Рішення
від 08.01.2020 по справі 240/10468/19
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/10468/19

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог і рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017841305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017891305 від 18 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13 серпня 2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017831305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017921305 від 18 липня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017871305 від 18 липня 2019 року.

В обґрунтування позову вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем норм законодавства є безпідставними, спростовуються вимогами законодавства України, у зв`язку з чим спірні вимоги, рішення та податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.09.2019.

Копію ухвали направлено сторонам рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до інформації, що міститься на рекомендованих повідомленнях, копію ухвали відповідач отримав 18.09.2019 (т. 3 а.с. 157), а позивач - 24.09.2019 (т. 3 а.с. 167).

У судовому засіданні 30.09.2019 представник відповідача просила відкласти розгляд справи та надати час для надання відзиву на позовну заяву. Представник позивача не заперечував щодо відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 15.10.2019.

До суду 04.10.2019 надійшло клопотання відповідача про залишення без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0017891305 від 18.07.2019 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18.07.2019.

Відділом документального забезпечення суду 07.10.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту перевірки від 21.06.2019 №413/06-30-13-05/2361013696 та рішення, прийняті на підставі та у межах повноважень є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства. Тому, винесення оскаржуваних Позивачем податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) є обґрунтованими, та таким що не суперечить нормам податкового законодавства.

Представник позивача надав до суду (вх. №23398/19 від 09.10.2019) відповідь на відзив.

У судовому засіданні 15.10.2019 було оголошено перерву до 21.10.2019 для надання часу представнику позивача підготувати заперечення на клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог та для надання відповідачем пояснень щодо додатків 1-3.

До суду 21.10.2019 надійшло клопотання (вх. №24210/19) представника позивача про витребування доказів у відповідача та заява (вх. №24212/190) про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог.

Від відповідача 21.10.2019 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13.08.2019 у розмірі 357483,01 грн (т. 4 а.с. 110-112).

На виконання протокольної ухвали від 15.10.2019, відповідачем надано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи опису документів, наданих позивачем для проведення перевірки.

У судовому засіданні 21.10.2019 суд зобов`язав представника відповідача надати до суду журнал згрупованих поштових відправлень із зазначенням переліку направлених позивачу документів. Розгляд справи відкладено на 24.10.2019.

Відділом документального забезпечення суду 24.10.2019 зареєстровано додаткові пояснення відповідача у яких просить позовну заяву в частині позовних вимог залишити без розгляду, а позицію відповідача, вказану у заяві про поновлення строку звернення до суду вважати такою, що не підтверджена документально та не ґрунтується на відповідних доказах, які б могли бути визнані судом як поважні причини пропуску строку на оскарження вищевказаних документів та є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

До суду 24.10.2019 надійшло клопотання відповідача про виклик ревізора-інспектора в якості свідка.

У судовому засіданні 24.10.2019 судом протокольною ухвалою: задоволено клопотання представника відповідача про виклик ревізора - інспектора у якості свідка; відмовлено у задоволення клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог; за потреби, зобов`язано представника позивача забезпечити явку осіб, що надавали послуги позивачу за період, що перевірявся; визнати обов`язковою участь у судовому засіданні позивача, у випадку неможливості надати пояснення представником; відкладено розгляд справи до 12.11.2019.

Відмовляючи у задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог, судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування вимог та Рішення з підстав їх отримання 29.08.2019, оскільки на вимогу суду відповідачем не надано доказів направлення та отримання позивачем вимоги та рішення, а супровідний лист від 18.07.2019 про направлення та отримання позивачем 20.07.2019 податкових повідомлень-рішень, не дає можливості суду ідентифікувати оримання платником податківа окаржуваних вимог та рішень.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядження із 11.11.2019 по 15.11.2019, адміністративну справу було знято з розгляду. Листом було повідомлено представників сторін про перенесення розгляду справи на 18.11.2019. Судові повістки було направлено сторонам рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення.

Відділом документального забезпечення суду 18.11.2019 зареєстровано клопотання відповідача про розгляд поданого 24.10.2019 клопотання про виклик свідка.

Окрім того, до суду 18.11.2019 надійшов відзив на позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13.08.2019 у розмірі 357 483,01 грн.

У судовому засіданні 18.11.2019 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка.

Представник позивача подав заяву про продовження підготовчого провадження до тридцяти днів, а представник відповідача не заперечувала проти позитивного вирішення даного питання.

Ухвалою суду від 18.11.2019 постановлено задовольнити клопотання представника позивача про продовження підготовчого провадження. Для належної підготовки справи для розгляду по суті продовжити строк підготовчого провадження терміном до 30 (тридцяти) днів. Оголошено перерву до 09.12.2019.

Представник відповідача 18.11.2019 подала клопотання про продовження розгляду справи на 30 днів.

Відповідач надав до суду заперечення (вх. №28959/19 від 06.12.2019) у якому відповідач вказує: "Тобто, що стосується позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13.08.2019 на загальну суму боргу станом на 31.07.2019 по єдиному соціальному внеску в сумі 357 483,01 грн., винесеної ГУ ДФС у Житомирській області, вважаємо безпідставною, оскільки відсутній предмет спору в цій частині у зв`язку з відкликанням контролюючим органом останньої та непред`явленням останньої до виконання як виконавчий документ до органів виконавчої служби" (т. 4 а.с. 194).

До суду 09.12.2019 надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи платіжних доручень.

Представники сторін подали до суду заяви у яких вказують, що не заперечують щодо закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12.2019 суд протокольною ухвалою постановив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача щодо приєднання диску з процесуальними документами по контрагентам позивача, зобов`язано представника відповідача надати в роздрукованому вигляді вирок суду.

Ухвалою суду від 09.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. За письмовою згодою учасників справи, розгляд справи по суті розпочато відразу після закінчення підготовчого судового засідання.

Після переходу до розгляду справи по суті, для виклику та допиту двох ревізорів-інспекторів, розгляд справи відкладено на 10.12.2019.

До суду 10.12.2019 представники сторін подали заяви про перехід у письмове провадження по справі.

У судовому засіданні 10.12.2019 судом було допитано у якості свідків ревізорів - інспекторів; долучено до матеріалів справи вирок суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Житомирській області, Овруцьке управління, Овруцька ДПІ (Овруцький район).

На підставі наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.05.2019 №902, та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік головним державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Житомирській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018.

