приміщень) будинку, тобто внаслідок цього кожна з поділених частин будинку буде складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Між сторонами не склався фактичний порядок користування будинком, а відповідачі за первісним позовом чинять позивачу за первісним позовом перешкоди в користуванні належною їй частиною будинку, також перешкоджають її вселенню в спірний будинок, що підтверджується, висновком Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 липня 2014 року, висновком ДОП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 18 серпня 2017 року, актами складеними депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 31 липня 2017 року та поясненнями позивачки.

Таким чином, суд першої інстанції вважав за необхідне усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди в цьому.

Однак підстав для усунення перешкод в користуванні позивачкою житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення судом першої інстанції не встановлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - адвокат Небукін І.В. та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Небукін І.В. просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року в частині:

зміни розміру ідеальних часток співвласників та визначення, що ОСОБА_1 належать 55/100 частин будинку з господарськими спорудами, а ОСОБА_2 45/100 частин будинку, визнання за ними права власності на вказані частки в житловому будинку,

зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування приміщеннями

та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким припинити для ОСОБА_1 право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 ,

зобов`язати ОСОБА_1 провести ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування виділеними їй приміщеннями.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Небукіна І.В. мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню у вказаній частині з огляду на таке.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, суд змінив розмір ідеальних часток співвласників, чим фактично унеможливив можливість реалізації даного судового рішення, оскільки позивач позбавлений можливості отримати окрему адресу на свій об`єкт нерухомого майна та провести його державну реєстрацію після виконання необхідних робіт.

Суд першої інстанції, поклавши на сторони спільний обов`язок провести ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, фактично унеможливив виконання рішення в цій частині, з огляду на відносини, що склалися між сторонами. Крім цього, є незрозумілим, яким чином одна сторона буде проводити ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях, що належать іншій стороні.

Апелянт вважає, що більш доцільним покласти на сторону позивача обов`язок провести ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях, що виділені їй у власність.

ОСОБА_2 просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов задовольнити: виділити ОСОБА_2 в натурі у власність приміщення та споруди спірного домоволодіння по варіанту № 2 Висновку експерта, що становить 55/100 домоволодіння та більше ідеальної частки на 27 181 грн., припинивши право спільної часткової власності на дане володіння, визнати за ОСОБА_2 право власності на 55/100 частин спірного житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за різницю вартості часток у сумі 27 181 грн.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , хоча вона не з`явилась до суду вперше. Таким чином, суд безпідставно розглянув справу у відсутність сторони у справі, порушивши тим самим права цієї сторони.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, яке було заявлено стороною відповідача за первісним позовом. При цьому з висновку експерта неможливо встановити та визначити, ймовірність руйнування будинку в зв`язку з переобладнанням /переплануванням. Проведення перелічених в експертизі робіт, в тому числі по знесенню перегородки, може спричинити руйнування будинку в якому проживає ОСОБА_2 і який є її єдиним місцем проживання.

Заявник апеляційної скарги вважає такий поділ будинку незаконним, необґрунтованим та безпідставним враховуючи, що такий варіант поділу порушує її права як співвласника будинку, оскільки передбачає суттєві переобладнання будинку (часткову перебудову), що в свою чергу передбачає значні фінансові витрати, і крім того переобладнання може стати наслідком руйнування будинку 1962 року забудови.

Разом з тим, роботи, які необхідно провести згідно з експертного висновку не можуть бути виконані без відповідних документів, що дають право на їх виконання, оскільки передбачають втручання в несучі конструкції.

Крім того, у виділеній судом ОСОБА_2 частині будинку відсутня кухня, що суперечить п.п. 2.21, 2.22 ДБН Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 . Отже у розумінні зазначених норм ДБН виділена ОСОБА_2 частина будинку в сукупності не буде складати окреме приміщення - квартиру, в розумінні статті 382 ЦК України. До того ж приміщення, яке запропоновано переобладнати під кухню, не обладнано системою опалення.

Заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що обраний судом варіант виділу частки житлового будинку в натурі є неприпустимим, позаяк саме за таким поділом на ОСОБА_2 покладається обов`язок майже повністю перебудувати виділену їй частину будинку (влаштувати опалення у приміщеннях, в приміщенні кладової влаштувати кухню, в приміщенні кухні влаштувати коридор, в новоствореному приміщенні влаштувати коридор, тощо), що в свою чергу суперечить пункту 4 статті 365 ЦК України та висновкам ВСУ (спори про право власності та інші речові права). Та крім наведеного змусить ОСОБА_2 нести значні фінансові втрати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо вимог про усунення перешкод в користуванні майном є безпідставними, необґрунтованими та не доведеними достатніми доказами. ОСОБА_1 не зазначено якими діями (бездіяльністю) з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинились перешкоди в користуванні, володіння та розпорядженні її частиною нерухомого майна.

В судовому засіданні, колегією апеляційного суду було розглянуто клопотання ОСОБА_2 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої необхідно поставити питання:

чи можливий поділ і в яких варіантах спірного житлового будинку в ідеальних частках кожного із співвласників, зі збереженням без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі та збереженням цільового призначення приміщень, враховуючи рік побудови будинку та його технічний стан?

