Рішення

від 09.01.2020 по справі 910/9817/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2020Справа № 910/9817/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В. , розглянувши без виклику представників учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9817/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/9817/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №26/08/2016-2 від 26.08.2016.

У судовому засіданні 24.12.2019, в якому взяли участь представники учасників справи, судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

28.12.2019 від відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 28.12.2019 за №05-23/3188, у зв`язку з відпусткою судді Ващенко Т.М., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 для розгляду заяви визначено суддю Чинчин О.В.

02.01.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, згідно з яким позивач вказував на те, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правову допомогу є необґрунтованим, а сума зазначених витрат не відповідає критерію розумності та реальності.

08.01.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у відповідності до якого вказує на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн. не є співмірною із складністю справи №910/9817/19 та кількістю судових засідань, що відбулись в межах даної справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, який у даній справі є немайновим, а тому просив зменшити заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву, дослідивши додані до неї докази та наявні матеріали справи (в т.ч. прослухавши технічний звукозапис судових засідань) суд приходить до висновку про необхідність часткового її задоволення з огляду на наступне.

Так, в поданому до суду під час розгляду справи відзиві на позовну заяву представником відповідача було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн.

В подальшому, в судовому засіданні 24.12.2019 під час судових дебатів представником позивача було заявлено про бажання подати клопотання щодо зменшення понесених витрат відповідача на професійну правничу допомогу, однак судом було вказано на передчасність таких дій з огляду на відсутність подачі представником відповідача обґрунтованого розрахунку таких витрат, доказів їх понесення.

В цей же час, представником ТОВ "Дека НК" в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України було заявлено про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, який на запитання суду повідомив, що орієнтовний розмір таких витрат, на його думку, має становити близько 60 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/9817/19 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Амадеус Ко" до ТОВ "Дека НК" про визнання договору недійсним відмовлено повністю, а судові витрати, пов`язані із розглядом справи, що складаються із судового збору, покладено на ТОВ "Амадеус Ко".

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити витання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/9817/19 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ "Дека НК" під час розгляду даної справи, оскільки відповідач скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

При цьому, за приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України судом може бути ухвалено додаткове рішення у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Як вбачається із поданої заяви відповідач просить покласти на ТОВ "Амадеус Ко" судові витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 150 000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучив до такої заяви копії договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019, додаткової угоди №1 від 05.06.2019 до договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019, акту приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 та платіжного доручення №887 від 26.12.2019.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

В даному випадку, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат було наведено представником відповідача у поданому 04.09.2019 до суду відзиві на позов, який становив суму у розмірі 100 000,00 грн., в подальшому, при заявленні в судовому засіданні 24.12.2019 про свій намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, представником відповідача було повідомлено, що орієнтовний розмір таких витрат має становити близько 60 000,00 грн., а в поданій 28.12.2019 заяві відповідач вказує на понесення таких витрат у розмірі 150 000,00 грн.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

В даному випадку, при визначенні вартості наданих послуг професійної правничої допомоги відповідач посилається на договір про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019, додаткову угоду №1 від 05.06.2019 до договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 та платіжне доручення №887 від 26.12.2019, з яких вбачається визначення погодинної ставки послуг адвоката (гонорару) у розмірі 250 доларів США та фактична сплата ТОВ "Дека НК" загального розміру витрат на користь Адвокатського бюро "Титикало та Партнери" у розмірі 150 000,00 грн.

Оцінюючи такі докази суд в першу чергу враховує, що додана до поданої заяви на підтвердження понесених витрат копія додаткової угоди №1 від 05.06.2019 датована раніше укладеного між Адвокатським бюро "Титикало та Партнери" та ТОВ "Дека НК" договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019, а акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 при посиланні на таку угоду містить ту ж саму дату її укладення (05.06.2019), що може вказувати на допущення технічної описки при виготовлені таких документів.

Однак, в будь-якому випадку, існування акту приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 з визначеною вартістю відповідних послуг та факт оплати ТОВ "Дека НК" визначеного в ньому розмірі (платіжне доручення від 26.12.2019) підтверджує фактичне їх понесення, що при дотриманні процесуальних вимог до порядку заявлення про їх відшкодування за рахунок іншої сторони зумовлює необхідність вирішення такого питання судом.

Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 було визначено, що Адвокатським бюро "Титикало та Партнери" в рамках виконання договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019 та додаткової угоди №1 від 05.06.2019 до договору про надання правової допомоги №35 від 24.06.2019 було надано ТОВ "Дека НК" такі послуги: 1) 02.08.2019 - підготовка адвокатського запиту в БТІ стосовно тераси (у зв`язку із розглядом справи №910/9817/19) - 1 год. 30 хв.; 2) 03.09.2019 - аналіз законодавства (законів, Інструкції №127 від 24.05.2001, постанови КМУ №461 від 13.04.2011 тощо) та судової практики, підготовка відзиву на позовну заяву у справі №910/9817/19 - 4 год. 30 хв.; 3) 04.09.2019 - зустріч із клієнтом, проведення консультації, узгодження правової позиції у справі №910/9817/19 - 1 год. 30 хв.; 4) 17.09.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 1 год. 00 хв.; 5) 20.09.2019 - ознайомлення в Господарському суді міста Києва із матеріалами справи №910/9817/19 - 1 год. 00 хв.; 6) 01.10.2019 - аналіз відповіді на відзив та підготовка заперечень із додатками у справі №910/9817/19, пошук судової практики - 4 год. 00 хв.; 7) 02.10.2019 - зустріч із клієнтом, проведення консультації, узгодження проекту заперечень у справі №910/9817/19, подання заперечень до суду - 2 год. 00 хв.; 8) 10.10.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 1 год. 00 хв.; 9) 05.11.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 1 год. 00 хв.; 10) 03.12.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 1 год. 00 хв.; 11) 18.12.2019 - зустріч із клієнтом, проведення консультації, узгодження подальшої позиції у справі №910/9817/19 - 1 год. 30 хв.; 12) 19.12.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 2 год. 00 хв.; 13) 23.12.2019 - підготовка виступу у судових дебатах у справі №910/9817/19 - 3 год. 00 хв.; 14) 24.12.2019 - судове засідання у справі №910/9817/19 - 1 год. 00 хв., що загалом становить 26 год.