За результатом перевірки складено Акт №413/06-30-13-05/2361013696 від 21.06.2019 (далі - Акт перевірки від 21.06.2019), в якому вказано, що документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення:

- пп.16.1.2, п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст. 44, абз. "а" п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177 ПКУ, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки не в повному обсязі надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- пп.16.1.3 ст.16. пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ПКУ: не своєчасне подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;

- пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 та пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ встановлено несвоєчасну сплату та не у повному обсязі ФОП ОСОБА_1 авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за І-ІІІ квартали 2016-2018 року на загальну суму 50 173,98 грн;

- п. 46.1 ст. 46. п. 51.1 ст.51, абз. "б" п. 176.2 ст.176 ПКУ та п.3.2, п.3.3, п.3.6 р.З Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (із змінами та доповненнями) а саме: неподання податкового розрахунку (форми №1-ДФ) за I- IV кв. 2016 року, І- IV кв. 2017 року та за І- IV кв. 2018 року;

- пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, а саме ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом на загальну суму 4 119 753,07 грн., що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 741 555,54 грн.;

- пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 4 119 753,07 грн, що відповідно призвело до заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796.27 грн, в результаті порушень, викладених в п. 2.1.2 акту перевірки;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: неподання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік;

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.І ст.7 та ч.2 сг.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено заниження за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 суми єдиного внеску у розмірі 336 530,91 грн нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 22,0 %, за рахунок завищення витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом, що вплинуло на заниження чистого оподатковуваного доходу;

- п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску у терміни визначені законодавством: 1) по коду бюджетної класифікації 71040000 "Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність", а саме: в лютому 2016 року в сумі 1 999,77 грн.;

- абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ет.193, абзацу "г" п. 198.5 ст.198. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201, ПКУ, ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та не складено не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ 793 514,00 грн., в тому числі за грудень 2018 року у сумі 792 622.00 грн., за червень 2017 року у сумі 892,00 грн.;

- п.201.1. ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПКУ порушено терміни реєстрації податкових накладних, а саме не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 792 622,00 грн.;

- пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, сг.63 ПКУ, п. 8.4 розділу VIII Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588 встановлено, що ФОП Шелестом не подано до Овруцької ДПІ "Повідомлення про об`єкти оподаткування" форми №20-ОПП з відображенням у ньому об`єктів рухомого на нерухомого майна, що використовувалися в господарській діяльності, а саме інформації про власні об`єкти для здійснення господарської діяльності.

На підставі висновків Акту перевірки від 21.06.2019, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0017841305 від 18 липня 2019 року, яким за встановлені в Акті перевірки від 21.06.2019 порушення пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 926943,43 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 741555,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 185388,89 грн (т. 1 а.с. 39);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року зі сплати єдиного внеску в сумі 336530,91 грн (т. 1 а.с. 40);

- рішення №0017891305 від 18 липня 2019 р. "Про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску", яким за виявлені під час перевірки порушення п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і за наслідками якої донараховано 336530,91 грн єдиного внеску, застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 62057,20 грн (т. 1 а.с. 41);

- податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 р., яким за порушення абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ет.193, абзацу "г" п. 198.5 ст.198. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201 ПКУ позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 991893,00 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 793514 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 198379 грн (т. 1 а.с. 44).

Позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0017831305 від 18 липня 2019 р., яким за не складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 792622,00 грн у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 396311 грн за платежем податок на додану вартість (т. 1 а.с. 46);

- податкове повідомлення-рішення №0017921305 від 18 липня 2019 р., яким за встановлені під час перевірки порушення пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування (т. 1 а.с. 48);

- податкове повідомлення-рішення №0017871305 від 18 липня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: адмін. штрафи та інші санкції.

ФОП ОСОБА_1 подав заперечення від 04.07.2019 на Акт перевірки від 21.06.2019 (т. 1 а.с. 161-167).

Головне управління ДФС у Житомирській області надало відповідь №8265/14/06-30-13-05 від 16.07.2019 на заперечення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 текст Акту перевірки частково змінений, а висновки щодо встановлених порушень, залишені в силі.

Вважаючи висновки Акту перевірки від 21.06.2019 помилковими та безпідставними, а рішення, винесені на їх підставі протиправними, позивач звернувся до суду.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується та сторонами визнається, що позивач із 25.02.2009 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник ПДВ, а у період із 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України)

Щодо податку на доходи фізичних осіб.

Судом досліджено Акт перевірки від 21.06.2019, з урахуванням змін, внесених до нього, та встановлено, що згідно даних податкових декларацій за 2016-2018 роки, позивачем задекларовано дохід у сумі 9521708,80 грн (перевіркою розбіжностей не встановлено), задекларовані документально підтверджені витрати за вказаний період становлять 9150049,81 грн, однак згідно даних перевірки, документально підтверджені витрати за період 2016-2018 роки становить 5030296,74 грн. Отже, розбіжність по витратам за період, що перевірявся становить 4119753,07 грн.

Перевіркою встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 витрат безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом на загальну суму 4119753,07 грн, що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4119753,07 грн. Вказано, що згідно виписки банку по р/р №НОМЕР_2, квитанцій до прибуткових касових ордерів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, встановлено відсутність оплати за товари (роботи/послуги) на загальну суму 672529,27 грн. (без ПДВ). Крім того, в ході перевірки встановлено наявність у ФОП ОСОБА_1 операцій по взаємовідносинах з контрагентами, що мають ознаки фіктивності. Згідно виписки банку, ФОП ОСОБА_1 проведено розрахунків з підприємствами, що мають ознаки фіктивності за товари (роботи/послуги) на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році в сумі 1409923,80 грн, у 2017 році в сумі 635100,00 грн, у 2018 році в сумі 1402200,00 грн (т. 1 а.с. 100).

Щодо відсутності документального підтвердження витрати на оплату за товари (роботи/послуги) на загальну суму 672 529,27грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст. 177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.5. Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Представник відповідача під час розгляду адміністративної справи зазначила, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов`язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіксований чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг. Вказав, що платнику податків було направлено запити про надання інформації, зокрема чеків, квитанцій на придбання та продаж товару (послуги) за період, що підлягав перевірці.

Представник відповідача пояснила, що розбіжності в частині неоплачених витрат в сумі 672 529,27 грн були встановлені на основі наданих ФОП ОСОБА_1 до перевірки виписок з банку та квитанцій на готівкові розрахунки, а саме: сума оплачених витрат, згідно первинних документів менша ніж задекларовано платником в деклараціях про майновий стан та доходи за період 2016-2018 роки та зауважила, що із акту №318/06-30-13-05 від 14 червня 2019 року, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не надав документів, що витребовував відповідач.

Судом при дослідженні Акту перевірки від 21.06.2019, з урахуванням внесених до нього змін, встановлено відсутність інформації про періоди, в яких, на переконання відповідача, платником податку задекларовано документально не підтверджені витрати.

Додатком до Акту перевірки від 21.06.2019 є складений ФОП ОСОБА_1 опис від 11.06.2018 документів, наданих для проведення документальної планової виїзної перевірки (т. 4 а.с. 114), при дослідженні якого встановлено, що у ньому вказані загальні назви наданих документів: видаткові накладні за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; ТТН за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; договори купівлі-продажу між контрагентами за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; виписки з банківських рахунків за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; приходно-касові чеки за розрахунки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; товарні чеки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; документи по зовнішньо - економічній діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Суд відмічає, що Акт №318/06-30-13-05 від 14.06.2019, складений відповідачем, містить інформацію щодо ненадання у повному обсязі до перевірки, зокрема, чеків, квитанцій на придбання та продаж товару (послуг), книгу обліку та витрат (т. 3 а.с. 201), однак яких саме документів та за які періоди не надано до перевірки, не конкретизовано.

