Рішення

від 10.01.2020 по справі 140/3430/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3430/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна звернулося в суд з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №95 від 23 серпня 2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року за №95 товариство Новатрейд Україна було внесено до переліку ризикових платників податків.

Позивач вважає рішення щодо включення товариства Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків протиправним та безпідставним, оскільки позивач не відповідає жодній з вимог п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених вказаним листом. Вказує, що протиправне віднесення позивача до переліку ризикових платників податків призвело призвело до блокування в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх поданих податкових накладних та унеможливлює подальшу господарську діяльність товариства. Крім того, звертає увагу на те, що станом на час прийняття відповідного рішення та звернення до суду Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДПС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та введені в дію 08 серпня 2018 року, проте, в супереч вимогам чинного законодавства України, не затверджені будь-яким наказом ДПС України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Тобто, ТзОВ Новатрейд Україна віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого офіційного нормативно-правового акту, що регулює вказане питання.

З урахуванням викладеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 27 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року задоволено заяву ТзОВ Новатрейд Україна про забезпечення позову; зупинено дію рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 23 серпня 2019 року №95, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТзОВ Новатрейд Україна .

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, ТзОВ Новатрейд Україна внесено до переліку ризикових платників податків згідно протоколу від 23 серпня 2019 року №95 засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в зв`язку із відповідністю абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року, а саме, в зв`язку із наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Зокрема, вказане рішення прийнято Комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в результаті отримання інформації, викладеної в службовому листі від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-07-03-11 з додатком.

Внесення позивача до переліку ризикових платників податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. В свою чергу, внесення позивача до переліку ризикових платників податку та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке порушує права позивача та його контрагентів.

Крім того, вказує, що зупинені податкові накладні №27 від 09 серпня 2019 року, №54 від 12 вересня 2019 року, №55 від 13 вересня 2019 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішень комісії ДПС №1314910/42799605 від 25 жовтня 2019 року, №1314919/42799605 від 25 жовтня 2019 року, №1314734/42799605 від 24 жовтня 2019 року.

З наведених підстав просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року №95, ТзОВ Новатрейд Україна включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок , відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрований в ДПС України за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.

Включення ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків відбулося на підставі службового листа начальника управління моніторингу доходів та облікових груп, погодженої заступником начальника, керівником Робочої групи, від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-07-03-11.

Вважаючи вищезазначене рішення в частині включення ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протоколом засідання від 23 серпня 2019 №95, включила ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок , відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрований в ДПС України за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.

Єдиною підставою для віднесення ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків слугував лист Головного управління ДФС у Волинській області №1071/03-20-07-03-11 від 23 серпня 2019 року відносно ТзОВ МІЛК КОРПОРЕЙШН , за результатами діяльності аналізу якого встановлено реєстрацію податкових накладних на придбання автотранспортних засобів та казеїнату, походження яких не прослідковується.

Однак, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до підпунктів 21.1.1-21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно підпунктів 17.1.2, 17.1.3, 17.1.6-17.1.8, пункту 17.1 та пункту 17.2 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

Платник податку має також інші права, передбачені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на засідання комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії 23 серпня 2019 року позивач не запрошувався. Про засідання комісії не повідомлявся.

Рішення, оформлене протоколом засідання комісії від 23 серпня 2019 року №95 про включення товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, ухвалено без відома та участі платника податків - товариства Новатрейд Україна .

Відповідно до пунктів 20.1 та 20.2 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків; для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Таким чином, при ухваленні рішення оформлене протоколом засідання комісії від 23 серпня 2019 року №95 про включення до переліку ризикових платників товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна відповідачем порушено вимоги статті 17, 20 та 21 Податкового кодексу України, оскільки таке рішення ухвалено посадовими особами відповідача без участі представників товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна , не забезпечено право платнику податків надати пояснення, зауваження чи заперечення, а також не забезпечено право платнику податків - ТзОВ Новатрейд Україна на надання первинних документів на спростування доводів контролюючого органу щодо ознак ризиковості платника податків - товариства Новатрейд Україна .

Отже, відповідачем, безпідставно обмежено доступ представників товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до процесу прийняття рішень, що сточуються його прав та інтересів.

Більш того, будь-яких належних чи допустимих доказів, які б свідчили про підставність віднесення товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, як було встановлено, вказане протокольне рішення від 23 серпня 2019 року №95 прийнято за результатом розгляду службової листа начальника управління моніторингу доходів та облікових груп, погодженого заступником начальника, керівником Робочої групи, від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-07-03-11.