чи завдадуть дії (будівельні роботи) по реконструкції будівлі житлового будинку непоправимої шкоди, враховуючи рік побудови будинку та його технічний стан? (а.с. 66 т. 3).

Як вбачається з висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року, проведеної експертизи в межах цієї справи, встановлено неможливість поділу спірного будинку з дотриманням ідеальних часток.

Крім того, суд першої інстанції в судовому засіданні 24 жовтня 2019 року з`ясовував питання: чи можна поділити спірний об`єкт і чи не вплине перебудова та демонтування стін (другим варіантом поділу) на міцність і безпеку самого будинку та чи не призведе це до його руйнування.

Допитана в судовому засіданні 24 жовтня 2019 року експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 пояснила на вказане питання, що у разі виготовлення проектної документації (11 хв. 20 сек.), варіант №2 не призведе до руйнування, оскільки у проектній документації можуть бути запропоновані варіанти для посилення конструкцій будинку.

Відповідно до частини 2 статті 113 ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Разом з тим, колегією апеляційного суду не встановлено підстав, передбачених частиною 2 статті 113 ЦПК України, для призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Небукіна І.В. слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що до 2005 року єдиним власником житлового будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 23 червня 2004 року та свідоцтвом про право на спадщину № 4286 від 23 червня 2004 року, посвідчених державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори.

Станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_6 - Ѕ частини згідно з свідоцтва про право власності, посвідченого Вишгородською державною нотаріальною конторою № 4283 від 23 червня 2004 року, та - Ѕ частини згідно з свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Вишгородською державною нотаріальною конторою № 4286 від 23 червня 2004 року.

Згідно з технічного паспорту на будинок та довідки-характеристики КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації №397 від 26 квітня 2016 року житловий будинок загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м. складається з таких приміщень: веранда 1-I площею 9,00 кв.м., житлова кімната 1-1 площею 12,60 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 18,90 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 5,50 кв.м., житлова кімната 1-4 площею 5,10 кв.м., комора 1-ІІ площею 7,90 кв.м., кухня 1-5 площею 8,10 кв.м, погребу під частиною будівлі ап , ганку аг , козирок ак .

Надвірні споруди складаються з сараю Б , убиральні В , навісу Г , навісу Д , убиральні Е , літнього душу Ж , огорожі №1, воріт №2 та хвіртки №3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 .

ОСОБА_6 05 серпня 2004 року склала заповіт, яким заповіла житловий будинок та все її майно своїм дочкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних долях кожній.

Встановлено, що сторони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 згідно з вимог статті 1269 ЦК України.

ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08 жовтня 2013 року.

ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на належну їй Ѕ частину житлового будинку згідно статті 1297 ЦК України не отримувала.

Згідно з акту складеного депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 31 липня 2017 року ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 не проживає.

З акту складеного депутатом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області того ж дня вбачається, що в спірному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з висновку Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 липня 2014 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 чинять перешкоди ОСОБА_4 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .

З висновку ДОП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 18 серпня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з чоловіком ОСОБА_3 в будинку своєї матері, яка померла в 2005 році. У ОСОБА_2 виник конфлікт з сестрою ОСОБА_1 щодо будинку АДРЕСА_1 .

За висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року, проведеної експертизи в межах цієї справи запропоновано три варіанти поділу спірного будинку з відступленням від ідеальної частки. По кожному з варіантів розподілу експертом зазначено про необхідність виконати роботи.

Позивачем уточнено вимоги, за якими вона просила виділити їй частину у спірному будинку за другим варіантом поділу, запропонованим експертом та внесла на депозит суду компенсацію частки у майні у розмірі 27 181 грн.

Згідно з зазначеного варіанту ОСОБА_1 слід виділити відокремлену (ізольовану після переобладнання) частину спірного будинку: веранду I-І площею 9,0 кв.м., вартістю 39 563 грн., житлову кімнату 1-1 площею 12,6 кв.м., вартістю 65 366 грн., 50/63 житлової кімнати 1-2 площею 15,0 кв.м., вартістю 77 817 грн., погріб під частиною будівлі ап , вартістю 25 952 грн., ганок аг , вартістю 1 460 грн., козирок ак , вартістю 8 026 грн., загальною площею 36,6 кв.м. та господарські будівлі:Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн.,убиральню В , вартістю 3 660 грн., навіс Г , вартістю 1 674 грн., Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн., Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн., Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 55/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

А відповідно ОСОБА_2 виділити (ізольовану після переобладнання) в натурі: комору І-ІІ площею 7,9 кв.м., вартістю 34 727 грн., кухню 1-5 площею 8,1 кв.м., вартістю 42 020 грн., 13/63 житлової кімнати 1-2 площею 3,9 кв.м., вартістю 20 232 грн., житлову кімнату 1-3 площею 5,5 кв.м., вартістю 28 533 грн., житлову кімнату 1-4 площею 5,1 кв.м., вартістю 26 458 грн., загальною площею 30,5 кв.м. та господарські будівлі: Ѕ частину сараю Б , вартістю 51 114 грн., убиральню Е , вартістю 12 846 грн., літній душ Ж , вартістю 4 340 грн., Ѕ частину огорожі №1, вартістю 2 383 грн., Ѕ частину воріт №2, вартістю 4 263 грн., Ѕ частину хвіртки №3, вартістю 600 грн., що загалом складає 45/100 частин зазначеного будинку з господарськими спорудами.