У запереченнях представник відповідача вказує: "Всі первинні документи стосовно оплачених ФОП ОСОБА_1 витрат досліджені в ході перевірки в повному обсязі. До заперечень платник додаткових документів не надав" (т. 3 а.с. 189 на звороті).

У ході розгляду справи, ревізори-інспектори, які проводили перевірку, підтвердили врахування всіх наданих позивачем документів під час складання акту перевірки та прийнятті оскаржуваних рішень.

Однак, на вимогу суду представником відповідача не було надано інформації щодо походження розбіжностей в сумі 672 529,27 грн із зазначенням періоду (періодів) часу, в якому вони виникли та щодо яких правовідносин. Не надано інформації щодо того, які суми згідно банківських виписок було враховано під час перевірки та які квитанцій до прибуткових касових ордерів (із зазначенням номерів та дат) були взяті до уваги при прийнятті висновків під час перевірки.

Разом з тим, представником позивача на підтвердження реальності понесення платником податків витрат у 2017-2018 році, до суду було надано реєстри готівкових витрат у 2017 році та у 2018 році та копії квитанцій до прибуткового касового ордера, що підтверджують вказані у реєстрах суми, а також реєстри понесених витрат згідно банківських виписок за 2016-2018 роки.

Так, відповідно до реєстру понесених готівкових витрат у 2017 році, ФОП ОСОБА_1 сума оплачених витрат становить 561670 грн (т. 3 а.с. 90-92), а у 2018 році - 576460,00 грн (т. 3 а.с. 120-122). Витрати у готівковій формі підтверджуються копіями квитанцій до прибуткового касового ордера, що надані представником позивача для долучення до матеріалів адміністративної справи (т. 3 а.с. 113-118).

Відповідно до реєстрів понесених витрат згідно банківських виписок, у 2016 році витрати становили 331350116 грн (т. 3 а.с. 6-10), у 2017 році витрати становили 2374597,16 грн (т. 3 а.с. 34-37), а у 2018 році - 2980984,11 грн (а.с. 60-64).

Щодо твердження представника відповідача та ревізорів-інспекторів про те, що платником податків не було надано під час перевірки документів, які надані до суду.

Суд відмічає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов`язок суду оцінити відповідні докази за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України є однією з гарантій установлення об`єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо операцій по взаємовідносинах з контрагентами які, на переконання відповідача, мають ознаки фіктивності, на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році в сумі 1409923,80 грн, у 2017 році в сумі 635100,00 грн, у 2018 році в сумі 1402200,00 грн (т. 1 а.с. 100).

Так, у Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "Крім того, в ході перевірки встановлено наявність у ФОП ОСОБА_1 операцій по взаємовідносинах з контрагентами, що мають ознаки фіктивності, реєстр таких понесених витрат наведено в Додатку 4 до акту перевірки. Так, згідно виписки з банку по р/р №НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_1 проведено розрахунків з підприємствами, що мають ознаки фіктивності за товари (роботи, послуги) на загальну суму 3447223,80 грн (без ПДВ)." (т. 1 а.с. 110).

Під час розгляду адміністративної справи представник відповідача зазначила, що податковим органом були направлені платнику податку листи, зокрема і "Про надання інформації щодо контрагентів: ПРАТ "Київ гідромонтаж", ТОВ ТФ "Будматеріали ЛТД", ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "ПРОДЖО", ТОВ "МАРВЕЛОН", ТОВ "РЕНАЛТ", ТОВ "ДРАХМА", ТОВ "ІНГІБІР", ТОВ "БРАН ТОРГ" (т. 3 а.с. 203). Вказує, що відповідно до Акту №318/06-30-13-05 від 14.06.2019 (т. 3 а.с. 201) платником податків не було надано, зокрема, відомості та відповідні підтверджуючі документи по факту транспортування та матеріалів (договори на транспортування, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи та інше) за період, що підлягає перевірці.

У п. 1.16 Акту перевірки від 21.06.2019 вказано: "Перевіркою щодо наявності фактів здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з суб`єктами, які мають ознаки "фіктивності", припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні чи інші документи визнано судом недійсними тощо, встановлено що згідно наданих документів на перевірку станом на день складання акту, встановлено слідуючі взаємовідносини з суб`єктами, які мають ознаки "фіктивності", чи припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні чи інші документи визнано судом недійсними", зокрема: ПП "БІБОР" (код за ЄДРПОУ 40720129); ПП "РАЙТЕРС" (код ЄДРПОУ 40719884); ТОВ "БАРКУС" (код ЄДРПОУ 40720072); ТОВ "МАРВЕЛОН" (код ЄДРПОУ 41163362); ТОВ "РЕНАЛТ" (код ЄДРПОУ 41722332); ПП "ТАРАКАС" (код ЄДРПОУ 40545863); ТОВ "ПРОДЖО" (код ЄДРПОУ 40822003); ТОВ "СОЛЮШН РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 42056396); ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" (код ЄДРПОУ 40717599); ПП "ДЕМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 40559188); ТОВ "СМАРТ-ФОР" (код ЄДРПОУ 40777878); ПП "ГРАНТ-ПРО" (код ЄДРПОУ 40544676); TOB "ТК "КАССІОПЕЯ" (код ЄДРПОУ 40090236); ПП "ВАЙТОМА" (код ЄДРПОУ 40028058); ПП "ГАРДЕ-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39012097); TOB "КОНЕКТІС" (код ЄДРПОУ 39179457); ТОВ "САЛМОН" (код ЄДРПОУ 41504974); TOB "СІКВЕСТ- ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41381558); ПП "ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41355685); ПП "КОМІР ГРУП" (код ЄДРПОУ 39613437); ПП "ТЕРА-ПРАЙЄ" (ПП "ІНКОМ-ТОРГ") (код ЄДРПОУ 39733811); ТОВ "ПОЛЕСТАРС" (код ЄДРПОУ 42157522); TOB "ЗАВЕР- ГРУП" (код ЄДРПОУ 41129557); ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41017178); ТОВ "КИЇВТОРГ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41325362); TOB "АКРОН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41632600); ПП "МАКСІМА-ПРОМ" (код ЄДРПОУ 40545292); ТОВ "ДРАХМА" (код ЄДРПОУ 41722327); ПП "КСД-ГЕЛІУМ" (код ЄДРПОУ 40544318); ТОВ "ІНГІБІР" (код ЄДРПОУ 41722416).

Згідно Акту перевірки від 21.06.2019, між позивачем (замовник) та ПП "Вайтома" (т. 1 а.с. 242-243, 244-245), ПП "Таракас" (т. 2 а.с. 52-53, 56-57), ПП "РАЙТЕРС" (т. 1 а.с. 208-209), ТОВ "Марвелон" (т. 2 а.с. 108-109), ТОВ "Баркус" (т. 1 а.с. 212-213), ПП "Ентер-Сел" (т. 1 а.с. 216-217), ПП "Бібор" (т. 1 а.с. 204-205), ТОВ "Проджо" (т. 2 а.с. 64-65), ПП "Демаркет" (т. 1 а.с. 220-221, 224-225), ПП "Грант - Про" (т. 1 а.с. 228-229), ПП "Гранде - Плюс" (т. 1 а.с. 247-248, 250-251), ТОВ "ТК" Касіопея" (т. 1 а.с. 235-236), ТОВ "Конектіс" (т. 2 а.с. 2-3), ПП "Тера - Прайс" (т. 2 а.с. 9-10, 13-14), ТОВ "Полестарс"(т. 2 а.с. 92-93), ТОВ "Завер-Груп" (т. 2 а.с. 33-34), ТОВ "Чест Компані" (т. 2 а.с. 27-28), ТОВ "Київторг Ресурс" (т. 2 а.с. 23-24), ТОВ "Аркон Компані" (т. 2 а.с. 84-85), ПП "Максіма-Пром" (т. 2 а.с. 37-38), ТОВ "Драхма" (т. 2 а.с. 80-81) укладено договори, предметом яких є надання послуг: розпиловка деревини, розпиловка пиловника, виготовлення лісоматеріалів.

На підтвердження реальності господарських операцій згідно вказаних вище договорів, позивачем надано до матеріалів адміністративної справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно договорів надання послуг з розпиловки, копії видаткових накладних та рахунків - фактури (т. 1 а.с.:202, 203, 206, 207, 210, 211, 214, 215, 218, 219, 222, 223, 226, 227, 230, 231, 234, 237, 240, 241, 243, 246, 249; т. 2 а.с.:1, 7, 8, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 46, 47, 54, 55, 62, 63,79, 79, 82, 83, 90, 91,106, 107).

Судом досліджено первинні документи, долучені позивачем до матеріалів справи. Вказані документи в їх сукупності містять обов`язкові реквізити та відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Матеріалами перевірки підтверджується, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та виконавцями: ПП "КСД-Геліум" (т. 2 а.с. 40-41), ТОВ "Реналт" (т. 2 а.с. 104), ТОВ "Проджо" (т. 2 а.с. 60-61), ТОВ "Смарт-Фор" (т. 2 а.с. 96-97), ТОВ "Салмон" (т. 1 а.с. 72-73), ТОВ "Сіквест- Торг" (т. 2 а.с. 44-45), ПП "Південь Сервіс Плюс" (т. 2 а.с. 68-69), ПП "Комір Груп" (т. 2 а.с. 5-6), ТОВ "Полестарс"(т. 2 а.с. 88-89), ТОВ "Інгібір" (т.2 а.с. 76-77), укладені договори предметом яких є поставка товару (бруси обрізні, дошки необрізні, брус) замовнику.

Копії договорів містяться в матеріалах адміністративної справи, їх зміст досліджувався під час документальної планової виїзної перевірки.

В матеріалах адміністративної справи на підтвердження реальності господарських операцій та на виконання вимог укладених договорів, містяться копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії видаткових накладних та рахунків - фактури (т. 2 а.с. 4, 7, 8, 11, 12, 39, 42, 43, 50, 51, 58, 59, 66, 67, 70, 71, 74, 75, 86, 87, 94, 95, 98, 99, 102, 103 ).

Щодо наявної у відповідача інформації про анулювання свідоцтва ПДВ у ПП "Вайтома", суд зазначає, що правовідносини між позивачем та ТОВ "Вайтома" виникли у травні 2016 року, тоді як свідоцтво платника ПДВ контрагента було анульовано у січні 2017 року (т. 3 а.с. 212).

Отже, на момент господарської операції між позивачем та ПП "Вайтома", останнє було платником ПДВ.

З Акту перевірки від 21.06.2019 вбачається, що:

- "ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" було реалізовано ФОП ОСОБА_1 послуги по розпиловці пиловника і пиломатеріалів в кількості 380,00 куб.м за ціною 92.00 грн. на загальну суму 41 952,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 992,00 грн.) (податкова накладна №4 від 28.09.2016). Згідно виписки банку по р/р №НОМЕР_2 АТ "Райффайзент Банк Аваль" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 розрахунки за послуги не проводились" (т. 1 а.с. 72).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що за позивачем рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинах із ПП "ЕНТЕР-СЕЛ", та зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювалось декларування грошових зобов`язань по даному контрагенту.

Суд відмічає, що відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування тверджень позивача, а матеріалами перевірки підтверджено наявність кредиторської заборгованості позивача у спірний період.

ТОВ "ПРОДЖО" було реалізовано ФОП ОСОБА_1 послуги по розпиловці пиломатеріалів в кількості 720,00 куб.м за ціною 180,00 грн. на загальну суму 155 520,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 920.00 грн.) (податкова накладна №86 від 31.08.2017), дошку обрізну 25 мм. 10 куб.м за ціною 2 700,00 грн., дошку обрізну 30 мм, 7.00 куб.м за ціною 2 500,00 грн, дошку обрізну 40 мм, 4,00 куб.м за ціною 2 700,00 грн., дошку обрізну 50 мм, 15куб.м за ціною 2 500,00 грн., дошку обрізну 100 мм, 2,00 куб.м за ціною 2 700,00 грн. та дошку обрізну 70 мм, 5 куб.м за ціною 2 500,00 грн. на загальну суму 132 840,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 22 140,00 грн.) (податкова накладна №5 від 01.04.2017). Згідно виписки банку по р/р №НОМЕР_2 АТ "Райффайзент Банк Аваль" за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 розрахунки за послуги та товар було проведено 18.10.2017 - 69 000,00 грн (т. 1 а.с. 68-70).

В судовому засіданні представник позивача зауважив, що згідно Додатку 7 до Акту перевірки відповідачем недостовірно зазначено про купівлю позивачем у ТОВ "ПРОДЖО" 01.04.2017 харчових продуктів, таких як: печиво, трубочка тощо на загальну суму ПДВ 22139,995 грн, оскільки відповідно до видаткової накладної №41 від 01.04.2017 від цієї дати видно, що позивач насправді придбав дошку обрізну, на загальну суму 132840,0 грн, в.т.ч. ПДВ 22140,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що помилка в номенклатурі товарів щодо накладної №5 від 01.04.2017 на загальну суму 132 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 140,00 грн.), виписаної ТОВ "Проджо" (код за ЄДРПОУ 40822003), виникла за рахунок вини контрагента, яким було змінено номенклатуру поставлених товарів згідно розрахунку коригувань від 01.04.2017 №5 та не впливає на суть порушення - сум ПДВ, які скориговані у зв`язку із зміною кількісних чи вартісних показників не змінено.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується реєстрація в ЄРПН податкових накладних, виписаних згідно господарських операцій між позивачем та ПП "Бібор", ТОВ "Баркус", ПП "Райтерс", ПП "Таракас", ПП "Ентер-Сел", ПП "Вайтома", ПП "КСД-Геліум" (т. 1 а.с. 182-201).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов`язковість норм Закону №996-XIV і для податкового обліку обумовлена тим, що згідно з частиною другою статті 3 цього Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування, зокрема, якщо йдеться про податковий облік з ПДВ, щодо операцій з постачання товарів (послуг) як об`єкта оподаткування та операцій з придбання товарів (послуг) як підстави для формування податкового кредиту.

Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 05.03.2012 у справі №21-421а11 від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.

Судом досліджено надані та долучені до матеріалів адміністративної справи первинні документи та встановлено, що вони містять необхідну інформацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами.

В Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "В ході проведення перевірки встановлено, що у даних підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.І, ч.5 ст.203, п.1, п.2 статей 215, 228 Цивільного Кодексу України, угоди, укладені даними підприємствами з СПД-контрагентами які відповідають не реальності здійснених операцій." (т. 1 а.с. 105).

Відповідач у відзиві вказує, що вищезгадані підприємства, що мають ознаки фіктивності, є учасниками кримінальних проваджень за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень. В базах даних контролюючих органів наявна податкова інформація про СГ ланцюг, їх діяльність та щодо документально оформленого руху ідентифікованого товару по певному ланцюгу, яка згідно з пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ являється підставою для висновків в акті перевірки. Згідно вищевказаної інформації, на адресу підприємств, що мають ознаки фіктивності було реалізовано: продукти харчування, продукти побутової хімії, корми для домашніх тварин, алкогольні напої та тютюнові вироби. Інформацію, яка використовувалася під час перевірки контролюючим органом отримано з інформаційних баз даних контролюючих органів. Зокрема, при перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних АІС "Податковий блок", АІС "Митниця", ЦБД ДРФО.

Щодо твердження відповідача про те, що вищезгадані підприємства, що мають ознаки фіктивності, є учасниками кримінальних проваджень за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, згідно відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень.

На вимогу суду представник відповідача надала копію вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2018 у справі №203/3005/18 та встановлено, що він стосується особи, яка була визнана винною у створенні фіктивного підприємства "ТОВ "Хіларі-Трейд".

У Акті перевірки відсутня інформація щодо наявності у позивача господарських операцій з ТОВ "Хіларі-Трейд".

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, вказане у вироку підприємство є контрагентом у правовідносинах із ТОВ "Солюшн-Ресурс", - контрагентом позивача.

Інших вироків суду, що стосуються безпосередньо контрагентів позивача, представником відповідача до суду не надано.

Щодо твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача виробничих потужностей та необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу (найманих працівників для виконання робіт/послуг по розпиловці або реалізації пиломатеріалів), виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Відповідачем не заперечується, що всі контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій згідно укладених договорів, були зареєстровані в установленому законодавством порядку як юридичні особи - платники податків.

В Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "В ході проведення перевірки встановлено, що у вищезгаданих підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.І, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України (зі змінами і доповненнями), угоди, укладені даними підприємствами з СПД - контрагентами постачальниками, які відповідають нереальності здійснених операцій." (т. 1 а.с. 111).

З Акту перевірки від 21.06.2019 вбачається, що при перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних АІС "Податковий блок", АІС "Митниця", ЦБД ДРФО.

До матеріалів адміністративної справи відповідачем надано акти податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача щодо неможливості зустрічних звірок станом на 2019 рік.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2019 року у справі №814/1439/17 зазначила, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

При цьому, без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень. Разом з тим, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

При формуванні акту перевірки податковий орган посилався в обґрунтування своїх висновків на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну товарів. Разом з тим, зазначених обставин, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано судових рішень щодо контрагентів у яких би було вказано про встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо.

Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі №804/15820/15 висловлено правову позицію про те, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано до суду видаткові накладні, постачальником у якому вказано ФОП ОСОБА_1 , товаром є: лісоматеріали круглі, бруси обрізні, дошки необрізні, брус (т. 2 а.с. 125-250, т. 3 а.с. 1).

Вказані первинні документи підтверджують, що лісоматеріали, що були розпиловані на виконання вимог договорів контрагентами позивача, у послідуючому були реалізовані, що у свою чергу є підтвердженням реальності господарських операцій, витрати по яких були задекларовані ФОП ОСОБА_1 ..

Окрім того, Актом перевірки від 21.06.2019 підтверджено, що у період, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснював експортні операції відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів, товаром є: пиломатеріали обрізні, соснові. Загальна вартість 1023681,98 грн (т. 1 а.с. 148-150, т. 4 а.с. 122).

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах адміністративної справи та досліджені під час судового розгляду належні докази, суд дійшов висновку, що платником податків надано всі документи, що повно та об`єктивно відтворюють та підтверджують господарські операції, фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків.

Отже, висновок податкового органу про те, що ФОП Шелестом завищено витрати безпосередньо пов`язані з отриманим доходом на загальну суму 4 119 753,07 грн., що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн, є помилковим.

Податковим органом, у зв`язку із встановленням під час перевірки завищення ФОП ОСОБА_1 витрат безпосередньо пов`язаних із отриманим доходом на загальну суму 4 119 753,07 грн., що, на переконання відповідача, призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 119 753,07 грн., визначено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 741 555,54 грн., у тому числі по періодам: 2016 рік - 235 994,62 грн., 2017 рік - 195 861,17 грн., 2018 рік - 309 699,75 грн.

На підставі таких висновків Акту перевірки від 21.06.2019, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0017841305 від 18 липня 2019 року, яким встановлені в Акті перевірки від 21.06.2019 порушення пп. 16.1.2., 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 44.1, ст. 44, п. 177.2, пп.177.4.1 пп. 177.4.4, пп. 177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177 ПКУ, платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 926943,43 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 741555,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 185388,89 грн (т. 1 а.с. 39).

Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, що підтверджуються належними доказами, щодо помилковості вказаних вище висновків Акту перевірки, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення №0017841305 від 18 липня 2019 року.

Щодо військового збору.

Так в Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "В порушення пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, пп.1.1, 1.2 та 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 4 119 753,07 грн.. що відповідно призвело до заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796,27 грн, в т.ч.: у 2016 році у сумі 19 666,21 грн, у 2017 році у сумі 16 321,76 грн, у 2018 році у сумі 25 808,30 грн, в результаті порушень, викладених в п. 2.1.2 акту перевірки." (т. 1 а.с. 148).

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст.162 ПКУ. Платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПКУ).

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПКУ об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Приписами пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Враховуючи те, що під час розгляду адміністративної справи встановлено протиправність висновків Акту перевірки щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4119753,07грн, а розмір чистого оподатковуваного доходу є об`єктом оподаткування військовим збором, суд вважає протиправними висновки відповідача щодо заниження військового збору що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 61 796,27 грн, який було нараховано, виходячи із суми 4119753,07грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0017921305 від 18 липня 2019 р, яким за встановлені під час перевірки порушення пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1. п163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп.1.1., 1.2 та 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування в загальній сумі 77245,33 грн, з яких: 61796,27 грн за податковими зобов`язаннями та 15449,06 грн за штрафними (фінансовими санкціями), - є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо єдиного соціального внеску.

В Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "Так, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням вимог ч.3 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 31.12.2018 занижено суму чистого доходу на загальну суму 4 420 658,02 гри., в т.ч.: у 2016 році в сумі 1 404 208,44 грн., у 2017 році в сумі 1088117,61 грн, у 2018 році в сумі 1928331,97 грн, з урахуванням максимальної величини розміру доходів, на який нараховується єдиний внесок в розмірі 1529685,96 грн, в т.ч. у 2016 році в сумі 431550,00 грн, у 2017 році в сумі 427995,96 грн, у 2018 році в сумі 670140,00 грн, чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (т. 1 а.с. 120).

Представник позивача під час розгляду адміністративної справи зауважив, що на ст. 69 Акту зазначено, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб встановлено заниження сум доходу у період з 01.01.2015 по 31.12.2018 на загальну суму 4 420 658,02 грн. за рахунок завищення витрат безпосередньо не пов`язаних з отриманим доходом. Однак в п. 2.1.2. Акту перевірки наведено розрахунки щодо завищення валових витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 4 119 753,07 грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що згідно п.3.2 Наказу Міністерства доходів України від 09.09.2013 №454 "Про затвердження порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160, "фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом". Перевіркою питань щодо подання звітів про суми нарахованого єдиного внеску та звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2015-2018 роки встановлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), а саме не подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.

Представник відповідача зауважила, що у зв`язку з неподанням звітів за 2016 рік та 2018 рік ФОП ОСОБА_1 не було задекларовано суму чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності та суми єдиного внеску за відповідні періоди, що призвело до розбіжностей між чистим оподатковуваним доходом в деклараціях про майновий стан та доходи та звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Судом було досліджено Акт перевірки від 21.06.2019 в частині визначення суми чистого оподатковуваного доходу в розмірі 4420658,02 грн, та встановлено що при його розрахунку податковим органом було взято суму чистого оподатковуваного доходу згідно даних перевірки та суми доходів за даними платника податку, які вказані у графі 2 Звіту. (т. 1 а.с. 121).

Суд відмічає, що до складових суми 4420658,02 грн увійшла сума чистого оподатковуваного доходу згідно даних перевірки (т. 1 а.с. 114).

Так, представником позивача не заперечувалось, що ФОП ОСОБА_1 не було подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та за 2018 рік.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується сплата ФОП ОСОБА_1 страхових внесків за 2016 рік (т. 4 а.с. 2, 3, 4) та за 2018 рік (т. 4 а.с. 6).

Під час перевірки податковим органом було встановлено заниження платником податків чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок нараховано на його суми єдиний внесок, що і призвело, в результаті до вказаних представником позивача розбіжностей в сумах чистого оподатковуваного доходу, встановленого за результатом перевірки.

Отже, за даними Акту перевірки від 21.06.2019, сума чистого оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 , на який нараховується страховий внесок становить 1529685,96 грн (т. 1 а.с. 121-122).

Частиною 5. ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманою від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

"Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % (з 01.01.2016 - 22%), встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2015 по 31.12.2018 суми єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 336 530,91 грн" (т. 1 а.с. 122).

Однак, враховуючи те, що під час судового розгляду адміністративної справи встановлено помилковість висновків перевірки щодо завищення платником податків витрат у період 2016-2018 роки, суд вважає, що нарахування єдиного внеску та суму вказаного в Акті перевірки від 21.06.2019 завищення, є протиправним, а тому Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.07.2019 №Ф-0017901305 підлягає скасуванню.

Щодо твердження представника позивача про те, підставою для скасування спірної вимоги та рішення є те, що вимога складена за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 , в ній зазначений РНОКПП позивача та адреса, однак недоїмку нараховано не позивачеві, а ФОП ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що доводи представника позивача, що Вимога № Ф-0017901305 від 18.08.2019 виставлена іншій особі, були досліджені під час судового розгляду справи та встановлено, що, не зважаючи на те, що у графі ПІП платника єдиного внеску вказано іншу особу, РНОКПП ФОП ОСОБА_1 вказано вірно.

РНОКПП - це ідентифікатор фізичної особи, який дозволяє ідентифікувати її для цілей оподаткування шляхом обліку платників податків у контролюючих органах.

Оскільки РНОКПП, що вказаний у оскаржуваній вимогі належить ФОП ОСОБА_1 (не заперечується позивачем), отже і Вимога № Ф-0017901305 від 18.08.2019 виставлена йому.

Суд зазначає, що Рішенням №0017891305 від 18.07.2019 застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 62057,20 грн (т. 1 а.с. 40). Підставою для його винесення є виявлення під час перевірки порушення п.1. ч.2 ст. 6, ч.8. ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і за наслідками якої донараховано 336530,91 грн єдиного внеску.

Оскільки Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.07.2019 №Ф-0017901305, у якій визначено недоїмки з єдиного внеску в сумі 336530,91 грн., яку під час розгляду адміністративної справи визнано протиправною та скасовано, то і Рішення №0017891305 від 18.07.2019, яке є похідним, теж необхідно скасувати.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0017871305 від 18.07.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: адмін. штрафи та інші санкції. (т.1 а.с. 50).

До податкового повідомлення - рішення було додано розрахунок у якому вказано "штрафні санкції за не збереження первинних документів, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України."

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, ФОП Шелесту В.О. в ході перевірки було надано запити про надання інформації (з вичерпним переліком документів необхідних для проведення перевірки) від 16.05.2019 №5915/14/06-30-13-05 та від 12.06.2019 №6855/14/06-30-13-05.

На вищевказані запити від 16.05.2019, 12.06.2019 ФОП ОСОБА_1 не надано в повному обсязі до перевірки наступні документи: книгу обліку доходів і витрат за період, що підлягає перевірці; чеки, квитанції на придбання та продаж товару (послуг) за період, що підлягає перевірці; відомості та відповідні підтверджуючі документи по факту транспортування товарів та матеріалів (договори на транспортування, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи та інше) за період, що підлягає перевірці. Враховуючи вимоги п. 44.6 ст. 44 ПКУ ГУ ДФС у Житомирській області складено Акт про ненадання документів від 14.06.2019 №318/06-30-13-05.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що акт містить загальні формулювання не про ненадання конкретного переліку документів, а про надання їх не в повному обсязі. Тобто, невідомо які документи за перевіряємий період були надані, а які надані начебто надані не були.

Судом досліджено Акт перевірки від 21.06.2019 та встановлено, що у ньому міститься інформація про ненадання до перевірки Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом "а" п. 176.1.ст. 176 ПУ України встановлено, що платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Пунктом 177.10 ст. 177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

В Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування встановлено порушення пп.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, абз. "а" и. 176.1 ст.176, п. 177.10 ст.177 ПКУ та Порядок ведення книги доходів і витрат (далі - Порядок) затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", який зареєстрований Мін`юстом України від 01.10.2013 №1686/24218, а саме: відсутність зареєстрованої Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018." (т. 1 а.с. 109).

Під час розгляду адміністративної справи судом витребовалась у представника позивача Книга обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 (для огляду в судовому засіданні), однак представник позивача зазначив, що надати на вимогу суду Книгу обліку доходів та витрат позивача не може, оскільки вона відсутня. Зазначив, що Книга обліку і витрат до перевірки не надавалась.

Судом досліджено опис документів (складався платником податків), що надавались до перевірки та встановлено відсутність інформації щодо надання Книги обліку і витрат (т. 1 а.с. 177).