Отже, сума гонорару за надані ТОВ "Дека НК" послуги професійної правничої допомоги в межах справи №910/9817/19 у розмірі 150 000,00 грн. була розрахована, виходячи із фактично витраченого Адвокатським бюро загального часу в обсязі 26 годин.

В той же час, суд вважає необґрунтованими заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі, адже як підтверджується матеріалами справи:

- тривалість судових засідань з розгляду справи №910/9817/19 за період з 17.09.2019 по 03.12.2019 становила в середньому 8,5 хв. (17.09.2019 - 10 хв.; 10.10.2019 - 15 хв.; 05.11.2019 - 4 хв.; 03.12.2019 - 5 хв., що загалом становить 34 хв.), в т.ч. як в акті приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2019 зазначається по 1 год. на кожне судове засідання, що загалом становить 4 год., при відсутності обґрунтування визначення саме такого часу;

- опис виконаних 03.09.2019 робіт, зазначеною тривалістю 4 год. 30 хв., містить в т.ч. посилання на судову практику, однак, як вбачається із долученого до матеріалів справи відзиву на позов, останній не містить жодних посилань на будь-яку судову практику чи долучення відповідних судових рішень до такого відзиву, в той час як, наприклад, опис виконаних 02.10.2019 робіт містить також посилання на пошук судової практики, однак в даному випадку такі роботи знайшли своє підтвердження в поданому запереченні та долучених до нього документа, тобто, має місце зазначення в п. 2 переліку виконаних робіт виконання робіт, які не знайшли свого підтвердження зібраними в матеріалах справи №910/9817/19 документами;

- в п. 11 переліку виконаних робіт зазначено про проведення 18.12.2019 зустрічі із клієнтом, проведення консультації, узгодження подальшої позиції у справі №910/9817/19, тривалістю 1 год. 30 хв., однак, жодних процесуальних документів за наслідками такої зустрічі до суду в межах справи №910/9817/19 подано не було, а як вбачається з матеріалів справи свою правову позицію відносно суті спору відповідачем згідно з приписами чинного Господарського процесуального кодексу України було висловлено шляхом подачі у встановлені строки відзиву та заперечення на відповідь на відзив в межах підготовчого провадження, яке було закрито ще 05.11.2019, що виключало подальшу процесуальну можливість заявлення нової позиції відносно суті спору, а тому відповідні роботи (послуги) не можуть вважатися, пов`язаними з розглядом справи №910/9817/19.

Більш того, суд враховує, що правова позиція відповідача щодо суті вирішення спору у справі №910/9817/19, викладена у відзиві на позовну заяву (підготовка та подача якого зайняла в цілому 6 год.), запереченні на відповідь на відзив (підготовка та подача якого зайняла в цілому 6 год.), письмове оформлення виступу у судових дебатах (підготовка та подача якого зайняла в цілому 3 год.), зводилася виключно до стверджування, що позовні вимоги позивача про недійсність договору оренди нерухомого майна №26/08/2016-2 від 26.08.2016 є необґрунтованими і не підтверджуються відповідними доказами, а спірний договір відповідає вимогам закону.

В той же час, із мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №910/9817/19 вбачається, що вирішуючи спір, судом було встановлено, що договір оренди нерухомого майна №26/08/2016-2 від 26.08.2016 не відповідає приписам ст. 793 Цивільного кодексу України з огляду на відсутність його нотаріального посвідчення, а тому є нікчемним в силу закону - приписів ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позову за встановлених обставин, судом було враховано висловлену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 369/2770/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 357/3394/16-ц правову позицію про те, що такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Тобто, правовою підставою для відмови в задоволенні позову ТОВ "Амадеус Ко" стало встановлення судом нікчемності оскаржуваного правочину в силу закону та фактичної невірності обраного позивачем способу захисту, а не спростування ТОВ "Дека НК" заявлених позовних вимог у визначений процесуальним законодавством спосіб, адже сформована останнім правова позиція в межах такої справи зводилася до того, що договір оренди нерухомого майна №26/08/2016-2 від 26.08.2016 відповідає вимогам закону.

Відтак, суд не вбачає правових підстав для покладення на позивача витрат, нарахованих за час формування та подання до суду правової позиції відповідача щодо суті спору (підготовки, узгодження та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, письмового виступу у судових дебатах, оскільки сформована адвокатським бюро правова позиція на захист інтересів ТОВ "Дека НК" не знайшла свого підтвердження при вирішенні спору (не була підтверджена своєю результативністю) та фактично була відхилена судом шляхом встановлення нікчемності (невідповідності закону) оспорюваного правочину.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, позивачем в судовому засіданні 24.12.2019 було усно заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також подано відповідні письмові клопотання через відділ діловодства суду 02.01.2020 та 08.01.2020, які мотивовані в т.ч. необхідністю дотримання принципу розумності понесення зазначених витрат як правової підстави їх покладення на іншу сторону.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та предметом позову, а відтак вимоги в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 000,00 грн.

Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" (04070, м. Київ, Паркова дорога, буд. 16-А; ідентифікаційний код 37270900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека НК" (01021, м. Київ, Паркова дорога, буд. 16-А; ідентифікаційний код 40168752) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя О.В. Чинчин