Суд першої інстанції вважав необхідним при здійсненні поділу будинку обрати запропонований експертом другий варіант поділу (а.с. 148), оскільки такий варіант поділу є найбільше наближеним до ідеальних часток сторін у праві спільної власності та є найбільше збалансованим при визначенні часток як по площі домоволодіння так і по його вартості. Водночас в суді першої інстанції встановлено технічну можливість поділу спірного будинку, яку пов`язано з облаштуванням інженерних споруд, комплексу дій з встановленням опалення в будинку, облаштуванням кухні. Також, суд першої інстанції вважав, що зазначені перепланування спірного будинку не передбачають втручання в несучі конструкції будинку.

Відповідно до частин 1,2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1-3 статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (частина 1 статті 367 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина 2 статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Враховуючи, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Статтею 152 ЖК України передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та Державним будівельним нормам України Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт .

Згідно з цими Правилами до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

У висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №160/16-43-14733/14734/16-43 від 31 жовтня 2016 року, вказано, що відповідно до запропонованих варіантів поділу житлового будинку, які виділяються в ізольоване користування у наданих вище можливих варіантах №№1-3 розділу домоволодіння (та наведених в додатках № 1-3 до даного висновку), згідно з вимог діючих нормативних документів, чинних на території України в галузі будівництва, повинні або можуть бути забезпечені таким інженерним устаткуванням: автономною системою електропостачання та слабких струмів; автономною системою газопостачання; автономною системою опалення; автономною системою водопостачання; автономною системою водовідведення.

Перелік робіт по зміні об`ємно-просторового рішення кожної з двох частин житлового будинку, а також перелік з влаштування або переобладнання систем інженерного устаткування, залежить від прийнятих рішень (об`ємно-планувальних, конструктивних, тощо), які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому законом порядку проектно-кошторисною документацією.

Розробка проектно-кошторисної документації, а також погодження документації у встановленому законом порядку з відповідними службами і установами не відноситься до діяльності Київського НДІ судових експертиз.

За відповідним проектом по відокремленню комунікацій співвласникам слід звертатись до проектних установ, що мають відповідну ліцензію (пункт 3 висновку по першому питанню ухвали суду а.с. 146, 146 зворот т. 1).

Відтворивши технічний запис судового засідання 24 жовтня 2019 року, колегія апеляційного суд встановила, що допитана в судовому засіданні 24 жовтня 2019 року експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 в суді першої інстанції декілька разів (8 хв. 11 сек., 8 хв. 37 сек., 10 хв. 43 сек., 11 хв. 20 сек.) наголосила, що виконання запропонованих ремонтно-будівельних робіт можливе після виготовлення проектної документації та наголосила про необхідність звернення до проектної організації для виготовлення проектної документації, а також процитувала висновки по першому питанню ухвали суду, викладені у Висновку експерта на аркушах 75,76.

Отже, колегія апеляційного суду встановила, що виділ в натурі частки із спірного житлового будинку, що є у спільній частковій власності, можливий лише за умов виконання робіт по його переобладнанню та переплануванню, що передбачає втручання в несучі конструкції будинку та облаштування автономними системами електро-, газо-, водопостачання та автономною системою водовідведення.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що такі роботи потребують отримання документів, які дають право на їх виконання, - до ухвалення рішення суду про виділ частини спірного майна в натурі.

Водночас при поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки та висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не надано передбачених законодавством дозвільних документів відповідних органів та служб, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як вбачається, суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення без наявних в матеріалах справи висновків технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі відповідно до належних співвласникам часток, висновків органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції про допустимість пов`язаних з цим переобладнань, а також дозволу виконкому місцевої Ради на переобладнання і перепланування жилого будинку, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Щодо часткового задоволення позовних вимог та усунення перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в цьому, то колегія апеляційного суду враховує таке.

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди в користуванні житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.

У зв`язку з цим не є частковим задоволенням позову, усунення перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеною їй частиною житлового будинку шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в цьому.

Оскільки сторони є рівноправними співвласниками будинку на законних підставах, то усунення перешкод шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Небукіна І.В. рішення суду оскаржується лише в частині зміни та покладення обов`язку виконання робіт на позивача за первісним позовом, то вказану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Оскільки, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову та виділення їй в натурі 55/100 спірного будинку за другим варіантом поділу, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з урахуванням положення частини 4 статті 367 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа: Серявін проти України рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Небукіна Івана Володимировича залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2019 року скасувати з ухваленням нового судового рішення:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про виділ в натурі частки із спільного майна та усунення перешкод в користуванні майном, - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вишгородської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності, поділ будинку та скасування державної реєстрації,- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Є.М. Суханова

Т.А. Слюсар