Отже, факт відсутності Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 , який встановлено як під час проведення перевірки, висновки якої відображено в Акті від 21.06.2019 та підтверджено під час судового розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 121.1.ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд зазначає, що кількість ненаданих платником податків контролюючим органам оригіналів документів не впливає на розмір штрафу за таке ненадання, виняток становить повторність ненадання таких документів протягом року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове податкового повідомлення - рішення №0017871305 від 18.07.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: адмін. штрафи та інші санкції є правомірним та обґрунтованим, та не підлягає скасуванню, а позовні вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо податок на додану вартість.

На підставі висновків Акту перевірки від 21.06.2019, Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 р., яким за порушення абз. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу а) ст.193, абзацу "г" п. 198.5 ст.198. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1., п.201.7, п.201.10, ст.201 ПКУ позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 991893,00 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 793514 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 198379 грн (т. 1 а.с. 44).

Позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн, та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.

Так у Акті перевірки від 21.06.2019 вказано: "За період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 1704039,00 грн (з урахуванням коригувань - 1 691 716.00 грн). Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено заниження суми ПДВ всього в розмірі 793514,00 грн., в т.ч.: за червень 2017 року в сумі 892,00 грн., внаслідок неправомірного коригування ПЗ з ПДВ та за грудень 2018 року в сумі 792622,00 грн., внаслідок ненарахування податкових зобов`язань виходячи з бази оподаткування щодо використаних не в господарській діяльності товарів (придбано та не реалізовано, не використано в господарській діяльності) на суму 3963110,00 грн. (без ПДВ), які станом на 31.12.2018 відсутні в залишках ТМЦ та/або не використані в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 ". (т. 1 а.с. 124).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що перевіркою відображених у рядку 4 податкових декларацій з податку на додану вартість "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою" (рядок 4.1 колонка Б) показників за перевіряємий період встановлено заниження показників всього у сумі 792622,00 грн, в т.ч. за грудень 2018 року у сумі 792622,00 грн ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по ТМЦ (дошка обрізна/необрізна, брус тощо) та послуг розпиловки пиловника та пиломатеріалів у сумі 3963110,00 грн. (без ПДВ), у т.ч. ПДВ - 792622,00 грн, які придбані, та в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків та відсутні в залишках товарів станом на 31.12.2018.

Як зазначив під час судового розгляду справи представник позивача, ФОП ОСОБА_1 ставиться в порушення ненарахування податкових зобов`язань, виходячи з бази нереалізованих, не використаних у господарській діяльності, товарів.

Суд відмічає, що зі змісту акту перевірки від 21.06.2019 та при дослідженні первинних документів, наданих сторонам, вбачається, що позивачу були надані послуги з перевезення та послуги з розпиловки. Товар позивачем не придбавався.

Під час судового розгляду адміністративної справи встановлено, що інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 проведено не було. Вимогу про проведення інвентаризації, податковий орган під час перевірки не заявляв. До суду відповідачем не надано належних доказів наявності у позивача залишків ТМЦ.

Є також хибним твердження представника відповідача про те, що інвентаризація в даному випадку не стосується суті порушення, оскільки висновки перевірки щодо невикористання в господарській операції послуг з розпиловки, обґрунтовано саме відсутністю в залишках товарів станом на 31.12.2018.

Разом з тим, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що послуги з розпиловки половника та кругляка можуть бути в залишку, оскільки в даному випадку має місце послуга, а не товар.

Окрім того, факт придбання та реалізації шляхом використання в господарській діяльності позивача послуг з розпиловки підтверджується послідуючою реалізацією розпилованого контрагентами позивача товару, що належить позивачу, третім особам згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи (т. 2 а.с. 125-250).

Обставини щодо фіктивності контрагентів, господарські операції з якими відповідач ставить під сумнів, було досліджено під час судового розгляду та зроблено відповідні висновки вище.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано податкові зобов"язання в сумі 792622,00 грн.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 792622,00 грн.

За результатами опрацювання відхилень сум податкового кредиту з ПДВ, виявлені АІС "Податковий Блок" підсистема "автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту" в розрізі контрагентів, порушень встановлено наступні розбіжності:

завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 34 307,08 грн. При цьому ПП "ВАЙТОМА" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 34 307,08 грн.;

завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на 11 680,00 грн. При цьому ПП "КСД-ГЕЛІУМ" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 11 680,00 грн.;

завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на 21 640,00 грн. При цьому ПП "ТАРАКАС" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 21640,00 грн.;

- завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 14106,36 грн. При цьому ПГІ "РАЙТЕРС" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 14 106,36 грн.;

- завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 18399,60грн. При цьому ТОВ "БАРКУС" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 18399,60грн.;

- завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 6992,00грн. При цьому ПП "ЕНТЕР-СЕЛ" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 6992,00 грн.;

- завищення ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту з ПДВ на суму 28800,00 грн. При цьому ПП "БІБОР" не відображено в Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 28800,00 грн.

Приписами п.187.1.ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Приписами п. 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що податковий кредит було сформовано позивачем на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, що надавали послуги: ПП "ВАЙТОМА", ПП "КСД-ГЕЛІУМ", ПП "ТАРАКАС", ПП "РАЙТЕРС", ТОВ "БАРКУС", ПП "ЕНТЕР-СЕЛ", ПП "БІБОР".

У матеріалах адміністративної справи містяться копії податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит в сумі 792622,00 грн, а саме:

- податкова накладна №20 від 10.12.2016: постачальник ПП Бібор , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 28800,00 грн (т. 1 а.с. 182). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №20 від 10.12.2016 зареєстрована 23.12.2016 (т.1 а.с. 183);

- податкова накладна №30 від 30.11.2016: постачальник ПП Райтерс , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 14106,36 грн (т. 1 а.с. 184). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №30 від 30.11.2016 зареєстрована 14.12.2016 (т.1 а.с. 185);

- податкова накладна №5 від 08.11.2016: постачальник ТОВ Баркус , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 18399,60 грн (т. 1 а.с. 186). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №5 від 08.11.2016 зареєстрована 15.11.2016 (т.1 а.с. 187);

- податкова накладна №33 від 05.03.2017: постачальник ПП Таракас , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: доска 50 мм обрезна, доска 25 мм обрезна, загальна сума ПДВ 10600,00 грн (т. 1 а.с. 188). Податкова накладна №34 від 05.03.2017: постачальник ПП Таракас , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка кругляка хвойного і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 11040,00 грн (т. 1 а.с. 189). Згідно витягу з ЄРПН, податкові накладні від 05.03.2017 №33 та №34 зареєстровані 24.03.2017 (т.1 а.с. 190);

- податкова накладна №4 від 28.09.2016: постачальник ПП Ентер-Сел , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловка половника соснового, загальна сума ПДВ 6992,00 грн (т. 1 а.с. 191). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна №4 від 28.09.2016 зареєстрована 28.09.2016 (т.1 а.с. 192);

- податкова накладна №24 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: брус, доска, загальна сума ПДВ 10713,54 грн (т. 1 а.с. 193). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №25 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловки половника і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 4048,00 грн (т. 1 а.с. 195). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №26 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: брус, доска, загальна сума ПДВ 10713,54 грн (т. 1 а.с. 196). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №27 від 25.05.2016: постачальник ПП Вайтома , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: распиловки половника і пиломатеріалів, загальна сума ПДВ 8832,00 грн (т. 1 а.с. 198). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 09.06.2016 (т.1 а.с. 199);

- податкова накладна №27 від 20.03.2017: постачальник ПП КСД-Геліум , отримувач ФОП ОСОБА_1 , номенклатура товарів/послуг продавця: доска обрізна, загальна сума ПДВ 11680,00 грн (т. 1 а.с. 200). Згідно витягу з ЄРПН, податкова накладна зареєстрована 31.03.2017 (т.1 а.с. 201).

