Постанова

від 08.08.2007 по справі 2/199-04-6675

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/199-04-6675

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 серпня 2007 р.                                                                                   № 2/199-04-6675  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.

суддів:Катеринчук Л.Й. (доповідач)Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуБалтської міської ради, м. Балта

на ухвалу

та постановугосподарського суду Одеської області від 12.10.2006Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006

у справі господарського суду№ 2/199-04-6675Одеської області

за заявоюУправляння Пенсійного фонду України у Балтському районі Одеської області

доБалтського житлово-експлуатаційного виробничого підприємства

пробанкрутство

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скаргиКарпій Л.К. (посв. №1 від 07.12.2006)Голишева Т.В. (дов. №489 від 13.06.2006)

від заявникане з'явились

від боржникаЖуков В.І. (дов. від 07.08.2007)

В С Т А Н О В И В  :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2004 за заявою Управління Пенсійного Фонду України у Балтському районі Одеської області було порушено провадження у справі про банкрутство Балтського житлово-експлуатаційного виробничого підприємства (далі –Балтського ЖЕВП), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам здійснювати будь-які дії по відчуженню (продажу, даруванню, міні) майна боржника, де б воно не знаходилося та в якому вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2005р. до участі у справі залучено Балтську міську раду.

14.10.2005 ухвалою господарського суду Одеської області затверджений реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.02.2006 Балтське ЖЕВП визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ананьєва С.П.

16.08.2006 Балтська міська рада звернулася до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора Ананьєва С.П. у зв`язку із включенням останнім до ліквідаційної маси майна, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Балта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2006р. (суддя Бахарєв Б.О.) в задоволенні скарги Балтської міської ради на дії ліквідатора Балтського ЖЕВП арбітражного керуючого Ананьєва С.П. відмовлено. До складу ліквідаційної маси Балтського ЖЕВП включено майно за переліком.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Балтська міська рада (далі –Рада) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену ухвалу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 апеляційна скарга Ради була залишена без задоволення, а оскаржувана ухвала –залишена без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, Рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого превалюють в застосуванні над нормами господарсько-процесуального кодексу, як спеціальні норми права.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Частиною 2 статті 10 Закону України “Про підприємства”, діючої на момент передання на баланс банкрута спірного майна, встановлено, що майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Частиною 1 статті 63 Господарського кодексу України, чинного на момент розгляду скарги на дії ліквідатора судом, передбачено існування комунальних підприємств, які діють на основі комунальної власності територіальної громади та утворення їх в організаційно-правових формах комерційних і некомерційних підприємств.

Статтею 78 цього Кодексу встановлено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (в разі якщо це є комерційним підприємством) та на праві оперативного управління (у випадку некомерційного підприємства).

Отже, істотним при вирішенні питання щодо правового режиму майна, закріпленого за комунальним підприємством, є те чи відноситься воно до комерційного підприємства чи ні.

За змістом частин 1, 2 статті 52 Господарського кодексу України вбачається, що некомерційне господарювання –це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського кодексу України у разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.

За приписами статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління є речове право суб'єкта господарювання, яке полягає у  володінні, користуванні та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).  Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

За приписами частини 8 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Отже, цивільним законодавством не забороняється відчуження майна суб'єктом господарювання, якому таке майно передано на праві повного господарського відання. Законодавством про банкрутство не передбачено будь-яких обмежень щодо розпорядження майном, переданим боржнику на праві повного господарського відання за винятком приписів частини 8  статті 5 Закону. Отже, у випадку відсутності обставин прийняття рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про заборону застосування процедур банкрутства до комунального підприємства-боржника, законодавець не передбачає інших обмежень щодо розпорядження, зокрема, відчуження, майна комунального підприємства боржника.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Балтське ЖЕВП зареєстровано Балтською районною державною адміністрацією 21.05.1996.

Рішенням Балтської міської ради № 223-ХХІІІ від 29.11.2001 “Про прийняття в комунальну власність міської ради державного майна” у комунальну власність територіальної громади м. Балта прийнято об`єкти державного майна, які передаються у власність міської громади згідно додатку № 1, затверджено перелік об`єктів комунальної власності, які передаються в користування підприємствам комунальної власності згідно додатків №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, до складу яких увійшов майновий комплекс виробничого управління житлово-комунального господарства.

На виконання цього рішення Балтському ЖЕВП було передано у користування та прийняте ним на баланс нерухоме майно, транспортні засоби, обладнання та інше майно.

Пунктом 1 Розділу ІІ Статуту Балтського ЖЕВП визначено, що спірне майно надається останньому Балтською міською радою в управління.

Разом з тим, згідно з п. 2 Розділу І Статуту Балтського ЖЕВП останнє здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Судами встановлено відсутність у  переліку майна, яке було включено судом до ліквідаційної маси боржника,  об'єктів житлового фонду (гуртожитків, дитячих дошкільних закладів, об'єктів комунальної інфраструктури), які в разі банкрутства підприємства належать обов'язковій передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Окрім того, матеріалами справи не підтверджується прийняття Балтською міською радою виключно на пленарному засіданні ради рішення відповідно до вимог пункту 8 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо незастосування положень цього Закону до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права комунальної власності на момент прийняття судових рішень у справі.  Зазначені обставини підтвердили представники скаржника в судовому засіданні під - час касаційного розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність включення спірного майна до ліквідаційної маси, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 12.10.2006 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 винесені при додержанні норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Балтської міської ради залишити без задоволення.

          2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 та ухвалу господарського суду Одеської області від 12.10.2006 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                Л. Катеринчук

                                                                                                         Н. Ткаченко