Ухвала

від 10.01.2020 по справі 927/22/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/22/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Романенко А.В. розглянувши заяву від 27.12.2019 за №32463891/Ir00042 27122019о Акціонерного товариства Кредобанк про забезпечення позову у справі №927/22/20

за позовом: Акціонерного товариства Кредобанк ,

юридична адреса: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026;

адреса для листування: вул. Ж. Жабаєва, 7, м. Київ, 04112;

до відповідача 1: Фермерського господарства Добро ,

вул. Безубівська, буд. 64, с. Красляни, Прилуцький район, Чернігівська область, 17552;

до відповідача 2: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

предмет спору: про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2624061,50грн

Сторони не викликались

В С Т А Н О В И В:

08.01.2020, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Акціонерного товариства Кредобанк до відповідача 1 - Фермерського господарства Добро та відповідача 2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення 2624061,50грн заборгованості за кредитним договором №14/18 від 10.05.2018, у тому числі: 2235875,09грн неповернутої суми кредиту, 276928,68грн прострочених відсотків; 77048,85грн пені та 34208,88грн штрафу за невиконання грошового обороту.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням позичальником - Фермерським господарством Добро умов кредитного договору №14/18 від 10.05.2018 щодо своєчасного повернення частини кредиту згідно погодженого графіку, сплати процентів за користування кредитними коштами. Виконання умов даного кредитного договору забезпечено договором поруки №14/18/2 від 10.05.2018, укладеного між Акціонерним товариством Кредобанк та відповідачем 2 - фізичною особою ОСОБА_1 .

Разом з позовом Акціонерним товариством Кредобанк подано письмову заяву від 27.12.2019 за №32463891/Ir00042 27122019о з проханням вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Фермерському господарству Добро , в тому числі на: транспортний засіб Креон, модель 2Б-2500, 2015 року випуску, дата реєстрації 28.04.2015; транспортний засіб Камаз, модель 55102, 1987 року випуску, дата реєстрації 05.08.2015, об`єм двигуна 10850; транспортний засіб Креон 2Б-2500, 2016 року випуску, дата реєстрації 17.05.2016; транспортний засіб ГКБ, модель 819, дата реєстрації 16.09.2015;

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, в тому числі на: земельну ділянку, кадастровий номер 5920681800:02:001:0101 (площа 3,091га), адреса: Сумська область, Білопільський район, с/р Вирівська; земельну ділянку, кадастровий номер 7410700000:05:004:0273 (площа 0,0951га), адреса: Чернігівська область, м. Прилуки, провул. Південний, 1-й, 2Б; житловий будинок, загальною площею 205,4м кв., адреса: Чернігівська область, м. Прилуки, провул. Південний, 1-й, 2Б.

З огляду на вимоги частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) до заяви про забезпечення позову додано платіжне доручення №65588099 від 14.11.2019 про сплату до Державного бюджету України судового збору в сумі 960,50грн за її розгляд.

У відповідності до частин 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, Акціонерне товариство Кредобанк просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належать на праві приватної власності відповідачам 1 та 2 у даній справі.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач вказав, що з огляду на значний розмір заборгованості відповідачів за кредитним договором №14/18 від 10.05.2018 (ціна заявленого позову становить 2624061,50грн) існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання судового рішення, у разі задоволення позову, оскільки упродовж судового розгляду наявного спору зареєстроване за відповідачами рухоме та нерухоме майно (в тому числі, ідентифіковане вище) може бути відчужене третім особам у будь-який момент.

Відтак, з метою недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та подальшого ефективного захисту та поновлення порушених прав або інтересів позивача, останній вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно належне на праві приватної власності відповідачам 1 та 2.

При цьому зауважив, що ринкова вартість ідентичного майна, яке зареєстроване за відповідачами 1 та 2 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Єдиного державного реєстру МВС України (витяги з яких додані до заяви), є меншою за ціну позову, а тому, на його думку, принцип співрозмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами було дотримано.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Як зазначив позивач, заява подана ним до суду на підставі статей 137-141 ГПК України.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За пунктом 1 частини 1 статті 137 вказаного Кодексу до заходів забезпечення позову віднесено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Пленуму ВГСУ №6 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (п.1,3).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, ухилення відповідачів 1 та 2 від добровільного виконання вимог Банку про дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, нарахованих за порушення договірних зобов`язань, не свідчить, що в майбутньому ними будуть вчинені дії направленні на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі.

Позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі; порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем не подано жодних доказів, що підтверджують його доводи про майбутнє ухилення відповідачів 1 та 2 від виконання судового рішення, в тому числі щодо наміру відчужити належне їм на праві власності рухомого та нерухомого майна.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Кредобанк (код ЄДРПОУ 09807862) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.01.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя А.В. Романенко