Отже, всі податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит були зареєстровані в ЄРПН, а тому суми ПДВ були правомірно віднесені ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту.

Твердження представник відповідача щодо фіктивності підприємств, якими були сформовані податкові накладні, суми яких увійшли до сум податкового кредиту, судом було досліджено та висновки зроблено вище.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн, та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп. є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Окрім того, підлягає скасуванню і повідомлення-рішення №0017831305 від 18 липня 2019 р, яким за нескладання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 792622,00 грн у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 396311 грн за платежем податок на додану вартість (т. 1 а.с. 46).

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55, якою вимагається сплатити недоїмку в сумі 294223,91 грн, штраф в сумі 62797,15грн та пеню в сумі 461,95 грн (т. 1 а.с. 43).

Представник відповідача у відзиві вказує, що станом на 31.10.2019 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №10418-55 на суму 357483.01 грн. є погашеною в частині наступних сум: штрафна санкція в сумі 399,95 грн., пеня в сумі 461.95 грн., штраф в сумі 170.00 грн., штраф в сумі 170,00 грн. та відкликаною в частині: донарахованого єдиного внеску по акту перевірки в сумі 336530,91 грн. та донарахованої штрафної санкції за актом перевірки в сумі 62057.70 грн. на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/10468/19 від 16.09.2019 та відповідно пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу МФУ від 04.05.2018 №469).

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що за ФОП ОСОБА_1 заборгованість по КОР 71040000 відсутня.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.регулюється Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон).

Статтею 14 Закону визначено, що органи доходів і зборів зобов`язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру; за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Відповідно до ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Судом досліджено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55, та встановлено, що на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів ФОП ОСОБА_1 повинен сплатити недоїмку в сумі 294223,91 грн, штраф в сумі 62797,15грн та пеню в сумі 461,95 грн.

Судом встановлено, що до суми, вказаної у Вимозі від 13.08.2019 увійшли (т. 4 а.с. 174):

- штраф в сумі 62 057,20 грн згідно Рішення №0017891305 від 18.07.2019;

- сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 399,95 грн та пеня в сумі 461,95грн згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0017931305 від 18.07.2019 (т. 4 а.с. 134).;

- сума штрафної санкції в розмірі 170,00 грн., згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019;

- сума штрафної санкції в розмірі 170,00 грн згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019;

- сума донарахованого єдиного внеску згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18.07.2019 в розмірі 294223,91 грн.

Судом досліджено наведені представником відповідача обставини погашення сум боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та встановлено, що сума штрафної санкції в розмірі 399,95 грн, пеня в сумі 461,95 грн, штраф в сумі 170.00 грн, штраф в сумі 170,00грн були закриті за рахунок наявної у платника податків переплати по коду класифікації бюджету 71040000, яка станом на 31.07.2019 становила 42307,00 грн (т. 4 а.с. 172). Станом на 30.09.2019 сума переплати становить 41105,1 грн (42307,00 грн- 170,00грн - 170,00 грн - 399,95 грн - 461,95 грн). Отже зазначений борг є погашеним.

Щодо відкликання суми донарахованого єдиного внеску по акту перевірки в сумі 336530,91 грн та донарахованої штрафної санкції за актом перевірки в сумі 62057,70 грн, суд зазначає наступне.

Наказом Мінфіну від 20.04.2015, №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

Пунктом 4. розділу VI Інструкції визначено, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Пунктом 6 розділу VI Інструкції визначено, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Представник відповідача зазначила, що 23.09.2019 контролюючим органом виключено з обліку єдиний внесок в сумі 336530.91 грн. та застосовану штрафну санкцію в сумі 62057,20 грн. донараховані за актом перевірки №413/06-30-13-05/2361013696 від 21.06.2019 згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду №240/10468/19 від 16.09.2019 в сумі 336530,91 грн.

Суд відмічає, що ухвалою Житомисрького окруджного адміністратвиного суду від 16.09.2019 відкрито загальне позовне проадження у адміністративній справі №240/10468/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог і рішення.

Отже, жодного рішення про скасування вимоги органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) та про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - судом 16.09.2019 не приймалось, а тому посилання відповідача на ухвалу суду, як на підставу відкликання вимоги в частині є помилковим.

Разом з тим, суд відмічає, що під час розгляду адміністратвиної справи судом було встановлено, що Рішення про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0017891305 від 18.07.2019 (т. 4 а.с. 144) є протиправним та підлягає скасуванню, а тому і Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 в частині штрафу в сумі 62 057,20 грн згідно Рішення №0017891305 від 18.07.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо суми донарахованого єдиного внеску в розмірі 294223,91 грн, суд відмічає що його нараховано згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18.07.2019, яка була визнана судом протиправною, а тому підлягає скасуванню і Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 в частині донарахованого єдиного внеску в розмірі 294223,91 грн.

Що стосується: суми штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 399,95 грн та пеня в сумі 461,95грн згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0017931305 від 18.07.2019; суми штрафної санкції в розмірі 170,00 грн., згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019; суми штрафної санкції в розмірі 170,00 грн згідно Рішення №0017881305 від 18.07.2019, то враховуючи, що позивачем не оскаржувалися вказані рішення податкового органу, якими до позивача застосовані штрафні санкції та пені, то відповідач діяв правомірно при включенні їх до оскаржуваної вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-10418-55 є протиправною та підлягає скасуванню в частині.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України, у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень та частина 2 ст. 77 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 9605,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №350 від 04.09.2019 (а.с.4).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (відмовлено в задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0017871305 від 18.07.2019, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн), а також сплату позивачем судового збору у максимальному розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", суд вважає за можливе стрягнути всю суму понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017841305 від 18 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017821305 від 18 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792622 грн. 00 коп., та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 198156 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017831305 від 18 липня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017921305 від 18 липня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017901305 від 18 липня 2019 року;

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0017891305 від 18 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10418-55 від 13 серпня 2019 р. у частині донарахованого єдиного внеску по акту перевірки у сумі 294223,91 грн. та донарахованої штрафної санкції, за актом перевірки у сумі 62057,70 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 ( с. Поліське , Овруцький район, Житомирська область, 11133, РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 9605 ( девять тисяч шістсот п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

СудЖитомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.01.2020
Оприлюднено11.01.2020
Номер документу86812336
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —240/10468/19

Ухвала від 24.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 05.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 13.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 16.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 28.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 28.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Ухвала від 15.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Постанова від 28.07.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

Постанова від 28.07.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні