Ухвала

від 20.12.2019 по справі 760/34075/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/8684/19

В справі № 760/34075/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позовної заяви без руху /

20 грудня 2019 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної наукової установи Державний центр інноваційних біотехнологій про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача і просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ від 6 червня 2019 року № 09-К про переведення ;

-поновити його на посаді заступника директора з наукової роботи;

-стягнути різницю між розміром тарифної ставки, на який він мав право та який йому було виплачено;

-відшкодувати моральну шкоду в розмірі 16 692, 00 гр.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору не надав, посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , якою звільняються від сплати судового збору позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, вимоги позивача не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору в повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача про скасування наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди не є такими, що дають підстави для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору в частині двох вимог.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено в розмірі 1 921, 00 гр.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з цього, суми позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 768, 40 гр. за одну немайнову вимогу та 768, 40 гр. за вимогу майнового характеру в частині стягнення моральної шкоди, а всього 1 536, 80 гр. на:

-р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної наукової установи Державний центр інноваційних біотехнологій про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання через суд першої інстанції.

Суддя Л.А.Шереметьєва

Так, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 711/2644/16-ц /провадження № 61-505св17/ від 25 січня 2018 року стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Норми Закону України Про судовий збір не містять положення про звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

При зверненні до суду позивачка зазначає, зокрема, вимогу, яка не дає підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме: компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 5 442, 00 гр., яка має бути оплачена судовим збором.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з цього, суми позову, позивачка має сплатити судовий збір у розмірі 768, 40 гр. на :

--р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного підприємства Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва Київдіпротранс про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.А.Шереметьєва