Ухвала

від 09.01.2020 по справі 17/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

09.01.2020Справа № 17/32

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання права власності на природний газ та зобов`язання поставити газ

Представники учасників справи :

від позивача (стягувача) : Бондар Е.А. (дов. № 08/01 від 08.01.2020);

від ТОВ "ФК "ФІН-ІНВЕСТ": Бондар Е.А. (дов. № 14/08 від 03.09.2019);

від відповідача (боржника): Денисюк Д.Г. (дов. № 1-2027 від 27.12.2019);

від відповідача (боржника): Ербелідзе А.О. (дов. № 1-2018 від 27.12.2019).

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний суд міста Києва у своєму рішенні від 12.07.2000 визнав за Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб.м., який знаходиться в газотранспортній системі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; зобов`язав Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" за його вказівками.

19.08.2019 року через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 головуючим суддею визначено суддю Стасюка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну сторони виконавчого провадження до повернення матеріалів справи № 17/32 до Господарського суду міста Києва.

22.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник просить замінити сторону виконавчого провадження та змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 грн.

22.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 17/32 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання права власності на природний газ та зобов`язання поставити газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 призначено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну сторони та зміну способу виконання рішення суду у справі № 17/32 на 05.09.2019.

У судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 10.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 зупинено провадження щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну сторони та зміну способу виконання рішення суду у справі №17/32 до перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 17/32 та повернення матеріалів справи № 17/32 до Господарського суду міста Києва.

17.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 17/32.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 поновлено провадження щодо розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну сторони та зміну способу виконання рішення суду у справі №17/32, розгляд заяви призначено на 09.01.2020.

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог, відповідно до якої заявник, крім іншого, просить замінити боржника у виконавчому провадженні з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

08.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення стосовно поданої заяви.

У судовому засіданні 09.01.2020 представник заявника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" підтримав подану заяву про зміну способу виконання рішення суду.

Представники Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у судовому засіданні 09.01.2020 заперечували проти поданої заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Інших заяв та клопотань учасниками справи у судовому засіданні 09.01.2020 заявлено не було.

Розглянувши у судовому засіданні 09.01.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду, суд зазначає таке.

09.09.2019 представником Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подано копії матеріалів виконавчого провадження № 17800349.

Згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем 15.04.2019 року з метою виконання судового рішення направлено вимогу боржнику виконати наказ №17/32, виданий Господарським судом м. Києва, а саме:

Дочірній компанії Укртрансгаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб.м, споживачам Закритого акціонерного товариства Укренергозбут за його вказівками. Додатково, державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження боржника та вручено відповідну вимогу.

Згідно пояснень боржника, наданих державному виконавцю, вбачається, що за даними обліку у боржника не перебуває газ, з приводу якого було прийнято вказане судове рішення, у зв`язку з чим виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32 щодо здійснення поставки природного газу стягувачу (споживачам стягувача) є неможливим.

За результатами виходу за місцем знаходження боржника, державним виконавцем 19.04.2019 складено акт про неможливість виконання рішення у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, що у відповідності до ст. 60 Закону України Про виконавче провадження є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

За таких підстав, враховуючи наявність обставин, що роблять неможливим виконання рішення суду, Приватне акціонерне товариство Укренергозбут просило суд задовольнити його заяву та змінити спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32, а саме: стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 замінено стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест"; замінено боржника у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме - Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Згідно висновку експерта № ЕС-1725-6-1335.19 судової товарознавчої експертизи, складеному 03.05.2019 року, вартість природного газу у кількості 305 000 000 куб.м, при місячних обсягах використання природного газу від 50 тис. куб.м, та за відсутності заборгованості перед Компанією за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу становить 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн.

Водночас, згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 18, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005 року по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У той же час: 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-11, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. А." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), суд може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Постановою Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України в редакції від 16 грудня 2015 року (п. 7) передбачено, що при зміні порядку та способу виконання рішення господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке:

-під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

-звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

-за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна.

Як було зазначено, відсутність у відповідача присудженого до повернення позивачу майна, підтверджена постановою державного виконавця. При цьому, природний газ у кількості 305 000 000 куб.м не наділений індивідуальними ознаками, отже у даному випадку можлива зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти боржника.

Суд відхиляє доводи боржника стосовно того, що при задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення з повернення майна на стягнення його вартості, фактично буде змінено рішення суду по суті та змінено спосіб захисту порушеного права, зважаючи на те, що під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання раніше встановленим способом, .

Зміна способу виконання рішення можлива за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, тобто зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання.

Враховуючи те, що судом встановлено неможливість виконання рішення (на підставі постанови державного виконавця); через відсутність у відповідача вказаного майна, яке не є індивідуально визначеним майном, спосіб виконання підлягає зміні шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості відсутнього майна.

У даному випадку змінюється лише спосіб виконання рішення та жодним чином не відбувається зміни способу захисту порушеного права, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України.

При цьому, у даному випадку зміна способу виконання рішення шляхом присудження до стягнення вартості відсутнього майна не є відшкодуванням майнової шкоди в порядку п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що державним виконавцем у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом по справі вживались всі необхідні заходи щодо повного та своєчасного виконання рішення по справі, однак, це не призвело до реального виконання судового рішення в натурі, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32, а саме: стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 року у справі № 17/32 - задовольнити.

2.Змінити спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32.

3.Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" (04050, м. Київ, вулиця Лермонтовська, будинок 4, ідентифікаційний код 42681905) 2 305 434 000 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" (04050, м. Київ, вулиця Лермонтовська, будинок 4, ідентифікаційний код 42681905).

Боржник: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801).

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її оголошення (09.01.2020) та може бути пред`явлена до виконання до у строк до 09.01.2023 включно.

Повний текст складено та підписано 10.01.2020

Суддя С. В. Стасюк