Як вбачається зі змісту вказаного службового листа, Робочою групою згідно наказу ГУ ДФС у Волинській області від 24 квітня 2018 №1595 (далі - Робоча група) на засідання 23 серпня 2019 року здійснено розгляд питання щодо проведення операцій підприємствами-імпортерами транспортних засобів із врахуванням інформації, отриманої від Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби.

За результатами обговорення прийнято рішення щодо визначення 67 суб`єктів господарювання даної категорії вигодоформуючими підприємствами, які здійснювали імпортні операції, мають незначну кількість найманих працівників (до 10 чол.), керівник та бухгалтер одна і та особа, в СЕАП обліковуються значні суми ліміту, з яких 26 підприємств включено до переліку ризикових платників в попередніх періодах.

Робочою групою запропоновано розглянути на комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, питання щодо включення до переліку ризикових платників 41 СГД згідно додатку.

На засіданні Робочої групи 23 серпня 2019 року розглянуто ТзОВ МІЛК КОРПОРЕЙШН , за результатами діяльності аналізу якого встановлено реєстрацію податкових накладних на придбання автотранспортних засобів та казеїнату, походження яких не прослідковується.

За таких обставин, контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, вважав службовий лист робочої групи від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-0703-11 податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, вищевказаний службовий лист містить лише припущення посадових осіб контролюючого органу про те, що ТзОВ Новатрейд Україна як підприємство-імпортер транспортних засобів відноситься до категорії вигодоформуючих підприємств, які здійснювали імпортні операції, мають незначну кількість найманих працівників (до 10 чол.), керівник та бухгалтер одна і та особа, в СЕАП обліковуються значні суми ліміту. Вказаний лист №1071/03-20-07-03-11 від 23 серпня 2019 року є лише документом інформаційного характеру і не містить посилань на вже доведені чи встановлені фактичні обставини, що вказують на підставність віднесення 23 серпня 2019 року до переліку ризикових платників податків.

Необхідно звернути увагу, що пунктом 9 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, встановлено, що Державна фіскальна служба України в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Отже, акти організаційно-розпорядчого характеру Державної фіскальної служби України на виконання актів Кабінету Міністрів України видаються у формі наказів.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку, затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01-18 (розповсюджені у формі листа).

Відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01-18 платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДПС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Крім того, на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01-18 існують виключно у вигляді листів Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-19 ) лист Міністерства фінансів України від 06 серпня 2019 року №26010-06-5/20111, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13. , суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 №1962/99-99-29-01-01, оскільки з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01.

Зворотного відповідачем суду не повідомлено, а судом не встановлено.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів Міністерств та інших органів виконавчої влади передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказані листи не можуть вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 20 листопада 2019 року в справі № 560/279/19, від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

З урахуванням правової позиції Верховного суду, лист ГУ ДФС у Волинській області №1071/03-20-07-03-11 від 23 серпня 2019 року про результати діяльності ТзОВ Новатрейд Україна , не є джерелом права, який надавав би посадовим особам відповідача ухвалювати рішення про віднесення ТзОВ Новатрейд Україна до переліку ризикових платників податків.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затверджений наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року №523 (далі - Порядок №523), комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку №523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС «Податковий блок» .

З аналізу перелічених вище нормативно-правових актів, суд приходить висновку про невідповідність рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії №95 від 23 серпня 2019 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок , в тому числі, і вимогам пунктів 8, 9 Порядку №523.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії №95 від 23 серпня 2019 року, в частині: внесення до Журналу ризикових платників податків ІТС Податковий блок , яким включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок ТзОВ Новатрейд Україна не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеним положенням, відповідачем не доведено, що він діяв на підставі та у спосіб визначений Конституцією та законами України

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Новатрейд Україна є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач сплатив 3842,00 грн. судового збору за подання даного позову, що підтверджується платіжним дорученням від 12 листопада 2019 року № 280 (а.с. 82), та 576,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується платіжним дорученням від 25 листопада 2019 року №310 (а.с.86).

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 4418,30 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 23 серпня 2019 року №95 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна (код ЄДРПОУ 42799605).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна (код ЄДРПОУ 42799605) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новатрейд Україна (43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Відродження, будинок 24, офіс 9 код ЄДРПОУ 42799605) судовий збір в розмірі 4418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк